Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №766/11937/26 — Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/11937/26

н/п 3/766/2454/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року

Херсонський міський суд Херсонської області у складі головуючого судді Арчакова Д.В., за участі секретаря судового засідання Тицко Ю.О., захисника Тихоши С.М., особа, яка притягається до адміністративної відповідальності не з`явилася, належним чином повідомлена,

розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, складені відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за статтями 122-2, 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі – КУпАП),

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №707295, 30.06.2026 року, о 21 год. 00 хв., ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом ВАЗ 2105, днз НОМЕР_1 , по вул. Колгоспна в с. Крутий Яр Херсонської області, не виконав законну вимогу про зупинку транспортного засобу, подану за допомогою проблискових маяків синього та червоного кольору та гучкомовця.

Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги пунктів п. 2.4., 8.9.б Правил дорожнього руху (надалі – Правила), за що передбачена відповідальність ст. 122-2 КУпАП.

Крім того, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 №707287, 30.06.2026 року, по вул. Колгоспна, 2 в с. Крутий Яр Херсонської області ОСОБА_1 керував транспортним засобом без посвідчення водія, тобто не маючи права керування транспортним засобом.

Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги пунктів п. 2.1.а Правил дорожнього руху (надалі – Правила), за що передбачена відповідальність ст. 126 КУпАП.

На підтвердження обставин справи надано такі докази: протоколи про адміністративне правопорушення, складені 30.06.2026 серії ЕПР1 №707295, та серії ЕРП1 №707287, довідка щодо відсутності у ОСОБА_1 посвідчення водія, пояснення ОСОБА_1 , диск з записом події.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, з наданих до протоколу письмових пояснень вбачається, що ОСОБА_1 свою вину повністю визнав, обставини правопорушень, що йому інкримінуються згідно з протоколами, повністю визнав, щиро покаявся щодо скоєного.

Захисник подав клопотання, в якому, з посиланням на частину першу ст. 3 Конвенції про права дитини (схвалена резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року, ратифіковано Постановою ВР № 789-XII від 27.02.91), просив визнати усі зібрані докази недопустимими, оскільки було порушено право на захист неповнолітнього, а саме складання протоколу і відібрання пояснення було здійснено без участі законного представника.

Мотиви Суду

Суд, розглянувши матеріали справи і оцінивши надані докази, зважає на таке.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №707295 ОСОБА_1 інкримінується порушення пунктів 2.4., 8.9.б Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена частиною першою ст. 122-2 КУпАП, формою об`єктивної сторони якого є невиконання водіями вимог поліцейського про зупинку транспортного засобу.

Крім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №707287 ОСОБА_1 інкримінується порушення пункту 2.1.а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена частиною другою ст. 126 КУпАП, формою об`єктивної сторони якого є керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Пунктом Правил 2.1.а передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Пунктом 2.4. Правил передбачено, що на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: а) пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1; б) дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу; в) дати можливість оглянути транспортний засіб відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) перевірку технічного стану транспортних засобів, які відповідно до законодавства підлягають обов`язковому технічному контролю.

Пунктом 8.9.б Правил передбачено, що вимога про зупинку транспортного засобу подається поліцейським за допомогою увімкненого проблискового маячка синього і червоного або лише червоного кольору та (або) спеціального звукового сигналу;

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 керував автомобілем без посвідчення водія і не зупинився на законну вимогу поліцейського про зупинку.

Відповідно до приписів ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів тощо, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Суд наголошує, що склад адміністративного правопорушення це сукупність законодавчо-визначених ознак, наявність яких дає підстави дійти висновку у кожному конкретному випадку щодо належної правової кваліфікації дій особи, та як наслідок прийняти рішення щодо можливості притягнення такої особи до юридичної відповідальності.

Відсутність (недоведеність) хоча б однієї із ознак складу адміністративного правопорушення унеможливлює прийняття рішення про притягнення особи до відповідальності та застосування щодо неї заходів державного примусу, зокрема накладення стягнення у виді штрафу.

Суд також зазначає, що судовий розгляд відповідно до приписів КУпАП проводиться в межах обставин інкримінованого особі адміністративного правопорушення, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення. Суд не має права самостійно змінювати кваліфікацію адміністративного правопорушення, інкримінованого особі чи збирати докази у справі. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Суд вважає, що доводи захисника про недопустимість доказів з посиланням на вимоги Конвенції про права дитини, оскільки вони зібрані без участі захисника, є неспроможними, оскільки приписами КУпАП не передбачено обов`язкову участь захисника під час складання протоколу і відібрання пояснень щодо обставин правопорушення. При цьому положення Конвенції, на яку покликається захисник, передбачають вимоги щодо приділення з боку органів влади уваги якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Однак, за переконанням Суду, такі вимоги Конвенції не передбачають звільнення дитини від відповідальності за скоєне чи зміни порядку фіксації правопорушення всупереч процесуальному законодавству.

З огляду на викладене, на підставі досліджених матеріалів справи, в тому числі відеозапису вказаних у протоколі подій правопорушення, враховуючи визнання ОСОБА_1 обставин інкримінованих йому правопорушень і своєї вини у скоєному, Суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення як за частиною першою ст. 122-2, так і за частиною другою ст. 126 КУпАП.

Накладення адміністративного стягнення

За вчинення адміністративного правопорушення за частиною першою ст. 122-2 КУпАП передбачено накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі дев`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців.

За вчинення адміністративного правопорушення за частиною другою ст. 126 КУпАП передбачено накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вирішуючи питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення, Суд враховує мету адміністративного стягнення, яка відповідно до ст. 23 КУпАП полягає у вихованні особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, а також характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують адміністративну відповідальність (ч. 2 ст. 33 КУпАП).

Суд визнає наявність обставини, що пом`якшує відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 34 КУпАП, це щире каяття.

Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 35 КУпАП, не встановлено.

Водночас, відповідно до частини першої статті 13 КУпАП до осіб, віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.

Суд також зважає на приписи частини другою названої стаття, які вказують на те, що у разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 89, 121-127, 130, статтею 139, частиною третьою статті 154, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-2, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.

При цьому суд враховує положення правила 5.1. Мінімальних стандартних правил ООН, що стосуються провадження правосуддя стосовно неповнолітніх («Пекінські правила»), які прийняті резолюцією 40/33 Генеральної Асамблеї 1985 року, і які за змістом вимагають спрямування системи правосуддя щодо неповнолітнього в першу чергу на забезпечення його добробуту й того, що будь-які заходи впливу на останнього мають бути завжди пропорційні, як з індивідуальними даними особистості правопорушника, так із обставинами правопорушення.

У зв`язку із чим відповідно до статті 24-1 КУпАП вирішуючи питання про застосування до неповнолітнього ОСОБА_1 покарання, Суд враховує характер вчинених правопорушень, індивідуальні особливості правопорушника (соціальний статус, положення в сім`ї, відсутність збитків від правопорушення, майновий стан), ступінь його вини, приймаючи до уваги відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, наявність обставини, що пом`якшує таку, враховуючи першочергові інтереси дитини, Суд переконаний, що ОСОБА_1 заслуговує за вчинення правопорушення за частиною першою ст. 122-2 КУпАП накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі дев`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за частиною другою ст. 126 КУпАП – на застосування заходу впливу у виді попередження.

Водночас, відповідно до ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Отже, Суд вважає за доцільне призначити неповнолітньому ОСОБА_1 адміністративне стягнення виді штрафу в розмірі дев`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На переконання Суду таке покарання є достатнім для виховання вищезазначеної особи, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень, як нею, так і іншими особами.

Це покарання є пропорційним з індивідуальними даними особистості правопорушника та обставинами правопорушення, а тому підстав для застосування інших заходів впливу або адміністративних стягнень не має.

Підстави для застосування іншого, більш м`якого або більш суворого стягнення, відсутні.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір на користь держав у розмірі, встановленому відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

З цих підстав,

керуючись статтями 1, 9, 124, 247, 276-279, 283-285, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Об`єднати провадження у справах за протоколами про адміністративне правопорушення складені 30.06.2026 серії ЕПР1 №707295 (справа №766/11937/26, провадження 3/766/2454/26), та серії ЕРП1 №707287 (справа №766/11938/26, провадження 3/766/2455/26),:

Об`єднаним провадженням присвоїти номер справи 766/11937/26.

2. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною першою ст. 122-2 та частиною другою ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі дев`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 153 (сто п`ятдесят три) гривні 00 коп.

(Рахунок отримувача: UA578999980313090149000021001; Одержувач ГУК у м.Херсон обл /Херсон обл../21081300; Код отримувача(код за ЄДРПОУ) 37959517; Банк отримувач Казначейство України (ЕАП); Код класифікації доходів бюджету: 21081300)

3. Попередити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що вразі вчинення повторного правопорушення передбаченого ст. 126 КУпАП до нього може бути застосоване адміністративне стягнення у виді двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

4. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь держави в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 коп.

(Отримувач коштів : ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106 , Код отримувача(код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106)

5. Роз`яснити, що відповідно до статей 307, 308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому цієї постанови.

Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення п`ятнадцятиденного строку, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.

У разі несплати правопорушником штрафу у встановлений строк, у порядку примусового виконання цієї постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу зазначеного у цій постанові.

4. Постанова може бути оскаржена до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області протягом десяти днів з дня її винесення.

5. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. В разі подачі апеляційної скарги, судове рішення набирає чинності після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя:Д. В. Арчаков