Суд: Роменський міськрайонний суд Сумської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 29 вересня 2026 р.
Справа: №585/3763/26
Суддя: Євлах О. О.
Справа № 585/3763/26
Номер провадження 2/585/2311/26
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2026 року м.Ромни
Роменський міськрайонний суд Сумської області у складі: головуючого судді - Євлах О.О., за участю: секретаря судового засідання - Безручко О.П.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в місті Ромни цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження
позивач: Товариство з обмеженою відповідальності «Споживчий центр»
до
відповідача: ОСОБА_1
вимоги позивача: про стягнення заборгованості за кредитним договором ,
негайно після закінчення судового розгляду ухвалив рішення про наступне:
І. Стислий виклад позиції позивача та відповідача.
1. Товариство з обмеженою відповідальності «Споживчий центр» (далі позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
2. Позов обґрунтував тим, що між ТОВ «Споживчий центр» (надалі - Кредитодавець) та ОСОБА_1 (надалі - Позичальник) 19.12.2025 р. укладено Кредитний договір (оферти) № 19.12.2025-100000521.
Відповідно до умов Договору Позичальнику надано кредит у розмірі - 7500 грн., строком на 217 днів з дати його надання. Дата повернення кредиту 23.07.2026 року.
30.12.2025 року між кредитодавцем та ОСОБА_1 було укладено додатковий договір за яким сторони домовились збільшити суму кредиту до 11900 грн.
05.02.2026 року між кредитодавцем та ОСОБА_1 було укладено додатковий договір за яким сторони домовились збільшити суму кредиту до 13900 грн.
12.02.2026 року між кредитодавцем та ОСОБА_1 було укладено додатковий договір за яким сторони домовились збільшити суму кредиту до 15900 грн.
ТОВ «Споживчий центр» зобов`язання за Договором виконано в повному обсязі.
В свою чергу, ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 40068,00 грн, з яких: 15900 тіло кредиту, 14787 грн- проценти, 360 грн, 1431,00 грн. додаткова комісія за обслуговування кредитної заборгованості , 7950 грн - відсотки, нараховані по ст.625 ЦК України.
Тому просили стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договором № 19.12.2025-100000521 від 19.12.2025 року у розмірі 40068,00 грн, судовий збір в сумі 2662, 40 грн. та 152,58 грн. витрат, пов`язаних з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення.
3. Відповідач ОСОБА_1 подала суду відзив на позовну заяву в якому просила в задоволенні позовних вимог позивача відмовити повністю ( або зменшити розмір заборгованості до фактичного розміру непогашеного тіла кредиту в сумі 5557.70 грн. Зазначила, що вона частково здійснювала погашення та повернення кредитних коштів в сумі 10262,80 грн, а тому різниця між отриманими коштами та здійсненими платежами складає 5557.70 грн. Заявлена позивачем сума вимог близько 43000 грн є безпідставно завищеною за рахунок неправомірно нарахованих процентів,пені та штрафних санкцій.
4. 29 серпня 2026 року позивач подав суду відповідь на відзив в якому просив позовні вимоги задовольнити. Вважав всі нарахування здійснені ним відповідно умов укладеного з відповідачкою договору та додаткових угод до нього. Жодних нарахувань поза межами строк кредитування позивачем не здійснювалось. Позивач зазначив, що своїм підписом відповідач підтвердив, що ознайомлений з усіма умовами, в тому числі, й порядком та строками повернення кредиту та сплати процентів, розуміє та зобов`язується їх виконувати, а тому всі нарахування за Договором кредиту є законними та такими, що відповідають умовам укладеного Договору.
5. 30.09.2026 року відповідач подала заперечення9на відповідь на відзив) в якому просила відмовити позивачу у частині стягнення комісії за обслуговування, штрафів та надмірно нарахованих процентів. Здійснити перерахунок заборгованості, зарахувавши сплачені нею 10176,00 грн у першочерговому порядку в рахунок погашення тіла кредиту.
ІІ. Заяви ( клопотання) учасників справи.
6. Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, подав суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
7. Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився. Про день і час розгляду справи повідомлений належним чином. Розгляд справи просила проводити у її відсутності.
ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.
8. Ухвалою суду від 07 вересня 2026 року (а. с.45) було постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.
9. Оскільки відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання ((далі - ЦПК)), в судове засідання не з`явився без поважних причин, а представник позивача заперечень проти проведення заочного розгляду справи не висловив, Судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи, що відповідає вимогам статей 280-281 ЦПК.
Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносини.
10.19.12.2025 року ОСОБА_1 підписала пропозицію про укладення кредитного договору (оферта) (кредитної лінії) (а. с. 14-17).
11. Також 19.12.2025 року ОСОБА_1 підписала заявку кредитного договору № 19.12.2025-100000521 від 19.12.2025 року (кредитної лінії), відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору № 19.12.2025-100000521 від 19.12.2025 року, інформаційне повідомлення позичальника. Позичальнику надається Кредит на суму 7500 грн., строком на 217днів з дати його надання. Дата повернення кредиту - 23.07.2026 року. Процентна ставка фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1 % за 1 день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку (а. с. 17-21).
12.19.12.2025 ОСОБА_1 підписала Паспорт споживчого кредиту. (а.с.21 на зв.-23)
13. 20.12.2025 року, 05.02.2026 року та 12.02.2026 року ОСОБА_1 підписала Примірні пропозиції про укладення додаткового Договору (оферти) та Паспорт споживчого кредиту, якими було відповідно збільшено розмір кредиту до 11900 грн, 13900 грн та 15900 грн. ( а.с.23-36)
14. Повідомленням ТОВ «Універсальні платіжні рішення» №1-1804 від 18.04.2026 року підтверджено, що 19.12.2025 року о 10:23:51 грн було успішно перераховано кошти в сумі 7500 грн на картку НОМЕР_1 за договором № 19.12.2025-100000521. (а.с.37)
15. Повідомленням ТОВ «Універсальні платіжні рішення» №1-1804 від 18.04.2026 року підтверджено, що 30.12.2025 року о 09:52:25 грн було успішно перераховано кошти в сумі 4400 грн на картку НОМЕР_1 за договором № 19.12.2025-100000521. (а.с.38)
16. Повідомленням ТОВ «Універсальні платіжні рішення» №1-1804 від 18.04.2026 року підтверджено, що 05.02.2026 року о 10:05:32 грн було успішно перераховано кошти в сумі 2000 грн на картку НОМЕР_1 за договором № 19.12.2025-100000521. (а.с.39)
17. Повідомленням ТОВ «Універсальні платіжні рішення» №1-1804 від 18.04.2026 року підтверджено, що 12.02.2026 року о 08:56:01 грн було успішно перераховано кошти в сумі 2000 грн на картку НОМЕР_1 за договором № 19.12.2025-100000521. (а.с.40)
18. Згідно довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором № 19.12.2025-100000521 від 19.12.2025 року ОСОБА_1 має заборгованість по вищевказаному кредитному договору на суму 40068,00 грн., з яких: 15900 тіло кредиту, 14787 грн- відсотки 1431,00 грн комісія, 7950 грн.- відсотки, нараховані по ст.625 ЦК України (а. с. 41-43).
VІ. Норми права
19. Положеннями ст. 205 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Статтею 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
У відповідності до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Частиною 1 статті 513 ЦК України передбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Статтею 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
За приписами частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ч. 1 ст. 519 ЦК України).
Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України під час вибору і застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд застосовує висновки викладені у: постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц, щодо принципу змагальності; постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 643/17966/14-ц, щодо тлумачення стаття 204 ЦК України, яка закріплює презумпцію правомірності правочину; постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13, щодо допустимості стандарту «балансу ймовірностей» у цивільних справах; постанові Верховного Суду від 06 квітня 2026 року у справі №368/1257/21, щодо права позичальника оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором; постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21, щодо умов, за яких положення кредитного договору про нарахування та стягнення комісії визнаються нікчемними; постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 лютого 2020 року у справі №912/1120/16 (провадження № 12-141гс19), щодо сплати процентів за користування кредитними коштами.
V. Оцінка Суду.
20. Суд оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, давши їм оцінку в цілому так і кожному окремо вважає, що існують підстави для часткового задоволення позову.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Щодо стягнення тіла кредиту
Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що між 19.12.2025 року ОСОБА_1 та ТОВ «Споживчий центр» » було укладено кредитний договір № 19.12.2025-100000521 в розмірі 7500,00 грн.
30.12.2025 року, 05.02.2026 року та 12.02.2026 року ОСОБА_1 та ТОВ «Споживчий центр» було укладено додаткові угоди, якими збільшено розмір наданих кредитних коштів до 15900,00 грн.
ТОВ «Споживчий центр» зобов`язання за укладеним договором виконало та надало ОСОБА_1 кредитні кошти в сумі 15900 гривень, шляхом перерахування коштів на картку, зазначену Позичальником.
У суду не має сумніву, що саме ОСОБА_1 отримала у позику грошові кошти від позивача. ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання не виконала, у передбачений в договорі строк грошові кошти не повернула.
Щодо стягнення відсотків за користування кредитними коштами
ОСОБА_1 отримала кредитні кошти в сумі 15900 гривень терміном на 217 днів. Позивач просить стягнути з відповідача 14787,00 грн. не сплачених відсотків за користування кредитними коштами. За умовами кредитного Договору Позичальник має сплачувати відсотки за весь час користування кредитом в розмірі 1% в день.
Виходячи з встановлених обставин, заборгованість відповідача за відсотками, заявлена позивачем до стягнення відповідає умовам кредитного Договору і не перевищує суму загальних витрат за кредитом, обумовлену сторонами в кредитному Договорі.
Щодо заборгованості за простроченими процентами за ст. 625 ЦК України суд зазначає таке.
ОСОБА_1 та ТОВ «Споживчий центр» було укладено кредитний договір № 19.12.2025-100000521 від 19.12.2025 року та додаткові угоди до нього 30.12.2025 року, 05.02.2026 року та 12.02.2026 року..
Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України договір може встановлювати проценти за неправомірне користування боржником грошовими коштами як наслідок прострочення боржником виконання грошового зобов`язання. І такі проценти можуть бути стягнуті кредитодавцем й після спливу визначеного кредитним договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 910/1238/17, ухвала Великої Палати Верховного Суду від 24 січня 2019 року у справі № 5017/1987/2012).
Проте, відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Таким чином, нарахована заборгованості за простроченими процентами 7950,00 грн. стягненню не підлягає.
Щодо стягнення з відповідача на користь позивача комісії
Умовами пункту 9. Договору позики від 19.12.2025 року( з урахуванням Додаткових угоди до цього договору) передбачена комісія (комісійна винагорода) за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 1431.00 грн.
Аналіз пункту 9 указаного Договору свідчить, що в ньому зазначено перелік додаткових та супутніх послуг позикодавця, які пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням позики, та за які позивачем встановлена комісія у розмірі 1431,00 грн. за кожні два тижні строку користування позикою. Відтак, нарахування комісії відповідає Закону України «Про споживче кредитування».
Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача, в частині стягнення комісійної винагороди в розмірі 1431,00 грн. підлягають задоволенню.
З огляду на вищевикладене, виходячи з доведеності позовних вимог, суд приходить до висновку, що позов про стягнення заборгованості за Договором № 19.12.2025-100000521 від 19.12.2025 року укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 , підлягає частковому задоволенню, в частині стягнення заборгованості в сумі 32118.00 грн, яка складається з: 15900,00 грн. прострочена заборгованість за сумою кредиту, 14787,00 грн грн. прострочена заборгованість за сумою відсотків. 1431,00 грн заборгованість за додатковою комісією.
VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.
21. За змістом статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позовна заява ТОВ "Споживчий центр" подана через систему "Електронний суд", тому при зверненні з позовом до суду згідно платіжної інструкції від 25.08.2026 року (а. с. 51) позивачем сплачений судовий збір відповідно до ч.3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" із застосуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору в сумі 2662,40 грн.
Оскільки позовні вимоги позивача були задоволенні частково, то з відповідача на користь позивача необхідно стягнути суму сплаченого судового збору, пропорційно розміру задоволених позовних вимог в розмірі 80,15 % від сплаченої суми судового збору, тобто 2133,91 гривень (2662, 40 грн. Х 80,15 %) та витрат, пов`язаних з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладенням, у розмірі - 122,29 грн. (152,58 грн. х 80,15 %).
З цих підстав,
керуючись статтями 2, 5, 10-13, 18, 81, 258-259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, Суд, -
У Х В А Л И В :
1. Позов Товариство з обмеженою відповідальності «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код за ЄДРПОУ: 37356833 , МФО 305299 , р/р НОМЕР_3 ) заборгованість за Кредитним договором № 19.12.2025-100000521 від 19.12.2025 у розмірі 32118 (тридцять дві тисячі сто вісімнадцять) гривень 00 копійок.
3. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» - 2133,91(дві тисячі сто тридцять три) грн. 91 коп. судового збору та 122 (сто двадцять дві) гривні 29 копійок витрат, пов`язаних з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладенням.
4. В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи безпосередньо до Сумського апеляційного суду черезєдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальності «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: м. Київ, вул. Саксаганського,133-А, 01032, ел. адреса: info@sgroshi.com.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО
МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ Оксана ЄВЛАХ
Оригінал: reyestr.court.gov.ua