Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №585/2907/26 — Роменський міськрайонний суд Сумської області

Суд: Роменський міськрайонний суд Сумської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 29 вересня 2026 р.

Справа: №585/2907/26

Суддя: Євлах О. О.

Справа № 585/2907/26

Номер провадження 2/585/1817/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді – Євлах О.О.,

за участі:

секретаря судового засідання – Безручко О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в залі суду в місті Ромни цивільну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» ,

до

відповідача ОСОБА_1 ,

вимоги позивача: про стягнення заборгованості за кредитним договором,

негайно після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про наступне:

І. Стислий виклад позиції позивача та відповідача.

1. 08 липня 2026 року ТОВ «Юніт Капітал», через представника Кукса К.О., звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

2. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 22 травня 2025 року ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та відповідач уклали договір кредитної лінії № 00-10382473 у формі електронного документа з використанням електронного підпису на суму 7000, 00 грн. Відповідач приєднався до умов Кредитного договору шляхом введення одноразового ідентифікатора 76631, що відповідно до вимог законодавства визнається належним та допустимим способом підтвердження волевиявлення сторони на укладення правочину. Після вчинення акцепту Позичальником, кредитодавцем на кредитний договір накладено кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи із кваліфікованою електронною позначкою часу. Первинний кредитор виконав свої зобов`язання щодо надання грошових коштів у повному обсязі. Відповідач умови кредитного договору не виконала, у зв`язку з чим утворилася заборгованість в сумі 12857, 62 грн., яка складається з: 7718, 60 грн. – заборгованість по тілу кредиту; 3039, 02 грн. – заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 2100, 00 грн. – заборгованість за штрафними санкціями.

17.12.2025 року між Первісним кредитором та позивачем укладено Договір факторингу № 17122025 – МК/ЮнітКапітал. Відповідно до Реєстру боржників № б/н від 17.12.2025 року до Договору Факторингу № 1 та акту прийому – передачі Реєстру боржників до позивача перейшло право вимоги до відповідача.

З моменту передачі права вимоги до звернення з позовом відповідач не вносила коштів на погашення кредитної заборгованості, тому Позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованість за договором №00-10382473 від 22.05.2025 року в розмірі 10757,62 грн., так як стягнення штрафних санкцій в сумі 2100 грн. у межах даного позову не заявляються, судовий збір в розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000 грн.

3. Відповідач відзиву на позов не надала.

ІІ. Заяви ( клопотання) учасників справи.

4. Представник позивача надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує щодо ухвалення заочного розгляду справи.

5. Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася. Про день і час розгляду справи повідомлена через оголошення, розміщене на офіційному веб-порталі сайту «Судова влада». Крім того, судова повістка направлялася відповідачу за адресою, вказаною в позовній заяві. Клопотання про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи за її обов`язкової участі суду не надала.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

6. Ухвалою суду від 16 липня 2026 року (а.с.64-65) було постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

7. Оскільки відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання (стаття 128 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК)), в судове засідання не з`явився без поважних причин, а представник позивача не заперечував проти проведення заочного розгляду справи, Судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи, що відповідає вимогам статей 280-281 ЦПК.

8. Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК), у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносини.

9. 22.05.2025 року АТ «МАКС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 00-10382473. Згідно з п.1.3 Договору строк дії кредитної лінії (Строк кредитування): 360 календарних днів. Позичальник зобов`язаний повернути суму кредиту кредитодавцю в останній день строку кредитування (дата остаточного повернення кредиту) – 17 травня 2026 року згідно умов пункту 3.6 цього Договору.

Відповідно до п. 1.4 договору розрахунковий платіжний період за цим договором становить 15 днів.

Тип процентної ставки – фіксована. Стандартна процента ставка складає 0, 94 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується у межах строку дії кредитної лінії, зазначеної в п.1.3 цього Договору. Знижена процентна ставка становить 0, 57 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом, надається позичальнику в якості заохочення та діє виключно за умови сплати платежу у встановленому графіком платежів розмірі не пізніше наступного дня за першою Періодичністю датою платежу, визначеною п. 1.4 цього Договору.

Кредитодавець одноразово в момент видачі кредиту нараховує комісію за надання кредиту у розмірі 20 %від суми кредиту, що складає 1400, 00 грн., яку позичальник зобов`язаний сплатити на умовах, визначених п.3.5 цього Договору (а. с. 30-35).

10. До матеріалів справи додані Правила надання грошових коштів та банківських металів у кредит ТОВ «Макс Кредит», які не підписані позивачем (нова редакція), ці Правила діють з 27.03.2024 року (а.с. 36-40).

11. Також до матеріалів справи доданий Паспорт споживчого кредиту, підписаний ОСОБА_1 22 травня 2025 року електронним підписом одноразовим ідентифікатором (а. с. 41-42).

12. Відповідно до довідки про ідентифікацію ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікована ТОВ «Максі Кредит», одноразовий ідентифікатор 76631, час відправки позичальнику 22.05.2025 13: 58 (а. с. 43).

Згідно Підтвердження успішних переказів грошових коштів від Платника ТОВ «Макс Кредит» було здійснено транзакцію номер 44791-15443-72964, дата та час здійснення переказу коштів – 22.05.2025, сума переказу – 7000, 00 грн., номер платіжної картки отримувача – НОМЕР_1 (а. с. 44-45).

13. Відповідно до договору факторингу № 17122025 від 17.12.2025 року, укладеного між ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» (Фактор) та ТОВ «МАКС КРЕДИТ» (Клієнт), останній зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором (а. с. 7-13).

14. Згідно реєстру боржників заборгованість ОСОБА_1 становить 12857, 62 грн., яка складається з: 7718, 60 грн. – заборгованість по тілу кредиту; 3039, 02 грн. – заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 2100, 00 грн. – заборгованість за штрафними санкціями (а. с. 14-15).

15. Згідно повідомлення АТ КБ «Пиватбанк» від 27.07.2026 року- на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_1 . Номер телефону на який направляється інформації з банку є фінансовим На картку № НОМЕР_1 за період з 22.05.25 року по 27.05.25 року зараховано кошти в сумі 7000 грн., що підтверджено випискою з карткового рахунку.

V. Норми права

17. Положеннями ст. 205 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

У відповідності до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України під час вибору і застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Суд застосовує висновки викладені у: постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц, щодо принципу змагальності; постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 643/17966/14-ц, щодо тлумачення стаття 204 ЦК України, яка закріплює презумпцію правомірності правочину; постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13, щодо допустимості стандарту «балансу ймовірностей» у цивільних справах; постанові Верховного Суду від 06 квітня 2026 року у справі №368/1257/21, щодо права позичальника оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором; постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21, щодо умов, за яких положення кредитного договору про нарахування та стягнення комісії визнаються нікчемними; постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 лютого 2020 року у справі №912/1120/16 (провадження № 12-141гс19), щодо сплати процентів за користування кредитними коштами.

V. Оцінка Суду.

18. Суд оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, давши їм оцінку в цілому так і кожному окремо вважає, що існують підстави для часткового задоволення позову.

Матеріалами справи підтверджується, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Макс Кредит» та ОСОБА_1 22.05.2025 року було укладено договір кредитної лінії № 00-10382473 (далі Договір) про отримання коштів в розмірі 7000 гривень. Відповідно до умов кредитного договору, відповідачка отримує суму ліміту кредитної лінії в розмірі 7000 грн. Відповідно до умов договору (п.1.6 Договору) кредитодавець одноразово в момент видачі кредиту нараховує комісію за надання кредиту у розмірі 20 % від суми кредиту, що складає 1400, 00 грн., яку позичальник зобов`язаний сплатити на умовах, визначених п.3.5 цього Договору.

За користування кредитними коштами відповідач сплачує відсотки. Стандартна процента ставка складає 0, 94 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується у межах строку дії кредитної лінії, зазначеної в п.1.3 цього Договору. Знижена процентна ставка становить 0,57 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом, надається позичальнику в якості заохочення та діє виключно за умови сплати платежу у встановленому графіком платежів розмірі не пізніше наступного дня за першою Періодичністю датою платежу, визначеною п. 1.4 цього Договору.

Згідно наданого позивачем розрахунку, відповідачу нараховано заборгованість із тіла кредиту в сумі 7718,60 грн. та відсотків в сумі 3039,02 грн. за період з 17.12.2025 року по 01.05.2026 року.

Однак з таким розрахунком позивача суд не може погодитись.

Так, відповідач 22.05.2025 р. отримала на картковий рахунок 7000,00 грн.

В цей же день відповідачу нараховано 1400,00 грн. комісії за видачу кредиту, згідно з умовами пункту 1.6 Договору.

Аналіз пункту 1.6 Договору свідчить, що в ньому не зазначено переліку додаткових та супутніх послуг позикодавця та/або посередника, які пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням позики, та за які позивачем встановлена комісія у розмірі 1400,00 грн. одноразово за надання кредитних коштів. Позивачем не надано доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні договору.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що положення пункту 1.6 Договору позики щодо обов`язку позичальника сплачувати комісію за користування позикою є нікчемними відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Зважаючи на те, що відповідно до розрахунку заборгованості (а.с.18) відповідачем було частково сплачено заборгованість за наданим кредитом і первісним кредитором грошові кошти в розмірі 1400,00 зараховані, як сплату комісії за надання кредиту, стягнення якої визнано судом нікчемною вимогою, дану суму коштів слід зарахувати в рахунок погашення відповідачем на користь позивача відсотків за користування кредитом та тіла кредиту відповідно.

Згідно наданого позивачем розрахунку за період з 22.05.2025 року по 05.06.2025 року відповідачу нараховано 598,50 грн. відсотків за користування кредитними коштами( 7000 грн х 0,57% х15 днів), що відповідає п.п.1.5.2 та п.3.3. Кредитного договору.

06.06.2025 року відповідач сплатила 1000 грн., які необхідно спрямувати на погашення відсотків за користування кредитом та тіла кредиту, наступним шляхом: 598,50 грн. – на погашення нарахованих відсотків , та 401,50 грн. – на погашення тіла кредиту. Так, з 06.06.25 р. заборгованість з тіла кредиту склала 6401,50 грн.

Наступне погашення кредиту відповідачем відбулося 19.06.25 р. в сумі 1166,48 грн. Тому, відсотки за користування кредитом за період з 06.06.2025 року по 18.06.2025 року (16 днів) складають 962,78 грн. (6401,50 грн. х 0,94% х 16 днів), що відповідає п.п.1.5.1 та п.3.3., 3.4. Кредитного Договору.

Суму погашення 1166,48 грн., сплачену відповідачем 14.06.25 року необхідно розподілити наступним чином: 962,78 грн. на погашення відсотків за користування кредитом та 203,69 грн на погашення тіла кредиту. Відповідно, тіло кредиту з 19.06.25 року складало 6197,81 грн. ( 6401,50 грн. – 203,69 грн.)

Відсотки за користування кредитом за період з 19.06.25 року по 06.08.25 року (кінцевої дати, зазначеної в розрахунку заборгованості) складають 2854,71 грн. ( 6197,81 грн. х 0,94% х 49 днів).

Щодо переходу права вимоги

Наданими доказами підтверджується перехід права вимоги за договором №00-10382473 до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» на підставі договору факторингу № 17122025-МК/ЮнітКапітал від 17.12.2025 року.

З огляду на викладене, суд визнає обґрунтованим до стягнення заборгованість у загальній сумі 9052,52 грн., з яких 6197,81 грн. заборгованість за тілом кредиту та 2854,714 грн. заборгованість за відсотками.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

19. За змістом статті 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно платіжної інструкції № 47558 від 06 липня 2026 року (а.с.6) позивачем було сплачено 2662,40 грн. судового збору.

Оскільки позовні вимоги позивача були задоволенні частково, то з відповідача на користь позивача необхідно стягнути суму сплаченого судового збору, в сумі 2240,14 грн. ( 2662,40 * 84,14% ).

20. Щодо витрат на правничу допомогу адвокатів, суд зазначає наступне.

Суд розподіляє судові витрати на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України пропорційно задоволених позовних вимог. Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Встановлено, що 20 січня 2026 року між ТОВ «Юніт Капітал» та Адвокатським об`єднанням «Тимошенко та партнери» було укладено договір № 20/01/26-02 про надання правничої допомоги.

Згідно Акту прийому — передачі наданих послуг від 01.10.2024 року сторони за договором № 20/01/26-02 про надання правової допомоги від 20.01.2026 року, ТОВ «Юніт Капітал», в особі директора Хлопкової М.С., та Адвокатське об`єднання – ТОВ “Тимошенко та партнери”, погодили надання правових послуг Адвокатським об`єднанням Товариства у відповідності до Заявок на надання юридичної допомоги на загальну суму 7000 грн.

Враховуючи складність справи, обсяг і складність виконаної роботи, суд вважає, що зазначені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн не є співрозмірними, в зв`язку з чим з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені витрати на правову допомогу у розмірі 3000 грн.

З цих підстав,

керуючись статтями 2, 5, 10-13, 18, 81, 258-259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, Суд, -

У Х В А Л И В :

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором – задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальності «Юніт Капітал» (ЄДРПОУ 43541163) заборгованість за кредитним договором № 00-10382473 від 22.05.2025 року в розмірі 9052 (дев`ять тисяч п`ятдесят дві) гривні 52 копійки.

3. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальності «Юніт Капітал» (ЄДРПОУ 43541163) сплачений судовий збір в сумі 22401 (дві тисячі двісті сорок) гривень 14 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільного процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Рішення може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальності «Юніт Капітал», місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі України, буд. 34, код ЄДРПОУ 43541163.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 .

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО

МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ Оксана ЄВЛАХ

Оригінал: reyestr.court.gov.ua