Постанова від 24 вересня 2026 р. у справі №645/1535/26 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Справа № 645/1535/26 Головуючий суддя І інстанції Шарко О.Л.

Апеляційне провадження № 33/818/1520/26 Суддя доповідач Шабельніков С.К.

Категорія: ст.124 КУпАП

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 року м.Харків

Суддя Харківського апеляційного суду Шабельніков С.К.,

за участю секретаря - Чабанової А.В.,

захисника - адвоката Булах-Кобець Н.Ю.,

потерпілої - ОСОБА_1 ,

представника потерпілої - адвоката Конюшенка І.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за апеляційною скаргою захисника Булах-Кобець Н.Ю. на постанову судді Немишлянського районного суду м.Харкова від 28 квітня 2026 року у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 за ст.124 КУпАП, -

в с т а н о в и в:

Цією постановою

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадянин, що дорівнює 850 гривень 00 копійок.

Також з ОСОБА_2 стягнуто судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп.

Постановою судді Немишлянського районного суду м.Харкова від 07.05.2026 виправлено описки у постанові судді Немишлянського районного суду м. Харкова від 28.04.2026 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 124 КУпАП.

Восьмий абзаці аркуш п`ятий мотивувальної частини, викладено в такій редакції:

«Відповідно до п. 12 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори»;

Другий абзац резолютивної частини постанови викласти в такій редакції:

«Відповідно п. 12 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнити ОСОБА_2 від сплати судового збору».

Постановою судді Немишлянського районного суду м. Харкова від 28.04.2026 встановлено, що ОСОБА_2 17.02.2026 , приблизно о 08 год. 50 хв., керуючи транспортним засобом «Opel Zafira», номерний знак іноземної реєстрації НОМЕР_1 , рухаючись по Салтівському Шосе, у м.Харкові, на перехресті з пр. Льва Ландау, поблизу будинку 124/60, не виконав вимоги знаку 2.1 (дати дорогу), не надав перевазі у русі транспортному засобу «Mazda CХ-5» державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 , яка рухалась по головній дорозі та скоїв зіткнення.. Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п.п.16.11, 2.3.б ПДР України. Внаслідок дорожньо – транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим завдані матеріальні збитки.

В своїй апеляційній скарзі захисник Булах-Кобець Н.Ю. просить скасувати постанову судді Немишлянського районного суду м.Харкова від 28.04.2026 щодо ОСОБА_2 , а провадження у справі стосовно останнього закрити, на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.

Свої апеляційні вимоги захисник обґрунтовує тим, що висновки суду, що викладені в оскаржуваній постанові, не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки ОСОБА_2 не порушував та виконав вимоги п.16.11, п.2.3.б) та п.16.8 Правил дорожнього руху, а дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія автомобіля «Mazda CХ-5» - ОСОБА_1 , яка не виконала вимоги пунктів 2.3.б), 12.3, 12.4, 16.5 Правил дорожнього руху.

Крім того, апелянт зазначає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у її задоволенні клопотання: про виклик свідка ОСОБА_3 , який був пасажиром в автомобілі «Opel Zafira»; про виклик працівників поліції, які складали протокол про адміністративне правопорушення ЕПР1 №593668 від 17.02.2026, схему місця ДТП, приймали пояснення від сторін; про призначення судової автотехнічної експертизи, у зв`язку з чим ОСОБА_2 був позбавлений можливості здобути докази своєї невинуватості під час судового розгляду.

Окрім цього, захисник Булах-Кобець Н.Ю. просить поновити їй строк на апеляційне оскарження постанови судді Немишлянського районного суду м.Харкова від 28.04.2026 щодо ОСОБА_2 , посилаючись на те, що 28.04.2026 судом першої інстанції було проголошено лише резолютивну частину оскаржуваної постанови, а копію повного тексту судового рішення сторона захисту отримала лише 07.05.2026.

Також захисник зазначила, що ОСОБА_2 є військовослужбовцем та не міг своєчасно отримати копію судового рішення.

Під час апеляційного розгляду потерпіла ОСОБА_1 та її представник - адвокат Конюшенко І.П. заперечували щодо задоволення клопотання захисника Булах-Кобець Н.Ю. про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до ч.2 ст. 294 КУпАП, подання апеляційної скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення обмежене десятиденним строком з дня її оголошення, який може бути поновленим за умови пропуску строку з поважних причин.

При цьому, твердження апелянта щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження матеріалами справи не спростовуються, а тому, дотримуючись конституційних гарантій забезпечення кожній особі доступу до правосуддя та права на оскарження судового рішення (ст.129 ч.1 п. 8 Конституції України), строк на подачу апеляційної скарги підлягає поновленню.

За таких обставин, враховуючи, що ОСОБА_2 є військовослужбовцем та виконує бойові завдання, з метою належного дотримання конституційних засад забезпечення доступу до правосуддя та права на оскарження судового рішення, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою захисника Булах-Кобець Н.Ю.

В судовому засіданні в суд апеляційної інстанції ОСОБА_2 не з`явився та причини неявки суду не повідомив.

При цьому належить врахувати, що ОСОБА_2 , про що також зазначає захисник Булах-Кобець Н.Ю. в своїй апеляційній скарзі, є військовослужбовцем та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , за якою неможливо його повідомити засобами поштового зв`язку шляхом направлення судової повістки.

Разом з цим, апеляційним судом направлялася ОСОБА_2 судова повістка в електронному вигляді на номер його мобільного телефону, який ОСОБА_2 зазначив в своїх письмових поясненнях від 17.02.2026 (а.с.3), що підтверджується відомостями довідки про отримання 11.08.2026 о 12 год. 44 хв. судової повістки у вигляді СМС-повідомлення (а.с.76), що повністю відповідає Порядку надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасників судового процесу, затвердженого наказом ДСА України від 23.01.2023 №28.

Апеляційний суд також враховує, що до початку апеляційного розгляду захисник Булах-Кобець Н.Ю. повідомила суду, що її підзахисному відомо про дату, час та місце розгляду її апеляційної скарги та вважала за можливе провадити розгляд справи без участі ОСОБА_2 , з яким узгоджена процесуальна позиція сторони захисту.

Крім того, до канцелярії Харківського апеляційного суду не надходило клопотань від ОСОБА_2 про відкладення судового засідання або про обов`язкову його участь під час апеляційного розгляду.

Потерпіла ОСОБА_1 та її представник - адвокат Конюшенко І.П. також вважали за можливе провадити апеляційний розгляд за відсутності ОСОБА_2 .

Враховуючи наведене та думку учасників справи, а також дотримуючись вимог ст.ст. 268, 269, 271, 294 КУпАП, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість проведення судового розгляду без участі ОСОБА_2 , який був повідомлений про дату, місце та час апеляційного розгляду, однак за участю його захисника - адвоката Булах-Кобець Н.Ю.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи захисника Булах-Кобець Н.Ю., яка підтримала свою апеляційну скаргу в повному обсязі та просила її задовольнити, думку потерпілої ОСОБА_1 та її представника - адвоката Конюшенка І.П., які заперечували щодо задоволення апеляційної скарги сторони захисту, апеляційний суд дійшов висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний, суд переглядає справу у межах апеляційної скарги.

Згідно вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною дана особа в його вчиненні.

Як вбачається з відомостей матеріалів цієї справи, суд дотримався всіх вказаних вимог закону, встановивши обставини, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення питання винності ОСОБА_2 у порушенні вимог Правил дорожнього руху України, передбачених пунктами 16.11, 2.3.б).

Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови, апеляційним судом не встановлено об`єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду першої інстанції щодо винуватості ОСОБА_2 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Зокрема, згідно відомостей, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 593668 від 17.02.2026, ОСОБА_2 17.02.2026, приблизно о 08 год. 50 хв., керуючи транспортним засобом «Opel Zafira», номерний знак іноземної реєстрації НОМЕР_1 , рухаючись по Салтівському Шосе, у м.Харкові, на перехресті з пр. Льва Ландау, поблизу будинку 124/60, не виконав вимоги знаку 2.1 (дати дорогу), не надав перевазі у русі транспортному засобу «Mazda CХ-5» державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 , яка рухалась по головній дорозі та скоїв зіткнення.. Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п.п.16.11, 2.3.б ПДР України. Внаслідок дорожньо – транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим завдані матеріальні збитки (а.с.1, 2).

З відомостей протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 593668 від 17.02.2026 також вбачається, що ОСОБА_2 надав письмові на окремому аркуші (а.с.1).

В своїх письмових пояснення від 17.02.2026 ОСОБА_2 зазначив, що під`їжджаючи до перехрестя, він побачив, що світлофор не працює. Зазначив, що з правої сторони йому перекрив огляд білий бус «Форд», який його пропускав. Він почав рух і за ним виїхала «Мазда», д.н.з. НОМЕР_2 , та вдарило його автомобіль «Опель-Зафіра», н.з. НОМЕР_1 , в праві передні двері. Він рухався зі швидкістю 40 км/год. Уникнути ДТП він не зміг, тому що він би виїхав на зустрічну смугу руху. Гума встановлена відповідно до сезону. На даний час не потребує медичної допомоги. Викладене написано власноруч та вірно (а.с.3).

Отже, з письмових пояснень ОСОБА_2 вбачається, що останній власноручно зазначив, що йому перекрив огляд з правої сторони автомобіль «Форд», але цей автомобіль його пропускав, внаслідок чого він вирішив перетнути перехрестя, після чого сталася зіткнення його транспортного засобу з автомобілем «Мазда», д.н.з. НОМЕР_2 . При цьому, він рухався зі швидкістю 40 км/год.

Потерпіла ОСОБА_1 також надала письмові пояснення від 17.02.2026, в яких зазначила, що вона їхала в середній смузі руху по головній дорозі, під`їхавши до перехрестя з вулицею Салтівське шосе, впевнилась у безпеці руху, оскільки не працював світлофор, після чого вона продовжила рух. Приблизно на середині перехрестя раптово з лівої сторони від неї виїхав автомобіль «Opel Zafira», номерний знак іноземної реєстрації НОМЕР_1 , та скоїло з її транспортним засобом зіткнення. Застосувати екстрене гальмування та уникнути зіткнення не було можливим. Після удару її автомобіль розвернуло у попутному напрямку другого т/з. На її автомобіля встановлена гума згідно сезону. На даний час в медичній допомозі не потребує (а.с.4).

Апеляційний суд враховує, що вищезазначені письмові пояснення ОСОБА_2 та потерпіла ОСОБА_1 надавали 17.02.2026, тобто безпосередньо після подій дорожньо-транспортної пригоди, та ці пояснення складені особисто учасниками ДТП, а тому доводи захисника Булах-Кобець Н.Ю. про те, що пояснення були складені працівниками поліції і вони не відповідають дійсності, на переконання суду апеляційної інстанції, є суб`єктивними та необґрунтованими.

При цьому, з відомостей схеми місця ДТП від 17.02.2026 об`єктивно вбачається, що зіткнення транспортних засобів - «Opel Zafira», н.з. іноземної реєстрації НОМЕР_1 , та «Mazda CХ-5», д.н.з. НОМЕР_2 , відбулося на перехресті Салтівське Шосе та пр. Льва Ландау, поблизу будинку 124/60. Під час події ДТП світлофор, який встановлений на перехресті, не працював та автомобіль «Mazda CХ-5» рухався по головній дорозі, а транспортний засіб «Opel Zafira» - по другорядній. Місце зіткнення знаходиться майже посередині перехрестя на смузі руху автомобіля «Mazda CХ-5» (а.с.2).

Зі схеми місця ДТП від 17.02.2026 також вбачається, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали наступні механічні пошкодження: автомобіль «Mazda CХ-5», д.н.з. НОМЕР_2 , - деформація капоту, деформація переднього та лівого крила, деформація передньої лівої двері, розбита передня права та ліва фари, розбита решітка радіатору, розбитий передній бампер, розбиті передні протитуманні фари; автомобіль «Opel Zafira», номерний знак іноземної реєстрації НОМЕР_1 , - деформація правого переднього крила, деформація передньої правої двері, деформація задньої правої двері, розбито праве переднє дзеркало, розбито скло передньої правої двері, деформація правого коробу (а.с.2).

Крім того, під час апеляційного розгляду захисник ОСОБА_4 , потерпіла та її представник ОСОБА_5 підтвердили, що під час події у цій справі світлофор на перехресті Салтівське Шосе та пр. Льва Ландау не працював та водії ОСОБА_1 і ОСОБА_2 керувалися знаками пріоритету, яким встановлена черговість проїзду водіїв з перехрестя.

Належить також врахувати, що схема місця ДТП від 17.02.2026 була складена в присутності водіїв ОСОБА_2 та ОСОБА_1 і вони будь-яких зауважень чи доповнень щодо її складання не зазначили.

Окрім цього, в своїй апеляційній скарзі та під час апеляційного розгляду захисник Булах-Кобець Н.Ю. не оспорювала відомості, що зафіксовані на схемі місця ДТП від 17.02.2026.

До матеріалів справи також додані світлини, на яких зображені автомобілі «Opel Zafira», н.з. іноземної реєстрації НОМЕР_1 , та «Mazda CХ-5» з механічними пошкодженнями пошкодження, що зазначені у схемі місця ДТП від 17.02.2026 (а.с.39-41).

Під час судового розгляду в судах першої та апеляційної інстанції потерпіла ОСОБА_1 підтвердила обставини і відомості, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 593668 від 17.02.2026 та у схемі місця ДТП від 17.02.2026, зазначивши, що наближаючи до перехрестя вона побачила, що світлофор не працює, а тому вона керувалася правилами проїзду нерегульованого перехрестя. При цьому, потерпіла зазначила, що вона рухалася по головній дорозі, а ОСОБА_2 – по другорядній, але останній не надавав їй переваги у русі, внаслідок чого сталася подія ДТП.

При цьому, в своїх письмових поясненнях від 17.02.2026 ОСОБА_2 власноруч зазначив, що рухався зі швидкістю 40 км/год та з правої сторони йому перекрив огляд білий бус «Форд», який його пропускав на перехресті (а.с.3).

Належить взяти до уваги те, що протокол про адміністративне правопорушення, схема місця ДТП та інші матеріали до них складені уповноваженою державою особою і дії посадових осіб, що їх складали, в порядку передбаченому чинним законодавством ані ОСОБА_2 , ані його захисником Булах-Кобець Н.Ю. не оскаржувалися, тобто останні не зверталися із скаргами на дії працівників поліції до їх безпосереднього керівництва для ініціювання проведення службової перевірки, а також не зверталися до правоохоронних органів із заявами про фальсифікацію матеріалів справи та перевищення поліцейськими своїх службових повноважень у порядку, передбаченому ст.214 КПК України, що вочевидь унеможливлює врахування апеляційним судом доводів апелянта щодо незаконності дій працівників поліції.

Згідно вимог п.2.3.б) Правил дорожнього руху, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Відповідно до вимог п.16.1 Правил дорожнього руху, у разі вимкнення світлофора або його роботи в режимі миготіння сигналу жовтого кольору та відсутності регулювальника перехрестя вважається нерегульованим і водії повинні керуватись правилами проїзду нерегульованих перехресть та установленими на перехресті відповідними дорожніми знаками.

При цьому, у відповідності до вимог п.16.11 Правил дорожнього руху, на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.

Тобто, відомості вищезазначених письмових доказів та пояснень потерпілої ОСОБА_1 , які надані під час судового розгляду в судах першої і апеляційної інстанції, вочевидь, узгоджуються між собою та об`єктивно свідчать про те, що ОСОБА_2 , рухаючись на своєму транспортному засобі «Opel Zafira», н.з. іноземної реєстрації НОМЕР_1 , по другорядній дорозі та перетинаючи перехрестя, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не виконав вимоги знаку 2.1 та не надав перевагу у русі транспортному засобу «Mazda CХ-5», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням потерпілої ОСОБА_1 , яка рухалась по головній дорозі, внаслідок чого сталася дорожньо-транспортна пригода.

Отже, зазначені обставини об`єктивно свідчать про невиконання ОСОБА_2 вимог п.2.3.б), п.12.1 Правил дорожнього руху, які перебували у причинно-наслідковому зв`язку з подією ДТП, тому в діях водія ОСОБА_2 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, тобто порушення учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів .

Апеляційний суд ставиться критично до доводів захисника Булах-Кобець Н.Ю. про те, що ОСОБА_1 повинна була діяти до вимог п.16.5 Правил дорожнього руху, адже цей пункт ПДР України стосується черговості проїзду водіями регульованого перехрестя. При цьому, сторона захисту не оспорює факту перетинання ОСОБА_2 саме нерегульованого перехрестя по другорядній дорозі, а тому апеляційна скарга в цій частині також є необґрунтованою та суб`єктивною.

Окрім цього, апеляційний суд не вбачає підстав скасування оскаржуваного судового рішення з тієї підстави, що судом першої інстанції відмовлено у задоволенні клопотання захисника Булах-Кобець Н.Ю. про виклик свідка ОСОБА_3 , про виклик працівників поліції та про призначення судової автотехнічної експертизи, оскільки у справі достатньо відомостей для перевірки об`єктивності рішення суду першої інстанції, а також перевірки апеляційних доводів.

При цьому, встановлення обставин події дорожньо-транспортної пригоди не пов`язано з необхідністю залучення спеціалістів автотехніків і застосування спеціальних технічних знань, що свідчить про правильність рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання про призначення автотехнічної експертизи з приводу встановлення події ДТП.

Належить також зазначити, що суд позбавлений процесуальної можливості встановлювати винуватість іншої особи, стосовно якої не складено протокол про адміністративне правопорушення, у зв`язку з чим апеляційна скарга в цій частині є суб`єктивною та безпідставною.

Таким чином, будь-яких фактичних відомостей для скасування оскаржуваної постанови апелянтом не наведено, а також не надано стороною захисту і під час апеляційного розгляду, що об`єктивно свідчить про відсутність будь-яких підстав для задоволення апеляційної скарги.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду щодо наявності в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, а тому підстав для закриття провадження у справі, передбачених п.1 ст.247 КУпАП, апеляційним судом не встановлено.

Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.

Відповідно до вимог п. 1.3 Правил дорожнього руху, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Згідно вимог п. 2.3.б) Правил дорожнього руху, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

У відповідності до вимог п.16.11 Правил дорожнього руху, на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Дотримуючись вимог вищенаведеного закону суд апеляційної інстанції бере до уваги наступну практику Європейського суду з прав людини.

В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_2 , який рухався по другорядній дорозі, мав об`єктивну можливість під час проїзду перехрестя нерівнозначних доріг надати дорогу транспортному засобу під керуванням ОСОБА_1 , яка рухалась по головній дорозі, але цього не зробив та допустив зіткнення транспортних засобів, внаслідок чого порушив вимоги п. 2.3.б), п.16.11 Правил дорожнього руху.

Отже, доказів, які спростовують правильність висновків суду першої інстанції, апелянтом не надано, не містять їх і матеріали справи. Більш того, порушень норм КУпАП під час складання протоколу та в суді першої інстанції, які потягли необхідність скасування постанови суду, апеляційним судом не встановлено.

Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення щодо порушення ОСОБА_2 пунктів 2.3.б), 16.11 Правил дорожнього руху та притягнуто його до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, а тому посилання апелянта на незаконність та необґрунтованість судової постанови є безпідставними.

З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не підлягає.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Клопотання захисника Булах-Кобець Н.Ю. про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Немишлянського районного суду м.Харкова від 28 квітня 2026 року щодо ОСОБА_2 – задовольнити, поновивши цей процесуальний строк.

Апеляційну скаргу захисника Булах-Кобець Н.Ю. залишити без задоволення.

Постанову судді Немишлянського районного суду м.Харкова від 28 квітня 2026 року у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП - залишити без змін.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя С.К. Шабельніков