Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №619/2808/25 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

Іменем України

30 вересня 2026 року

м. Харків

справа № 619/2808/25

провадження № 22-ц/818/4642/26

Харківський апеляційний суд у складі:

Головуючого: Маміної О.В.

суддів: Пилипчук Н.П., Яцини В.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СПЛІТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 – адвоката Компанійця Станіслава Вячеславовича на рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 21 липня 2025 року, постановлене суддею Овсянніковим В.С.

в с т а н о в и в:

У травні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» звернулось до суду з позовом, в якому просило стягнути ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №1/4062844 від 29.04.2021 у розмірі 49789 гривень 77 копійок та судові витрати у розмірі 2422 гривні 40 копійок.

Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 21 липня 2025 року позовні вимоги задоволено. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СПЛІТ», заборгованості за кредитним договором №1/4062844 від 29.04.2021, у загальному розмірі 49 789 гривень 77 копійок, з яких: 27 220 гривень 79 копійок - прострочена заборгованість за основним боргом; 6 323 гривні 98 копійок - прострочена заборгованість за відсотками; 16 245 гривень - прострочена заборгованість за комісією; 0,00 гривень - пеня та штрафи, станом на 12.05.2025». Стягнуто з ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СПЛІТ», витрати за сплату судового збору у розмірі 2 422 гривні 40 копійок.

В апеляційній скарзі представника ОСОБА_1 – адвоката Компанійця Станіслава Вячеславовича просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині стягнення заборгованості по комісії та відсоткам та ухвалити нове, яким відмовити в цій частині у повному обсязі.

Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права; вказує, суд першої інстанції не дослідив і не надав належну оцінку наявним в матеріалах справи доказам, не сприяв повному та неупередженому розгляду справи, а тому рішення суду першої інстанції не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконним та необґрунтованим. Зазначає, що суд безпідставно стягнув з відповідача комісію за обслуговування, оскільки такий пункт договору є нікчемним. Також суд не надав оцінки відсутності розрахунку заборгованості по відсоткам, оскільки невідомо за якою відсотковою ставкою нараховувались.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 взятих на себе кредитних зобов`язань належним чином не виконала, доказів, які б спростовували правильність складеного позивачем розрахунку заборгованості, або його часткового погашення не надала, підстав для звільнення відповідача від обов`язку з повернення використаних нею кредитних коштів у вказаному розмірі, або для зменшення вказаної суми боргу матеріали справи не містять, суд дійшов висновку про те, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Судова колегія не погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 29.04.2021 року між Акціонерним товариством «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №1/4062844 (а.с. 14-30).

Відповідно до п. 1 Кредитного договору, Кредитор надає Позичальнику кредит в сумі 30 000 гривень строком на 72 місяці – з 29.04.2021 року до 28.04.2027 року (включно) - як День повернення кредиту. Позичальник сплачує платежі для погашення заборгованості за Договором щомісячно в число місяця, визначене Графіком платежів по кредиту (Додаток №1 до Договору, що є його невід`ємною частиною, у вигляді таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки (Графік платежів по кредиту, позичальник зобов`язаний сплачувати Банку: процентну винагороду щомісячно, у розмірі 15.00% річних (фіксована процентна ставка), починаючи з дня надання кредиту (дня списання кредитних коштів з позичкового рахунку Позичальника) до моменту повного погашення заборгованості за Договором; комісійну винагороду за обслуговування кредитної заборгованості (комісія) щомісячно, в розмірі 2.85% від суми кредиту, зазначеної в п. 1.1. Договору. (а.с. 14-16).

Відповідно до п. 2.2 Кредитного договору, позичальник зобов`язаний погашати кредит та сплачувати проценти за комісію у валюті кредиту, відповідно до розрахунків Графіку платежів по кредиту, щомісяця, в день повернення кредиту на рахунок погашення заборгованості. Сплачена сума платежу перераховується на позичковий рахунок та на рахунки нарахування процентів і комісії в день повернення кредиту. У випадку, якщо зазначений день повернення кредиту є неробочим позичальник зобов`язаний сплатити суму нарахованих процентів та платіж кредитом у попередній робочий день.

Відповідно до п. 2.3 Кредитного договору, підписанням Договору позичальник підтверджує, що він у письмовій формі і повному обсязі отримав від Банк Інформацію, визначену ЗУ «Про споживче кредитування та/або іншими нормативно-правовими актами, що регулюють це питання (а.с. 14.

Відповідно до п. 2.4 Кредитного договору. Позичальник відповідає за виконання своїх зобов`язань за Договором усім своїм майном та коштами, на які може бути звернено стягнення у порядку, встановленому чинним законодавством України.

Відповідно до п. 2.6 Кредитного договору. Банк має право у будь-який час відступити всі або частину своїх прав за Договором, а також за договорами про забезпечення, будь-якій третій особі і повідомити такому реальному або потенційному цесіонарію або іншій особі будь-яку інформацію про Позичальника та третіх осіб, з якими укладено договори про забезпечення, яка необхідна або яку Банк вважатиме доцільною.

Пам`яткою клієнта за цим кредитним договором ОСОБА_1 повідомлена про загальні умови кредитування банком та інформацією щодо дострокового погашення кредиту (а.с. 15).

Додатком №1 до комплексного договору №1/4062844 від 29.04.2021 надана таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за цим договором (графік платежів по кредиту, ануїтет) (зв.бік а.с. 15-16).

26.05.2021 відповідачка підписала заяву-анкету № 0101133-28042021-003 від 28.04.2021 на отримання готівкового кредиту «Свобода» (а.с. 17).

Згідно паспорту споживчого кредиту ОСОБА_1 отримала кредит у АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» на таких умовах: сума кредиту – 30 000 гривень, строком на 72 місяців, безготівковим шляхом, на поточний рахунок позичальника, в день укладення кредитного договору, метою кредиту зазначено: придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення споживчих потреб (відповідно до ЗУ «Про споживче кредитування»), під 15 % річних, тип процентної ставки – фіксована, комісія за відкриття поточного рахунка – 80 гривень, комісія за обслуговування кредитної заборгованості (включає з себе моніторинг заборгованості, під яким розуміється електронне інформування (нагадування) про здійснення щомісячних платежів по кредиту та процентах, інформування кліентз про виникнення простроченої заборгованості консультування клієнта в т.ч. документальне, щодо погашення заборгованості, своєчасності сплати платежів тощо) - 2.85 % від початкової суми кредиту, сплачується щомісячно, в гривні. Загальні витрати за кредитом – 77313,22 гривні, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача – 107313,22 гривні, реальна річна процентна ставка – 75,61% річних.

Передбачені наслідки невиконання договору: пеня – нараховується на суму простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня, але не більше 15% суми простороченого платежу; штрафи – за порушення зобов`язання позичальноком – 1% від суми виданого кредиту (а.с. 18-19).

У паспорті споживчого кредиту передбачені наступні застереження: витрати на такі послуги можуть змінюватися протягом строку дії договору про споживчий кредит, певний перелік тарифів банку на послуги, що пов`язані з отриманням обслуговуванням та поверненням кредитів, розміщений на офіційному веб-сайті банку та в приміщеннях установ банку де здійснюється обслуговування клієнтів.

Додатком до паспорту споживчого кредиту також наведена таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за цим кредитним договором у вигляді орієнтовного графіку погашення кредиту з розрахунком погашення кредиту на кожен місяць, строком до 28.04.2027 (а.с. 19).

ОСОБА_1 власноруч підписала кредитний договір №1/4062844 від 29.04.2021, Додаток №1 до нього у вигляді таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки та пам`ятку клієнта; заяву-анкету № 0101133-28042021-003 від 28.04.2021 на отримання готівкового кредиту «Свобода»; паспорт споживчого кредиту з Додатком до нього у вигляді таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за цим кредитним договором у вигляді орієнтовного графіку погашення кредиту з розрахунком погашення кредиту на кожен місяць, строком до 28.04.2027 (зв.бік а.с. 14-15-17, зв.бік а.с. 18, зв.бік а.с. 19).

Підписання відповідачем паспорту споживчого кредиту є належним доказом ознайомлення його з умовами кредитування, відповідний висновок викладено в постановах Верховного Суду від 23.12.2019 у справі №572/1169/17, від 12.02.2020 (справа №382/327/18).

Згідно меморіального ордеру №36471177-1 від 29.04.2021, АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» перерахувало ОСОБА_1 грошові кошти на її банківський рахунок у розмірі 30 000 гривень із зазначенням призначення платежу: надання кредиту, згідно кредитного договору №1/4062844 від 29.04.2021 (а.с. 20).

Отже, сторонами при укладенні договору було досягнуто згоди з усіх істотних умов кредитування кредитними коштами.

З виписки з розрахунку заборгованості за договором №1/4062844 від 29.04.2021, у період часу з 29.04.2021 по 15.09.2023 вбачається, що була зараована сума у розмірі 30 000 гривень та здійснювалося автоматичне списання обов`язкових платежів щомсячно, відповідно до умов договору (а.с. 21-24).

15.09.2023 АТ «Креді Агріколь Банк» на адресу ОСОБА_1 було направлено повідомлення про те, що відбулось відступлення прав вимоги за договором №1/4126100 від 26.05.2021 до ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ», яке в свою чергу стало Новим кредитором та має право вимагати від відповідача погашення кредитної заборгованості згідно кредитного договору №1/4062844 від 29.04.2021, а також про необхідність перерахувати кошти у розмірі 49 789 (сорок дев`ять тисяч сімсот вісімдесят дев`ять) гривень 77 копійок, що відповідає розміру її поточних зобов`язано по кредитному договору (а.с. 29-30).

Доказів отримання відповідачем такої вимоги стороною позивача суду не надано.

Відповідно до Договору про відступлення права вимоги № 4-2023 від 29.08.2023 АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» (первісний кредитор) відступило ТОВ «Глобал Спліт» (новий кредитор) права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим Договором (а.с. 9-13, 31-32, 36-47).

Відповідно до п. 2.1. Договору №4-2023 від 29.08.2023, Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору Права вимоги до Боржників, а Новий кредитор набуває Права вимоги Первісного кредитора за Кредитними договорами та сплачує Первісному кредитору за відступлення Права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює Ціні договору у порядку та строки встановлені Договором. Сторони розуміють та погоджуються з тим, що відступлення Права вимоги за цим Договором не є забезпечувальними відступленнями. Разом з Правом вимоги до Нового кредитора переходять всі інші права та обов`язки Первісного кредитора за Кредитним договором. У випадку укладення Сторонами більш ніж одного Реєстру прав вимог. Кожен наступний Реєстр прав вимог доповнює, а не замінює попередній.

15.09.2023 передача права вимоги за кредитним договором №1/4062844 від 29.04.2021 року відбулась до Товариством з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СПЛІТ» з дати підписання відповідного реєстру прав вимоги за зразком, згідно Додатку №1 до Договору про відступлення права вимоги.

Згідно з п. 3.1. Договору відступлення права вимоги, право вимоги переходить від первісного кредитора до нового кредитора з дати підписання ними відповідного реєстру прав вимоги за зразком, наведеним в Додатку № 1 до договору, що становить його невід`ємну частину та складається з обов`язковим зазначенням інформації (реквізитів) за переліком, що міститься в Додатку № 4 до цього Договору та зарахування коштів у розмірі Ціни договору на рахунок первісного кредитора, після чого новий кредитор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованостей за кредитним договором. Разом з правами вимоги новому кредитору переходять всі інші пов`язані з ними права в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав (зв.бік. а.с. 9-13).

Як вбачається з Витягу з Додатку № 1 до Договору про відступлення права вимоги № 4-2023 від 29.08.2023 (Реєстр прав вимоги №1) АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» відступило ТОВ «Глобал Спліт» право вимоги до боржниці ОСОБА_1 за кредитним договором №1/4062844 від 29.04.2021 у розмірі 49 789 (сорок дев`ять тисяч сімсот вісімдесят дев`ять) гривень 77 копійок (а.с. 41).

Відповідно до платіжних інструкцій від 18.09.2023 № 150 та № 4884, ТОВ «Глобал Спліт» здійснило оплату за відступлення права вимоги за Договором № 4-2023 від 29.03.2023 АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» у сумі 12 944 500 гривень та 125 610,10 гривень (а.с. 36).

Тобто у такий спосіб ТОВ «Глобал Спліт» набуло право вимоги до ОСОБА_1 щодо стягнення забргованості за кредитним договором №1/4062844 від 29.04.2021 у розмірі 49 789 (сорок дев`ять тисяч сімсот вісімдесят дев`ять) гривень 77 копійок.

На виконання умов Договору відступлення прав вимоги ОСОБА_1 була повідомлена про необхідність перерахувати кошти в сумі 49 789 (сорок дев`ять тисяч сімсот вісімдесят дев`ять) гривень 77 копійок, що відповідає розміру поточних зобов`язань за Договором. Розмір зобов`язань зі сплати пені та штрафів за Договором, якщо такі нарахування будуть, окремо повідомляє Новий кредитор окремим повідомленням (копія повідомлення про відступлення права вимоги та докази відправки повідомлення додаються до позову) (а.с. 31-32).

Доказів отримання відповідачем такої вимоги стороною позивача суду не надано.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договром №1/4062844 від 29.04.2021 у відповідача заборгованість перед ТОВ «Глобал Спліт» у загальному розмірі 49 789 (сорок дев`ять тисяч сімсот вісімдесят дев`ять) гривень 77 копійок, з яких: 27 220 (двадцять сім тисяч двісті двадцять) гривень 79 копійок - прострочена заборгованість за основним боргом; 6 323 (шість тисяч триста двадцять три) гривні 98 копійок - прострочена заборгованість за відсотками; 16 245 (шістнадцять тисяч двісті сорок п`ять) гривень - прострочена заборгованість за комісією; 0,00 гривень - пеня та штрафи, станом на 12.05.2025 (а.с. 13).

Відповідно до частин 1 і 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом ст. 634 цього Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Взяті на себе зобов`язання за договором від 29.04.2021 року банк виконав своєчасно і повністю, надавши кредитні кошти, однак в порушення зазначених умов договору ОСОБА_1 зобов`язання за договором належним чином не виконала.

Позивачем в підтвердження боргу надано розрахунок заборгованості та виписку по рахунку боржника, яка є первинним документом та підтверджує здійснені по банківському рахунку операції.

Також надано докази направлення на адресу відповідача листа -пропозиції щодо повернення кредитних коштів, що є вимогою про дострокове повернення кредиту.

Колегія суддів вважає доведеними позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитним договором.

Проте судова колегія вважає, що вимоги про стягнення заборгованості за комісією є безпідставними, виходячи з наступного.

Відповідно до частин першої-третьої статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком. Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року у справі № 524/5152/15-ц (провадження № 61-8862сво18).

Особливості регулювання правовідносин за договорами споживчого кредиту передбачені також Законом України «Про захист прав споживачів».

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом – витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, – щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

На підставі частини шостої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцю будь-які платежі, не зазначені в договорі про споживчий кредит та/або не враховані в розрахунку денної та орієнтовної річної процентної ставки, що зазначені в договорі про споживчий кредит, крім платежів за споживчим кредитом, які не включаються до розрахунку загальних витрат за споживчим кредитом у випадках, передбачених цим Законом.

Кредитодавцю та новому кредитору забороняється вимагати сплати будь-яких платежів, не зазначених у договорі про споживчий кредит та/або не врахованих у розрахунку денної процентної ставки, що зазначена в договорі про споживчий кредит.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у своєму правовому висновку у постанові від 09 грудня 2019 року у справі № 524/5152/15 (провадження № 61-8862 сво18) зазначив, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту – це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.

Верховний Суд звертає увагу на те, що умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.

Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 12 квітня 2022року у справі № 640/14229/15 (провадження № 61-16739св20), від 21 квітня 2021року у справі № 677/1535/15 (провадження № 61-19356св19), від 15 грудня 2021року у справі № 209/789/15 (провадження № 61-16561св20), від 21 липня 2021року у справі № 751/4015/15 (провадження № 61-8543св20).

Частиною першою, другою статті 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частиною 1 та частиною 2 статті 11, частиною 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19, постанові Верховного Суду від 29 листопада 2023 року у справі № 461/2857/20.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до п.1.2. ч.1 Кредитного договору, за користування кредитом позичальник сплачує комісійну винагороду за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно у розмірі 2,85% у місяць від суми кредиту. Обслуговування кредитної заборгованості включає моніторинг заборгованості, надання інформації щодо стану заборгованості, консультування позичальника щодо погашення заборгованості тощо.

Оскільки надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при реалізації прав та обов`язків за кредитним договором, тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.

Отже, виходячи із принципів справедливості, добросовісності на позичальника не може бути покладено обов`язок сплачувати платежі за послуги, які ним фактично не замовлялись, а встановлення платежів за такі послуги було заборонено нормативно-правовими актами.

Сплата позичальником винагороди за надання фінансового інструменту та винагороди за проведення додаткового моніторингу є платою за послуги, що супроводжують кредит в даному випадку, тому пункти договору, які передбачають сплату такої винагороди є нікчемними, у зв`язку з чим підстави для нарахування банком комісії на підставі нікчемних умов договору є безпідставними і вказані кошти не підлягають сплаті позичальником.

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оскільки відповідачу встановлено щомісячну плату за послуги Банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, апеляційний суд приходить до висновку про те, що положення п.1.4.2 кредитного договору є нікчемними.

З виписки по рахунку за кредитним договором ОСОБА_1 вбачається, що станом на 01.02.2022 року, банком неправомірно нараховано позичальнику щомісячне списання за комісією, простроченою комісією на загальну суму 8550,00 грн, яка підлягає вираховуванню із загального розміру заборгованості.

Враховуючи те, що заявлена позивачем до стягнення заборгованість за нарахованими комісіями є несправедливою, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства, тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» заборгованості за комісією, задоволенню не підлягають.

Оскільки ОСОБА_1 було сплачено на погашення комісії за обслуговування кредитної заборгованості кошти в розмірі 8550,00 грн, тому суд вважав за необхідне, у порядку застосування наслідків виконання нікчемного правочину зарахувати сплачену відповідачем комісію за обслуговування кредиту в сумі 8550,00 грн в тіло кредиту, що забезпечує захист інтересу позивача у правовій визначеності, судова колегія вважає, що такий висновок суду є безпідставним, оскільки оплати здійснені відповідачкою були зараховані на погашення заборгованості, враховані при підготовці розрахунку заборгованості та вирахуванні із загальної суми боргу.

Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції.

У зв`язку з вищезазначеним апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції зміні в частині розміру суми стягнення. З ОСОБА_1 на користь Товариства підлягає стягненню заборгованість у розмірі 24974,77 грн.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Оскільки позовні вимоги товариства задоволені частково на 50,16 %, тому відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подання позову у розмірі 1215,07 грн., за подання апеляційної скарги стягненню підлягає 1810, 98 грн. Керуючись положеннями ч.10 ст. 141 ЦПК України з позивача на користь відповідача підлягає стягненню судовий збір у сумі 595,91 грн.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – адвоката Компанійця Станіслава Вячеславовича задовольнити частково.

Рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 21 липня 2025 року змінити.

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» заборгованість за кредитним договором у розмірі 24974,77 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 595,91 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий: О.В. Маміна

Судді: Н.П. Пилипчук

В.Б. Яцина