Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №352/831/26 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 352/831/26

Провадження № 22-ц/4808/1758/26

Головуючий у 1 інстанції КУЗЬМЕНКО С. В.

Суддя-доповідач Луганська

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Луганської В.М.

суддів Девляшевського В.А.,Максюти І.О.

учасники справи

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс»

відповідач – ОСОБА_1 ,

розглянувши в порядку спрощеного провадження (без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України),

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс»

на рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 24 червня 2026 року, ухвалене судом у складі судді Кузьменко С.В.,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

У квітні 2026 року ТОВ «Укр Кредит Фінанс» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 14.09.2023 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою вебсайту (navse.in.ua) було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1272-1067.

Відповідно до умов кредитного договору позивач взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту – 20 000 гривень; строк кредитування –300 днів; базовий період - 14 днів; комісія за видачу кредиту - 15,00 % від суми кредиту; знижена процентна ставка – 1,20% в день; стандартна процентна ставка – 1,5 % в день.

Позивач через АТ КБ «ПриватБанк» надав відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок вказаний ним в особистому кабінеті, чим виконав свої зобов`язання в повному обсязі.

Відповідач всупереч умовам кредитного договору не виконав грошові зобов`язання перед кредитодавцем.

Станом на 06 березня 2026 року загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 39704 гривень, а саме: 10558,06 гривень – прострочена заборгованість за кредитом, 29145,94 гривень – прострочена заборгованість за нарахованими процентами.

Враховуючи вищезазначене, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 1272-1067 від 14.09.2023 року в розмірі 39 704 грн.

Рішенням Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 24 червня 2026 року позовні вимоги задоволено частково.

Суд стягнув з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованість в загальній сумі 20579, 46 грн, яка складається з заборгованості: за тілом кредиту в розмірі 10558, 06 грн, за процентами в розмірі 10021, 40 грн.

Не погодившись з вказаним рішенням, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосуванням судом норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 24 червня 2026 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ «Укр Кредит Фінанс» задовольнити в повному обсязі

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відповідно до п. 4.9 кредитного договору строк кредитування, на який надається кредит позичальнику складає 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення кредиту 09.07.2024 року.

Пунктом 4.3. договору передбачено плату за видачу кредиту у формі процентів за користування кредитом.

Пунктом 4.7. договору передбачено, що комісія за видачу кредиту становить 15,00 % від суми виданого кредиту, яка нараховувалась одноразово при видачі кредиту, відповідно до умов договору.

Згідно п. 4.5 договору сплату процентів за користування кредитом та комісії за видачу кредиту позичальник зобов`язаний здійснювати у визначені графіком платежів за договором за зниженою ставкою.

Зазначає, що позивач не нараховував відповідачу жодних штрафних санкцій у виді пені та штрафу або інших платежів за неналежне виконання умов кредитного договору, а нарахована комісія передбачена як плата за видачу кредиту та є одноразовою.

Скаржник зазначає, що ним дотримано вимоги ст. 1048, 10561 ЦК України щодо встановлення розміру процентів за користування кредитними коштами та доведено до відома відповідача, а тому має право на нарахування процентів згідно п. 4.6. та 10.2. кредитного договору протягом строку договору, що визначені в п. 4.9. кредитного договору.

Посилається на те, що Закон України «Про споживче кредитування» прямо передбачає право кредитодавця встановлювати комісію та є спеціальним нормативним актом, який регулює відповідні правовідносини, і його норми мають пріоритет над загальними положеннями ЦК України. Умови кредитного договору, що передбачають комісію, повністю узгоджуються із законодавством і не можуть вважатися не справедливими та не добросовісними, як зазначає суд першої інстанції. Крім того, відповідач підписуючи кредитний договір погодився його умовами, тож вимоги позивача є правомірними.

Скаржник зазначає, що проценти за користування кредитним коштами за період з 14.09.2023 року по 20.12.2023 року (включно) нараховувались за зниженою процентною ставкою, яка становить 1, 20% за кожен день користування кредитом, яка надається кредитодавцем виключно як знижка на користування кредитом та є заохоченням позичальника до сумлінного виконання умов договору.

У період з 22.09.2023 року 20.12.2023 року відповідачем здійснювалися платежі, які йшли на погашення нарахованих відсотків за користування кредитом, комісії та тіла кредиту.

Після закінчення строку кредитування, а саме після 09.07.2024 року нарахування процентів за користування кредитом не здійснювалося.

Станом на 06.03.2026 року загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить: 39 704,00 грн, а саме: прострочена заборгованість за кредитом – 10 558,06 грн, прострочена заборгованість за нарахованими процентами – 29 145,94 грн.

Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 05 серпня 2026 року відкрито апеляційне провадження та роз`яснено відповідачу право подати до Івано-Франківського апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу.

ОСОБА_1 отримав копію ухвали про відкриття провадження 20 серпня 2026 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відзив на апеляційну скаргу у встановлений апеляційним судом строк не надходив.

Відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Частиною шостою статті 19 ЦПК України визначено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Із матеріалів справи вбачається, що ціна позову в даній справі становить 39 704 грн і є менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3328 грн * 30 = 99840 грн), тому справа відноситься до категорії малозначної справи в силу вимог закону.

Згідно ч. 1 ст. 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час та місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.

Інформація про призначення даної справи до розгляду у апеляційному суді без повідомлення учасників справи завчасно розміщена на офіційному вебпорталі судової влади України.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами 14 вересня 2023 року укладено договір, відповідно до якого відповідач отримав кредитні кошти у розмірі 20000 грн. Відповідач не виконав умови укладено договору та не повернув позивачеві отримані кошти.

Суд, здійснивши перерахунок відсотків, встановив, що загальний розмір заборгованості за процентами становить 47013, 26 грн (3360 + 3156,86 + 5773,88 + 2755,5 + 1377,78 + 1259,2 + 1773,66 + 27556,38) з яких відповідачем сплачено заборгованість в сумі 36991,86 грн, у зв`язку з чим дійшов висновку, що розмір заборгованості за процентами становить 10021, 40 грн (47013,26-36991,86).

Переглядаючи справу, колегія суддів виходить з наступного.

Судом встановлено, що 14.09.2023 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» і ОСОБА_1 за допомогою вебсайту (navse.in.ua) було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1272-1067 продукту «На все».

Договір підписано одноразовим ідентифікатором А2866 у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п. 4.1. договору загальний розмір кредиту (сума кредиту) за цим договором становить 20000,00 грн. Дата видачі кредиту 14.09.2023 року.

Пунктом 4.4. договору передбачено, що базовий період складає 14 календарних днів.

За змістом п. 4.6. договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною ставкою: стандартна процентна ставка становить 1,50% за кожен день користування кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього договору, за виключенням строку використання позичальником права користування кредитом за зниженою ставкою).

Пунктом 4.7 договору передбачена комісія за видачу кредиту, яка становить 15, 00 % від суми виданого кредиту.

Пунктом 4.9. договору визначено, що строк кредитування складає 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення (виплати) кредиту 09.07.2024 року. Строк дії договору є рівним строку кредитування.

Згідно квитанції, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» через систему платежів LiqPay 14.09.2023 о 14:12 було перераховано кошти в сумі 20000,00 грн на картковий рахунок відповідача 516874*81, призначення платіжної операції: видача кредитних коштів за договором 1272-1067, 2 023-09-14.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором №1272-1067 від 14.09.2023 року, станом на 06.03.2026 загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить: 39 704 грн, а саме: основний борг – 10 558,06 грн, залишок відсотків – 29 145,94 грн, залишок відсотків за ст. 625 ЦК України – 0,00 грн, залишок комісій – 0,00 грн, залишок штрафів – 0,00 грн.

Частина 1 ст.15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч.2 ст.15 ЦК України).

Однією із загальних засад цивільного законодавства України є свобода договору (п.3 ч.1 ст. 3 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 627 ЦК України, відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначено у ст. 639 ЦК України, згідно із якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Тобто, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 Кодексу).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19, від 08 серпня 2022 року у справі № 234/7298/20.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Так, відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 14 червня 2022 року у справі №757/40395/20.

За користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами або законом про банки і банківську діяльність (стаття 536 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання частини другої статті 1054 ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

У справі, яка переглядається, встановлено, що 14 вересня 2023 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою вебсайту (navse.in.ua) укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1272-1067. Договір підписано одноразовим ідентифікатором А2866 у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Кредитодавець виконав свої зобов`язання за кредитним договором та надав відповідачу кредитні кошти, що підтверджується інформацією про здійснення платежу через систему LiqPay від 14 вересня 2023 року на суму 20 000,00 грн із призначенням платежу: «видача кредитних коштів за договором 1357-7005, 2024-03-01», на картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 , який було зазначено ним у кредитному договорі.

З розрахунку заборгованості за договором № 1357-7005 від 14.09.2023 року вбачається, що за період з 14.09.2023 року по 20.12.2023 року проценти за користування кредитним коштами нараховувались за зниженою процентною ставкою, яка становить 1,20%.

22.09.2023 року відповідачем було внесено платіж в розмірі – 1 403,02 грн, за рахунок якого було погашено частину одноразової комісії за видачу кредитних коштів.

27.09.2023 року відповідачем було внесено платіж в розмірі – 3 360,00 грн, за рахунок якого погашено нараховані відсотки за користування кредитом станом на 27.09.2023 року.

28.09.2023 року відповідачем було внесено платіж в розмірі – 1 403,02 грн, за рахунок якого було погашено частину одноразової комісії за видачу кредитних коштів.

11.10.2023 року відповідачем було внесено платіж в розмірі – 3 360,00 грн, за рахунок якого було погашено нараховані відсотки за користування кредитом станом на 11.10.2023 року.

12.10.2023 року відповідачем було внесено платіж в розмірі – 193,96 грн, за рахунок якого було погашено частину одноразової комісії за видачу кредитних коштів.

25.10.2023 року відповідачем було внесено платіж в розмірі – 4 569,06 грн, за рахунок якого було погашено відсотки за користування кредитом в розмірі 3 360,00 грн, та погашено основний борг на суму 1 209,06 грн.

08.11.2023 року відповідачем було внесено платіж в розмірі – 4 763,02 грн, за рахунок якого було погашено відсотки за користування кредитом в розмірі 3 156,86 грн та погашено основний борг на суму 1 606,16 грн.

22.11.2023 року відповідачем було внесено платіж в розмірі – 2 886,94 грн, за рахунок якого було погашено всі відсотки за користування кредитом нараховані станом на 22.11.2023 року.

06.12.2023 року відповідачем було внесено платіж в розмірі – 224,00 грн, за рахунок якого частково було погашено відсотки за користування кредитом.

07.12.2023 року відповідачем було внесено платіж в розмірі – 4 539,02 грн, за рахунок якого було погашено відсотки за користування кредитом в розмірі 2 662,94 грн та погашено основний борг на суму 1 876,08 грн.

20.12.2023 року відповідачем було внесено платіж в розмірі – 1 660,98 грн, за рахунок якого було погашено всі відсотки за користування кредитом нараховані станом на 20.12.2023 року.

За період з 21.12.2023 року по 27.12.2023 року (включно) проценти за користування кредитним коштами нараховувались за стандартною процентною ставкою, яка становить 1,50% за кожен день користування кредитом, у зв`язку із наявністю у відповідача простроченої заборгованості.

27.12.2023 року відповідачем було внесено платіж в розмірі – 3 176,11 грн, за рахунок якого було погашено відсотки за користування кредитом в розмірі 984,89 грн та погашено основний борг на суму 2 191,22 грн.

За період з 28.12.2023 року по 17.01.2024 року (включно) проценти за користування кредитним коштами нараховувались за зниженою процентною ставкою, яка становить 1,20% за кожен день користування кредитом.

03.01.2024 року відповідачем було внесено платіж в розмірі – 5 268,63 грн, за рахунок якого було погашено відсотки за користування кредитом в розмірі 2 709,21 грн та погашено основний борг на суму 2 559,42 грн було враховано на погашення основного боргу.

17.01.2024 року відповідачем було внесено платіж в розмірі – 184,10 грн, за рахунок якого було частково погашено відсотки за користування кредитом.

Станом на 17.01.2024 залишок по не сплаченим відсоткам за користування кредитом становив 1589,56 грн та залишок по основній сумі боргу становить 10 558,06 грн.

У період з 18.01.2024 року по 09.07.2024 року (включно) відповідачем не вносились кошти на погашення заборгованості по кредиту, у зв`язку з чим, проценти за користування кредитним коштами нараховувались за стандартною процентною ставкою 1,50% за кожен день користування кредитом та становлять 27 556,38 грн (10 558,06 грн х 1,5% х 174 дні).

Отже, загальна сума заборгованості по відсоткам за користування кредитом становить 29 145,94 грн (27 556,38 грн + 1589,56 грн).

Суд першої інстанції помилково зменшив нараховану позивачем суму процентів на суму сплачених відповідачем коштів, не врахувавши, що зазначені платежі були враховані ТОВ «Укр Кредит Фінанс» у розрахунку заборгованості таспрямовані на погашення нарахованих процентів за відповідні періоди, одноразової комісії передбаченої умовами договору, а також частково — на погашення основної суми боргу, що відображено у розрахунку заборгованості за договором № 1357-7005 від 14.09.2023 року,та який не спростовано відповідачем.

З огляду на встановлені обставини, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 1272-1067 від 14.09.2023 року становить 39 704 грн, з яких: прострочена заборгованість за кредитом – 10 558,06 грн, прострочена заборгованість за нарахованими процентами – 29 145,94 грн.

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Оскільки, суд першої інстанції неповно з`ясував обставин справи, неправильно застосував норми матеріального права, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу ТОВ «Укр Кредит Фінанс» слід задовольнити частково, рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 24 червня 2026 року змінити в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованості за кредитним договором № 1272-1067 від 14.09.2023 року, стягнувши з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит фінанс» заборгованість договором про відкриття кредитної лінії № 1272-1067 від 14.09.2023 року у розмірі 39 704 грн, з яких: прострочена заборгованість за кредитом – 10 558,06 грн, прострочена заборгованість за нарахованими процентами – 29 145,94 грн.

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Частиною першою статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Колегія суддів вважає, що є підстави для перерозподілу судових витрат пропорційно розміру задоволених вимог.

ТОВ «Укр Кредит Фінанс» за подання позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та за подання апеляційної скарги сплачено судовий збір в сумі 3993,60 грн.

Позовну заяву та апеляційну скаргу ТОВ «Укр Кредит Фінанс» задоволено повністю, тому з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» слід стягнути витрати по сплаті судового збору за подання позовної та апеляційної скарги в розмірі 6 656 грн.

Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, Івано-Франківський апеляційний суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит фінанс» задовольнити частково.

Рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 24 червня 2026 року змінити в частині стягнутої з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованості за кредитним договором № 1272-1067 від 14.09.2023 року, витрат на сплаті судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце реєстрації : АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», код ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: бульвар Лесі Українки 26, офіс 407, м. Київ, 01133 заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1272-1067 від 14.09.2023 року в розмірі 39 704 грн, з яких: прострочена заборгованість за кредитом – 10 558,06 грн, прострочена заборгованість за нарахованими процентами – 29 145,94 грн, судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 6 656 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 29 вересня 2026 року.

Головуючий В.М. Луганська

Судді: В.А. Девляшевський

І.О. Максюта