Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №725/6062/26 — Шевченківський районний суд м. Чернівців

Суд: Шевченківський районний суд м. Чернівців

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 29 вересня 2026 р.

Справа: №725/6062/26

Суддя: Танасійчук Н. М.

Справа № 725/6062/26

Провадження № 2/727/3981/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року м. Чернівці

Шевченківський районний суд м. Чернівців у складі:

головуючого судді Танасійчук Н.М.,

за участю секретаря судового засідання Маковійчук В.С.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1400922 від 18 квітня 2020 року у розмірі 26 176,50 грн.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 18 квітня 2020 року ОСОБА_1 та Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (далі - ТОВ «Мілоан», первісний кредитор) уклали в електронній формі кредитний договір № 1400922, за яким відповідачка отримала кредит у розмірі 8 000,00 грн. Відповідачка підписала договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Первісний кредитор перерахував кредитні кошти на платіжну картку відповідачки. Відповідачка у встановлений договором строк кредит не повернула, проценти та комісію не сплатила.

29 грудня 2020 року ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» уклали договір відступлення прав вимоги № 58-МЛ, за яким позивач набув право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором № 1400922 від 18 квітня 2020 року.

За розрахунком позивача заборгованість відповідачки становить 26 176,50 грн, з яких: 5 832,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 18 824,50 грн заборгованість за процентами, 1 520,00 грн заборгованість за комісією за надання кредиту. Пені та штрафів позивач не нараховував.

1 квітня 2026 року позивач направив відповідачці претензію про погашення заборгованості, яку вона не виконала.

Позивач просить стягнути з відповідачки 26 176,50 грн заборгованості, 2 662,40 грн судового збору та 8 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. Представник позивача просив розглядати справу без його участі.

Ухвалою судді від 07 вересня 2026 року відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Відповідачці встановлено строк для подання відзиву на позов.

Суд направив відповідачці копію ухвали про відкриття провадження разом з позовною заявою та доданими до неї документами рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою її зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 . Поштове відправлення повернулося до суду з відміткою відділення поштового зв`язку про відсутність адресата за вказаною адресою.

Відповідно до пункту 4 частини восьмої статті 128 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання. Отже, суд належним чином повідомив відповідачку про розгляд справи.

Відповідачка відзиву на позов у встановлений судом строк не подала, клопотань не заявила. Згідно з частиною восьмою статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до частини п`ятої статті 279 ЦПК України суд розглянув справу за наявними у ній матеріалами без повідомлення сторін. Згідно з частиною другою статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

18 квітня 2020 року ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 уклали в електронній формі кредитний договір № 1400922 (індивідуальна частина). За умовами договору ТОВ «Мілоан» надало відповідачці кредит у розмірі 8 000,00 грн строком на 30 днів з датою повернення 18 травня 2020 року (пункти 1.2-1.4 договору).

Сторони погодили такі складові плати за кредитом: комісію за надання кредиту у розмірі 1 520,00 грн (19 % від суми кредиту, одноразово) та проценти за користування кредитом за фіксованою зниженою ставкою 0,80 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом, що за 30 днів становить 1 920,00 грн (пункти 1.5.1, 1.5.2 договору). Пунктом 1.6 договору встановлено стандартну (базову) ставку 5,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування. Згідно з пунктом 2.2.3 договору у разі користування кредитом після дати його повернення проценти нараховуються за базовою ставкою протягом 60 днів.

Пунктом 2.3.1 договору передбачено право позичальника продовжити строк користування кредитом на 3, 7 або 15 днів зі сплатою комісії за продовження у розмірі до 3 %, 5 % та 10 % від поточного залишку кредиту відповідно.

Графік розрахунків (додаток № 1 до договору) визначив загальну суму до сплати 18 травня 2020 року в розмірі 11 440,00 грн: 8 000,00 грн кредиту, 1 520,00 грн комісії та 1 920,00 грн процентів.

Відповідачка підписала договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором «J11511», який ТОВ «Мілоан» надіслало 18 квітня 2020 року о 15:48:28 на номер її мобільного телефону НОМЕР_1 . Ці обставини підтверджуються довідкою ТОВ «Мілоан» про ідентифікацію та анкетою-заявою на кредит № 1400922, у якій зазначено паспортні дані відповідачки, її реєстраційний номер облікової картки платника податків, номер телефону та етапи оформлення договору.

Згідно з платіжним дорученням № 18284643 від 18 квітня 2020 року ТОВ «Мілоан» перерахувало 8 000,00 грн на платіжну картку відповідачки № НОМЕР_3 з призначенням платежу «Кредитні кошти від ТОВ Мілоан згідно договору 1400922».

З відомості ТОВ «Мілоан» про щоденні нарахування та погашення вбачається, що відповідачка тричі вносила платежі за договором:

- 18 травня 2020 року: 800,00 грн в рахунок тіла кредиту, 1 032,00 грн в рахунок процентів, 800,00 грн в рахунок комісії;

- 02 червня 2020 року: 720,00 грн в рахунок тіла кредиту, 981,00 грн в рахунок процентів, 720,00 грн в рахунок комісії;

- 17 червня 2020 року: 648,00 грн в рахунок тіла кредиту, 920,00 грн в рахунок процентів, 648,00 грн в рахунок комісії.

Усього відповідачка сплатила 7 269,00 грн, з яких 2 168,00 грн зараховано в погашення тіла кредиту. Залишок тіла кредиту становить 5 832,00 грн (8 000,00 ? 2 168,00).

За тією ж відомістю первісний кредитор нараховував проценти за зниженою ставкою 0,80 % на день по 02 липня 2020 року включно: з 19 квітня по 18 травня 2020 року по 64,00 грн (30 днів, 1 920,00 грн), з 19 травня по 02 червня 2020 року по 57,60 грн (15 днів, 864,00 грн), з 03 по 17 червня 2020 року по 51,84 грн (15 днів, 777,60 грн), з 18 червня по 02 липня 2020 року по 46,66 грн (15 днів, 699,90 грн). З 03 липня по 31 серпня 2020 року первісний кредитор нараховував проценти за базовою ставкою 5 % на день по 291,60 грн (60 днів, 17 496,00 грн). Після 31 серпня 2020 року нарахування припинено. Комісію за надання кредиту у розмірі 1 520,00 грн ТОВ «Мілоан» нарахувало 18 квітня 2020 року, відповідачка її не сплачувала.

29 грудня 2020 року ТОВ «Мілоан» (кредитор) та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» (новий кредитор) уклали договір відступлення прав вимоги № 58-МЛ. За пунктами 1.1, 6.2.3 цього договору новий кредитор набув права грошової вимоги до боржників, зазначених у реєстрі боржників, з моменту підписання договору. Сторони підписали акт приймання-передачі реєстру боржників від 29 грудня 2020 року на 13 237 боржників із загальною сумою заборгованості 205 618 183,98 грн. Згідно з платіжною інструкцією № 20806 від 29 грудня 2020 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» сплатило ТОВ «Мілоан» 5 446 965,03 грн за відступлення права вимоги за цим договором.

Згідно з витягом з реєстру боржників до договору № 58-МЛ (запис № 13177) до позивача перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 1400922 від 18 квітня 2020 року на суму 26 176,50 грн: 5 832,00 грн тіла кредиту, 18 824,50 грн процентів, 1 520,00 грн комісії.

1 квітня 2026 року позивач надіслав відповідачці претензію № 20308365/5383 з вимогою погасити заборгованість у розмірі 26 176,50 грн. Відповідно до виписки з особового рахунку станом на 14 квітня 2026 року заборгованість не погашено.

Відповідно до статей 626, 628 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Згідно з частиною першою статті 207 ЦК України правочин вважається вчиненим у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

За статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Відповідно до статті 12 цього Закону електронний правочин вважається підписаним, зокрема, у разі використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Електронний правочин, підписаний у такий спосіб, прирівнюється до правочину у письмовій формі.

Відповідачка ввела в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Мілоан» одноразовий ідентифікатор, надісланий на її номер телефону, тобто прийняла пропозицію укласти договір. Кредитор перерахував кредитні кошти на її картковий рахунок, а відповідачка частково повертала кредит та сплачувала проценти. Такі дії підтверджують волевиявлення відповідачки на укладення кредитного договору та його виконання. Суд дійшов висновку, що сторони уклали кредитний договір № 1400922 від 18 квітня 2020 року у встановленій законом формі.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Згідно з частиною першою статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Пунктом 3.2.6 кредитного договору сторони погодили право кредитора відступити права вимоги третім особам без згоди позичальника.

Договір відступлення прав вимоги № 58-МЛ від імені позивача підписав представник Ломідзе Д.В. на підставі довіреності від 16 липня 2020 року. Цієї довіреності позивач до матеріалів справи не долучив. Водночас позивач виконав договір і сплатив первісному кредитору ціну відступлення в сумі 5 446 965,03 грн. Такі дії свідчать про наступне схвалення правочину відповідно до частини першої статті 241 ЦК України. Правочин ніхто не оспорював, і він не визнаний недійсним. Отже, позивач набув прав кредитора за договором № 1400922 від 18 квітня 2020 року в обсязі, що існував на момент відступлення.

ТОВ «Мілоан» надало кредит фізичній особі, не пов`язаний з підприємницькою діяльністю, і в довідці про ідентифікацію від 10 вересня 2025 року саме визначило договір як договір про споживчий кредит. На ці правовідносини поширюється Закон України «Про споживче кредитування». Відповідно до частини п`ятої статті 12 цього Закону умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Тому умова пункту 9.4 договору про те, що на правовідносини сторін не поширюється дія Закону України «Про споживче кредитування», є нікчемною і правових наслідків не створює.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до статей 526, 530, 610 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк, а його невиконання є порушенням зобов`язання.

Відповідачка отримала 8 000,00 грн кредиту та повернула 2 168,00 грн. Доказів повернення решти кредиту в сумі 5 832,00 грн відповідачка не надала (статті 12, 81 ЦПК України). Ця сума підлягає стягненню.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Проценти є платою за правомірне користування кредитними коштами протягом погодженого сторонами строку.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) виснувала, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Після цього кредитодавець може вимагати сплати процентів лише за правилами частини другої статті 625 ЦК України як відповідальності за прострочення грошового зобов`язання. У постанові від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-16гс22) Велика Палата Верховного Суду не знайшла підстав для відступу від цього висновку.

Згідно з пунктом 2.8 договору для визначення обставин виконання грошових зобов`язань вирішальне значення мають дані бухгалтерського обліку кредитора. За даними обліку ТОВ «Мілоан» відповідачка тричі продовжувала строк користування кредитом на 15 днів зі сплатою комісії в розмірі 10 % від поточного залишку кредиту (800,00 грн, 720,00 грн, 648,00 грн), що відповідає пункту 2.3.1 договору. Первісний кредитор нараховував проценти за зниженою ставкою по 02 липня 2020 року, а з 03 липня 2020 року перейшов до базової ставки, передбаченої пунктом 2.2.3 договору для періоду після дати повернення кредиту. Отже, строк кредитування з урахуванням продовжень сплив 02 липня 2020 року.

За період до 02 липня 2020 року включно первісний кредитор нарахував 4 261,50 грн процентів (1 920,00 + 864,00 + 777,60 + 699,90). Відповідачка сплатила 2 933,00 грн процентів (1 032,00 + 981,00 + 920,00). Непогашені проценти за строк кредитування становлять 1 328,50 грн (4 261,50 ? 2 933,00). Ця сума підлягає стягненню.

Проценти в сумі 17 496,00 грн первісний кредитор нарахував з 03 липня по 31 серпня 2020 року, тобто після спливу строку кредитування. Позивач заявив їх до стягнення як проценти за користування кредитом, а не як проценти за прострочення грошового зобов`язання за частиною другою статті 625 ЦК України. Суд розглядає справу в межах заявлених вимог (частина перша статті 13 ЦПК України). З огляду на наведені висновки Великої Палати Верховного Суду право нараховувати проценти за користування кредитом у цей період у кредитодавця було відсутнє. Тому в стягненні 17 496,00 грн слід відмовити.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України надання кредиту є основним обов`язком кредитодавця за кредитним договором, а плату за користування кредитом позичальник вносить у вигляді процентів. Видача кредиту є дією, яку кредитодавець вчиняє на виконання власного договірного обов`язку та у власних інтересах. Вона не становить окремої послуги для споживача.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21) зазначила, що умови договору про споживчий кредит, які передбачають плату за дії, що не є послугою для споживача, або обмежують права споживача порівняно з Законом України «Про споживче кредитування», є нікчемними відповідно до частини п`ятої статті 12 цього Закону.

Позивач не зазначив і не довів, яку саме послугу, відмінну від надання кредиту, первісний кредитор надав відповідачці за комісію у розмірі 1 520,00 грн. Тому умова пункту 1.5.1 договору про сплату комісії за надання кредиту є нікчемною, а право вимоги її сплати не виникло і до позивача не перейшло (стаття 514 ЦК України). У стягненні 1 520,00 грн комісії слід відмовити.

Позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. З відповідачки на користь позивача слід стягнути 7 160,50 грн заборгованості, з яких 5 832,00 грн тіла кредиту та 1 328,50 грн процентів за користування кредитом. У решті позовних вимог на суму 19 016,00 грн (17 496,00 грн процентів та 1 520,00 грн комісії) слід відмовити.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суд задовольнив позов на 7 160,50 грн із заявлених 26 176,50 грн, що становить 27,35 %.

Позивач сплатив 2 662,40 грн судового збору. Пропорційно розміру задоволених вимог з відповідачки на користь позивача слід стягнути 728,29 грн судового збору (2 662,40 ? 7 160,50 / 26 176,50).

За частинами першою-третьою статті 137 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості. На підтвердження витрат на правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн позивач надав

Відповідачка клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу не подала. Пропорційно розміру задоволених вимог з відповідачки на користь позивача слід стягнути 2 188,38 грн витрат на професійну правничу допомогу (8 000,00 ? 7 160,50 / 26 176,50).

Керуючись статтями 207, 241, 512, 514, 516, 526, 530, 610, 626, 628, 1048, 1054 Цивільного кодексу України, статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», статтею 12 Закону України «Про споживче кредитування», статтями 12, 13, 81, 128, 137, 141, 178, 247, 258, 259, 263-265, 273, 274, 279, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживаючої АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: 79018, Львівська обл., м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28.) заборгованість за кредитним договором № 1400922 від 18 квітня 2020 року у розмірі 7 160 грн 50 коп., з яких 5 832,00 грн заборгованість за тілом кредиту та 1 328,50 грн заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживаючої АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: 79018, Львівська обл., м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28.) 728 грн 29 коп. судового збору та 2 188 грн 38 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Чернівецького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.М. Танасійчук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua