Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №723/4282/26 — Сторожинецький районний суд Чернівецької області

Справа № 723/4282/26

Провадження № 2-о/723/5798/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року м.Сторожинець

Сторожинецький районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді Дедик Н.П.

за участю секретаря судового засідання Клапійчук Б.В.,

заявника ОСОБА_1 , представника заявника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_1 , представник заявника Фонарюк Олена Юріївна до ОСОБА_3 про видачу обмежувального припису,

встановив:

Заявниця ОСОБА_1 , в інтресах якої діє ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про видачу обмежувального припису, до ОСОБА_3 . Посилається на те, що вона перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 та проживала з ним однією сім`єю протягом 19 років. Шлюб розірвано 06.08.2026 року Рішенням Сторожинецького районного суду Чернівецької області у справі за №723/1894/26.

Зазначає, що від шлюбу у них народилося двоє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Також зазначає, що незважаючи на припинення шлюбних відносин, ОСОБА_3 продовжує контактувати із нею та проживати в будинку за адресою: АДРЕСА_1 , в якому проживають заявниця та їхні неповнолітні діти, посилаючись, зокрема, на наявність у нього права спільної власності на житло.

Зазначає, що відносини між нею та ОСОБА_3 протягом тривалого часу супроводжуються систематичною агресивною поведінкою останнього, психологічним тиском, погрозами, образами, залякуванням, криками та іншими діями, які мають ознаки домашнього насильства. ОСОБА_3 систематично використовує щодо неї та дітей нецензурні висловлювання, принижує їх, створює атмосферу страху та постійного психологічного напруження. Його поява у будинку або виникнення будь-якої спірної ситуації часто супроводжуються криками, сварками, агресивною поведінкою та погрозами. Така поведінка має не одиничний, а систематичний та тривалий характер, у зв`язку з чим заявниця неодноразово була змушена звертатися за допомогою до органів поліції за номером 102.

Окремі випадки домашнього насильства мали місце, 15 травня 2026 року між заявницею та ОСОБА_3 виникла словесна суперечка, під час якої ОСОБА_3 кинув у заявницю сумку, яка ледь не влучила їй у голову та могла спричинити тілесні ушкодження. Під час зазначеного конфлікту були присутня неповнолітня дитина ОСОБА_4 , яка безпосередньо спостерігала агресивну поведінку батька. Після даної події неповнолітня ОСОБА_6 перебувала у тяжкому емоційному стані, не хотіла повертатися додому, залишалася ночувати у подруги та звернулася за психологічною допомогою до шкільного психолога. За фактом зазначеної події заявниця викликала працівників поліції за номером 102 та самостійно подала відповідну заяву, повідомивши про неможливість продовжувати проживання в умовах насильства. 10 серпня 2026 року заявниця вдруге була змушена звернутися до поліції у зв`язку з черговим конфліктом із ним. Під час звернення заявниця повідомляла про те, що не може продовжувати проживати в умовах постійного насильства та побоюється подальшої агресивної поведінки чоловіка.

18 серпня 2026 року під час конфлікту, пов`язаного, зокрема, з автомобілем, чоловік забрав автомобіль, яким заявниця користувалася для забезпечення потреб дітей. Під час зазначеної ситуації кривдник здійснював психологічний тиск на неї та дітей. Зокрема, він повідомив дитині, що він більше не є її батьком та що «помер з сьогоднішнього дня», ображав, погрожував вбити заявницю та перерізати їй горло. Крім того, чоловік погрожував зявниці проблемами у зв`язку з її діяльністю, зокрема повідомляв про намір звернутися до податкових органів та домогтися припинення її діяльності.

31 серпня 2026 року заявниця була змушена вчетверте викликати поліцію. Перед цим вона взяла автомобіль для забезпечення потреб дітей, зокрема для того, щоб придбати необхідний одяг до школи та канцелярське приладдя. Кривдник вимагав повернення автомобіля, оскільки мав намір використовувати його для власних потреб. Під час конфлікту кривдник кричав, поводився агресивно та перебував у стані сильного емоційного збудження. Старша дитина повідомила заявниці, що батько дуже злий, кидає телефон та б`є предмети у гаражі. Заявниця, побоюючись за власну безпеку та безпеку дітей, звернулася до поліції та прибула додому разом із працівниками поліції. Під час зазначеного виїзду працівники поліції повідомили заявниці про те, що у кривдника наявна зареєстрована зброя. Зазначена обставина істотно посилила страх заявниці за власне життя та життя дітей, оскільки погрози фізичної розправи з боку кривдника вже мали місце. Після цього заявниця через побоювання за власну безпеку та безпеку дітей не наважилася залишатися у будинку та була змушена разом із дітьми поїхати ночувати до своєї матері. Стан дітей після зазначеної події був вкрай тривожним. Менша дитина ОСОБА_5 проявляла виражену емоційну нестабільність, кусала нігті, боялася батька та просила матір викликати поліцію, коли батько перебував поруч. Дитина також висловлювала бажання змінити прізвище та по-батькові через страх перед батьком та його агресивну поведінку.

Незважаючи на неодноразові звернення заявниці до органів поліції, насильницька поведінка чоловіка не припинилася. Звернення до поліції відбувалися неодноразово та у зв`язку з різними епізодами агресивної поведінки, що підтверджуються матеріалами звернень до поліції.

Відділенням поліції № 5 (селище Глибока) Чернівецького районного управління поліції ГУНП в Чернівецькій області зареєстровано повідомлення про домашнє насильство від ОСОБА_1 до інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», які розглянуті згідно Закону України «Про звернення громадян»: ЄО № 5914 від 15.05.2026 р.; ЄО № 7578 від 11.08.2026 р.; ЄО № 7682 від 18.08.2026 р.; ЄО № 7832 від 31.08.2026 р.

Крім того, зазначає, що внаслідок тривалого психологічного тиску та систематичної агресивної поведінки з боку чоловіка заявниця перебуває у стані емоційного напруження та постійного занепокоєння за власну безпеку. У зв`язку з погіршенням свого психологічного стану та з метою отримання професійної допомоги заявниця була змушена звертатися за медичною допомогою, до психолога та лікаря-психіатра за консультаціями.

Вказує, що внаслідок агресивних дій батька, за ініціативою матері, діти систематично проходять психологічні консультації з приватним психологом. За результатами психологічної роботи складено відповідні психологічні висновки.

Крім того, заявниця 11.08.2026 р. звернулася за допомогою до Служби у справах дітей Великокучурівської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області щодо вчинення домашнього насильства відносно неї в присутності дітей.

Службою у справах дітей вживалися відповідні заходи щодо захисту прав та законних інтересів дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Зокрема 17.08.2026 р. дітей поставлено на облік Служби у справах дітей, як таких, які перебувають в складних життєвих обставинах, у зв`язку з вчиненням батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 домашнього насильства. Діти перебувають на обліку по теперішній час.

Працівниками Служби у справах дітей та фахівцем соціальної роботи проводилися обстеження умов проживання сім`ї (складений акт № 123 від 11.09.2026р.), протокол бесіди (від 11.08.2026р.), акти проведення оцінки рівня безпеки дитини (№ 19 від 11.08.2026р. та № 20 від 11.08.2026р.), акт оцінки потреб особи/сім`ї (№ 22 від 13.08.2026р.), складений висновок оцінки потреб сім`ї (№ 22 від 13.08.2026р.), профілактично-роз`яснювальні бесіди з матір`ю. Батько дітей на контакт із працівниками Служби та інспектором ювенальної превенції не йшов.

18.08.2026р. за № 355/09-34 з метою подальшого отримання дітьми психологічної підтримки та необхідної допомоги матері було надано направлення на денне перебування дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у Центрі соціально-психологічної реабілітації дітей Служби у справах дітей Чернівецької обласної військової адміністрації.

Службою у справах дітей направлено відповідні листи до органів поліції (№ 354/09-16 від 14.08.2026 р. - начальнику відділення поліції № 5 (смт. Глибока) ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області Сергію Фісюку) та закладу освіти (№ 357/09-34 від 20.08.2026р. - директору Годилівського ЗЗСО І-ІІІ ступенів Марті Головряк «Про забезпечення захисту прав дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах») з метою забезпечення захисту прав та законних інтересів дітей.

Рішенням виконавчого комітету Великокучурівської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області № 222 від 14.08.2026р. «Про стан захисту прав дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 » вважати за доцільне постановку дітей на облік Служби у справах дітей Великокучурівської сільської ради, як таких, які перебувають у складних життєвих обставинах, у зв`язку з вчиненням батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , домашнього насильства щодо них. Вважати за доцільне надати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , термін 2 місяці для виправлення ситуації в сім`ї та покращення стану виконання батьківських обов`язків відносно дітей.

На підставі викладеного просить винести обмежувальний припис строком на 6 (шість) місяців відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та встановити наступні заходи тимчасового обмеження прав кривдника:

- заборонити ОСОБА_3 наближатися на відстань менше 300 метрів до місця проживання постраждалої особи ОСОБА_1 та дітей за адресою: АДРЕСА_1 ;

- заборонити ОСОБА_3 особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 та дітей, якщо вони за власним бажанням перебувають у місці, невідомому кривднику;

- заборонити ОСОБА_3 вести телефонні переговори із ОСОБА_1 та контактувати з нею через інші засоби зв`язку або в інший спосіб особисто і через третіх осіб;

- заборонити ОСОБА_3 наближатися до заявниці на відстань 300 метрів у будь-якому місці її перебування.

Заявник та її представник в судовому засіданні заявлені вимоги підтримали в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у заяві. Заявник додатково пояснила, що кривдник неодноразово застосовував до неї фізичне насильство, обзивав, принижував, погрожував фізичною розправою. Також до дітей від також застосовував фізичне насильство, образи приниження. У них є реальний страх за своє життя після того, як їм стало відомо, що у колишнього чоловіка у наявності є зброя. Даний факт зумовив визначити відстань у 300 метрів для заборони наближатися кривдникові. Встановлення обмежень саме на 6 місяців є необхдіним через спір щодо майна подружжя, так як кривдник забрав всі транспортні засоби, погрожує залишити заявницю без майна, а так як спір буде вирішуватися у судовому порядку, то вважають, що дії пов"язані із підготовкою позову та ініціювання судового процесу створить реальні ризики прояву агресії кривдника по відношенню до заявниці. На виконання термінового заборонного припису ОСОБА_3 поїхав у с. Волошкове, Сокирянського району, де у них є побудований будинок, у якому проживають його батьки.

ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, будучи належно повідомленим про час та місце розгляду справи.

Заслухавши заявника, її представника та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зареєстрували шлюб 25.10.2007 року у Виконавчому комітеті Волошківської сільської ради Сокирянського району Чернівецької області, актовий запис № 06. Шлюб розірвано 06.08.2026 року Рішенням Сторожинецького районного суду Чернівецької області у справі за №723/1894/26.

Згідно копій свідоцтв про народження серій: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 сторони є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В матеріалах справи міститься психологічний висновок за результатами психологічного супроводу та психодіагностичного спостереження від 25.08.2026 р. психолога ОСОБА_7 , магістра психології, психоемоційний стан ОСОБА_1 визначено як субкомпенсований, вкрай важкий, із високим рівнем тривожності, хронічного стресу та психофізичного виснаження. Клієнтка тривалий час потерпає від комплексного (психологічного, фізичного та економічного) насильства з боку колишнього чоловіка. Існує високий ризик розвитку психосоматичних і соматичних (фізіологічних) захворювань у клієнтки на тлі тривалого перебування в психотравмуючій ситуації, що є вкрай небажаним і небезпечним для матері двох дітей. Вимушене спільне проживання розлученого подружжя на одній житловій площі створює пряму загрозу для психоемоційного стану дітей та потенційну небезпеку для фізичного здоров`я і життя як самої ОСОБА_8 , так і її доньок ( ОСОБА_6 та ОСОБА_9 повністю виконує свої батьківські обов`язки, є ресурсною фігурою та єдиним гарантом безпеки і підтримки для дітей.

У консультаційному висновку лікаря-психіатра ОСОБА_10 від 21.09.2026р. КНП «ЦЕНТРАЛЬНА МІСЬКА КЛІНІЧНА ЛІКАРНЯ» ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ встановлений діагноз F41.2 тривожний та депресивний розлад.

В психологічному висновку за результатами психологічного супроводу та психодіагностичного спостереження від 14.07.2026 р. психолога ОСОБА_7 , магістра психології, зазначено, що психоемоційний стан ОСОБА_5 характеризується підвищеним внутрішнім напруженням, емоційним виснаженням та використанням захисних механізмів у вигляді емоційного дистанціювання, завмирання та блокування власних переживань.

Психологічний висновок від 23.08.2026р. ОСОБА_5 психолога ОСОБА_7 , магістра психології, вказує на негативні зміни в психологічному стані дитини, зокрема, психоемоційний стан Злати оцінюється як компенсований із високим рівнем тривожності, вираженим почуттям незахищеності, провини, глибокого смутку та хронічного страху за життя і здоров`я членів родини. Мати та рідна тітка по лінії матері є основними підтримуючими фігурами, які забезпечують дитині емоційну опору та відчуття близькості. Ініційована матір`ю піврічна дитяча терапія є важливим чинником стримування подальшої декомпенсації стану дитини. Результати проективної діагностики (« ОСОБА_11 під дощем») підтверджують, що дитина сприймає своє становище як хитке, небезпечне та позбавлене захисту перед зовнішнім стресом і агресією. Дитина переживає важку психологічну травму, пов`язану з руйнуванням образу батька як джерела безпеки, емоційним відторгненням з його боку та вимушеним перебуванням у середовищі з високим рівнем агресії. Проживання батьків на одній житловій площі після розлучення в умовах неузгодженого житлового питання є головним чинником збереження та поглиблення психотравмуючої ситуації для дітей. Дитина чітко артикулює бажання та потребу проживати разом із матір`ю в безпечному середовищі, окремо від батька. Загальна конфліктність та напруга в будинку руйнівно впливають на міжсиблінгові стосунки (контакт між сестрами).

Психоемоційний стан ОСОБА_4 в психологічному висновку за результатами психологічного супроводу та психодіагностичного спостереження від 14.07.2026 р. психолога ОСОБА_7 , магістра психології на даний час характеризується як емоційно виснажений та нестабільний унаслідок тривалого перебування в умовах гострого сімейного конфлікту. В подальшому від консультацій з психологом дитина відмовилася мотивуючи це тим, що мати не може їх захистити і змінити ситуацію

Рішенням виконавчого комітету Великокучурівської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області № 222 від 14.08.2026р. «Про стан захисту прав дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 » вважати за доцільне постановку дітей на облік Служби у справах дітей Великокучурівської сільської ради, як таких, які перебувають у складних життєвих обставинах, у зв`язку з вчиненням батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , домашнього насильства щодо них. Вважати за доцільне надати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , термін 2 місяці для виправлення ситуації в сім`ї та покращення стану виконання батьківських обов`язків відносно дітей.

Вчинення ОСОБА_3 неодноразово домашнього насильства підтверджується матеріалами довідок відділення поліції №5 (с-ще Глибока) ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області про результати розгляду повідомлень ОСОБА_1 від 15.05.2026, 11.08.2026, 18.08.2026, 31.08.2026.

21.09.2026 року щодо ОСОБА_3 був винесений терміновий заборонний припис на 10 діб до 01.10.2026, відповідно до якого кривдника зобов"язано залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи, заборонено вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи, заборонено у будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.

Відповідно до інформаційної довідки з Дрежавного реєстру речовий прав на нерухоме майно ОСОБА_1 є власницею житлового будинку по АДРЕСА_1 .

Основним нормативно-правовим актом, який регулює спірні правовідносини, є Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Цей Закон визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства.

Згідно з пунктами 3, 14, 17 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Психологічне насильство це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Фізичне насильство це форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Економічне насильство форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру (пункт 4 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить обмежувальний припис стосовно кривдника.

Обмежувальним приписом визначаються один чи декілька заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов`язків, одним із яких є заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою (частина друга статті 26 вказаного Закону).

Пунктом 7 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що обмежувальний припис стосовно кривдника це встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов`язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.

Згідно з частиною третьою статті 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.

Відповідно до частини четвертої статті 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців.

У пункті 9 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що оцінка ризиків це оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 350-4 ЦПК України у заяві про видачу обмежувального припису повинно бути зазначено обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують (за наявності).

Відповідно до частини першої статті 350-6 ЦПК України, розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або про відмову в її задоволенні.

Таким чином, видача обмежувального припису є заходом впливу на кривдника, який може вживатися в інтересах постраждалих осіб та у разі настання певних обставин і наявності ризиків.

У постанові Верховного Суду від 09 березня 2023 року у справі №711/3693/22 зазначено, що: «…обмежувальний припис є тимчасовим заходом, виконуючим захисну та запобіжну функцію, направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки особи з огляду на наявність передбачених законом ризиків. Вимога, що ґрунтується на застосуванні обмежувального припису залежно від результатів оцінки ризиків, міститься в частині третій статті 26 Закону. Закон не вимагає надавати обґрунтування та перелік факторів, розглянутих у рамках оцінки ризиків, проте стандартом верховенства права є вмотивоване рішення суду. Метою використання інструментів оцінки ризиків є оцінювання летальності та серйозності домашнього насильства з метою запобігання подальшому насильству й керування ризиками…».

У постанові Верховного Суду від 01 червня 2022 року у справі №161/16344/20 зазначено про те, що систематичність визначається виходячи з кількісного показника порушення правил співжиття протягом необмеженого проміжку часу. При цьому суттєвим є саме факт повторного вчинення одного й того самого правопорушення, що свідчить про те, що застосовані заходи впливу є безрезультатними.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною першою статті 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з частиною другою статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина перша статті 81 ЦПК України).

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).

Верховний Суд неодноразово звертає увагу, що у кожному конкретному випадку суди мають враховувати фактичні обставини справи та письмові докази, а заявник має довести факт вчинення фізичного та психологічного насильства відповідно до Закону.

Докази, що додають до заяви про видачу обмежувального припису, мають стосуватись місця вчинення домашнього насильства, ризиків безпеки постраждалої особи, вірогідність продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи, тобто докази мають стосуватись обґрунтованих побоювань з приводу того, що особа (кривдник) здатний вдатися до небезпечних проявів домашнього насильства у будь-якому його вигляді психологічному, фізичному, економічному, тощо. Це можуть бути докази застосування психологічного насильства, приниження гідності, жорстокого поводження з боку заінтересованої особи до заявника, катування, нелюдського поводження, що передбачає спричинення сильних фізичних та душевних страждань, тривалість та системність протиправної поведінки кривдника та докази того, що останній не усвідомлює серйозності негативних наслідків своїх дій, продовжує агресивні дії у відношенні до заявника, не бажає змінювати свою поведінку, а тому існує ризик продовження кривдником таких дій, а отже і необхідність застосування обмежувального припису є обґрунтованими.

Суд вважає, що заявниця на підтвердження своїх вимог надала суду докази, які дають підстави вважати вірогідним продовження чи повторне вчинення кривдником щодо неї домашнього насильства.

Тривалість і системність протиправної поведінки свідчить про вірогідність вчинення ОСОБА_3 психологічного та економічного насильства щодо заявниці, що є необхідною умовою застосування судом до відповідної особи спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству, які визначені Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству".

Наявність тривалого конфлікту між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є очевидною, тому суд вважає, що заявниця довела ризики, які можуть настати в разі незастосування щодо заінтересованої особи обмежувального припису.

Враховуючи наявність ризиків, встановлених на підставі зібраних в матеріалах справи доказів, розглянувши вимоги заяви, оцінивши їх достатність та обґрунтованість, суд приходить до висновку про задоволення заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 4, 13, 76-82, 263-265, 268, 350-4 - 350-6 ЦПК України, суд

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису задовольнити.

Винести обмежувальний припис строком на 6 (шість) місяців відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та встановити наступні заходи тимчасового обмеження прав кривдника:

1. Заборонити ОСОБА_3 наближатися на відстань менше 300 метрів до місця проживання постраждалої особи ОСОБА_1 та дітей за адресою: АДРЕСА_1 .

2. Заборонити ОСОБА_3 особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 та дітей, якщо вони за власним бажанням перебувають у місці, невідомому кривднику.

3. Заборонити ОСОБА_3 вести телефонні переговори із ОСОБА_1 та контактувати з нею через інші засоби зв`язку або в інший спосіб особисто і через третіх осіб.

4. Заборонити ОСОБА_3 наближатися до заявниці на відстань 300 метрів у будь-якому місці її перебування.

Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя