Вирок від 29 вересня 2026 р. у справі №722/344/26 — Сокирянський районний суд Чернівецької області

Суд: Сокирянський районний суд Чернівецької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживанням службовим становищем

Дата: 29 вересня 2026 р.

Справа: №722/344/26

Суддя: Припхан І. І.

Єдиний унікальний номер 722/344/26

Номер провадження 1-кп/722/89/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року Сокирянський районний суд Чернівецької області

в складі:

головуючого-судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання

з участю

прокурора ОСОБА_2 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконферензв`язку кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025262140000150 від 13.05.2025 року щодо:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Бузовиця Кельменецького району Чернівецької області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою-спеціальною освітою, неодруженого, на час інкримінованого кримінального правопопрушення перебував на посаді командира відділення 2 роти 4 відділу військової частини НОМЕР_1 (наказом №50ДСК від 18.02.2025 відряджений до військової частини НОМЕР_2 ), раніше судимого:

-09.02.2004 – Кельменецьким районним судом Чернівецької області за ч.3 ст.184 КК України у виді позбавлення волі строком до 3 років 3 місяці;

-05.05.2006 – Кельменецьким районним судом Чернівецької області за ч.3 ст.184 КК України у виді позбавлення волі строком до 3 років 2 місяці;

-27.11.2009 – Кіровським районним судом м.Кіровограда за ч.3 ст.185, ч.2 ст.309, ч.1 ст.263 КК України у виді позбавлення волі строком до 4 років 5 місяців;

-10.05.2012 – Чечельницьким районним судом Вінницької області за ч.3 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком до 4 років 8 місяців 22 дні;

-02.12.2015 – Святошинським районним судом міста Київа за ч.1 ст.115 КК україни у виді позбавлення волі строком на 12 років 6 місяців.

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 410, ч.1 ст.263 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

3 05 години 30 хвилин 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який діє дотепер.

13.02.2025 солдата ОСОБА_3 призначено на посаду командира відділення 2 роти 4 відділу військової частини НОМЕР_1 (наказом № 50ДСК від 18.02.2025 відряджений до військової частини НОМЕР_2 ), яку останній обіймав станом і на 13.05.2025.

Відповідно до вимог ст. ст. 19, 68 Конституції України ОСОБА_3 зобов`язаний був діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також неухильно їх додержуватись.

Статтями 1, 2, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України визначено, що військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України. Військова дисципліна грунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов`язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі. Військова дисципліна досягається шляхом особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Конституції та законів України, виконання своїх обов`язків, вимог статутів Збройних Сил України. Військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів, бути пильним, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

При цьому, згідно зі ст. 114 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, У разі якщо військовослужбовець виявив факти розкрадання чи псування військового майна, незаконного витрачання коштів, зловживання у забезпеченні військовим майном, недоліки у стані озброєння та бойової техніки чи інші факти, які заподіють шкоду Збройним Силам України, він повинен доповісти про це безпосередньому командирові (начальникові), а також може надіслати письмову заяву старшому командирові (начальникові) до начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України включно або до органу військового управління, органу управління Служби правопорядку, органу, який проводить досудове слідство, та іншого державного органу.

Також, відповідно до ст. ст. 11, 12, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, встановлено, що необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов`язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; бути дисциплінованим; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватись вимог статутів Збройних Сил України; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та техніку, берегти державне майно; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України. Про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов`язків, військовослужбовець зобов`язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові. Кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.

Згідно з вимогами ст.ст. 1, 3 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних силах України» військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України. До військового майна належать будинки, споруди, передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв`язку тощо.

Військове майно закріплюється за військовими частинами Збройних Сил України на праві оперативного управління.

3 моменту надходження майна до Збройних Сил України і закріплення його за військовою частиною Збройних Сил України воно набуває статусу військового майна. Військові частини використовують закріплене за ними військове майно лише за його цільовим та функціональним призначенням.

Так, згідно відомості закріпленої зброї за особовим складом військової частини НОМЕР_2 , пістолет CZ Р-10 С чеського виробництва заводський номер НОМЕР_3 , станом на 13.04.2025 належав військовослужбовцю військової частини НОМЕР_1 , який був відряджений до військової частини НОМЕР_2 , солдату ОСОБА_5 .

Таким чином, приймаючи до уваги вищевикладене, слід прийти до висновку, що закріплений за військовою частиною НОМЕР_2 пістолет CZ Р-10 С чеського виробництва, заводський номер НОМЕР_3 , набув статусу військового майна та був ввірений військовослужбовцю військової частини НОМЕР_1 , який був відряджений до військової частини НОМЕР_2 , солдату ОСОБА_5 , як матеріально-відповідальній особі, та яким він міг як військова особа користуватися для виконання покладених на нього обов`язків.

Однак, в порушення норм вищевказаного законодавства, командир відділення 2 роти 4 відділу військової частини НОМЕР_1 (наказом № 50ДСК від 18.02.2025 відряджений до військової частини НОМЕР_2 ) солдат ОСОБА_3 , в умовах військового стану, діючи з корисливих мотивів, з прямим умислом, з метою особистого збагачення, викрав військове майно, закріплене за військовою частиною НОМЕР_2 за наступних обставин.

Так, в невстановлений досудовим розслідуванням час, але не раніше 13.04.2025, командир відділення 2 роти 4 відділу військової частини НОМЕР_1 (наказом № 50ДСК від 18.02.2025 відряджений до військової частини НОМЕР_2 ) солдат ОСОБА_3 , перебуваючи в районі населеного пункту Лук?янівське Васильківського району Запорізької області, достеменно знаючи про дію указу Президента України № 64/2022: «Про введення воєнного стану в Україні», переслідуючи корисливий мотив, з метою власного збагачення, знаючи що його незаконні дії можуть бути не помічені, викрав пістолет CZ P-10 С чеського виробництва заводський номер НОМЕР_3 , який відповідно до відомості закріпленої зброї за особовим складом військової частини НОМЕР_2 , належав військовослужбовцю військової частини НОМЕР_1 , який був відряджений до військової частини НОМЕР_2 солдату ОСОБА_5 .

Внаслідок викрадення солдатом ОСОБА_6 вказаної зброї, в умовах військового стану, державі в особі військової частини НОМЕР_2 завдано матеріальні збитки на суму 11855,79 грн.

Таким чином, ОСОБА_3 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 410 КК України, а саме: викраденні військовослужбовцем зброї, вчинене в умовах воєнного стану.

Крім цього, досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 13.02.2025 року солдата ОСОБА_3 призначено на посаду командира відділення 2 роти 4 відділу та зараховано до списків особового складу частини та поставлено на всі види забезпечення, з 18.02.2025 відповідно до наказу командира військової частини № НОМЕР_4 від 18.02.2025 № 50ДСК солдата ОСОБА_3 направлено у відрядження до військової частини НОМЕР_2 .

Відповідно до положень п. 9 ст. 1, п. 1 ч. 2 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовцем є особа, яка проходить військову службу, а початком проходження військової служби для громадян, прийнятих на військову службу під час мобілізації, вважається день зарахування до списків особового складу військової частини.

Відтак, з моменту прийняття на військову службу під час мобілізації у військову частину НОМЕР_1 солдат ОСОБА_3 набув статусу військовослужбовця - особи, яка проходить військову службу та з цього ж дня розпочав виконання військового обов`язку - проходження військової служби.

Будучи військовослужбовцем, солдат ОСОБА_3 відповідно до вимог ст.ст. 11, 16, 17, 30, 37, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов`язаний неухильно додержуватись Конституції та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути дисциплінованим, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

Згідно вимог п. 1 Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992, дозвільна система - це особливий порядок виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, обліку і використання спеціально визначених предметів, матеріалів і речовин, а також відкриття та функціонування окремих підприємств, майстерень і лабораторій з метою охорони інтересів держави та безпеки громадян.

Відповідно до вимог п. 2 Положення до предметів, матеріалів і речовин. підприємств, майстерень і лабораторій, на які поширюється дозвільна система, належать: вогнепальна зброя (нарізна воєнних зразків, несучасна стрілецька, спортивна, навчальна, охолощена, мисливська нарізна і гладкоствольна), бойові припаси до неї, холодна зброя (арбалети, мисливські ножі тощо), пневматична зброя калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду, пристрої вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначені патрони, вибухові матеріали і речовини, сильнодіючі отруйні речовини І - ІІ класу безпечності, збудники інфекційних захворювань І - ІІ групи патогенності і токсини, сховища, склади і бази, де вони зберігаються, стрілецькі тири і стрільбища, мисливсько-спортивні стенди, а також підприємства і майстерні по виготовленню і ремонту вогнепальної та холодної зброї, піротехнічні майстерні, пункти вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування, магазини, в яких здійснюється продаж зброї та бойових припасів до неї, організації, що займаються збутом сильнодіючих отруйних речовин, і лабораторії, що проводять аналізи цих засобів і речовин, працюють із збудниками інфекційних захворювань I - ІІ групи патогенності і токсинами).

Згідно п. 4 та п. 15 Положення право на володіння вогнепальною зброєю посадовими особами та громадянами і умови її застосування визначаються в порядку, встановленому законодавством України, а посадові особи та громадяни, які порушили порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, охорони, перевезення і використання предметів, матеріалів і речовин, відкриття і функціонування підприємств, майстерень і лабораторій, на які поширюється дозвільна система, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Також, згідно п. 2 розділу Х «Інструкції про організацію обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї та боєприпасів у Збройних Силах України» затвердженої наказом Міністра оборони України від 29.06.2005 № 359 військовослужбовці отриману стрілецьку зброю та боєприпаси повинні постійно тримати при собі. У разі тимчасового виходу (виїзду) військовослужбовців до населених пунктів, у тому числі тих, що не належать до району відповідальності підрозділу, для вирішення особистих чи службових питань стрілецька зброя та боєприпаси здаються відповідальному за облік стрілецької зброї і боєприпасів підрозділу або черговому підрозділу з внесенням відповідних змін до опису зброї, яка зберігається у шафі (ящику).

Досудовим розслідуванням встановлено, що солдат ОСОБА_3 достовірно знаючи, у зв`язку з займаною посадою у військовій частині НОМЕР_1 , про заборону носіння, зберігання вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської) та бойових припасів до вогнепальної зброї, вибухових речовин або вибухових пристроїв без передбаченого дозволу, який видається органами поліції діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, у невстановлений досудовим розслідуванням датою та час, але не раніше 13.04.2025, перебуваючи на посаді командира відділення 2 роти 4 відділу військової частини НОМЕР_1 , будучи відрядженим до військової частини НОМЕР_2 , находячись на території Запорізької області, під час виконання бойового завдання, а саме вогневого ураження засобами безпілотних літальних апаратів типу FPV противника, придбав шляхом викрадення вогнепальну зброю «CZ Р-10 С 9?19» та набої калібру 9?19 мм. в кількості 27 шт. Вказану вогнепальну зброю та боєприпаси ОСОБА_7 до військової частини НОМЕР_2 не здав, а також не повідомив про вказаний факт державні органи влади, які відповідають за облік та обіг вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових пристроїв, чим незаконно придбав та зберігав вогнепальну зброю та бойові припаси у невстановленому досудовим розслідуванням місці, без передбаченого законом дозволу.

Надалі, 13.05.2025 близько 00 год. 30 хвилин, солдат ОСОБА_3 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , був зупинений, відповідно до ст. 34 ЗУ «Про Національну поліцію» працівниками поліції ВП №1 (м. Сокиряни) Дністровського РВП ГУНП в Чернівецькій області, під час поверхневої перевірки якого, виявлено та вилучено пістолет CZ Р-10 С чеського виробництва заводський номер НОМЕР_3 та бойові припаси в кількості 27 шт., які останній носив без передбаченого законом дозволу.

Наданий на дослідження пістолет являється нарізною вогнепальною зброєю - 99 мм (9з19) пістолетом CZ Р-10 С чеського виробництва заводський номер НОМЕР_3 . Пістолет виготовлений промисловим способом та придатний для стрільби.

Надані на дослідження 27 патронів являються боєприпасами до нарізної вогнепальної зброї - 9 мм пістолетними патронами «Парабелум» зразка 1904 року (9х19), призначеними для проведення пострілу з нарізної вогнепальної зброї ( ОСОБА_8 , P.08, 9mm Luger та інш.). Патрони виготовлені промисловим способом та придатні для стрільби.

Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, тобто у незаконному придбанні, носінні та зберіганні вогнепальної зброї та бойових припасів, без передбаченого законом дозволу.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.263 КК України визнав у повному обсязі, вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст.410 КК України не визнав. Пояснив, що був умовно-достроково звільнений у червні 2024 року на підставі контракту та з 12.07.2024 проходив військову службу в частині НОМЕР_1 , у військову частину НОМЕР_4 не був відряджений, ніяких наказів не бачив, що це за частина не знає. 19.04.2025 поїхав у відпустку додому з тим пістолетом, який йому видав сержант Регіон. У відпустку пішов на підставі «відпочинку між виходами на позицію», їх відпускають в «чорну відпустку», якщо є питання на блокпостах дзвонять командиру, як він це зробив коли здавав пістолет. 01.04.2025 придбав мотоцикл, який отримав Новою поштою, яким в подальшому поїхав в с.Липняжка, Кіровоградської області. З цим пістолетом проїхав всю Україну, ніхто ніяких питань не задавав, на блокпості в Новодністровську теж питань не було, хлопці на блокпості пофотографували. У м.Сокиряни 13.05.2025 під час огляду вилучили у нього пістолет, все було знято на відеореєстратор та зазначено кількість набоїв, його не затримували. Після цього поїхав у вч НОМЕР_5 , де і далі проходив військову службу. Солдата ОСОБА_5 не знає, або ж знає, оскільки йому відомі позивні, а не прізвища військовослужбовців, щодо перебування на бойових позиціях з 11.04.2025 по 13.04.2025 в районі н.п. Степове та Лукянівки Василівського району Запорізької області не заперечував. У цей період на Запорізькому напрямку були тільки трьохсоті, двохсотих не було. Кому належав пістолет не знає, йому його видав сержант Регіон, як трофейну зброю ще у жовтні 2024. Зброя не була вказана у його військовому квитку. Щодо здачі зброї та боєприпасів «у них так не працює». Повідомив, що його табельна зброя згоріла у вересні у 2022 році в н.п. Липці на Харківському напрямку.

Заслухавши пояснення обвинуваченого, дослідивши докази по справі суд приходить до наступних висновків.

Встановлено, що 13.05.2025 зареєстровано кримінальне провадження №12025262140000150 про те, що 13.05.2025 о 00:49 год. до чергової частини ВП №1 (с.Сокиряни) Дністровського РВП ГУНП в Чернівецькій області надійшло повідомлення поліцейського СРПП указаного ВП про те, що ц.ч. близько 00:30 год. У м.Сокиряни по вул.О. Кобилянської, Дністровського району, Чернівецької області, спільно з працівником СКП ВП №1 (м.Сокиряни) та працівниками ЗВ ВСП м. Чернівці було зупинено громадянина України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прож. АДРЕСА_1 , військовослужбовець в/ч НОМЕР_1 , солдат (СЗЧ від 28.04.2025), у якого під час поверхневої перевірки було виявлено та вилучено пістолет марки «CZ P-10» із маркуванням Н116313 та набої до нього у кількості 27 шт., калібру 9 мм.

02.09.2025 зарестровано кримінальне провадження №42025261220000061 про те, що військовослужбовець військової частини НОМЕР_2 солдат ОСОБА_3 , який з 28.04.2025 перебуває в статусі як такий, що самовільно залишив військову частину, у невстановлений органом досудового розслідування час та місці, незаконно привласнив бойовий пістолет марки «CZ p-10» з маркуванням НОМЕР_6 та набої до нього у кількості 27 шт. калібру 9 мм без відповідних дозвільних документів на право носіння, зберігання вказаної вогнепальної зброї та набоїв до неї. В ході перевірки зазначеної інформації встановлено, що бойовий пістолет марки «CZ p-10» з маркуванням « НОМЕР_6 » та набої до нього кількості 27 шт., калібру 9 мм знаходяться на балансі військової частини НОМЕР_2 та станом на теперішній час дана зброя вважається втраченою, що зафіксовано у відповідних звітах та доповідях командування вказаної військової частини.

Постановою прокурора про об`єднання матеріалів досудових розслідувань від 05.12.2025 матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні №12025262140000150 від 13.05.2025 за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України та матеріали кримінального провадження №42025261220000061 від 02.09.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.410 КК України об`єднано в одне провадження, яке зареєструвати в ЄРДР за №12025262140000150.

Із протоколу огляду місця події від 13.05.2025 вбачається, що об`єктом огляду є частина дороги, яка розташована в м.Сокиряни вул.О.Кобилянської, буд.49, Дністровський район, Чернівецька область, на якій наявний службовий автомобіль «Мітсубіші Аутлендер» р.н. НОМЕР_7 , який припаркований на узбіччі дороги, також поруч з автомобілем присутній ОСОБА_3 . На момент огляду на капоті вищевказаного автомобіля виявлено пістолет та набої. Безпосереднім об`єктом огляду є пістолет та набої. Пістолет марки CZ модель P-10 чорного кольору, при розрядженні якого патрон в патроннику відсутній. Також на пістолеті наявні серійні номера НОМЕР_6 , поруч наявний магазин, споряджений набоями, при розрядженні якого виявлено 13 патронів калібру 9х19 мм. Також на капоті автомобіля виявлено мішечок з тканини в якому виявлено 14 патронів калібру 9х19 мм. Виявлене під час огляду вилучено: 1 - пістолет CZ P-10 та один магазин; 2 – набої в кількості 27 шт. калібру 9х19 мм.

Постановою про визнання предметів речовими доказами та приєднання їх до матеріалів кримінального провадження від 13.05.2025 пістолет марки «CZ Р-10» із маркуванням « НОМЕР_6 » та один пустий магазин з-під пістолету, а також патрони у кількості 27 штук калібру 9х19 мм – визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

Згідно висновку експерта №СЕ-19/126-25/П/1-97-БЛ від 16.06.2025 за результатами балістичної експертизи наданий на дослідження пістолет являється нарізною вогнепальною зброєю - 99 мм (9з19) пістолетом CZ Р-10 С чеського виробництва заводський номер НОМЕР_3 . Пістолет виготовлений промисловим способом та придатний для стрільби.

Відповідно до висновку експерта №СЕ-19/126-25/П/1-98-БЛ від 17.06.2025 за результатами балістичної експертизи надані на дослідження 27 патронів являються боєприпасами до нарізної вогнепальної зброї - 9 мм пістолетними патронами «Парабелум» зразка 1904 року (9х19), призначеними для проведення пострілу з нарізної вогнепальної зброї ( ОСОБА_8 , P.08, 9mm Luger та інш.). Патрони виготовлені промисловим способом та придатні для стрільби.

З витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) №50ДСК від 18.02.2025 вбачається що військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 молодший сержант ОСОБА_3 вважається таким, що 18 лютого 2025 прибув у відрядження до військової частини НОМЕР_2 , з 18 лютого 2025 до окремого розпорядження включений до складу розгорнутих пунктів управління з метою виконання завдання зі всебічного забезпечення розгорнутих пунктів управління Департаменту.

Згідно акта службового розслідування КС №85/28/222ДСК встановлено, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по строковій частині) від 18.02.2025 №50ДСК військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_3 лютого 2025 прибув у відрядження до п`ятнадцятого управління військової частини НОМЕР_2 з метою виконання бойових (спеціальних) завдань до окремого розпорядження. О 7 годині 00 хвилин 26 квітня 2025 року страшим солдатом ОСОБА_9 було проведено щоденну перевірку наявності особового складу до п`ятнадцятого управління військової частини НОМЕР_2 та в ході перевірки було виявлено відсутність військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_3 . Заходи щодо пошуку солдата ОСОБА_3 результатів не дали. Зброя солдата ОСОБА_3 залишилася у місці тимчасової дислокації особового складу до п`ятнадцятого управління військової частини НОМЕР_2 .

З відповіді ВЧ НОМЕР_2 №222/28/202/ДСК від 16.01.2026 вбачається, що у військовій частині НОМЕР_2 у межах компетенції розглянуто лист 7 відділу 6 управління Департаменту військової контррозвідки Служби безпеки України від 07.01.2026 №17/6/7-48 щодо надання інформації та документів. За результатами розгляду повідомляємо, що пістолет CZ Р-10С № H116313 перебував на військовому обліку у військовій частині НОМЕР_2 . Пістолет CZ Р-10С № H116313 було передано військовослужбовцю військової частини НОМЕР_1 , який був відряджений до військової частина НОМЕР_2 , солдату ОСОБА_5 з метою виконання ним бойових (спеціальних) завдань. Зазначені відомості підтверджуються відомістю про закріплення зброї за солдатом ОСОБА_5 Пістолет CZ Р-10С № H116313 було втрачено 13.04.2025 під час ведення воєнних (бойових) дій при виконанні бойового завдання в районі населеного пункту Лук`янівське, Василівського району, Запорізької області. За даним фактом у військовій частині НОМЕР_2 проведено службове розслідування. ОСОБА_3 є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , який перебував у відрядженні у військовій частині НОМЕР_2 в періоди з 12.07.2024 по 22.09.2024, з 05.11.2024 по 14.05.2025. Солдат ОСОБА_3 та солдат ОСОБА_5 , під час виконання бойового завдання, спільно перебували на бойових позиціях з 11.04.2025 по 13.04.2025 в районі населених пунктів Степове та Лук`янівське, Василівського району, Запорізької області.

Відповідно до відомості закріплення зброї за ОСОБА_5 26.03.2025 було закріплено зброю CZ P-10C Н116313.

Згідно з відповіді військової частини НОМЕР_2 №222/28/2831/ДСК від 01.08.2025 за результатами перевірки облікових даних у військовій частині НОМЕР_2 встановлено, що пістолет марки CZ P-10C з маркуванням № НОМЕР_6 не видавався військовослужбовцю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначена зброя була офіційно передана на озброєння солдату ОСОБА_5 для виконання бойового завдання у складі підрозділу військової частини. 13.04.2025 солдат ОСОБА_5 загинув під час виконання бойового завдання, при цьому зброя перебувала при ньому. Військовослужбовець ОСОБА_3 жодного дозволу на носіння, зберігання чи використання вищевказаного пістолета не отримував. Облікових записів про передачу йому зазначеної зброї у військовій частині немає.

Як вбачається з витягу з акту службового розслідування від 25.10.2025 №4825дск військове майно номенклатури служби ракетно-артилерійного озброєння, а саме: ….9 мм пістолет CZ P-10C в комплекті № Н116313…вважати таким, що втрачено внаслідок воєнних (бойових) дій та підлягає списанню за єдиним актом списання військового майна.

З витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 №529/АГД/ДСК від 25.10.2025 про результати службового розслідування, службовим розслідуванням встановлено: 13.04.2025 в районі населеного пункту Лук`янівське, Василівського району, Запорізької області під час ведення воєнних (бойових) дій, було втрачено військове майно, а саме:… 9 мм пістолет CZ P-10C в комплекті № Н116313….Заходи пошуку результатів не дали. Військове майно номенклатури служби ракетно-артилерійного озброєння, а саме: ….9 мм пістолет CZ P-10C в комплекті № Н116313…вважати таким, що втрачено внаслідок воєнних (бойових) дій та підлягає списанню за єдиним актом списання військового майна.

Згідно акту технічного стану військового майна №1021, затвердженого командиром військової частини НОМЕР_2 від 06.10.2025 9 мм пістолет CZ Р-10С №Н116313 залишкова вартість майна становить 11855,79 грн.

Суд, вирішуючи питання, що входить до його компетенції, як то: чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа; чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений; чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення, діє в рамках пред`явленого обвинувачення.

Втіленням принципу справедливості судового розгляду є покладення тягаря доведення вини на сторону публічного обвинувачення. Суд може тільки надати оцінку тим обставинам, які викладені в обвинувальному акті і пересвідчитись, що вони підтверджуються належними, і допустимими доказами таким чином, щоб переконати навіть незацікавлену сторонню особу в тому, що обвинуваченим був вчинений зазначений злочин.

Аналізуючи викладене за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження та визначеного обсягу доказів на їх підтвердження, керуючись законом, оцінюючи їх з точки зору належності, допустимості, достовірності, сукупності та їх взаємозв`язку, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 в судовому засіданні встановлена та підтверджена, а його умисні дії вірно кваліфіковано за ч.4 ст. 410 КК України, як викрадення військовослужбовцем зброї, вчинене в умовах воєнного стану.

Так, на підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ТХ, в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, дія якого неодноразово продовжувався.

Як вбачається із копії військового квитка серії НОМЕР_8 виданого на ім`я ОСОБА_3 , останній 12.07.2024 зарахований до списків військової частини № НОМЕР_1 на підставі наказу №200/ДСК. З витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) №50ДСК від 18.02.2025 вбачається що військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 молодший сержант ОСОБА_3 вважається таким, що 18 лютого 2025 прибув у відрядження до військової частини НОМЕР_2 , з 18 лютого 2025 до окремого розпорядження включений до складу розгорнутих пунктів управління з метою виконання завдання зі всебічного забезпечення розгорнутих пунктів управління Департаменту.

Відтак, обвинувачений ОСОБА_3 на час інкримінованого кримінального правопорушення перебував на посаді командира відділення 2 роти 4 відділу військової частини НОМЕР_1 (наказом №50ДСК від 18.02.2025 відряджений до військової частини НОМЕР_2 ).

За визначенням ст. 1 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України. До військового майна належать будинки, споруди, передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв`язку тощо.

Згідно з ч.1 ст. 3 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних силах України» військове майно закріплюється за військовими частинами Збройних Сил України на праві оперативного управління. 3 моменту надходження майна до Збройних Сил України і закріплення його за військовою частиною Збройних Сил України воно набуває статусу військового майна. Військові частини використовують закріплене за ними військове майно лише за його цільовим та функціональним призначенням.

Відтак, закріплений за військовою частиною НОМЕР_2 пістолет CZ Р-10 С чеського виробництва заводський номер НОМЕР_3 , набув статусу військового майна та був ввірений військовослужбовцю військової частини НОМЕР_1 , який був відряджений до військової частини НОМЕР_2 солдату ОСОБА_5 , як матеріально-відповідальній особі, та яким він міг як військова особа користуватися для виконання покладених на нього обов`язків.

Згідно зі ст. 114 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, У разі якщо військовослужбовець виявив факти розкрадання чи псування військового майна, незаконного витрачання коштів, зловживання у забезпеченні військовим майном, недоліки у стані озброєння та бойової техніки чи інші факти, які заподіють шкоду Збройним Силам України, він повинен доповісти про це безпосередньому командирові (начальникові), а також може надіслати письмову заяву старшому командирові (начальникові) до начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України включно або до органу військового управління, органу управління Служби правопорядку, органу, який проводить досудове слідство, та іншого державного органу.

Відповідно до ст. ст. 11, 12, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, встановлено, що необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов`язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; бути дисциплінованим; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватись вимог статутів Збройних Сил України; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та техніку, берегти державне майно; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України. Про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов`язків, військовослужбовець зобов`язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові. Кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.

Згідно з відповіді військової частини НОМЕР_2 №222/28/2831/ДСК від 01.08.2025 за результатами перевірки облікових даних у військовій частині НОМЕР_2 встановлено, що пістолет марки CZ P-10C з маркуванням № НОМЕР_6 не видавався військовослужбовцю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначена зброя 23.03.2025 була офіційно передана на озброєння солдату ОСОБА_5 для виконання бойового завдання у складі підрозділу військової частини. 13.04.2025 солдат ОСОБА_5 загинув під час виконання бойового завдання, при цьому зброя перебувала при ньому. Військовослужбовець ОСОБА_3 жодного дозволу на носіння, зберігання чи використання вищевказаного пістолета не отримував. Облікових записів про передачу йому зазначеної зброї у військовій частині немає.

Із протоколу огляду місця події від 13.05.2025 вбачається, що об`єктом огляду є частина дороги, яка розташована в м.Сокиряни вул.О.Кобилянської, буд.49, Дністровський район, Чернівецька область, на якій наявний службовий автомобіль «Мітсубіші Аутлендер» р.н. НОМЕР_7 , який припаркований на узбіччі дороги, також поруч з автомобілем присутній ОСОБА_3 . На момент огляду на капоті вищевказаного автомобіля виявлено пістолет та набої. Безпосереднім об`єктом огляду є пістолет та набої. Пістолет марки CZ модель P-10 чорного кольору, при розрядженні якого патрон в патроннику відсутній. Також на пістолеті наявні серійні номера НОМЕР_6 , поруч наявний магазин споряджений набоями, при розрядженні якого виявлено 13 патронів калібру 9х19 мм. Також на капоті автомобіля виявлено мішечок з тканини в якому виявлено 14 патронів калібру 9х19 мм. Виявлене під час огляду вилучено: 1 - пістолет CZ P-10 та один магазин; 2 – набої в кількості 27 шт. калібру 9х19 мм.

Окрім того, факт виявлення та вилучення пістолету марки CZ модель P-10 чорного кольору серійні номера НОМЕР_6 у ОСОБА_3 самим обвинуваченим не заперечується.

Обвинувачений у показах зазначав, що пістолет марки CZ модель P-10 чорного кольору серійні номера НОМЕР_6 отримав як трофейну зброю, яку йому видав сержант Регіон, водночас стороною захисту жодних доказів на підтвердження даного факту суду не надано. Окрім того, отримання пістолету марки CZ модель P-10 чорного кольору серійні номера НОМЕР_6 ще у жовтні 2024 спростовується відомістю закріплення зброї (пістолету марки CZ модель P-10 чорного кольору серійні номера НОМЕР_6 ) за ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Таким чином, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення доведена поза розумним сумнівом та його дії правильно кваліфіковані за ч. 4 ст. 410 КК України.

З вище досліджених доказів, а також визнавальних показів обвинуваченого щодо вчинення ним злочину передбаченого ч.1 ст.263 КК України, вбачається, що ОСОБА_3 достовірно знаючи, у зв`язку з займаною посадою у військовій частині НОМЕР_1 , про заборону носіння, зберігання вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської) та бойових припасів до вогнепальної зброї, вибухових речовин або вибухових пристроїв без передбаченого дозволу, який видається органами поліції діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, у невстановлений досудовим розслідуванням датою та час, але не раніше 13.04.2025, перебуваючи на посаді командира відділення 2 роти 4 відділу військової частини НОМЕР_1 , будучи відрядженим до військової частини НОМЕР_2 , находячись на території Запорізької області, під час виконання бойового завдання, а саме вогневого ураження засобами безпілотних літальних апаратів типу FPV противника, придбав, як встановлено вище судом, шляхом викрадення вогнепальну зброю «CZ Р-10 С 9?19» та набої калібру 9?19 мм. в кількості 27 шт. Вказану вогнепальну зброю та боєприпаси ОСОБА_7 до військової частини НОМЕР_2 не здав, а також не повідомив про вказаний факт державні органи влади, які відповідають за облік та обіг вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових пристроїв, чим незаконно придбав та зберігав вогнепальну зброю та бойові припаси у невстановленому досудовим розслідуванням місці, без передбаченого законом дозволу.

Таким чином, суд приходить до висновку, що обвинувачений без передбаченого законом дозволу придбав, носив та зберігав вогнепальну зброю та бойові припаси, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України.

Відповідно до статтей 50, 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Виходячи з принципів співмірності й індивідуалізації це покарання за своїм видом та розміром повинно бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, що його пом`якшують і обтяжують.

Визначені у ст.65 КК України загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.

Згідно з вимогами ч.1 ст.69 КК України за наявності декількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої у санкції статті Особливої частини цього Кодексу.

Вирішуючи питання про розмір і вид покарання, яке слід призначити обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, які, відповідно до ч.5 ст.12 КК України належать до тяжких та особливо тяжких злочинів; особу винного, який раніше судимий, звільнявся від відбування покарання умовно-достроково, але на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив, його вік, негативну характеристику за місцем несення служби, на обліку у лікарів нарколога чи психіатра не перебуває.

Обставини, що пом`якшують покарання ОСОБА_3 , відсутні.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_3 є вчинення злочину з використанням умов воєнного стану, рецидив злочинів.

Суд вважає, що для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів, йому необхідно призначити покарання за ч. 4 ст. 410, ч. 1 ст. 263, ч. у виді позбавлення волі у межах санкції, передбачених відповідними статтями.

При визначенні остаточної міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 застосуванню підлягає ч. 1 ст. 70 КК України, оскільки він засуджується за вчинення сукупності кримінальних правопорушень.

Будь-яких законних підстав для пом`якшення обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, в тому числі призначення покарання із застосуванням положень ст. 69 КК України, судом не встановлено, оскільки матеріали цього кримінального провадження не містять пом`якшуючих покарання обставин, які, з урахуванням особи винного та інших обставин кримінального провадження, істотно знижували б ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення.

Також судом встановлено, що ОСОБА_3 засуджений вироком Святошинського районного суду міста Київа від 02.12.2015 за ч.1 ст.115 КК України у виді позбавлення волі строком на 12 років 6 місяців. Ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 09.07.2024 звільнений умовно-достроково від відбування покарання у виді позбавлення волі, на невідбуту частину строком 2 (два) роки 1 місяць 15 днів для проходження військової служби за контрактом на підставі ст.81-1 КК України та протягом невідбутої частини покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, а тому, в силу правил ч. 1 ст. 71, 72, 81-1 КК України, слід призначити обвинуваченому остаточне покарання за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання до покарання, призначеного за даним вироком невідбутої частини покарання у виді 2 (два) роки 1 місяць 15 днів позбавлення волі за попереднім вироком.

Процесуальні витрати за проведення судових експертиз відповідно до ч.2 ст.124 КПК України покласти на обвинуваченого.

Долю речових доказів у справі вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Цивільний позов в даному кримінальному провадженні не заявлявся.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.368,371,374КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.410, ч. 1 ст. 263 КК України.

Призначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання:

-за ч.4 ст.410 КК України у виді 10 (десяти) років позбавлення волі;

-за ч.1 ст.263 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом повного поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді 10 (десяти) років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Святошинського районного суду міста Київа від 02.12.2015 року до покарання, призначеного за цим вироком, і призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 10 (десять) років 6 (шість) місяців.

Арешт, накладений на майно відповідно до ухвали слідчого судді Сокирянського районного суду Чернівецької області від 13 травня 2025 року (справа № 722/1085/25, провадження №1-кс/722/218/25), скасувати.

Речові докази:

-пістолет марки «CZ Р-10» із маркуванням « НОМЕР_6 » та один пустий магазин з-під пістолету - конфіскувати у власність держави в особі Міністерства оборони України та передати для потреб Збройних Сил України,

- патрони у кількості 27 штук калібру 9х19 мм - конфіскувати у власність держави в особі Міністерства оборони України та передати для потреб Збройних Сил України.

-Стягнути із обвинуваченого ОСОБА_3 в користь держави процесуальні витрати на залучення експертів в розмірі 3119 (три тисячі сто дев`ятнадцять) грн. 90 коп. (отримувач: Чернівецьке ГУК/СокирянськаТГ/, код класифікації доходів 24060300, р/р UA 468999980313020115000024303, одержувач: Казначейство України, код за ЄДРПОУ 37836095, МФО 899998).

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок суду може бути подано апеляцію до Чернівецького апеляційного суду через Сокирянський районний суд Чернівецької області протягом 30-ти діб з дня його проголошення всіма учасниками процесу, а обвинуваченим з часу отримання копії вироку.

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua