Вирок від 29 вересня 2026 р. у справі №646/11649/24 — Основ’янський районний суд міста Харкова

Справа № 646/11649/24

№ провадження 1-кп/646/375/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2026 року місто Харків

Основ`янський районний суд міста Харкова у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м.Харкові у режимі відеоконференції кримінальне провадження № 62024170020008282 від 04.10.2024 щодо

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Парафіївка Чернігівської області, громадянина України, з середньою спеціальної освітою, одруженого, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 Кримінального кодексу України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 ,

УСТАНОВИВ:

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 20.11.2023 № 346 солдата ОСОБА_5 призначено на посаду помічника гранатометника 1-го відділення 3-го взводу оперативного призначення 9-ї роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) 3-го батальйону оперативного призначення.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 23.08.2024 № 248/ДСК уважити таким, що залучені до складу сил та засобів 1 бригади оперативного призначення Національної гвардії України тактичної групи «Куп`янськ» ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » з 21.08.2024 солдата ОСОБА_5 , помічника гранатометника 1-го відділення 3-го взводу оперативного призначення 9-ї роти оперативного призначення.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Верховною радою України, у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 год 30 хв 24.02.2022 строком на 30 діб, який було продовжено та діє до теперішнього часу.

Відповідно до вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», положень Військової присяги, ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України солдат ОСОБА_5 під час проходження військової служби повинен свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути дисциплінованим, беззастережно виконувати накази командирів (начальників), виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни, вивчати військову справу, зразково виконувати свої службові обов`язки та бути готовим до виконання завдань, пов`язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, забезпечувати недоторканність державного кордону та охорону суверенних прав України, не допускати негідних вчинків та стримувати від них інших. Крім цього, згідно вищевказаних положень нормативно-правових актів, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Відповідно до ст. 28 Статуту внутрішньої служби єдиноначальність є одним із принципів будівництва і керівництва Збройними Силами України і полягає в наділенні командира (начальника) всією повнотою розпорядчої влади стосовно підлеглих і покладенні на нього персональної відповідальності перед державою за всі сторони життя та діяльності військової частини, підрозділу і кожного військовослужбовця; наданні командирові (начальникові) права одноособово приймати рішення, віддавати накази; забезпеченні виконання зазначених рішень (наказів), виходячи із всебічної оцінки обстановки та керуючись вимогами законів і статутів Збройних Сил України.

За ст. 29 Статуту внутрішньої служби за своїм службовим становищем і військовим званням військовослужбовці можуть бути начальниками або підлеглими стосовно інших військовослужбовців.

Відповідно до ст. 30 Статуту внутрішньої служби начальник має право віддавати підлеглому накази і зобов`язаний перевіряти їх виконання, підлеглий зобов`язаний беззастережно виконувати накази начальника.

Згідно зі ст. 31 Статуту внутрішньої служби начальники, яким військовослужбовці підпорядковані за службою, у тому числі і тимчасово, є прямими начальниками для цих військовослужбовців. Найближчий до підлеглого прямий начальник є безпосереднім начальником.

Як вбачається зі ст. 32 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, за своїми військовими званнями начальниками є: полковники, генерал-майори, генерал-лейтенанти - для військовослужбовців рядового, сержантського і старшинського складу та молодшого офіцерського складу; генерал-полковники, адмірали, генерали армії України - для військовослужбовців рядового, сержантського і старшинського складу, молодшого та старшого офіцерського складу.

Відповідно до ст. 37 Статуту внутрішньої служби військовослужбовець після отримання наказу відповідає: "Слухаюсь" і далі виконує його. Військовослужбовець зобов`язаний неухильно виконати відданий йому наказ у зазначений термін.

Відповідно до ст. 4 Дисциплінарного статуту військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів.

Відповідно до ст. 6 Дисциплінарного статуту право командира - віддавати накази і розпорядження, а обов`язок підлеглого - їх виконувати.

Однак, солдат ОСОБА_5 під час проходження військової служби у військовій частини НОМЕР_1 північного оперативно-територіального об`єднання Національної гвардії України - 01.09.2024 вирішив стати на злочинний шлях, та діючи умисно, в умовах воєнного стану, вчинив непокору, тобто відкриту відмову виконати наказ начальника.

Так, 01.09.2024 приблизно о 04:30 год в населеному пункті Ківшарівка Куп`янського району Харківської області, солдат ОСОБА_5 отримав бойове розпорядження командира 3 БОП 1 БРОП (яке було доведено першим заступником командира - начальником штабу 3 БОП 1 БРОП НГУ) виставити спостережні пости в лісосмузі «МОРФІЙ», Куп`янського району, Харківської області за координатами: Північно-західній околиці н.п. Піщане, Куп`янського району, Харківської області.

Однак, ОСОБА_5 , будучи невдоволеним цим наказом щодо в термін до 06:00 01.09.2024 виставити спостережні пости в лісосмузі «МОРФІЙ» Куп`янського району, Харківської області за координатами: Північно-західній околиці н.п. Піщане, Куп`янського району, Харківської області, 01.09.2024 приблизно о 4:30 год., діючи з прямим умислом, а саме усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану відкрито відмовився виконувати вказаний наказ.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у пред`явленому обвинувачені повністю визнав. Пояснив, що дійсно, відмовився виконувати наказ командира, але на теперішній час все усвідомив, зробив відповідні висновки, щиро кається у скоєному та бажає продовжити військову службу у військовій частині НОМЕР_2 .

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України, визнає недоцільним дослідження доказів щодо обставин справи, які ніким не оспорюються. Судом ухвалено обмежитись допитом обвинуваченого, та дослідженням доказів, які характеризують його особу.

Таким чином, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 402 КК України, - непокору, тобто відкриту відмову виконати наказ начальника, вчинену в умовах воєнного стану.

Відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання в межах, встановлених в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК України, яка передбачає відповідальність за скоєний злочин, враховуючи ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка скоїла кримінальне правопорушення, повинно бути призначено покарання, необхідне та достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч.2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

При призначенні покарання суд відповідно до ст. 65 КК України виходить із ступеня тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особи винного, обставин, що пом`якшують та обтяжують його покарання. Особі, яка скоїла кримінальне правопорушення, повинно бути призначено покарання, необхідне та достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає визнання вини, щире каяття.

Обставин, які б обтяжували покарання відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного, відомості, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_5 , який раніше не судимий, одружений, має бойове поранення, нагороджений медаллю «За відвагу», за місцем проходження служби та фактичного проживання характеризується з позитивної сторони.

Також, судом враховує письмове клопотання командування військової частини НОМЕР_2 від 13.08.2026, яким кандидатуру ОСОБА_5 , який виявив бажання проходити військову службу в бойовому підрозділі військової частини НОМЕР_2 , позитивно розглянуто та надано відповідну письмову згоду на проходження військової служби. При цьому, командування частини просить при визначенні виду покарання ОСОБА_5 не призначати покарання, пов`язане з позбавленням волі, з метою можливості подальшого продовження виконання ним своїх військових обов`язків, бойових завдань, пов`язаних із захистом незалежності та територіальної цілісності держави, відсічі і стримування збройної агресії російсько-терористичних військ.

Відповідно до частини першої статті 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.

При призначенні ОСОБА_5 покарання судом, окрім наявності декількох обставин, що пом`якшують покарання та відсутності обставин, які його обтяжують, враховується вищевказане клопотання командування військової частини НОМЕР_2 .

Крім того, суд враховує вік обвинуваченого, що він притягується до кримінальної відповідальності вперше, у протиправній поведінці раніше помічений не був, що у поєднанні з критичною оцінкою ним своїх дій, щирого каяття, намагання виправити ситуацію, а також мотивів його протиправних дій, на переконання суду, суттєво знижує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та суспільну небезпечність обвинуваченого.

Таким чином, судом встановлено відсутність обставин, що обтяжують покарання, наявність декількох обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_5 , які з урахуванням вищенаведеного та даних про особу обвинуваченого суттєво знижує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, у зв`язку з чим суд вважає за можливе застосувати ст. 69 КК України та призначити йому основне покарання у виді позбавлення волі нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 4 ст. 402 КК України, та на підставі ст. 58 КК України замість покарання у виді позбавлення волі призначити покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців на той самий строк.

При цьому суд також враховує, що під час судових дебатів саме такий вид та міру покарання просив призначити і прокурор.

Речові докази та процесуальні витрати відсутні. Цивільний позов не заявлявся.

У межах цього кримінального провадження ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду міста Харкова від 25.09.2024 щодо ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначенням застави у розмірі 181 680,00 грн.

Ухвалою Червонозаводського районного суду міста Харкова від 07.11.2024 розмір застави, визначений ОСОБА_5 ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м.Харкова від 25.09.2024 у справі № 642/6004/24, провадження № 1-кс/642/3504/24, зменшити, визначивши її у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 60 560,00 грн.

На підставі довідки, виданої ДУ «Харківський слідчий ізолятор» встановлено, що ОСОБА_5 на підставі вищевказаних ухвал тримався під вартою з 25.09.2024 по 07.11.2024, звідки звільнений у зв`язку зі сплатою застави.

Повідомленням Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області підтверджено, що кошти у загальній сумі 60 560, 00 грн. надійшли на депозитний рахунок територіального управління ДСА в Харківській області з призначенням платежу «застава за ОСОБА_5 , справа № 646/11649/24», заставодавець ОСОБА_7 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень.

На підставі викладеного, а також враховуючи те, що підстав для звернення застави в дохід держави, внесеної за обвинуваченого ОСОБА_5 , судом не встановлено, запобіжний захід у вигляді застави не був порушений у ході розгляду справи, то запобіжний захід у вигляді застави підлягає продовженню з встановленими обов`язками до набрання вироком законної сили, а внесений розмір застави підлягає поверненню заставодавцю після набрання вироком законної сили.

Керуючись ст. ст. 349, 373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання із застосуванням положень ст. 69 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі частини першої статті 58 Кримінального кодексу України замінити ОСОБА_5 призначене покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, у виді 2 років позбавлення волі на покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців строком 2 роки з відрахуванням в дохід держави 10 % із суми грошового забезпечення ОСОБА_5 .

Початком строку відбування покарання вважається день, з якого фактично розпочато відрахування із грошового забезпечення військовослужбовця.

Зарахувати в строк відбування покарання попереднє ув`язнення з 25.09.2024 по 07.11.2024 включно із розрахунку, що одному дню попереднього ув`язнення відповідають три дні службового обмеження для військовослужбовців.

Запобіжний захід ОСОБА_5 у вигляді застави з покладеними обов`язками після набрання вироком законної сили - скасувати. Покласти на ОСОБА_5 обов`язок протягом десяти днів з дня проголошення цього вироку прибути до військової частини НОМЕР_2 для продовження проходження військової служби.

Зобов`язати командира військової частини НОМЕР_2 після прибуття ОСОБА_5 до військової частини включити його до списків особового складу частини для подальшого проходження ним військової служби.

Після набрання цим вироком законної сили заставу в розмірі 60 560, 00 грн. (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят гривень 00 копійок), внесену 07.11.2024 на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Харківській області у якості застави за ОСОБА_8 повернути заставодавцю ОСОБА_7 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Вирок суду може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Основ`янський районний суд міста Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий ОСОБА_1