Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №646/9930/26 — Основ’янський районний суд міста Харкова

Справа № 646/9930/26

№ провадження 2/646/5741/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2026 року м.Харків

Основ`янський районний суд міста Харкова у складі: головуючого - судді Демченко І.М., за участю секретаря Разєнкової Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

за участю відповідача ОСОБА_1

У С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» через систему «Електронний суд» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором (оферти) № 16.12.2025-100000978 від 16.12.2025 у розмірі 45 902, 76 грн., а також суму сплаченого судового збору в розмірі 2 662, 40 грн. та поштові витрати у розмірі 150,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16.12.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) № 16.12.2025-100000978, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит у розмірі 10 000, 00 грн. строком на 182 дня, тобто до 15.06.2026 зі сплатою фіксованого розміру процентів 1 %, за кожен день користування кредитом та комісією, пов`язаною з наданням кредиту у розмірі 20 % від суми кредиту, що складає 2 000, 00 грн.

16.01.2026 між сторонами укладено додатковий договір, відповідно до умов якого збільшено суму кредиту до 15 000 грн. 00 коп., а також визначено строк дії договору, денну процентну ставку та дату повернення кредиту, а саме: строк, на який надається Кредит – 151 день з дати його надання, дата повернення (виплати) кредиту – 15.06.2026, денна процентна ставка – 0,75 %.

Спосіб надання Позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4102 32XX-XXXX-5725.

ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за договором виконано в повному обсязі. В свою чергу відповідач свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на дату позовної заяви, утворилась заборгованість у розмірі 45 902, 76 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 15 000, 00 грн., процентів 22 650, 00 грн., комісії, пов`язаної із наданням кредиту – 752, 76 грн., відсотків, нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України у розмірі 7 500, 00 грн.

Ухвалою Основ`янського районного суду міста Харкова від 12.08.2026 відкрите провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження із викликом сторін, запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали подати відзив на позов з доказами на підтвердження обставин, що підтверджують заперечення проти позову.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав клопотання про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позові.

Відповідач позовні вимоги визнав частково у розмірі заборгованості за тілом кредиту у сумі 15 000, 00 грн. Не заперечував факту отримання кредитних коштів та ознайомлення з умовами кредитування, однак сподівався достроково повернути кредитні кошти та не сплачувати відсотки за їх користування. Вважав розмір нарахованих відсотків занадто великим.

Суд, дослідивши докази, встановив фактичні обставини та відповідні правовідносини, які виникли між сторонами.

16.12.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № №16.12.2025-100000978 (кредитної лінії), за яким позивач надав позичальнику грошові кошти в сумі 10 000,00 грн. строком на 182 дня, тобто до 15.06.2026 зі сплатою фіксованої незмінної процентної ставки у розмірі 1 % за 1 (один) день користування кредитом.

Реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для надання коштів позичальнику за даним та наступними договорами 4102 32XX-XXXX-5725.

16.01.2026 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено додатковий договір до кредитного договору (кредитної лінії) № 16.12.2025-100000978 від 16.12.2025, відповідно до умов якого сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою позичальника збільшити суму кредиту, в зв`язку з чим внести наступні зміни до договору: сума кредиту з дати укладення даного додаткового договору становить 15 000 грн. 00 коп., яка складається з усіх траншів (частин суми кредиту), зазначених в договорі (1-й транш) та в укладених сторонами додаткових договорах (чергові транші) . За даним додатковим договором кредитодавець зобов`язується надати позичальнику 2-й транш у розмірі 5 000 грн. 00 коп.; дата надання/видачі кредиту (2-го Траншу) - 16/01/2026. Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту (2-го Траншу): перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4102-32XX-XXXX-5725. Днем надання кредиту (2-го траншу) вважається списання відповідної суми коштів з рахунку кредитодавця. Реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для надання коштів позичальнику: 4102-32XX-XXXX-5725. Строк, на який надається кредит (а саме 2-й Транш) - 151 днів з дати його надання.

Умовами цього додатково договору визначено узгоджено новий Графік платежів з дати укладення даного додаткового договору, а саме: п`ять платежів по 6 355, 68 грн., які сплачуються 15 числа кожного місяця, починаючи з 15.02.2026 по 15.06.2026. У зв`язку зі збільшенням суми кредиту змінюється розмір денної процентної ставки та її розрахунок, які з дати укладення даного додаткового договору становлять: 0,75% (денна процентна ставка) = (16928.34/15000)/151 ? 100% . При цьому РРПС – 2962.95%, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача - 31 928 грн. 34 коп., загальні витрати за споживчим кредитом - 16928 грн. 34 коп. Сторони домовились внести зміни в договір та з дати укладення даного додаткового договору викласти норми, які встановлюють строк, на який надається кредит за договором, та дату повернення (виплати) кредиту, в наступній редакції: строк, на який надається кредит – 182 днів з дати його надання, строк починає обраховуватись в перший день надання 1- го траншу. Дата повернення (виплати) кредиту - 15.06.2026.

Вищевказані договори у кожному випадку підписані одноразовими ідентифікаторами, які були надіслані на фінансовий номер телефону відповідача НОМЕР_1 .

Відповідно до довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором № 16.12.2025-100000978 від 16.12.2025 станом на 29.07.2026, позичальником за яким є ОСОБА_1 , заборгованість складає 45 902, 76 грн., з яких : основний борг – 15 000,00 грн., залишок відсотків – 22 650, грн., залишок комісій – 752, 76 грн., залишок відсотків, нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України, - 7 500,00 грн.

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані їй позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частинами 1-3 ст. 1056-1 ЦК України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Частиною 1ст.1055 ЦК України встановлено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з ч. 2 ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

За положеннями п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.ч.3-6, 8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомуст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомуст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Відповідно до ч. 12 ст.11 вказаного Закону, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно зі ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

У постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року по справі №127/33824/19 зроблено правовий висновок, що без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений; сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, а кредитні кошти не були б перераховані відповідачу.

З наведеного суд висновує, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі.

Суд вважає встановленим, що 16.12.2025 між сторонами укладено кредитний договір № 16.12.2025-100000978 від 16.12.2025 з додатковою угодою до нього від 16.01.2026 у електронному вигляді шляхом підписання ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором пропозиції про укладення кредитного договору (оферта), заявки, особа якого до укладення договору була встановлена й перевірена належним чином.

Укладаючи кредитний договір, сторони погодили всі істотні умови договору, зокрема, суму кредиту, відсоткову ставку та строк кредитування.

Факт отримання відповідачем кредитних коштів, підтверджується повідомленнями ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ», відповідно до яких успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта 16.12.2025 16:32:56 на суму 10000,00 грн, номер картки НОМЕР_2 , номер транзакції в системі iPay.ua – 950949400, призначення платежу: видача за договором кредиту №16.12.2025-100000978. Крім того, повідомлено, що ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків. Для цього підприємство внесене в державний реєстр фінансових установ (свідоцтво серія ФК №342 від 02.10.2012) та отримало Ліцензію Національного банка України №3 від 11.11.2013. Між ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» та ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» укладено договір на переказ коштів ФК-П-2024/01-2 від 01.04.2024.

За повідомленням ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» згідно договору з ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» №050225/А16833 від 05.02.2025 16.01.2026 о 15:19 на платіжну карту НОМЕР_3 успішно зараховано 5 000, 00 грн., номер транзакції 1742344357, призначення платежу «Видача кредитних коштів».

При цьому, особу позичальника було ідентифіковано через центральний вузол системи BankID Національного банку України з даними користувача позичальника: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , реєстрація місця проживання : АДРЕСА_1 , Червонозаводським РВ ГУ МВС України в Харківській області, 18.09.2007, n/a, UA, bank_name: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "УНІВЕРСАЛ БАНК" edrpou: 21133352 bank_date: 2b5b3c9a-eb3c-40ef-8b8f-45c8ee541492

Зазначене узгоджується із висновками Верховного суду, які викладені у постанові від 12 лютого 2025 року по справі 679/1103/23, в яких викладено, що довідка про перерахування за допомогою платіжної системи кредиту на вказану позичальником картку є належним доказом отримання відповідачем кредитних коштів.

Факт отримання кредитних коштів відповідачем визнається та не оспорюється.

Відтак суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту та процентів, оскільки їх розмір є обґрунтованим, відповідає умовам договору та графіку платежів, а відтак наявні підстави для задоволення позову в цій частині.

Щодо стягнення з відповідача заборгованості за комісією суд дійшов таких висновків.

Абзацом 4 ч. 2 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування» передбачено, що до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо. Відповідно до пункту 4) ч. 1 ст. 1 цього Закону загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб. Тобто законом передбачено право сторін передбачити сплату комісій, пов`язаних з наданням і отриманням кредиту, якщо воно обумовлюється необхідністю надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавця. Водночас економічна сутність зазначених комісій повинна бути розкрита споживачеві для забезпечення його повною інформацією по кредиту.

Відповідно до правового висновку Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду, викладеного в постанові від 06 листопада 2023 року в справі №204/224/21 якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена комісія.

Суд зауважує, що кредитодавець не надав доказів понесених витрат на видачу кредиту та його обслуговування.

Відтак суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за комісією в сумі 752, 76 грн.

Щодо стягнення з відповідача відсотків, нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України, суд зазначає таке.

У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

(1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

(2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;

(3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).

Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми нарахованих відсотків на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України, у розмірі 7 500,00 грн. задоволенню не підлягають.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором, яка складається з основного боргу та процентів.

Згідно з приписами ст. 141 ЦПК України, з врахуванням часткового задоволення позову з відповідача на користь позивача слід стягнути на часткове відшкодування витрат із сплати судового збору пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Понесені позивачем витрати, пов`язані із направленням відповідачеві рекомендованим повідомленням копії позовної заяви з додатками у розмірі 141,78 грн., підтверджені квитанцією № 2186453 від 06.08.2026 12:03 поштової служби «Е-Пост», у зв`язку з чим підлягають задоволенню в межах фактично понесених витрат.

На підставі викладеного, відповідно до ст. ст. 526, 610, 611, 612, 1049, 1050, 1054 Цивільного Кодексу України, керуючись ст. ст. 12, 13, 19, 81, 141, 263-265, 267, 273, 280, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором у розмірі 37 650, 00 грн. (тридцять сім тисяч шістсот п`ятдесят гривень 00 копійок), а також понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 183,73 грн. (дві тисячі сто вісімдесят три гривні 73 копійки) та 141,78 грн. (сто сорок одна гривня 78 копійок) поштових витрат.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено повністю або частково учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов`язки до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, адреса місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133А;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складено 30.09.2026.

Головуючий І.М.Демченко