Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №645/5137/26 — Немишлянський районний суд міста Харкова

Справа № 645/5137/26

Провадження № 3/645/961/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року м. Харків

Суддя Немишлянського районного суду міста Харкова Феленко Ю.В., розглянувши матеріалищо надійшли з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, адреса: АДРЕСА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , 30.05.2026 о 10 год. 25 хв. в м. Харкові по Салтівському шосе, поблизу буд. 276, керував транспортним засобом «Daewoo Lanos», державний номерний знак НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість обличчя. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я КНП ХОР «ОКНЛ» відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст.130 КУпАП.

Під час складання протоколу проводилася відеозйомка на поліцейську бодікамери 475503, 475950 на підставі Закону України №1231-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення в сфері безпеки дорожнього руху»

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 130 КУпАП, складений протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 679380 від 30.05.2026.

Від захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності, адвоката Надьона Р.А. 14.08.2026 надійшло клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП – за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу та події адміністративного правопорушення.

В обґрунтування клопотання зазначено, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом 30.05.2026, не зазначені підстави зупинки транспортного засобу. На думку захисника була порушена процедура складання протоколу про адміністративне правопорушення. Так, ОСОБА_1 не було роз`яснено право на захист, та не взято до уваги вимоги ст. 266-1 КУпАП щодо необхідності повідомлення працівників ВСП, зважаючи на той факт, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився. Через канцелярію суду надав клопотання, в якому просить розглянути справу за його відсутності, клопотання захисника підтримує у повному обсязі, та за наявності підстав просить закрити провадження у справі.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, суд визнав можливим розглянути справу за відсутності особи , що притягується до адміністративної відповідальності.

Суд, дослідивши письмові матеріали та відеозапис, приходить до наступного.

Відповідно до вимог ст.ст.245,280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен належним чином з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вина особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП повністю доведена, у розумінні ст. 251 КУпАП, належними та допустимими доказами, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 679380 від 30.05.2026, який складений у відповідності з вимогами ст. 256 КУпАП;

- направленням на огляд водія з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння від 30.05.2026, складеного о 10.35 год., з якого вбачається, що у ОСОБА_1 виявлено ознаки наркотичного сп`яніння: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість обличчя;

- даними відеозапису, який міститься в матеріалах справи, де зафіксована відмова ОСОБА_1 пройти медичний огляд на стан наркотичного сп`яніння.

Як вбачається з довідки, інспектора з ВАП УПП в Харківській області ДПП, згідно облікових даних ІПНП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 отримував посвідчення водія НОМЕР_2 .

Суд враховує, що працівниками поліції було запропоновано пройти медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку, проте ОСОБА_1 відмовився від такого огляду.

Отже, саме таку поведінку суд і оцінює як умисні, цілеспрямовані дії на ухилення від проходження медичного огляду, і які не пов`язані з іншими обставинами.

Дії водія ОСОБА_1 співробітниками УПП в Харківській області про порушення ним п. 2.5ПДР України кваліфіковані вірно, так як згідно з п. 2.5ПДР- водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції закріплено у ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735(далі - Інструкція №1452/735).

Відповідно до п.6 Розділу ІІ Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби).

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП. (п.7 розділ І Інструкції). Огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків.(п.6 Розділ ІІ Інструкції).

Отже, поліцейський вправі пред`явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп`яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані, зокрема, алкогольного сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Матеріали справи не містять доказів про порушення поліцейськими законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, поліцейськими дотримано вимоги ч. 2 ст. 251, ст. ст. 256, 265-2, 266, 268 КУпАП, Інструкції.

Таким чином, з врахуванням викладеного, поліцейським протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 679380 від 30.05.2026 відносно ОСОБА_1 складено в установленому законом порядку, відповідає вимогам ст. 256, розділам ІІ, ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.

З врахуванням наведеного вище, суд вважає доведеним невідповідність дій водія ОСОБА_1 , вимогам п. 2.5 Правил дорожнього руху України, який передбачає, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже, доводи сторони захисту щодо невідповідності процедури складання протоколу про адміністративне правопорушення не знайшли свого підтвердження та спростовуються долученими доказами. Зазначена у протоколі інформація співпадає з обставинами, зафіксованими на долучених до протоколу відеофайлах та матеріалах справи.

З приводу доводів сторони захисту щодо незалучення представників військової служби правопорядку під час складання протоколу про адміністративне правопорушення та порушенні права на захист, суд зазначає таке.

Згідно з вимогами ст. 15 КУпАП військовослужбовці за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.

Суд не вбачає порушень порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебуванням під впливом лікарських засобів, що знижують увагу та швидкість реакції, відносно водія ОСОБА_1 . Працівники патрульної поліції під час складання протоколу щодо порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України, діяли в межах своїх повноважень.

При цьому Військова служба правопорядку не наділена повноваженнями і компетенцією документувати адміністративні правопорушення, пов`язані з безпекою дорожнього руху.

Крім того, під час судового розгляду було встановлено та підтверджено належними та допустимими доказами факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи відеозапису, працівники патрульної поліції не чинили ОСОБА_1 жодних перешкод в реалізації права на захист, зокрема на відео сам ОСОБА_1 на запитання патрульного вказав, що розмовляє по телефону з адвокатом.

У зв`язку з викладеним клопотання про закриття провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення задоволенню не підлягає.

Що стосується інших тверджень захисника особи, що притягається до адміністративної відповідальності, то згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення ("Серявін та інші проти України", № 4909/04, від 10.02.2010).

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку щодо винуватості ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП яке підтверджується належними, допустимими, достатніми доказами, які доповнюють один одного та були дослідженими під час розгляду матеріалів адміністративної справи та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року).

Згідно ст. 33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків, зокрема, накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. З огляду на положення ст. 33 КУпАП, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність особи, що притягається до адміністративної відповідальності, не досліджуються.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VIзі змінами та доповненнями суд стягує з правопорушника судовий збір.

Керуючись ст.ст. 130,284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і накласти адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. та позбавлення права керування транспортним засобом строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн..

Роз`яснити, що штраф, відповідно до ст. 307 КУпАП, має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника, згідно зі ст. 308 КУпАП, стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Харківського апеляційного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Ю.В. Феленко