Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №642/2733/26 — Холодногірський районний суд міста Харкова

Справа № 642/2733/26

Провадження № 2/642/1440/26

РІШЕННЯ

Іменем України

30 вересня 2026 року м. Харків

Холодногірський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Вікторова В В.,

за участю секретаря Гриценко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Холодногірського районного суду м. Харкова із позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором № 75175367 від 21.08.2021 року у розмірі 8277,04 грн., суму судового збору у розмірі 2662,40 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 9 000 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 21.08.2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 уклали Договір № 77794356, за умовами якого відповідач отримала грошові кошти в позику у розмірі 2500,00 грн. Підписанням договору відповідач підтвердила, що вона ознайомлена з усіма його істотними умовами та їй була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства. Позикодавець зі своєї сторони належним чином виконав свої зобов`язання за договором, надавши позичальнику позику, в порядку передбаченому умовами договору, що підтверджується відповідними доказами, які додані до позовної заяви.

27.01.2022 було укладено договір № 27/01/2022 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 75175367. 10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 75175367. Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 75175367 .

Станом на сьогоднішній день заборгованість за договором відповідачем не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, у зв`язку з чим у відповідача обліковується прострочена заборгованість.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №75175367 від 21.08.2021 р., що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 8277,04 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) – 2500,00 грн. ; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 5731,29 грн. ; заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) – 0,00 грн. ; заборгованість за пенею та/або штрафами – 0,00 грн; заборгованість за комісіями – 0,00 грн.; інфляційні збитки – 40,00 грн.; нараховані 3% річних -5,75 грн.

Ухвалою Холодногірського районного суду м. Харкова від 10 квітня 2026 року відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Представник позивача в позові просив суд про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, не заперечував проти ухвалення заочного рішення по справі.

Відповідач заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження, клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не подавав.

10.08.2026 через систему «Електронний суд» відповідачем ОСОБА_1 було подано відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що: між сторонами не були узгодженні умови договору, позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що наявні в матеріалах справи договори (у вигляді паперової копії) було створено у порядку, визначеному Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг» та що вони підписувалися електронними підписами уповноважених на те осіб (з можливістю ідентифікувати підписантів), що є обов`язковим реквізитом електронного документа; безпідставно було нараховано відсотки поза межами строку дії договору; відсутність доказів отримання новим кредитором прав вимоги; відсутність доказів перерахування коштів позичальнику за умовами договору, оскільки позивачем не надано до суду первинних бухгалтерських документів, які підтверджували б факт зменшення активів первісного кредитора (перерахування саме з його банківських рахунків або видачу готівки з каси, яка належала первісному кредитору) та зарахування цих коштів на банківський картковий рахунок відповідача. Крім того, зазначила про неспівмірність заявлених позивачем витрат на правову допомогу у розмірі 9000грн. необхідний для розгляду даної справи, та відсутність доказів, що позивачем понесені ці витрати саме по даній справі.

13.08.2026 року до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій просив задовольнити позовну заяву ТОВ «КОЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості у повному обсязі, посилаючись на обґрунтованість позовних вимог, що підтверджені належними доказами.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справ в порядку спрощеного провадження за відсутністю всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.

Згідно зі ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст.ст.4,5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що 21.08.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено Договір позики № 77794356.

Згідно п. 1 Договору Позикодавець зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти (надалі «Позику»), на погоджений умовами Договору строк (надалі – «Строк Позики»), шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку Позики, або достроково, та сплатити Позикодавцю плату (Проценти) від суми позики.

Згідно з п. 2.1, 2.2, 2.3 Договору сума позики - 2 500,00грн., строк позики – 30 днів, дата повернення позики – 20.09.2021 року, зі сплатою відсотків: процентна ставка (базова) – 1,99%, знижена процентна ставка/день – 0,01%, процентна ставка за понадстрокове користування позикою – 2,70%, орієнтована реальна річна процентна ставка – 3,71%, пеня %, орієнтовна реальна річна процентна ставка - 2,70%, орієнтовна загальна вартість позики - 2507,50 грн..

В реквізитах договору зазначено анкетні дані позичальника, ІПН, серію та номер паспорта, адресу, телефон, електронну пошту та рахунок Позичальника НОМЕР_1 .

Вказаний договір було підписано шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором позичальника - t31cM746JL.

Додатком 1 до Договору позики є таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки, згідно з яким визначено до сплати сума кредиту, проценти за користування кредитом.

Підписанням цього Договору Позичальник підтвердив, що: ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/ з повною інформацією щодо Позикодавця та його послуги, що передбачена ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Суд враховує, що Закон України «Про електронну комерцію» передбачає можливість укладення електронних договорів. При цьому, згідно ст.12 вказаного Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Згідно п.12 ч.1 ст.3 ЗУ «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Враховуючи, що кредитний договір підписаний відповідачем в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», при укладенні договору сторони досягли згоди щодо всіх його істотних умов, такий правочин слід вважати укладеним.

Про допустимість такої форми укладення правочинів також зазначено у численних правових позиціях Верховного Суду, зокрема, у постанові від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19, у постанові від 22 вересня 2022 року у справі № 234/7163/20, у постанові від 12 червня 2023 року у справі №263/3470/20.

Згідно витребуваної інформації наданої АТ «Універсал Банк» підтверджено що в банку на ім`я ОСОБА_1 була випущена банківська картка № НОМЕР_2 , підтверджено електронну пошту та фінансовий номер телефону відповідача. Транзакція від на банківську картку № НОМЕР_2 від 21.08.2021 року на суму 2500,00 грн. була успішною та кошти зараховані на рахунок вищезазначеної картки, що підтверджується випискою по особовому рахунку відповідача. Крім того, електрона пошта.

Крім того, з розрахунку заборгованості первісного кредитора вбачається, що відповідач сплатила заборгованість по відсоткам у загальному розмірі 237,71грн., тим самим здійснила дії спрямовані на виконання умов договору позики, що спростовує доводи відповідача щодо неузгодження сторонами умов договору.

Таким чином, ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» свої зобов`язання виконало в повному обсязі, надавши відповідачу позику відповідно до умов укладеного договору. З укладенням договору позики позичальника виник обов`язок повернути товариству кредит та відсотки за договором позики у строки та в розмірах чітко встановлених договором.

27.01.2022 було укладено договір № 27/01/2022 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 75175367, що підтверджується актом приймання-передавання Реєстру Боржників від 27.01.2022 року, Витягом з Реєстру боржників до договору факторингу, платіжним дорученням №32465 від 27.01.2022 року про оплата лоту згідно договору факторинга №27/01/2022, від 27.01.2022, без ПДВ.

10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 75175367, що підтверджується актом прийому-передачі Реєстру Боржників від 10.01.2023 року, Витягом з Реєстру боржників від 10.01.2023 року, актом зарахування зустрічних однорідних вимог від 28.02.2023 року

Відповідно до Реєстру боржників від 10.01.2023 до Договору факторингу № 10-01/2023 від 10.01.2023 року, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло права грошової вимоги до відповідача у розмірі 8277,04 грн, з яких: 2500,00 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу, 5731,29 грн. – сума заборгованості за процентами, 45,75 грн. – інфляційні втрати та 3% річних в порядку ст. 625 ЦК України.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010 зроблений висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Матеріали справи не містять доказів визнання в установленому законом порядку вищезазначених договорів факторингу недійсними, тому ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» на законних підставах набуло прав кредитора за Кредитним договором № 75175367 від 21.08.2021 р.

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості станом на 12.03.2026 року заборгованість відповідача за кредитним договором № 75175367 становить 8277,04 грн, з яких: 2500,00 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу, 5731,29 грн. – сума заборгованості за процентами, 5,75 грн. – інфляційні втрати та 40,00грн. - 3% річних.

На час розгляду справи судом, відповідачем не надано доказів, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку, та наданий позивачем розрахунок заборгованості не спростовано контррозрахунком.

У відповідності до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином до умов договору, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти(кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Ч.1 ст.1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно ч.1 ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми (ч.1 ст.1047 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідач не надав суду жодних доказів на спростування заявлених позовних вимог.

Оцінивши досліджені докази в їх сукупності, враховуючи, що кредитні кошти відповідачем добровільно не повернуті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» в частині стягнення заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 2500,00 грн., та – інфляційних втрат – 40,00грн. та 3% річних – 5,75грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача заборгованості по нарахованим процентам на дату відступлення права вимоги у розмірі 5731,29 грн

Згідно з розрахунку заборгованості первісного кредитора за кредитним договором №75175367 від 21.08.2021 станом на 27.01.2022 нарахування процентів здійснювалось у період з 21.08.2021 по 19.12.2021.

Крім того вбачається, що відповідач погашала заборгованість по відсоткам: 21.09.2021 року у сумі 16,07грн., 22.09.2021 року у сумі 78,64 грн.

Відповідно до умов договору, сторони погодили, що строк дії кредиту закінчується 20.09.2021.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися відповідно до умов договору. Коли строк дії договору минув або кредитор пред`явив вимогу згідно з ч. 2 ст.1050 ЦК, правові підстави для подальшого нарахування відсотків і пені зникають.

Велика Палата Верховного суду у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12-ц зазначила: після спливу строку кредитування або пред`явлення вимоги відповідно до ч. 2 ст.1050 ЦК право кредитодавця на нарахування договірних процентів припиняється.

Верховний Суд підтримав ці висновки у постановах від 28.10.2020 у справі №362/3054/14-ц та від 05.11.2020 у справі № 711/5482/18.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у частині стягнення процентів з відповідача, з огляду на сплату відповідачем відсотків у розмірі 238,71грн. та нарахування відсотків після спливу строку дії кредитного договору.

Оскільки, ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі, а саме переказало кошти на платіжну картку клієнта, то вимога про стягнення з останнього заборгованості на користь ТОВ «ФК «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», яке набуло права вимоги до відповідача за цим договором, підлягає частковому задоволенню у розмірі 2545,75 грн., з яких: заборгованість за основною сумою боргу -2500,00 грн., інфляційні втрати – 40,00грн., 3% річних – 5,75грн.

Щодо стягнення судових витрат.

Відповідно до ЗУ «Про судовий збір» та з врахуванням ст.141 ЦПК України стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог ( 2545,75*2662,4/8277,04) судовий збір в розмірі 818,87 грн.

Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Згідно ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Статтею 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява N 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до правової позиції викладеної у Додатковій Постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, провадження №14-382цс19, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21 зроблено висновок, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Оскільки, як зазначено вище у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 зроблено висновок про те, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 квітня 2024 року у справі №756/6927/20, від 04 квітня 2024 року у справі № 701/804/21, від 10 квітня 2024 року у справі №530/259/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 367/6289/21, у яких також вирішувалось питання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності заперечень іншої сторони.

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених представником позивача витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу справи в суді, суд враховує те, що справа про стягнення заборгованості за кредитним договором є малозначною справою, всі обставини у цій справі були встановлені в судовому порядку. На підтвердження понесених витрат у справі до суду надано копію договору №01-07/24 про надання правової допомоги від 01.07.2024 року укладеного між ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ АССІСТЕНС», копію прайс-листа АО «ЛІГАЛ АССІСТЕНС», заявку на надання юридичної допомоги №1032 від 02.02.2026 по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , договір № 75175367, на суму 9000,00 грн.; витяг з акту №19 про надання юридичної допомоги від 27.02.2026 року до заявки про надання правової допомоги щодо примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , договір № 75175367, відповідно до якого ТОВ «Коллект Центр» понесло судові витрати на правничу допомогу в сумі 9000,00 грн.

Одночасно з цим, суд дійшов висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в даній справі не є співмірним зі складністю справи (справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, без участі сторін, невеликий обсяг досліджуваних доказів), та виконаних адвокатом робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову, а тому, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає, що витрати на правничу допомогу мають складати 3 000,00 грн.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3000,00 грн. є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, відповідають критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру.

Керуючись ст. ст. 261, 526, 530, 635, 1048, 1049, 1050, 1054, 1082 ЦК України, ст.ст.10,12,76,77,81,89, 141, 265, 354 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (адреса: м.Київ, вул.Мечнікова, буд. 3, оф. 306, код ЄДРПОУ 44276926 ) заборгованість за договором № 75175367 від 21.08.2021 у розмірі 2545 (дві тисячі п`ятсот сорок п`ять) грн. 75 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (адреса: м.Київ, вул.Мечнікова, буд. 3, оф. 306, код ЄДРПОУ 44276926 ) судовий збір у розмірі 818 (вісімсот вісімнадцять) грн. 87 грн., та витрати на правничу допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) грн. 00 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги в тридцяти денний строк з дня його проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 30.09.2026 року.

Суддя В.В. Вікторов