Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №953/9879/24 — Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/9879/24

н/п 2/953/119/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року м. Харків

Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого - судді Муратової С.О.,

за участю секретаря - Ломовських М.Г.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - адвоката Хряпинської С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Київського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Холодногірсько-Новобаварський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зміну способу стягнення аліментів, -

встановив:

Позивач просить змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуються на підставі рішення Київського районного суду м. Харкова від 12.09.2019 по справі №640/2215/19; стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти у розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку до досягнення ОСОБА_3 повноліття - до ІНФОРМАЦІЯ_5 , а починаючи з 15.06.2028, стягувати аліменти на утримання ОСОБА_4 у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця і до досягненням нею повноліття; стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , витрати на правову допомогу у сумі 2000 грн.

На обґрунтування позовної заяви зазначає, зокрема, що вона 26.03.2010 зареєструвала шлюб з ОСОБА_2 . Шлюб було розірвано рішенням Київського районного суду м. Харкова від 20.08.2019. Від шлюбу позивач і відповідач мають двох спільних дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Згідно рішення Київського районного суду м. Харкова від 12.09.2019 по цивільній справі №640/2215/19 з відповідача стягуються аліменти на утримання двох спільних дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в твердій грошовій сумі в розмірі 1100 грн. та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в твердій грошовій сумі в розмірі 900 грн. (але не менше 50 відсотків від суми прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку), щомісячно до досягнення ними повноліття з дня подання заяви до суду, тобто з 30.05.2019. На зазначене рішення суду 12.09.2019 було видано виконавчий лист, який пред?явлений на виконання до Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) та 20.07.2020 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №62601654. Після розірвання шлюбу діти постійно проживають з позивачем. Водночас лише ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , має зареєстроване місце проживання з позивачем. Наразі позивач не може зареєструвати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за своїм місцем проживання, оскільки, згідно з відповіді Департаменту реєстрації ХМР для реєстрації, потрібна згода обох батьків. Позивач неодноразово зверталась до відповідача з проханням надати відповідну згоду, але відповіді не отримала. Відповідач тривалий термін не сплачував аліменти. Наразі відповідач погасив заборгованість по сплаті аліментів. Проте, крім сплати аліментів, відповідач не займається вихованням і навчанням дітей. Згідно з характеристиками на дітей, наданими Харківським ліцеєм №37, саме позивач підтримує постійний зв?язок з класним керівником, контролює поведінку і навчання дітей. Позивач належним чином виконує батьківські обов?язки, займається вихованням і навчанням дітей, створила належні умови для фізичного і духовного розвитку дітей, забезпечила дітей необхідною оргтехнікою, меблями і речами, зробила ремонт в кімнаті дітей, після її пошкодження, що утворилось в наслідок збройної агресії рф, забезпечує медичний облік та лікування дітей. Відповідно до Акту обстеження умов проживання в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , разом з позивачем проживають ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . У дітей є окрема кімната, окремі спальні місця, окремі місця для навчання, власні шафи, гаджети для навчання тощо. Позивач вважає, що постійні зміни співвідношення розміру аліментів у твердому розмірі прожитковим мінімумом, інфляція грошових коштів, проблеми, що виникають із застосуванням щомісячної індексації цього розміру, а також характер відносин, що склались між відповідачем та дітьми, свідчать про те, що зміна способу стягнення аліментів, а саме визначення аліментів на дітей у у розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку до досягнення ОСОБА_3 повноліття - до ІНФОРМАЦІЯ_5 , а починаючи з 15.06.2028 стягувати аліменти на утримання ОСОБА_4 у розмірі 1/4 частив заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідної віку щомісяця і до досягненням ним повноліття, буде сприяти найкращому захисту інтересів дітей.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.10.2024, розгляд вказаної справи визначено судді Київського районного суду м. Харкова Муратовій С.О. (а.с. 43).

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 08.11.2024 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за вказаною позовною заявою. Розгляд справи ухвалено проводити в порядку загального позовного провадження, із призначенням в підготовче судове засідання (а.с. 46).

02.12.2024 до канцелярії суду надійшла заява представника відповідача ОСОБА_2 – адвоката Хряпинської С.С. про продовження процесуального строку, в якому просила визнати причину пропуску процесуального строку, встановленого ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова від 08.11.2024 - 15 днів на подання відзиву на позовну заяву, письмових та електронних доказів – поважною; продовжити встановлений ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова від 08.11.2024 роцесуальний строк на 10 днів з дня отримання відповідачем копії ухвали з позовною заявою та додатками до неї - 28.11.2024 (а.с. 52-53). Вказана заява задоволена в підготовчому судовому засіданні 16.12.2024.

02.12.2024 до канцелярії суду надійшов відзив представника відповідача ОСОБА_2 – адвоката Хряпинської С.С. на позовну заяву ОСОБА_5 про зміну способу стягнення аліментів, в якому просила в задоволенні позову про зміну способу стягнення аліментів відмовити в повному обсязі (а.с. 55-60).

На обґрунтування відзиву зазначила, зокрема, що 20.07.2020 державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) відкрите виконавче провадження по виконанню рішення Київського районного суду м. Харкова від 12.09.2019. 11.08.2020 у зв?язку з проживанням відповідача ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 виконавчий лист №640/10958/19, виданий 20.02.2020 переданий у міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків). Заборгованості по сплаті аліментів відповідач не має. Підставою звернення до суду з вказаним позовом, як зазначила позивач, є те, що тільки вона займається вихованням і навчанням дітей, тільки вона створила належні умови для фізичного і духовного розвитку дітей, забезпечила необхідною оргтехнікою, меблями і речами, зробила ремонт в кімнаті дітей, забезпечує медичний облік та лікування дітей. Але, шлюб між позивачем і відповідачем розірвано виключно з ініціативи позивачки. Маючи двох малолітніх дітей, вона вважала, що у них різні погляди на життя, несумісність характерів та вони втратили почуття любові та поваги один до одного. Після розірвання шлюбу відповідач продовжував приймати участь у матеріальному забезпеченні дітей. Передав кошти особисто позивачці на утримання дітей, а після того як довідався про рішення суду про стягнення з нього аліментів на утримання дітей, перерахував зі своєї банківської картки на банківську картку позивачки, не вказуючи, що це аліменти на дітей, незважаючи на те, що позивачка категорично відмовляла йому у спілкуванні з дітьми. У зв?язку з тим, що своєчасно йому не було відомо про рішення суду про стягнення з нього аліментів, у нього утворилася заборгованість аліментам. Коли у відповідача утворилася заборгованість по аліментам, то він звертався до позивачки з питанням підтвердити у виконавчій службі ту обставину, що він щомісячно приймав участь у матеріальному утриманню дітей. Але позивачка відповіла категоричною відмовою, посилаючи на те, що ті кошти, які відповідач передавав на утримання дітей щомісячно - це інші кошти, а не аліменти, які повинні були стягуватися на підставі рішення суду. Заборгованість по аліментам відповідачем повністю погашена. На теперішній час відповідач має переплату по аліментам. Аргументи відповідачки про те, що з урахуванням характеру відносин, що склалися між відповідачем та дітьми, свідчить про те, що зміна способу стягнення аліментів, а саме визначення аліментів на дітей у розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку до досягнення ними повноліття, буде сприяти найкращому захисту інтересів дітей - є вкрай цинічними. Такі аргументи позивачки є неприпустимими особливо на теперішній час – в період введення в Україні воєнного стану , коли відповідач ризикуючи своїм життям стоїть на захисті нашої Держави та своїх дітей. Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 12.09.2019 вже встановлений розмір аліментів, який не може бути меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. З позовної заяви не вбачається у якому розмірі позивачка отримує аліменти на день звернення до суду і те, що розмір аліментів, отримуваних позивачкою на підставі рішення Київського районного суду м. Харкова від 12.09.2019 по справі №640/2215/19 є недостатнім для фізичного, культурного, духовного і соціального розвитку дітей. Відповідачу відомо, що позивачка не зверталася до державного виконавця із заявою про зміну розміру отримуваних аліментів на дітей у зв?язку зі зміною прожиткового мінімуму на дітей. Єдина причина звернення позивачки до суду з позовом про зміну розміру аліментів, як вважає відповідач, є те, що починаючи з червня 2024 року він постійно проходить військову службу на передовій та отримує грошове забезпечення у більшому розмірі. Звертаючись до суду з позовом про зміну способу стягнення аліментів, позивачка не надала жодного доказу, який би відповідав вимогам статті 182 СК України.

Представник відповідача зазначає, що 12.09.2024 відповідач отримав важке поранення. Знаходився на лікуванні. На теперішній час проходить службу у військовій частині. В бойових діях за станом здоров?я участі не приймає. Маючи тяжке поранення ока, потребує постійного лікування. Зазначення у позові, що «відповідач на даний час є військовослужбовцем та проходить військову службу в лавах ЗСУ, а значить має можливість без погіршення свого матеріального стану утримувати дітей» не може бути підставою для зміни способу стягнення аліментів на дітей. Відповідач став військовослужбовцем з перших днів війни. Крім того, на даний час відповідач утримує дітей, про що визнається позивачкою у позові. З Довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб вбачається, що за місцем проживання позивачки разом з нею однією сім?єю мешкають ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з 17.03.2016 та ОСОБА_6 . Син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , не значиться зареєстрованим за місцем проживання позивачки. Акт про обстеження умов проживання від 13.09.2024 не є належним та допустимим доказом проживання малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , разом з матір?ю, позивачкою по справі.

05.12.2024 до канцелярії суду надійшла відповідь представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Закоморної К.О. на відзив, в якому просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, а саме: змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуються на підставі рішення Київського районного суду м. Харкова від 12.09.2019 по справі №640/2215/19; стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти у розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку до досягнення ОСОБА_3 повноліття - до ІНФОРМАЦІЯ_5 , а починаючи з 15.06.2028, стягувати аліменти на утримання ОСОБА_4 у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця і до досягненням нею повноліття; стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , витрати на правову допомогу у сумі 2000 грн. (а.с. 78-82).

На обґрунтування відповіді на відзив зазначає, зокрема, що на відповідача покладається конституційний обов?язок утримувати своїх неповнолітніх дітей, а предметом основного піклування відповідача за його неповнолітніми дітьми є забезпечення найкращих інтересів дітей. Позивач зазначає, що в позовній заяві про зміну способу стягнення аліментів, яка є предметом розгляду цивільної справи №953/9879/24, відсутні вказані відповідачем формулювання. У позовній заяві в якості підстави для звернення позивача до суду вказано право позивача, гарантоване державою і закріплено ст. 181 СК України і розтлумачене в постанові Верховного Суду України від 13.02.2019 у справі №152/100/18. Позивач не розуміє, чому відповідач у відзиві на позов вважає, що реалізація права позивача, гарантованого державою, є вкрай цинічними і неприпустимими аргументами. Позивач наголошує, що в позовній заяві про зміну способу стягнення аліментів, яка є предметом розгляду цивільної справи №953/9879/24, відсутні формулювання, вказані відповідачем. Крім того, у додатку №8 (копія довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб) зазначено, що за адресою АДРЕСА_3 , зареєстровані ОСОБА_4 та ОСОБА_3 . В позовній заяві вказане, що наразі позивач не може зареєструвати ОСОБА_4 , за своїм місцем проживання, оскільки згідно з відповіддю Департаменту реєстрації ХМР для реєстрації потрібна згода обох батьків. Позивач неодноразово зверталась до відповідача з проханням надати відповідну згоду, але відповіді не отримала. Відповідач не конкретизував яким вимогам і якого закону буде протирічити рішення суду у разі задоволення позову, а також які саме права відповідача будуть порушені рішенням суду у разі задоволення позову про зміну способу стягнення аліментів на утримання його неповнолітніх дітей.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 16.12.2024 в задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 – адвоката Хряпинської С.С. про зупинення розгляду справи відмовлено; роз`яснено відповідачу право заявити клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку за допомогою власних технічних засобів з використанням сайту ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с. 95-98).

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 24.04.2025 клопотання представника відповідача ОСОБА_2 – адвоката Хряпинської С.С. про зупинення розгляду справи задоволено; зупинено провадження у цивільній справі № 953/9879/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів - до припинення перебування відповідача ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України; зобов`язано відповідача ОСОБА_2 повідомити Київський районний суд м. Харкова про припинення його перебування у складі Збройних Сил України - в разі такого припинення (а.с. 128-130).

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 24.06.2026 поновлено провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів (а.с. 139-141).

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 29.07.2026 клопотання представника відповідача ОСОБА_2 – адвоката Хряпинської С.С. про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, витребування доказів задоволено; залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Холодногірсько-Новобаварський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, до участі у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів; витребувано у Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції завірені належним чином копії матеріалів виконавчого провадження №62601654 з виконання виконавчого листа №640/10958/19, виданого 20.02.2020 Київським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1100,00 грн та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 900,00 грн (але не менше 50 відсотків від суми прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку) щомісячно до досягнення ними повноліття з дня подання заяви до суду, тобто з 30.05.2019 (а.с. 157-158).

26.08.2026 до канцелярії суду надійшли витребувані докази на виконання ухвали Київського районного суду м. Харкова від 29.07.2026 (а.с. 164-235).

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 26.08.2026 закрито підготовче провадження по цивільній справі за вказаною позовною заявою та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с. 239-240).

В судовому засіданні 26.08.2026 уточнено назву третьої особи Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала позовну заяву просила її задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 – адвокат Хряпинська С.С. просила відмовити у задоволенні позовних вимог, підтримала поданий відзив на позовну заяву.

В судове засідання представник третьої особаи Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України не з`явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Даний принцип полягає у змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Стороні зобов`язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення, як того вимагають положення ст. 81 ЦПК України, за якими доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. ст. 13, 43, 81 ЦПК України, суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, особа яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, зобов`язана надати усі наявні у неї докази та довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких виникає спір.

Вимоги ч. 1 ст. 4 ЦПК України передбачають, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим ЦПК України випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч.1 ст. 15 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані (у письмовій або електронній формі, речовими об`єктами, висновками експертів, показаннями свідків), на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Вимогами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України в цивільному судочинстві діє принцип диспозитивності, згідно якого кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 22.06.2010, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_7 , батьки: батько – ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_7 (а.с. 6).

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 28.04.2016, ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_8 , батьки: батько – ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_7 (а.с. 7).

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 12.09.2019 (справа №640/10958/19) стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1100 грн та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 900 грн грн (але не менше 50 відсотків від суми прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку), щомісячно до досягнення ними повноліття, з дня подання заяви для суду, тобто з 30.05.2019 (а.с. 8-9).

20.02.2020 Київським районним судом м. Харкова видано виконавчий лист по справі №640/10958/19 (а.с. 10-11, 170-171).

Постановою державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Гордійчук В.С. про відкриття виконавчого провадження від 20.07.2020 ВП № 62601654, відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №640/10958/19, виданого 20.02.2020 Київським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1100,00 грн та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 900,00 грн (але не менше 50 відсотків від суми прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку), щомісячно до досягнення ними повноліття, з дня подання заяви для суду, тобто з 30.05.2019 (а.с. 12-13, 177-178).

Постановою державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Гордійчук В.С. про передачу виконавчого провадження від 11.08.2020 ВП № 62601654, передано виконавчий документ з виконання виконавчого листа №640/10958/19, виданого 20.02.2020 Київським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1100,00 грн та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 900,00 грн (але не менше 50 відсотків від суми прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку), щомісячно до досягнення ними повноліття, з дня подання заяви для суду, тобто з 30.05.2019, Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (а.с. 186-187).

Постановою старшого державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Неіної О.С. про прийняття виконавчого провадження від 17.08.2020 ВП № 62601654, прийнято виконавче провадження №62601654 з примусового виконання виконавчого листа №640/10958/19, виданого 20.02.2020 Київським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1100,00 грн та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 900,00 грн (але не менше 50 відсотків від суми прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку), щомісячно до досягнення ними повноліття, з дня подання заяви для суду, тобто з 30.05.2019 (а.с. 189-190).

Постановою державного виконавця Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Розтоцького Д.П. про арешт коштів боржника від 23.08.2023 ВП № 62601654, накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику ОСОБА_2 , у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 115156 грн (а.с. 192-193).

Постановою державного виконавця Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Розтоцького Д.П. про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 23.08.2023 ВП № 62601654, звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_2 , що отримує дохід у Військовій частині НОМЕР_5 (а.с. 195-196).

Постановою державного виконавця Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Розтоцького Д.П. про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 06.09.2023 ВП № 62601654, звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_2 , що отримує дохід у Військовій частині НОМЕР_5 (а.с. 198-199).

Постановою державного виконавця Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Розтоцького Д.П. про зняття арешту з коштів від 11.06.2024 ВП № 62601654, знято арешт з усіх рахунків, що належать боржнику ОСОБА_2 (а.с. 204-205).

Постановою державного виконавця Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Розтоцького Д.П. про накладення штрафу від 30.01.2025 ВП № 62601654, за штраф аліменти накладено на боржника ОСОБА_2 штраф на користь держави у розмірі 59971,01 грн (а.с. 220-221).

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 25.02.2025 визнано неправомірною та скасовано постанову Холодногірсько-Новобаварського ВДВС у м. Харкові Східного міжрегіонального управління юстиції Розтоцького Д.П. від 30.01.2025 у ВП №62601654 про накладення штрафу на ОСОБА_2 у сумі 59971,01 грн (а.с. 246-247).

Постановою державного виконавця Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Розтоцького Д.П. про стягнення виконавчого збору від 30.01.2025 ВП № 62601654, постановлено стягнути з боржника ОСОБА_2 виконавчий збір у розмірі 11994,20 грн (а.с. 223-224).

Згідно розрахунку заборгованості від 30.01.2025, складеного державним виконавцем Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Розтоцьким Д.П., заборгованість за виконавчим листом №640/10958/19, виданим 20.02.2020 станом на 30.01.2025 з урахуванням штрафу складає 58735,07 (а.с. 225-227).

Згідно копії довідки Державного виконавця Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про неотримання аліментів від 12.09.2023 №75401, ОСОБА_1 відповідно до матеріалів виконавчого провадження та її заяви не отримувала аліменти від ОСОБА_2 за період з 20.07.2020 по 12.09.2023 (а.с. 36).

Постановою державного виконавця Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Розтоцького Д.П. про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 14.02.2025 ВП № 62601654, звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_2 , що отримує дохід у Міністерстві оборони України Військова частина НОМЕР_6 (а.с. 229-230).

Відповідно до вимоги виконавця Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Розтоцького Д.П. від 09.05.2025 №09.05.2025, адресованої Військовій частині НОМЕР_6 , виконавець вимагав припинити виконання постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника №62601654 від 14.02.2025; відповідно до розрахунку заборгованості від 09.05.2025 борг зі сплати аліментів відсутній. По провадженню наявна переплата більш ніж за 15 місяців відповідно до виконавчого документа по аліментам. Постанову про звернення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника буде направлена державним виконавцем у разі потреби (а.с. 234-235).

Згідно довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні від 29.08.2024, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , за вказаною адресою зареєстрований також ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 14).

Відповідно до копії заяви про реєстрацію місця проживання малолітньої дитини від 29.08.2024, ОСОБА_1 відмовлено у реєстрації місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , оскільки відсутня згода другого з батьків або іншого законного представника на реєстрацію місця проживання особи, яка не досягла 18-ти річного віку (а.с. 17).

Згідно копії акту обстеження умов проживання від 13.09.2024, головним спеціалістом ССД по Київському району, провідним фахівцем з соціальної роботи ВМР з соціальної роботи, на підставі заяви ОСОБА_1 , з метою обстеження умов проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проведено обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Житло розміщене на 1-му поверсі 9-ти поверхового будинку, складається з 2 кімнат: загальна площа приблизно 52 кв.м, житлової площі приблизно 38 кв.м. Умови проживання: квартира у доброму санітарному стані, облаштована необхідними меблями та побутовою технікою, квартира підключена до централізованого електропостачання, опалення, водопостачання, водовідведення, газопостачання. Для виховання та розвитку дитини створені такі умови: для дітей відокремлена окрема кімната, для кожної дитини відокремлено спальне місце, місце для навчання, для кожної дитини є власна шафа для одягу, одяг та взуття згідно віку та розміру, у кожної дитини є власні гаджети для навчання, іграшки згідно віку, книжки та підручники, шкільне приладдя. За вказаною адресою проживають та мають постійне місце реєстрації: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Стосунки, традиції сім?ї: доброзичливі, ввічливі (а.с. 15).

Позивачем надано копії квитанцій на придбання: мобільного телефону «ZTE Blade V30 4/128» - 6148 грн, мобільного телефону «Xiaomi Redmi Note 12 4/128 Onyx Gray» - 7199,00 грн; охолодної підставки для ноутбука – 681,00 грн; ноутбук «Lenovo» - 5637 (а.с. 19, 22, 23).

Відповідно до довідки директора КЗ «Харківський ліцей №37 Харківської міської ради» від 16.09.2024 №537, зі слів класного керівника ОСОБА_8 , за час навчання ОСОБА_3 з 1-го по 9-тий клас батьківські збори, класні заходи відвідувала мати ОСОБА_1 , яка підтримує постійний зв?язок з класним керівником, в разі необхідності телефону, контролює поведінку та навчання ОСОБА_3 ОСОБА_2 за час навчання його сина ОСОБА_3 з 1-го класу по 9 клас не цікавився у вчителів шкільним життям та успіхами сина, не відвідував батьківські збори, класні заходи, не телефонував класному керівнику (а.с. 31).

Згідно довідки директора КЗ «Харківський ліцей №37 Харківської міської ради» від 16.09.2024 №534, зі слів класного керівника ОСОБА_9 , за час навчання ОСОБА_4 з 1-го по 3-тій клас батьківські збори, класні заходи відвідувала мати ОСОБА_1 , яка підтримує постійний зв?язок з класним керівником, в разі необхідності телефону, контролює поведінку та навчання ОСОБА_3 ОСОБА_2 за час навчання його сина ОСОБА_4 з 1-го класу не цікавився у вчителів шкільним життям та успіхами сина, не відвідував батьківські збори, класні заходи, не телефонував класному керівнику (а.с. 32).

28.09.2024 ОСОБА_1 засобами поштового зв?язку направила на адресу ОСОБА_2 лист з проханням, в якому просила ОСОБА_2 надати їй нотаріально завірену згоду для прописання в її квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , їхнього сина ОСОБА_4 (а.с. 33, 34).

Крім того, до матеріалів справи позивачем залучено копію повідомлення про пошкоджене або втрачене нерухоме майно №ІП-11.05.2023-18587 від 11.05.2023, подане в «ДІЯ», згідно якого частково пошкоджено квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 50 кв.м, опис пошкоджень: зруйновані стіни, пошкоджені труби водопостачання та електрика (а.с. 30).

Позивачем також надано копії квитанцій на придбання будівельних матеріалів: шпалери на суму 6648,34 грн, світильників на суму 5976,00 грн, підвіконня на суму 521,00 грн, вікон на суму 9950,00 грн (а.с. 20-21).

Згідно копії довідки лікаря КП «Дніпропетровська обласна клінічна офтальмологічна лікарня» від 12.09.2024, ОСОБА_2 , 1986 року народження, з 11.09.2024 знаходиться на стаціонарному лікуванні у відділенні мікрохірургії ока КП «Дніпропетровська обласна клінічна офтальмологічна лікарня» (а.с. 61).

Відповідно до довідки КНП «Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради» від 24.09.2024, ОСОБА_2 знаходиться на стаціонарному лікуванні з 17.09.2024 по 24.09.2024, карта стаціонарного хворого №23151. Відділення виписки: Офтальмологічне відділення КНП «Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради» (а.с. 63).

Відповідно до копії довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 22.09.2024, солдат ОСОБА_2 одержав пошкодження за наступних обставин: 11.09.2024 приймав безпосередню учаєть у бойоних діях із забезенення здійенення заходів з національної безпеки і оборони Батьківщини та територіальної цілісності, відсічі і стримування збройної агресії з боку збройних формувань російської федерації на території Доненької та Луганської областей, перебував у засобах індивідуального захисту (бронежилет, шолом кевларовий) на передових позиціях НОМЕР_7 механізованого батальйону в районі населеного пункту Білогорівка Сєверодонецького району Луганської області, потрапив під обстріл з мінометів колібру 82 мм по передовим позиціям ротного опорного пункту НОМЕР_7 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_6 на території України. Травма, поранення соддата ОСОБА_2 спричинена виключно діями противника і отримана ним під час бойових дій, не є наслідком вчинення дій у стан алкогольного, наркотичного, токсичного сп?яніння, не є наслідком заподіяння собі шкоди, не пов?язані з вчиненням кримінального або адміністративнного правопорушення. Вважати травму, поранення соддата ОСОБА_2 таким, що отримане під час виконання обов?язків військової служби, а саме під час бойових дій із забезпечення здійснення заходів з національної бепеки і оборони Батьківщини та територіальної цілісності, відсічі і стримування збройної агресії з боку збройних формувань російської федерації на території Донецької та Луганської областей (а.с. 149).

Згідно ксерокопії Витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_6 (по стройовій частині) №154 від 29.05.2024, вважати такими, що прибули і приступили до виконання службових обов`язків у військову частину НОМЕР_6 з 29.05.2024. Зарахувати на всі види забезпечення з 30.05.2024 солдата ОСОБА_10 , призначеного наказом Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) від 26.05.2024 №791-РС на посаду номера обслуги 2 механізованого відділення 1 механізованого взводу 3 механізованої роти НОМЕР_7 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_6 , ВОС-101533А, який прибув з військової частини НОМЕР_5 , з 29.05.2024 зарахувати до списків особового складу. Вважати таким, що з 29.05.2024 справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою (а.с. 67).

Відповідно до ксерокопії довідки командира військової частини НОМЕР_6 від 24.03.2026 №2018, солдат ОСОБА_2 з 29.05.2024 по теперішній час перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_6 АДРЕСА_4 (а.с. 138).

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

За змістом частини другої статті 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Згідно зі статтями 150, 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів (абзац другий частини третьої статті 181 СК України).

Згідно з ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту її інтересів, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Частина перша статті 192СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Отже, у зв`язку з покращенням матеріального становища платника аліментів одержувач аліментів може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення їх розміру. При цьому, на відміну від зміни розміру аліментів (ст. 192 СК України), визначених за рішенням суду, законом не визначено переліку підстав для зміни способу стягнення аліментів.

Право вимагати заміни способу присудження аліментів може обумовлюватися мінливістю життєвих обставин, зазначених ст.182 - 184 СК України.

Згідно ч. 3 ст.181СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Змінюючи спосіб стягнення аліментів з платника суд має визначити їх розмір за правилами, встановленими ст. 182 СК України, тобто з урахуванням стану здоров`я та матеріального становища дитини, стану здоров`я та матеріального становища платника аліментів, наявності у платника аліментів інших дітей і інших утриманців, наявності рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведених стягувачем аліментів витрат платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інших обставини, що мають істотне значення.

При цьому суд повинен враховувати встановлені ч. 2 ст.182 СК України гарантії прав дитини, а саме: розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки). Розмір аліментів і спосіб стягнення аліментів може бути визначений судом з урахуванням фактичних обставин справи, які встановлені судом та на які посилався позивач. При цьому право застосування норми закону належить виключно суду (постанова Верховного Суду України № 6-143цс13 від 05.02.2014).

Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не лише норми ст. 192 СК України, але й низка інших норм, які регулюють обов`язок батьків утримувати своїх дітей, зокрема: ст. 181 «Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину», ст. 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст. 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст. 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі».

Обґрунтовуючи вимоги про зміну розміру стягнення аліментів з твердої грошової суми, визначеної рішенням суду на 1/3 частку, позивачка зазначала, що визначений судом розмір аліментів не забезпечує нормального розвитку дітей та належного матеріального утримання і тому позивач вважає, що для забезпечення потреб дітей доцільним є змінити розмір аліментів шляхом зміни розміру стягнутих з відповідача аліментів в твердій грошовій сумі на 1/3 частку від усіх його доходів.

В будь-якому випадку, відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України право обирати та змінювати спосіб стягнення аліментів на утримання дітей належить їх стягувачу.

Аналізуючи зміст наведених вище норм законодавства суд зважує на те, що присуджуючи аліменти, суд має чітко зазначити спосіб їх стягнення - у частці від доходу або у твердій грошовій сумі. Мінімальний розмір аліментів - законодавча гарантія, яка застосовуються незалежно від рішення суду.

У пункті 23 постанови Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. Якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів, дозволяє йому утримувати дитину, він може збільшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів. Свідченням матеріального становища платника аліментів, є величина витрат на утримання особою себе та членів своєї сім`ї. Під зміною сімейного стану розуміється з`явлення у сім`ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов`язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні. Таким чином, особа, яка одержує аліменти - одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я платника аліментів.

Діюче законодавство надає позивачу право обирати спосіб стягнення аліментів на утримання дитини, а при необхідності - змінювати його. Позивач скористалася своїм правом, визначив способом стягнення аліментів - їх присудження у частці від доходу батька. Крім того, закон не встановлює обов`язку доведення мотивів, на підставі яких позивач бажає скористатися такою можливістю.

Відповідно до частини першої та другої статті 182СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів ; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет на 2024 рік» встановленоз 1 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років – 2563 грн; дітей віком від 6 до 18 років - 3196 грн.

Також, за статтею 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.

Аналогічні вимоги закріплені і в СК України на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання» від 03.07.2018.

За вказаних обставин, враховуючи, що мати та батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, та те, що законом передбачена можливість зміни способу стягнення аліментів за позовом одержувача аліментів, а тому суд вбачає підстави для часткового задоволення вимог позивача шляхом зміни способу стягнення аліментів з відповідача та встановлення його в частці від доходу платника аліментів.

Зважаючи, що на даний час розмір аліментів, який було стягнуто рішенням Київського районного суду м. Харкова від 12.09.2019 (справа №640/10958/19) є меншим, ніж мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину, встановлений розмір аліментів, зважаючи на збільшення витрат на утримання дитини, зростання цін на всі групи товарів для їх утримання є недостатнім і не забезпечує право дітей на належний рівень життя, необхідний для їх фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку, враховуючи, що відповідач є працездатною, особою, що здатна забезпечувати належний рівень утримання, як себе, так і неповнолітніх дітей, виходячи з пріоритету інтересів дітей, суд вважає, що наявні підстави до часткового задоволення позовних вимог позивача та зміни способу стягнення аліментів та стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/3 частки від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили та до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

В постанові Вищого спеціалізованого суду України від 22.02.2017 (справа № 756/14962/15) колегія суддів зазначила, що визначивши розмір аліментів на двох дітей у розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 23.11.2015 та до досягнення старшою дитиною повноліття, після чого визначивши стягнення аліментів у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) до повноліття ОСОБА_5, суди попередніх інстанцій, не врахували положень частини другої статті 183 СК України про обов`язок суду у разі стягнення аліментів на двох і більше дітей визначити єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. З огляду на викладене колегія суддів суду касаційної інстанції вважала, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували вимоги частини другої статті 183 СК України, частини третьої статті 70 Закону України «Про виконавче провадження», що призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно ч. 2 ст. 183 СК України, якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 СК України, якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність на теперішній час підстав до задоволення позовних вимог позивача в частині стягнення з 15.06.2028, тобто після досягнення найстаршою дитиною ОСОБА_3 повноліття, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/4 частки від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , повноліття.

При цьому, суд звертає увагу, що позивач не позбавлений можливості, відповідно до ч. 3 ст. 183 СК України, після досягнення найстаршою дитиною ОСОБА_3 повноліття, звернутися до суду з позовом про визначення розміру аліментів на іншу дитину.

Щодо позовної вимоги позивача про стягнення витрат на правову допомогу у сумі 2000 грн, суд зазначає наступне.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

У пункті 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia) зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до статті 1 Закону України від 05.07.2012 № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»(далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону№ 5076-VI).

Згідно зі статтею 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 ЦПК України).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України); 3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).

Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин першої-шостої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2021 у справі № 550/936/18 (провадження № 14-26цс21) зроблено висновок, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом робами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У частині третій статті 141 ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. Тобто, ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

На підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу позивачем надано наступні докази:

- копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДН №6228 на ім`я Закоморної Катерини Олександрівни (а.с. 42);

- копію ордера на надання правничої допомоги серії АХ №1216433 від 24.10.2024 (а.с. 41);

- копію договору про надання правової допомоги від 21.10.2024, укладеного між адвокатом Закоморною К.О. (Адвокат) та ОСОБА_1 (Клієнт), згідно якого предметом даного договору є надання адвокатом усіма законними методами та способами правової допомоги Клієнту у справі щодо зміни способу стягнення аліментів, а клієнт зобов`язується сплатити гонорар за надану правову допомогу, та виконати інші обов`язки за цим договором. Гонорар складає: вивчення матеріалів справи, надання консультації позивачу та підготовка позовної заяви – 1 год. 30 хв. у сумі – 1500 грн.; здійснення представництва позивача у суді – 500 грн. (а.с. 37-38);

- копію квитанції АТ КБ «Приватбанк» від 23.10.2024, згідно якої Ковалевська І.О. перерахувала ОСОБА_11 2000,00 грн (а.с. 40).

Відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду від 13.12.2018 у справі №816/2096/17, від 16.05.2019 у справі №823/2638/18, від 09.07.2019 у справі №923/726/18, від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права.

Суд, зазначає, що визначення співмірності із часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), здійснюється з огляду на принципи диспозитивності та змагальності, з урахуванням статті 83 ЦПК України у взаємозв`язку із оцінкою таких критеріїв як складність справи (обсяг опрацьованого законодавства, судової практики, кількість та тривалість судових засідань, тощо). Подібні за змістом висновки, викладені і у постановах Верховного Суду від 18.01.2022 у справі №915/1473/20, від 27.01.2022 у справі №910/17733/20 та від 15.12.2021 у справі №910/2166/21.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23.01.2014 у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (East/West Alliance Limited v. Ukraine), від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (Baryshevsky v. Ukraine) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Подібні висновки щодо правил підтвердження витрат, пов`язаних із оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18), від 08.06.2021 у справі № 550/936/18 (провадження № 14-26цс21) та додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

Крім того, суд звертає увагу, що в постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц Велика Палата Верховного Суду констатувала, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. ВП ВС в зазначеній постанові акцентувала, що наведений висновок тісно пов`язаний з принципом змагальності, згідно якого саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

Суд зазначає, що наведений у договорі про надання правової допомоги від 21.10.2024 детальний опис наданих адвокатом Закоморною К.О. послуг, а також подані нею документи щодо характеру та обсягу виконаних робіт (наданих послуг) відповідають критерію розумності та часу, який витратив адвокат на виконання відповідних робіт, а тому підлягає задоволенню на суму 2000,00 грн.

З огляду на зазначене, суд доходить висновку, що з відповідача підлягають стягненню витрат на правничу допомогу у розмірі 2000,00 гривень, що відповідає критерію реальності наданих адвокатських послуг, принципу співмірності та розумності судових витрат, необхідних процесуальних дій сторони та часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги.

Згідно приписів п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів.

У відповідності до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи, що позивача звільнено від сплати судового збору, суд дійшов висновку, що з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 206, 258 - 259, 263 – 265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Холодногірсько-Новобаварський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зміну способу стягнення аліментів – задовольнити частково.

Змінити спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Київського районного суду м. Харкова від 12.09.2019 у справі №640/10958/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітніх дітей.

Стягувати з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/3 частки від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили та до досягнення ОСОБА_3 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Починаючи з дня набрання даним рішенням законної сили припинити стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 за рішенням Київського районного суду м. Харкова від 12.09.2019 у справі №640/10958/19.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) витрати на правову допомогу у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) в дохід держави суму судового збору у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення, до Харківського апеляційного суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_5 ).

Представник позивача: адвокат Закоморна Катерина Олександрівна (РНОКПП: НОМЕР_8 , адреса: 61023, м. Харків, а/с 10157).

Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_6 ).

Представник відповідача: адвокат Хряпинська Світлана Степанівна (адреса: 61005, м. Харків, пров. Короленка, 10).

Третя особа: Холодногірсько-Новобаварський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (ЄДРПОУ: 41430678, адреса: 61052, м. Харків, вул. Полтавський Шлях, буд. 46, 4-й поверх).

Суддя С.О. Муратова