Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №621/2034/26 — Зміївський районний суд Харківської області

Суд: Зміївський районний суд Харківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 29 вересня 2026 р.

Справа: №621/2034/26

Суддя: Філіп'єва В. В.

РІШЕННЯ

іменем України

Справа № 621/2034/26

Провадження 2/621/1957/26

30 вересня 2026 року м. Зміїв Харківської області

Зміївський районний суд Харківської області в складі:

головуючий – суддя В. Філіп`єва,

за участі секретаря судового засідання – А. Головіної

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 (не з`явився),

представник позивача - адвокат К.Мирошниченко (не з`явилась),

відповідач – ОСОБА_2 (не з`явилася),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження за відсутності учасників цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,

про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3 , через свого представника ОСОБА_4 звернувся до Зміївського районного суду Харківської області з позовною заявою до ОСОБА_5 , в якій просить суд розірвати шлюб, зареєстрований 29 квітня 2011 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Зміївського районного управління юстиції Харківської області, актовий запис № 37.

В обґрунтування позову зазначено, що з 29.04.2011 року позивач перебуває в зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_5 . Від шлюбу сторони мають двох дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . На теперішній час сторони припинили шлюбні відносини, шлюб існує формально. Сторони спільного господарства не ведуть, у зв`язку з чим, подальше спільне життя та збереження шлюбу суперечить інтересам позивача. Враховуючи викладене, позивач просить розірвати шлюб, укладений з відповідачкою ОСОБА_5 .

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 31.08.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження, з повідомлення учасників справи.

Учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Представник позивача у поданій до суду заяві просить розглянути справу без її участі та без участі позивача, підтримала позовні вимоги та просить їх задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_5 подала до суду заяву, в якій позовні вимоги визнала та просила розірвати шлюб.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 статті 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до частини 3 статті 211 Цивільного процесуального кодексу України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до частини 1 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Зважаючи на те, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явилися, відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши доводи позовної заяви та письмові докази, додані до неї, судом встановлено, що:

29 квітня 2011 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_8 був укладений шлюб, зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Зміївського районного управління юстиції Харківської області, актовий запис № 37 від 29.04.2011, що підтверджується Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 (а. с. 6)

Від шлюбу сторони мають двох неповнолітніх дітей:

- ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Свідоцтвом про народження, серії НОМЕР_2 , виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову Харківського міського управління юстиції 14.09.2011 року (а. с. 7).

- ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується Свідоцтвом про народження, серії НОМЕР_3 , виданим Холодногірським районним у м. Харкові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного Територіального управління юстиції у Харківській області 06.06.2019 року (а. с. 8).

Як вбачається з позовної заяви, сторони спільне господарство не ведуть, сімейні стосунки не підтримуються, в зв`язку з чим позивач вважає подальше збереження сім`ї неможливим.

Відповідач вказані обставини не заперечувала та просила розірвати шлюб.

Частинами 1, 3 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно статті 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен з подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Статтею 24 Сімейного кодексу України, крім іншого, визначено, що примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зі змінами, внесеними Протоколом № 11 (стаття 5), кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.

Відповідно до ч. 2 статті 104 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Згідно з ч. 3 статті 105 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до положень статті 110 цього Кодексу.

За змістом статті 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 3 статті 109 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.

Досліджуючи вказані обставини, суд приходить до висновку, що подружні відносини між сторонами фактично припинені, примирення між подружжям неможливе, подальше спільне життя й збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивача, в зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

Спір про поділ майна подружжя та визначення міся проживання дітей відсутній.

Частиною 3 статті 115 Сімейного кодексу України передбачено, що документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Відповідно до статті 113 Сімейного кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Оскільки клопотань від дружини про зміну прізвища до суду не надходило, слід залишити сторонам прізвище без змін.

З урахуванням позиції позивача, який не заявляв вимогу про стягнення на свою користь судового збору, питання про розподіл судових витрат при ухваленні судового рішення не вирішувалось.

На підставі викладеного, керуючись статтями 104, 105, 109-115 Сімейного кодексу України, ст.ст.10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 29.04.2011 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Зміївського районного управління юстиції Харківської області, актовий запис № 37 від 29.04.2011 року - розірвати.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його складання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса зареєстрованого місця проживання як ВПО: АДРЕСА_2 .

Суддя В. Філіп`єва

Оригінал: reyestr.court.gov.ua