Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №621/2742/26 — Зміївський районний суд Харківської області

Справа № 621/2742/26

Провадження № 2/621/2283/26

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

30 вересня 2026 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області:

головуючий - суддя Вельможна І. В.,

секретар судового засідання - Сумцова С. О.,

позивач 1 - ОСОБА_1 ,

позивач 2 - ОСОБА_2 ,

представник позивачів - Оберкович Г. В.,

відповідач - Виконавчий комітет Слобожанської міської ради Чугуївського району Харківської області,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у залі суду за відсутності учасників справи цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Слобожанської міської ради Чугуївського району Харківської про визнання права на приватизацію квартири та зобов`язання вчинити певну дію,

у с т а н о в и в:

21.07.2026 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовною заявою до Виконавчого комітету Слобожанської міської ради Чугуївського району Харківської області з наступними вимогами: визнати за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 право на приватизацію квартири АДРЕСА_1 ; зобов`язати виконавчий комітет Слобожанської міської ради Чугуївського району Харківської області надати ОСОБА_1 , ОСОБА_2 дозвіл на приватизацію квартири АДРЕСА_1 .

На обґрунтування позову зазначено, що позивач ОСОБА_1 , є дочкою ОСОБА_3 .

Мати позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , за життя отримала Ордер на двокімнатну ізольовану квартиру АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 , зареєстрована у квартирі АДРЕСА_1 з 18.01.1989 та з моменту реєстрації постійно проживає у ній. Син позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , зареєстрований у зазначеній квартирі з 22.08.2019 і також з часу своєї реєстрації постійно проживає у житловому приміщенні

З метою забезпечення безперервності правового користування житлом ОСОБА_1 , звернулася до органу управління житловим фондом із заявою про переоформлення особового рахунку та укладення нового договору найму на її ім?я замість матері ОСОБА_3 .

Розпорядженням Державної акціонерної енергогенеруючої компанії "Центренерго Зміївська ДРЕС ім. Г. М. Крижановського №108 від 22.05.2000 було офіційно вирішено питання щодо подальшого користування зазначеною квартирою. У розпорядженні прямо передбачено переоформлення особового рахунку та укладення нового договору найму на ім?я ОСОБА_1 .

Відповідно до розпорядження начальника житлово-комунального відділу ОСОБА_8. було зобов?язано здійснити переоформлення особового рахунку та укласти із ОСОБА_1 договір найму житлового приміщення. Таким чином, орган управління житловим фондом офіційно визнав ОСОБА_1 належним наймачем квартири після вибуття попереднього наймача - матері ОСОБА_3 , та закріпив її право користування житлом разом із членами її сім?ї.

На підтвердження факту користування житловим приміщенням та виконання обов?язків наймача позивачем здійснюється регулярна сплата комунальних послуг за квартиру АДРЕСА_1 . Оплата проводиться на особовий рахунок № НОМЕР_1 , що підтверджується наявними квитанціями. Факт регулярної сплати комунальних платежів підтверджує правове становище позивача, як належного наймача зазначеного житлового приміщення та свідчить про постійне користування квартирою позивачами.

Позивачі постійно проживають в вказаній квартирі, іншого житла не мають, заборгованість за комунальні послуги відсутня.

ОСОБА_1 значиться в списках на приватизацію житла за адресою: АДРЕСА_2 , житлові чеки на приватизацію житла не використовувались, залишок житлових чеків станом на 19.06.2026 складає 4,20 грн. 00 к.

ОСОБА_2 , має право на одержання приватизаційних паперів у філії м. Слобожанське АТ "ОЩАДБАНК".

ОСОБА_2 значиться в списках на приватизацію житла за адресою: АДРЕСА_3 , житлові чеки на приватизацію житла не використовувались, залишок житлових чеків станом на 18.06.2026 складає 4,20 грн.

24.06.2026 ОСОБА_1 звернулася до Слобожанської міської ради

Чугуївського району Харківської області із заявою про оформлення передачі у приватну спільну часткову власність квартири АДРЕСА_1 , яку вона займає на умовах найму. У заяві просила здійснити приватизацію зазначеної квартири у рівних частках - по 1/2 частці ОСОБА_1 , та її сину, ОСОБА_2 .

Листом Виконавчого комітету Слобожанської міської ради №03-03/5224 від 24.06.2026 заяву ОСОБА_1 разом із доданими документами було повернуто з мотивуванням того, що у зв?язку з ненаданням копії ордера на житлове приміщення та технічного паспорта на квартиру за вказаною адресою виконавчий комітет не має можливості прийняти рішення по даному питанню. Крім того, у зазначеному листі ОСОБА_1 було повідомлено, що відповідно до пункту 11 статті 8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" спори, які виникають при приватизації квартир державного житлового фонду, підлягають вирішенню у судовому порядку.

Разом з тим, надати ордер на житлове приміщення та договір найму позивач не може, оскільки вони були втрачені. Крім того, відсутність ордеру не є підставою для відмови у приватизації житла.

Законодавством визначений вичерпний перелік підстав для відмови в приватизації житла і такі підстави щодо них відсутні.

За таких обставин, позивачі вважаючи, що дії відповідача щодо відмови в приватизації спірної квартири є незаконними, звернулися до суду з позовом.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 23.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 10.08.2026

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 28.08.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 30.09.2026.

30.09.2026 учасники справи повторно в судове засідання не з`явились.

Представник позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвокат Оберкович Г. В. надала до суду заяву, в якій просила проводити судовий розгляд за відсутності позивачів та їх представника, на задоволенні позову наполягала, заперечень щодо заочного розгляду справи не висловлювала.

Представник відповідача повторно у судове засідання не з`явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлявся судом своєчасно та належним чином, рекомендованими листами, направленими на адресу місцезнаходження, а також в електронному вигляді шляхом направлення судових повідомлень на електронну адресу відповідача та в особистий кабінет в підсистемі "Електронний суд". Крім того, відповідач повідомлявся про дату час та місце розгляду справи шляхом публікації оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Причин неявки представника відповідача суду не повідомлялися, відзив на позов не надано, будь-яких заяв з процесуальних питань, в тому числі й щодо відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Згідно зі статтею 280 Цивільного процесуального кодексу України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, на підставі частини 4 статті 223, статті 280 Цивільного процесуального кодексу України, враховуючи згоду позивача і наявність достатніх даних для вирішення спору, вважає можливим ухвалити заочне рішення.

Оскільки розгляд справи проводиться без участі сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що відповідає положенням частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України

Дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:

Частинами 1, 3 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ст. ст. 76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Особливості визначення шкоди, завданої у результаті виведення банку з ринку або ліквідації банку на підставі протиправних (незаконних) індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України особам, які на дату прийняття таких індивідуальних актів або рішень, відповідно, мали статус учасників такого банку, встановлюються Законом України "Про банки і банківську діяльність" та Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

З копій паспорту громадян України серії НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , Витягу з реєстру територіальної громади (Слобожанська міська територіальна громада) № 2025/013273974 від 11.09.2025, Відомості про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб наданих відділом Центр надання адміністративних послуг Слобожанської міської ради № 575 від 23.04.2026 вбачається, що в квартирі АДРЕСА_1 , зареєстровані ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 18.01.1989, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 22.08.2019 (а. с. 6, 8, 10, 11).

Відповідно до копії Розпорядження заступника директора Державної акціонерної енергогенеруючої компанії Центренерго Зміївської ДРЕС ім. Г. М. Кржижановського ОСОБА_4 № 108 від 22.02.2000, в двокімнатній ізольованій квартирі АДРЕСА_4 , проживає родина відповідального наймача ОСОБА_3 , яка на підставі заяви дочки ОСОБА_3 - ОСОБА_1 , яка проживає в зазначеній квартирі, зобов`язано начальника ЖКВ ОСОБА_5 переоформити особовий рахунок на квартиру АДРЕСА_5 , на ім`я ОСОБА_1 та укласти договір найму з ОСОБА_1 (а. с. 12).

З довідки керуючого ТВБВ 10020/047 Філії-Харківське обласне управління АТ "Державний ощадний банк України" виданої ОСОБА_1 вбачається, що остання значиться в списках на приватизацію житла на ім`я ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 , житлові чеки на приватизацію не використовувалися. Залишок житлових чеків станом на 19.06.2026 складає 4,20 грн (а. с. 19).

З копій додаткового списку громадян Слобожанської міської територіальної громади, які мають право на одержання приватизаційних паперів у філії "Ощадбанк України" м. Слобожанське, довідки керуючого ТВБВ 10020/0471 Філії-Харківське обласне управління АТ "Державний ощадний банк України" № 118.40/0471-05/85035/2026 від 17.06.2026, вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , значиться у списках на приватизацію житла за адресою: АДРЕСА_3 , житлові чеки на приватизацію житла не використовувалися. Залишок житлових чеків станом на 18.06.2026 складає 4,20 грн (а. с. 20, 21).

Листом заступника голови Слобожанської міської ради Чугуївського району Харківської області від 26.06.2026 ОСОБА_1 повідомлено, що Слобожанська міська рада розглянула її заяву щодо надання дозволу на приватизацію квартири за адресою: АДРЕСА_3 , та у зв`язку з ненаданням копії ордеру на житлове приміщення та технічного паспорту на квартиру за адресою АДРЕСА_3 , виконавчий комітет Слобожанської селищної ради не може прийняти рішення по цьому питанню, у зв`язку з чим повернуто надані до заяви документи (а. с. 22, 23).

Судом досліджені чеки на оплату від імені ОСОБА_1 , житлово-комунальних послуг, які були надані за адресою: АДРЕСА_3 , особовий рахунок № НОМЕР_1 (а. с. 13-18)

Згідно зі статтями 15, 16 та 345 Цивільного кодексу України кожна особа має право на судовий захист цивільного права чи інтересу, а фізична особа може набути право власності на майно у разі приватизації державного та комунального майна у порядку, встановленому законом.

Стаття 47 Конституції України гарантує кожному право на житло. Відповідно до частини другої статті 41 Конституції України право приватної власності набувається у порядку, визначеному законом.

Згідно статті 58 Житлового кодексу України на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ради видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.

Ордер може бути видано лише на вільне жиле приміщення.

Форма ордера встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Видача ордерів на жилі приміщення у військових містечках провадиться в порядку, передбаченому законодавством України.

Відповідно до пунктів 69, 70, 72 розділу IV Постанови ради Міністрів Української РСР від 11 грудня 1984 року № 470 "Про затвердження Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР", на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер (додаток N 7), який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.

Ордер може бути видано лише на вільне жиле приміщення.

Ордер дійсний протягом 30 днів.

Ордер вручається громадянинові, на ім`я якого він виданий, або за його дорученням іншій особі. При одержанні ордера пред`являються паспорти (або документи, що їх замінюють) членів сім`ї, включених до ордера.

При вселенні в надане жиле приміщення громадянин здає ордер у житлово-експлуатаційну організацію, а за її відсутності - відповідному підприємству, установі, організації. Одночасно подаються паспорти усіх членів сім`ї, включених до ордера, з відміткою про виписку з попереднього місця проживання.

Статтею 64 Житлового кодексу України передбачено, що члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору.

До членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім`ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов`язки, як наймач та члени його сім`ї.

Відповідно до статті 65-1 Житлового кодексу України наймачі жилих приміщень у будинках державного чи громадського житлового фонду можуть за згодою всіх повнолітніх членів сім`ї, які проживають разом з ними, придбати займані ними приміщення у власність на підставах, передбачених чинним законодавством.

Згідно частин 1, 2 статті 2 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", до об`єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, житлові приміщення у гуртожитках (житлові кімнати, житлові блоки (секції), кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів (далі - квартири (будинки), які використовуються громадянами на умовах найму.

Не підлягають приватизації: квартири-музеї; квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані на територіях закритих військових поселень, підприємств, установ та організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків-пам`яток садово-паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв; квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, що перебувають в аварійному стані (в яких неможливо забезпечити безпечне проживання людей); квартири (кімнати, будинки), віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані в зоні безумовного (обов`язкового) відселення, забрудненій внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

Статтею 8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" передбачено, що приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.

Передача квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім`ї, які постійно мешкають у цій квартирі (будинку), житловому приміщенні у гуртожитку, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов`язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку), житлового приміщення у гуртожитку.

Передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина.

Передача житлових приміщень у гуртожитках у власність мешканців гуртожитків здійснюється відповідно до закону.

Підготовку та оформлення документів про передачу у власність громадян квартир (будинків) житлових приміщень у гуртожитках може бути покладено на спеціально створювані органи приватизації (агентства, бюро, інші підприємства).

Передача квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у власність громадян з доплатою, безоплатно чи з компенсацією відповідно до статті 5 цього Закону оформляється свідоцтвом про право власності на квартиру (будинок), житлове приміщення у гуртожитку, яке реєструється в органах приватизації і не потребує нотаріального посвідчення.

Оплата вартості приватизованого житла може провадитись громадянами в розстрочку на 10 років за умови внесення первинного внеску в розмірі не менше 10 відсотків суми, що підлягає виплаті. При цьому громадянин дає органу приватизації письмове зобов`язання про погашення суми вартості, що залишається несплаченою.

Органи приватизації, що здійснюють приватизацію державного житлового фонду, мають право на діяльність по оформленню та реєстрації документів про право власності на квартиру (будинок), житлове приміщення у гуртожитку.

Вартість послуг з оформлення документів на право власності на квартиру (будинок), житлове приміщення у гуртожитку оплачується громадянами за розцінками, що встановлюються місцевими органами виконавчої влади.

Державний житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні або оперативному управлінні державних підприємств, організацій та установ, за їх бажанням може передаватись у комунальну власність за місцем розташування будинків з наступним здійсненням їх приватизації органами місцевої державної адміністрації та місцевого самоврядування згідно з вимогами цього Закону.

У разі банкрутства підприємств, зміни форми власності, злиття, приєднання, поділу, перетворення, виділу або ліквідації підприємств, установ, організацій, у повному господарському віданні яких перебуває державний житловий фонд, останній (у тому числі гуртожитки) одночасно передається у комунальну власність відповідних міських, селищних, сільських рад.

Нежилі приміщення житлового фонду, які використовуються підприємствами торгівлі, громадського харчування, житлово-комунального та побутового обслуговування населення на умовах оренди, передаються у комунальну власність відповідних міських, селищних, сільських Рад народних депутатів.

Порядок передачі житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні підприємств, установ чи організацій, у комунальну власність визначається Кабінетом Міністрів України.

Органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, крім випадків, передбачених законом.

Спори, що виникають при приватизації квартир (будинків) та житлових приміщень у гуртожитках державного житлового фонду, вирішуються судом.

Службові особи та громадяни при порушенні вимог цього Закону несуть дисциплінарну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", органи приватизації не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), кімнат (гуртожитків) у приватизації займаного ними житла, за винятком випадків, передбачених пунктами 2 і 5 статті 2 цьогоЗакону.

Відповідно до пунктів 17, 18 Положення Про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, який затверджений наказом Міністерства з питань жилого-комунального господарства України від 16.12.2009 року №396, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.1.2010 року №109/17404, громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім`ї на умовах найму квартиру (будинок), жиле приміщення в гуртожитку, кімнату в комунальній квартирі, звертається в орган приватизації, де одержує бланк заяви та необхідну консультацію. Зразок бланка заяви наведено у додатку 2.

Громадянин подає до органів приватизації такі документи: заява на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі; копії документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім`ї (для осіб, які не досягли 14 років, копії свідоцтв про народження), які проживають разом з ним; копії довідок про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податку громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім`ї, які проживають разом з ним (крім випадків, коли через свої релігійні переконання особи відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); копії документів, виданих органами державної реєстрації актів цивільного стану або судом, що підтверджують родинні відносини між членами сім`ї (свідоцтва про народження, свідоцтва про шлюб, свідоцтва про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, тощо); довідки про реєстрацію місця проживання громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім`ї, зареєстрованих у квартирі (будинку), жилому приміщенні в гуртожитку, кімнаті у комунальній квартирі; технічний паспорт на квартиру (кімнату, жилий блок, секцію) у житловому будинку (гуртожитку), а на одноквартирний будинок - технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок; копія ордера на жиле приміщення або ордера на жилу площу в гуртожитку; документ, що підтверджує невикористання ним та членами його сім`ї житлових чеків для приватизації державного житлового фонду; копія документа, що підтверджує право на пільгові умови приватизації відповідно до законодавства (за наявності); заява-згода тимчасово відсутніх членів сім`ї наймача на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі.

Громадяни, які проживають у гуртожитку, крім документів, визначених у цьому пункті, до заяви також додають: витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про наявність у власності житла; копію договору найму жилого приміщення та/або копію договору оренди житла; форму первинної облікової документації № 028/о "Консультаційний висновок спеціаліста" з відміткою про відсутність захворювання на туберкульоз.

За малолітніх та неповнолітніх членів сім`ї наймача рішення щодо приватизації житла приймають батьки (усиновлювачі) або опікуни. Згоду на участь у приватизації дітей батьки (усиновлювачі) або опікуни засвідчують своїми підписами у заяві біля прізвища дитини.

Прийняті документи реєструються органом приватизації в окремому журналі.

Форму журналу реєстрації заяв та прийнятих документів наведено у додатку 3.

Відповідно до пункту 22 Положення № 396 орган приватизації у разі потреби уточнює необхідні для розрахунків дані залежно від складу сім`ї та розміру площі, оформлює відповідні розрахунки та готує проєкт рішення органу місцевого самоврядування щодо жилих приміщень у гуртожитках.

Пунктом 23 Положення № 396 визначено, що орган приватизації приймає рішення про передачу квартири, будинку, жилого приміщення у гуртожитку або кімнати у власність громадян, а на підставі цього рішення видається свідоцтво про право власності.

Отже, закон передбачає не залишення належно поданої заяви без розгляду листом інформаційного характеру, а завершення адміністративної процедури прийняттям компетентним органом рішення про передачу житла або мотивованого рішення про відмову з визначених законом підстав.

Суд також враховує висновки викладені в постанові Верховного Суду від 10 лютого 2021 року у справі № 760/23067/19, провадження № 61-12363св20, зазначено, що орган приватизації повинен перевірити подані документи та використати передбачені Положенням № 396 можливості уточнення відомостей, а не підміняти передбачене законом рішення поверненням документів.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 травня 2025 року у справі № 759/1426/22, провадження № 61-15198сво23, сформульовано висновок, що органи приватизації та органи місцевого самоврядування вправі відмовити мешканцям у приватизації займаного житла лише в разі відсутності в них права на приватизацію та/або наявності встановленої законом заборони приватизувати конкретне приміщення. Неналежне виконання уповноваженими органами обов`язку щодо обліку житлових приміщень не може покладати негативні наслідки та ризик відмови у приватизації на громадян, які на законних підставах вселилися до житла, постійно в ньому проживають і відповідно до закону мають право на його приватизацію. У разі зволікання з прийняттям відповідного рішення орган приватизації може бути зобов`язаний ужити передбачених законодавством заходів та розглянути заяву про передачу житла у власність.

Суд ураховує зазначені правові висновки в їх системному зв`язку. Неподання істотної частини обов`язкових документів може свідчити про відсутність протиправної бездіяльності. Проте коли заява подана за встановленою формою, основні документи додані, а відсутні документи не були створені або не збереглися у володінні самого органу, який водночас має реєстраційні й архівні відомості для оцінки права заявника, орган приватизації повинен завершити процедуру мотивованим рішенням, а не залишати заяву без розгляду інформаційним листом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 грудня 2018 року у справі № 685/1346/15-а, провадження № 11-794апп18, виходила з того, що спір, зумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу особи, зберігає приватноправовий характер і за участю суб`єкта владних повноважень. Цей підхід надалі конкретизовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 09 жовтня 2019 року у справі № 750/2176/17, у якій зазначено, що приватизація житла за своєю правовою природою спрямована на набуття особою права власності на житлове приміщення, яке перебуває в її правомірному користуванні, а орган місцевого самоврядування у таких правовідносинах реалізує повноваження власника житлового фонду. Отже, спори про визнання незаконними рішень, дій чи бездіяльності органу приватизації та зобов`язання вчинити дії, спрямовані на приватизацію житла, є житловими спорами і підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства незалежно від участі органу місцевого самоврядування як відповідача.

Відповідно до статті 59 Житлового кодексу України, ордер на квартиру в будинку недійсним в судовому порядку визнаний не був, відповідач не спростував факту, що ордер дійсно видавався, тому відповідач не мав права відмовляти позивачу у приватизації займаного житла саме з підстав відсутності ордеру.

Відсутність у позивачів ордера та технічного паспорту на квартиру не спростовує факт того, що протягом тривалого часу орган місцевого самоврядування та комунальні підприємства визнавали факт проживання позивачів: зареєстрували їхнє місце проживання, внесли їх до паспортної картотеки, а підстави їх вселення та право на проживання жодного разу не оспорювалося відповідачем.

Квартира АДРЕСА_3 належить до об`єктів приватизації відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", і не входить до переліку об`єктів, що не підлягають приватизації, передбаченого статтею 2 вказаного Закону.

Відповідно до статті 59 Житлового кодексу України, ордер на квартиру в будинку недійсним в судовому порядку визнаний не був, відповідач не спростував факту, що ордер дійсно видавався, тому відповідач не мав права відмовляти позивачу у приватизації займаного житла саме з підстав відсутності ордеру.

Відмова в приватизації житла за підставою, яка вказана Виконавчим комітетом Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області, зазначеними вище нормами не передбачена.

Органи приватизації, органи місцевого самоврядування мають право відмовити мешканцям квартир (будинків) у приватизації займаного ними житла, лише у випадку відсутності у них права на приватизацію та/або заборони приватизувати конкретне приміщення (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 травня 2025 року у справі № 759/1426/22 (провадження № 61-15198сво23)).

За таких обставин суд вважає, що позивачі на законних підставах, добросовісно та безперервно користується спірним житлом як єдиним. Обставини щодо відсутності в позивачів обмежень для реалізації права на приватизацію відповідачем не оспорювались. Відтак позивачі мають законне право на приватизацію спірної квартири, а тому за ними слід визнати право на приватизацію квартири АДРЕСА_1 .

Суд звертає увагу, що суд не може замінювати уповноважені органи, а наділений лиш повноваженнями перевіряти законність та обґрунтованість прийнятих ними рішень.

Суд не може безпосередньо підмінити орган приватизації та зобов`язати передати квартиру у власність за відсутності завершеної перевірки всіх передумов, оформлених розрахунків і рішення компетентного органу. Приватизація є процедурою, яка охоплює не лише підтвердження тривалого проживання, а й перевірку правового титулу користування, складу сім`ї, житлових чеків, технічних даних, розрахунку площі та оформлення рішення і свідоцтва.

А тому вимога про зобов`язання відповідача надати дозвіл на провести приватизацію задоволенню підлягає частково. Оскільки порушене право позивача не може бути відновлено лише шляхом визнання права на приватизацію, належним способом його захисту відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України є також зобов`язання відповідача розглянути повторно заяву позивача щодо приватизації квартири АДРЕСА_1

Висновок про передчасність безпосереднього зобов`язання провести приватизацію узгоджується з постановою Верховного Суду від 14 квітня 2026 року у справі № 331/2053/22, провадження № 61-1956св24.

Такий спосіб захисту не визначає наперед зміст рішення органу приватизації, але забезпечує завершення процедури, відновлює право позивачки на належний розгляд її заяви та не виходить за межі вимоги про зобов`язання вчинити дії щодо приватизації.

За таких обставин, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Дотримуючись принципу диспозитивності цивільного судочинства, питання щодо розподілу судових витрат суд не вирішував.

Керуючись статтями 12, 13, 76-82, 89, 141, ч. 2 ст. 247, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позовну заяву задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 право на приватизацію квартири АДРЕСА_1

Зобов?язати Виконачий комітет Слобожанської міської ради Чугуївського району Харківської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на оформлення передачі в приватну спільну часткову власність квартири АДРЕСА_1 , у рівних частках ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , з урахуванням висновків цього рішення, і прийняти мотивоване рішення, передбачене статтею 8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" та пунктами 22, 23 Положення № 396.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Зміївським районним судом Харківської області за письмовою заявою відповідача, яка може бути ним подана протягом тридцяти днів з дня його складення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складене та підписане 30.09.2026.

Позивач 1 - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 .

Позивач 2 - ОСОБА_7 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 .

Відповідач - Виконавчий комітет Слобожанської міської ради Чугуївського району Харківської області, місцезнаходження: вул. Миру, буд. 7, м. Слобожанське, Чугуївський район, Харківська область, 63460, код ЄДРПОУ: 04397508.

Головуючий: