Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №638/13787/26 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Справа № 638/13787/26

Провадження № 2/638/9302/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

29 вересня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого - судді Смирнова В.А.

за участі секретаря судового засідання – Євженко О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» звернулося до Шевченківського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява мотивована тим, що позивач отримав права вимоги відповідно до договору факторингу за кредитним договором № 1050428, зобов`язання за яким відповідач належним чином не виконував, через що у нього утворилась заборгованість спочатку перед первісним кредитором, а потім перед позивачем.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 18 червня 2026 року відкрито провадження у справі за вказаною позовною заявою. Розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Призначено судове засідання.

У судове засідання представник позивача, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився, просив розгляд справи здійснювати за відсутності представника. Проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

У судове засідання відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, повторно не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав, клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності не подав.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ухвали суду від 29 вересня 2026 року, враховуючи наявність в матеріалах справи достатніх даних про права і взаємовідносини сторін та належне повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання, суд вирішує слухати справу за відсутності Відповідача та згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши ці докази на належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

В ході судового розгляду встановлено, що 05.06.2023 року ОСОБА_1 уклав з ТОВ «Слон Кредит» договір № 1050428 про надання споживчого кредиту (далі – договір), Товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати кошти та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Відповідно до п.п. 1.2 – 1.8, 2.1 Договору Сума кредиту (загальний розмір) складає 12 500,00 грн. Тип кредиту – кредит. 549 днів, з кінцевим терміном повернення 05.12.2024 р. (включно).

Детальні терміни повернення кредиту, визначені в Графіку платежів, що є додатком №1 до цього Договору. Тип процентної ставки - фіксована. Процентна ставка за користування коштами кредиту залежить від періоду її встановлення та становить: - за перший день користування кредитом (включно) - 25% в день (9125% річних): за всі наступні дні користування кредитом, починаючи з другого дня (включно) й до кінця строку надання кредиту 100,00% річних (далі - Поточні проценти). Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби. Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає 281,49% річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає 27 154,00 грн. Кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування (утримання): - у розмірі 10 000,00 гривень на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки НОМЕР_1 ; - у розмірі 2 500,00 гривень на користь Товариства з метою виконання зобов`язань з оплати Процентів за перший день користування кредитом, відповідно до п.3.5. Договору. (Даний платіж Споживач доручає здійснити Товариству (покладає обов`язок на Товариство в порядку передбаченому ст.528 УЦК України) з метою виконання зобов`язань Споживача перед Товариством з метою виконання зобов`язань, передбачених п.3.5 Договору.)

Відповідно до листа №2646_250207184749 від 07-02-2025 ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 05-06-2023 12:25:58 на суму 10000,00 грн, маска картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua – 247289442, призначення платежу: Зачисление 10000 грн на карту НОМЕР_1 .

Водночас, відповідно до пунктів 2.1 та 3.5 договору, у день надання кредиту кредитодавцем було утримано 2 500,00 грн із загальної суми кредиту 12 500,00 грн як оплату процентів за перший день користування.

31 січня 2025 між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «Факторинг Партнерс» було укладено Договір надання послуги з факторингу №31012025, відповідно до якого в порядку та на умовах, визначених в цьому Договорі, Фактор зобов`язується передати (сплатити) Клієнту Суму Фінансування, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб – Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. До Фактора переходять права Клієнта як первісного кредитора за кредитними договорами в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, зокрема Фактор має право здійснювати нарахування та стягнення процентів та/чи процентів, за прострочення виконання грошового зобов`язання (відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України) за Кредитними договорами (в тому числі за періоди, що передували відступленню прав вимоги, якщо такі нарахування не були здійснені Клієнтом) за умови дотримання вимог чинного законодавства України, нарахування та стягнення штрафних санкцій за порушення Боржниками грошових зобов`язань, нарахування будь-яких платежів і комісій, а також право вимагати у Боржників відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням грошових зобов`язань, відповідно до законодавства та умов Кредитних договорів (п.1.1).

Згідно з платіжною інструкцією кредитного переказу коштів № 0492440000 від 31.01.2025 ТОВ «Факторинг Партнерс» перерахувало на рахунок ТОВ «Слон Кредит» кошти у розмірі 3 167 274,41 грн. Призначення: Сплата згідно Договору факторингу №31012025 від 31.01.2025.

Також 31.01.2025 ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «Факторинг Партнерс» підписали акт прийому-передачі Реєстру боржників для друку за договором надання послуги з факторингу №31012025 від 31.01.2025.

Згідно з Додатком № 1-1 до договору надання послуги з факторингу № 31012025 від 31.01.2025 (реєстр боржників) до ТОВ «Факторинг Партнерс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 (номер 1405 у реєстрі) за кредитним договором № 1050428 від 05.06.2023 у розмірі 20 544,00 грн.

Згідно з наданим розрахунком заборгованості за кредитним договором № 1050428 від 05.06.2023, наданим позивачем заборгованість ОСОБА_1 станом на 05.03.2025 становить 20 544,00 грн., з яких 11 470,14 грн. – загальна сума боргу, 9 073,86 грн. – загальна сума боргу по відсотках.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Положеннями ст. 8 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" визначено, що юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Згідно зі ст. 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Верховний Суд у постанові від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 сформував висновок, що електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачем за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 уклав кредитний договір № 1050428 шляхом підписання останіх електронним підписом (одноразовими ідентифікатороми – Е044,), чим підтвердив свою згоду на укладення договорів та погодився з усіма їх умовами, що підтверджує факт досягнення сторонами згоди щодо істотних умов правочину, як того вимагають положення статті 638 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 1050 ЦК України).

Суд встановив, що первісний кредитор надав кредит ОСОБА_1 шляхом перерахування на його рахунок суми кредиту, тобто виконали свої зобов`язання з надання коштів.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Судом встановлено, що позивач отримав права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 1050428 від 05.06.2023, відповідно до договору факторингу, а тому, з дати відступлення прав вимоги (31.01.2025) ТОВ «Факторинг Партнерс» стало виключним та єдиним кредитором за вказаним кредитним договором.

З розрахунку, наданого позивачем, вбачається, що ОСОБА_1 має заборгованість в загальній сумі 20 544,00.

Отже, первісний кредитор виконав взяті на себе зобов`язання щодо надання боржнику коштів у користування, однак в порушення умов договорів відповідач зобов`язання належним чином не виконував, внаслідок чого у останнього перед позивачем утворилась заборгованість.

Щодо заборгованості за кредитом

Згідно з наданим розрахунком заборгованості за кредитним договором № 1050428 від 05.06.2023, наданим позивачем заборгованість ОСОБА_1 станом на 05.03.2025 становить 20 544,00 грн., з яких 11 470,14 грн. – загальна сума боргу, 9 073,86 грн. – загальна сума боргу по відсотках.

За змістом частини першої статті 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути наданий йому кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що відповідно до п. 1.3 договору загальний розмір кредиту визначений сторонами у сумі 12 500,00 грн. Водночас зі змісту п. 2.1 договору вбачається, що безпосередньо на поточний рахунок споживача підлягали перерахуванню кошти у розмірі 10 000,00 грн, тоді як 2 500,00 грн Товариство визначило як кошти, що спрямовуються на свою користь з метою виконання зобов`язання споживача з оплати процентів за перший день користування кредитом.

При цьому пунктами 1.5, 3.1, 3.5 договору зазначена сума визначена саме як проценти за користування кредитом, тобто плата споживача за користування кредитними коштами, яку кредитодавець утримує із суми кредиту на свою користь.

З наданих суду доказів перерахування кредитних коштів вбачається, що 05 червня 2023 року на банківську картку відповідача фактично було перераховано 10 000,00 грн. Інших доказів перерахування або фактичного надання відповідачу кредитних коштів у сумі 2 500,00 грн матеріали справи не містять.

За змістом Закону України «Про споживче кредитування» загальний розмір кредиту та загальні витрати за споживчим кредитом є різними правовими категоріями, при цьому до останніх належать, зокрема, проценти за користування кредитом.

Отже, визначення сторонами у договорі загального розміру кредиту у сумі 12 500,00 грн саме по собі не свідчить про фактичне отримання відповідачем кредитних коштів у такому розмірі. З огляду на встановлену договором правову природу суми 2 500,00 грн як процентів за перший день користування кредитом та відсутність доказів її фактичного перерахування відповідачу, суд доходить висновку, що фактично надана відповідачу сума кредитних коштів становить 10 000,00 грн.

А тому, суд не може погодитися із визначеним позивачем розміром заборгованості за тілом кредиту в сумі 11 470,14 грн.

Так, із розрахунку заборгованості, складеного первісним кредитором ТОВ «Слон Кредит», вбачається, що станом на 31 січня 2025 року заборгованість відповідача становила 20 544,00 грн, з яких: 9 176,12 грн - заборгованість за кредитом; 2 294,02 грн - заборгованість за процентами за перший день користування кредитом; 9 073,86 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом.

При цьому відповідно до умов кредитного договору на банківську картку відповідача було перераховано 10 000,00 грн, що також підтверджується наданими суду доказами здійснення відповідної платіжної операції.

Із розрахунку первісного кредитора також убачається, що з внесених відповідачем платежів 823,88 грн було зараховано в рахунок погашення основної суми кредиту, внаслідок чого залишок заборгованості за фактично отриманою сумою кредиту становив 9 176,12 грн.

Водночас після відступлення права вимоги ТОВ «Факторинг Партнерс» у наданому суду розрахунку визначило заборгованість за тілом кредиту в сумі 11 470,14 грн та за процентами - 9 073,86 грн.

Суд звертає увагу, що визначена новим кредитором сума тіла кредиту 11 470,14 грн складається з 9 176,12 грн залишку основної суми кредиту та 2 294,02 грн заборгованості за процентами за перший день користування кредитом (9 176,12 грн + 2 294,02 грн).

Отже, після відступлення права вимоги сума 2 294,02 грн, яка первісним кредитором обліковувалася саме як заборгованість за процентами за перший день користування кредитом, була включена новим кредитором до складу заборгованості за тілом кредиту.

При цьому відступлення права вимоги не змінює правової природи відповідного грошового зобов`язання, а новий кредитор набуває права первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

За таких обставин підстав для віднесення заборгованості зі сплати процентів у розмірі 2 294,02 грн до основної суми кредиту суд не вбачає, а тому належним чином підтверджений залишок заборгованості за фактично отриманою відповідачем сумою кредиту становить 9 176,12 грн.

Суд зауважує, що зважаючи на вимоги статей 12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. В матеріалах справи відсутні докази, які б спростовували поданий позивачем розрахунок заборгованості за вищевказаним договором. Також враховуючи диспозитивність цивільного судочинства, суд приходить до висновку, що зроблені позивачем розрахунки загальної заборгованості за кредитом є обгрунтованими, та підстав їм не довіряти у суду не має.

Суд, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів відповідно до ст. 89 ЦПК України, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором у розмірі 20 544 грн.

Щодо стягнення судових витрат

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662 грн. 40 коп.

Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, у зв`язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2 662,40 грн.

Крім того, позивач просить стягнути витрати на правову допомогу у розмірі 13 000 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивач на підтвердження розміру понесених витрат на правничу допомогу до позовної заяви додав (в копіях):

- договір № 02-07/2024 про надання правової допомоги від 02.07.2024, укладений між ТОВ «Факторинг Партнерс» та АО «Лігал Ассістанс»;

- прайс-лист АО «Лігал Ассістанс», затверджений рішенням загальних зборів №01-12/2025 від 01.12.2025;

- заявку на надання юридичної допомоги № 194 від 01.05.2026;

- витяг з акту №35 про надання юридичної допомоги від 29.05.2026, відповідно до якого загальний розмір за послуги складають 13 000 грн.

Правила розподілу судових витрат унормовано статтею 141 ЦПК України.

У постанові Верховного Суду від 10.08.2023 у справі № 759/17885/19 сформовано висновок, що випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною другою статті 141 ЦПК України, також визначені положеннями частин четвертої, п`ятої, дев`ятої статті 141 цього Кодексу.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами третьою - п`ятою та дев`ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами третьою - п`ятою, дев`ятою статті 141 ЦПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Суд враховує, що розмір заявлених позивачем витрат на правничу допомогу є непропорційним до предмета спору. При цьому справа, що розглядається, не є складною, оскільки її предметом є стягнення кредитної заборгованості, що не потребувало формування складної правової позиції. З огляду на викладене, а також враховуючи конкретні обставини справи, суд дійшов висновку, що вимога про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню, а саме в розмірі 3 000 грн.

Враховуючи викладене та те, що позовні вимоги задоволені частково, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 2 662,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 3 000 грн.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 7, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження юридичної особи: м. Київ, вул. Гедройця Єжи, буд. 6, офіс 521) заборгованість за кредитним договором № 1050428 в сумі 20 544 (двадцять п`ятсот сорок чотири) гривні.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження юридичної особи: м. Київ, вул. Гедройця Єжи, буд. 6, офіс 521) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят два) гривень 40 копійка та витрати на правову допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) гривень.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування (ім`я) сторін та інших учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження юридичної особи: м. Київ, вул. Гедройця Єжи, буд. 6, офіс 521.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя В.А. Смирнов