Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №610/613/26 — Балаклійський районний суд Харківської області

Справа № 610/613/26

Провадження № 2/610/1149/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.09.2026 Балаклійський районний суд Харківської області в складі:

головуючого – судді Феленка Ю.А.,

за участю секретаря судового засідання Афоніної Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Балаклія Ізюмського району Харківської області цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

16.02.2026 до Балаклійського районного суду Харківської області надійшла позовна заява ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" (далі – ТОВ "ФК "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ") до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 25 500 грн за договором про надання споживчого кредиту № 1534487 від 03.04.2024.

На обґрунтування позовних вимог зазначено, що 03.04.2024 між ТОВАРИСТВОМ 3 ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СЛОН КРЕДИТ" (далі – ТОВ "СЛОН КРЕДИТ") та ОСОБА_1 було укладено договір № 1534487 про надання споживчого кредиту по продукту "Комфортний" (далі - Договір) в електронній формі, який було підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором С481. За умовами Договору ТОВ "СЛОН КРЕДИТ" зобов`язалося надати відповідачу кредит у гривні, а відповідач зобов`язалася одержати, повернути кредитні кошти, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Сторони погодили, що сума кредиту складає 2 500 грн, строк кредиту 348 днів: з 03.04.2024 до 17.03.2025, періодичність платежів зі сплати процентів – кожні 29 днів, нарахування процентів здійснюється за стандартною процентною ставкою 2,50 % на день. На підставі погоджених умов ТОВ "СЛОН КРЕДИТ" надав відповідачу кредит у безготівковій формі шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок її платіжної картки № НОМЕР_1 , номер якої вказано відповідачем особисто під час укладання Договору, виконавши таким чином свої зобов`язання за Договором перед ОСОБА_1 . Натомість відповідач свої зобов`язання за договором не виконала, кредитні кошти не повернула, проценти за користування ними не сплатила. Позивач набув право вимоги за вказаним вище договором про надання споживчого кредиту на підставі Договору факторингу від 24.12.2024. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ "ФК "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" у сумі 25 500 грн, з яких: 2 500 грн – заборгованість за тілом кредиту, 16 562,50 грн – заборгованість за процентами за користування кредитом, нарахованими первісним кредитором, 5 187,50 грн – заборгованість за процентами за користування кредитом, нарахованими позивачем, 1 250 грн – штрафні санкції.

Посилаючись на викладене, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 вказану суму заборгованості, судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2 664,20 грн та на правову допомогу у сумі 10 000 грн.

01.06.2026 через електронний кабінет в системі "Електронний суд" представник відповідача – адвокат Гусляков М.М. подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, судові витрати покласти на позивача.

На обґрунтування відзиву зазначено, що відповідач заперечує проти заявлених позовних вимог у повному обсязі з огляду на таке.

Умови кредитного договору в частині застосування процентної ставки 2,5 % на день – є нікчемними відповідно до Закону України "Про споживче кредитування". Таким чином, на думку представника відповідача, позивач може претендувати лише на проценти, нараховані за погодженою договором ставкою 2,5 % на день у межах періоду, коли така ставка ще не суперечила ЗУ "Про споживче кредитування", тобто за період з 04.04.2024 до 22.04.2024. Представник відповідача надав власний розрахунок процентів за вказаний період: 2 500 грн х 2,5 % х 19 днів = 1 187,50 грн. Решта нарахованих процентів після 22.04.2024 не підлягає стягненню, оскільки ґрунтується на нікчемній умові договору.

Також представник відповідача заперечує проти стягнення з ОСОБА_1 пені у сумі 1 250 грн за прострочення виконання зобов`язань за споживчим кредитом, оскільки така вимога прямо суперечить спеціальним нормам законодавства, прийнятим на період дії воєнного стану, зокрема пункту 6-1 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування". Отже, нарахована з 24.02.2022 пеня підлягає не стягненню, а списанню кредитодавцем.

Представник відповідача стверджує, що позивачем не доведено факт укладення електронного кредитного договору саме з боку відповідача, оскільки надані позивачем документи не утворюють належного та взаємопов`язаного ланцюга доказів, який би підтверджував особисте волевиявлення відповідача на укладення саме цього кредитного договору. Сам по собі електронний кредитний договір, сформований кредитодавцем, не підтверджує укладення правочину саме відповідачем. Зазначення у договорі SMS-коду або одноразового ідентифікатора не підтверджує, що SMS-повідомлення було отримано саме відповідачем, що саме відповідач ввела відповідний код, не доводить наявність внутрішньої волі відповідача на укладення договору, не підтверджує належність номера телефону саме відповідачу, не виключає використання такого номера або пристрою іншою особою.

Крім того, представник відповідача зазначив, що позивачем не доведено фактичного отримання відповідачем кредитних коштів. Надана на підтвердження цього позивачем довідка ТОВ "ПЕЙТЕК" та документи щодо переказу коштів на платіжну картку не доводять, що кошти були фактично зараховані саме на рахунок відповідача. У матеріалах справи відсутня банківська виписка або довідка банку-емітента платіжної картки, яка б підтверджувала, що 03.04.2024 на рахунок ОСОБА_1 було зараховано 2 500 грн від ТОВ "СЛОН КРЕДИТ".

Витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000 грн представник відповідача вважає неспівмірними ціні позову та складності справи, оскільки ціна позову становить 25 500 грн, а заявлені витрати на правничу допомогу – майже 40 % від ціни позову. Спір є типовим для мікрокредитних правовідносин, позовна заява має шаблонний характер, а обсяг виконаної представником позивача роботи не свідчить про складність справи, яка б обґрунтовувала витрати у розмірі 10 000 грн. Відтак, представник відповідача вважає, що витрати позивача на правничу допомогу у зазначеному розмірі підлягають зменшенню або відмові у стягненні за відсутності належних доказів їх фактичного понесення та розумності (а.с. 82-87).

05.06.2026 через електронний кабінет в системі "Електронний суд" представник позивача подав відповідь на відзив, у якій зазначив, що позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити у повному обсязі, відмовити представнику відповідача у задоволенні клопотання щодо стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн.

Представник позивача зазначив, що на підтвердження укладання спірного Договору між ТОВ "СЛОН КРЕДИТ" і відповідачем позивач надав оригінал електронного доказу в паперовій формі, який було підписано шляхом зазначення одноразового ідентифікатора C481, який відповідно до вимог чинного законодавства був власноручно введений відповідачем для електронного підпису, у відповідності до вимог частини 6 та 8 статті 11 і статті 12 Закону України "Про електронну комерцію", що свідчить про те, що відповідач ознайомилася та погодилася з умовами договору, а тому сторони досягли усіх істотних умов та уклали в належній формі кредитний договір.

Також представником позивача наведено алгоритм укладення договору, відповідно до якого відповідач перед оформленням договору мала зайти на сайт ТОВ "СЛОН КРЕДИТ" https://sloncredit.ua, у тому числі через мобільний застосунок "SlonCredit" зареєструватися та створити електронний кабінет, в який їй надходить текст кредитного договору та де вона має змогу ознайомитись з Правилами, Паспортом споживчого кредиту, інформацією передбаченою ч. 2 ст. 12 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", ліцензією, фінансовим звітом тощо. Тобто відповідач має примірник оригіналу кредитного договору та паспорту споживчого кредиту. Доступ до особистого кабінету клієнта має тільки відповідач. Підписання договору відбулося 03.04.2024 о 12:23:14, одноразовим ідентифікатором C481. Інформація про прізвище, ім`я та по батькові відповідача, місце проживання, ідентифікаційний номер, паспортні дані, відомості про дату та час підписання Договору згенеровано в момент підписання відповідачем Договору та містяться в розділі 10 Договору та у відповідному розділі Додатку № 1 до Договору.

Щодо підтвердження зарахування кредитних коштів відповідачу, представник позивача зазначив, що кредитні кошти були перераховані за допомогою платіжного провайдера ТОВ "ПЕЙТЕК", що має відповідну ліцензію, та у спосіб обумовлений умовами кредитного договору на банківську картку відповідача № 4441 11Хх ХХХХ 3594, номер якої відповідачем вказано особисто в заяві на отримання Кредиту, що повною мірою відповідає вимогам чинного законодавства.

Стосовно доводів відповідача про застосування ч. 5 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" представник позивача зазначив, що Договір № 1534487 було укладено 03.04.2024, пунктом 1.5.1. Договору передбачено стандартну процентну ставку, яка становить 2,5 % та застосована в межах перших 120 днів (до 22.04.2024 включно), отже, не суперечить вимогам Закону.

Підписуючи договір, позичальник погодилася на укладання договору саме такого змісту, що фактично нівелює усі доводи стосовно невідповідності умов договору без достатніх на це доказів. У даному випадку сторонами правовідносин погоджено у належній формі строк кредитування, а нарахування здійснено відповідно до погодженого строку, нараховані проценти не носять штрафного характеру, а є процентами за користування кредитом, що нараховані в межах строку кредиту – процентами за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором.

Щодо правомірності нарахування та стягнення штрафних санкцій (неустойки, штрафу) представник позивача зазначив, що на договори споживчого кредиту, укладені після спливу тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом № 3498-IX (тобто після 24.01.2024), вимога пункту 6 Розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону не поширюється. В даному випадку Договір № 1534487 між ТОВ "СЛОН КРЕДИТ" та ОСОБА_1 укладено 03.04.2024, тобто після спливу тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом № 3498-IX. У зв`язку з наведеним, вимога про стягнення штрафу у сумі 1 250 грн є законною та обґрунтованою.

Доводи представник відповідача щодо неспівмірності понесених позивачем витрат на правничу допомогу представник позивача вважає безпідставними.

12.06.2026 представник відповідача через електронний кабінет в системі "Електронний суд" подав заперечення (на відповідь на відзив), де наполягав на раніше наведених доводах і запереченнях проти заявлених позовних вимог. Зазначив, що наведені позивачем у відповіді на відзив доводи не спростовують нікчемність умови договору про застосування процентної ставки 2,5 % на день після 22.04.2024, не підтверджують факт укладення договору за волевиявленням відповідача та отримання нею кредитних коштів. В інший частині заперечення представника відповідача є аналогічними наведеним у відзиві (а.с. 136-140).

У судове засідання представник позивача не з`явився, про час та місце його проведення був повідомлений належним чином, позовна заява містить клопотання та відповідь на відзив містять клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач та її представник у судове засідання не з`явилися, про час та місце його проведення були повідомлені належним чином Причини неявки суду не повідомили.

01.06.2026 представник відповідача подав відзив на позовну заяву та 12.06.2026 заперечення (на відповідь на відзив).

Заяв та клопотань, у тому числі про відкладення судового розгляду справи або проведення його без участі відповідача та її представника до суду не надходило.

Підстави для відкладення судового засідання, передбачені ч. 2 ст. 223 ЦПК України, відсутні.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалось.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

27.02.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, задоволено клопотання позивача про витребування доказів (а.с. 63-64).

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив, що 03.04.2024 між ТОВ "СЛОН КРЕДИТ" і ОСОБА_1 було укладено договір № 1534487 про надання споживчого кредиту по продукту "Комфортний", відповідно до умов якого кредитодавець зобов`язався надати споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язалася одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором (а.с. 17-21).

Пунктом 1.3 Договору визначено, що сума кредиту (загальний розмір) складає 2 500 грн, тип кредиту – кредит.

Відповідно до п. 1.4 Договору строк кредиту становить 348 днів, періодичність платежів зі сплати процентів – кожні 29 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Графік платежів), що є Додатком № 1 до цього Договору.

Пунктом 1.5 Договору визначено тип процентної ставки – фіксована.

За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до таких умов.

Відповідно до п. 1.5.1 Договору стандартна процентна ставка становить 2,50 % на день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 цього Договору.

Згідно з п. 1.5.2 Договору знижена процентна ставка становить 0,010 % на день та застосовується за відповідних умов, а саме: якщо споживач до 02.05.2024 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, споживач, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою.

Денна процентна ставка на дату укладення Договору є стандартною за весь строк користування кредитом 2,50% в день (п. 1.7.1 Договору).

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .

Перед укладенням цього Договору Товариством була здійснена електронна ідентифікація споживача для входу в Особистий кабінет (Ідентифікація в ІКС Товариства), з урахуванням вимог, визначених нормативно-правовим актом Національного банку України з питань здійснення установами фінансового моніторингу шляхом отримання через Систему BankID НБУ ідентифікаційних даних (п. 1.17 Договору).

Згідно з п. 6.4 Договору у випадку невиконання та/або неналежного виконання Споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, споживач зобов`язаний сплатити Товариству штраф:

- відповідно до п. 6.4.1 Договору у розмірі 125 грн на 4-й день такого невиконання та/або неналежного виконання;

- відповідно до п. 6.4.2 Договору у розмірі 25 грн, починаючи з 5-го дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання.

Договір підписано ОСОБА_1 03.04.2024 о 12:23:14 год електронним підписом одноразовим ідентифікатором С481.

На підставі умов Договору сторонами погоджено та підписано таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що відповідно до п. 1.4 є додатком № 1 до Договору (а.с. 21 зворот).

Аналогічні умови наведені у паспорті кредиту, який відповідач підписала 03.04.2024 о 12:22:53 год електронним підписом одноразовим ідентифікатором Н823 (а.с. 23-24).

Позивачем долучено також копію Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ "СЛОН КРЕДИТ" в редакції від 07.10.2022, а також офіційні правила програми лояльності ТОВ "СЛОН КРЕДИТ" в редакції від 10.01.2023 (а.с. 25, 26).

Повідомленням № 20250115-1362 від 15.01.2025 ТОВ "ПЕЙТЕК", яке є надавачем послуг з переказу коштів без відкриття рахунку ТОВ "СЛОН КРЕДИТ" на підставі договору № 06062022-1 від 06.06.2022 та додаткової угоди № 3 до цього договору від 31.10.2024, підтвердило успішне перерахування 03.04.2024 о 12:24:32 год ТОВ "СЛОН КРЕДИТ" коштів у сумі 2 500 грн на платіжну картку клієнта № НОМЕР_1 (а.с. 27- 29).

З витребуваної судом інформації в АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" встановлено, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) було емітовано картку № НОМЕР_3 , на яку 30.04.2024 було здійснено зарахування коштів у сумі 2 500 грн (а.с. 70).

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, здійсненого первісним кредитором ТОВ "СЛОН КРЕДИТ", заборгованість ОСОБА_1 за договором № 1534487 від 03.04.2024 станом на дату відступлення прав вимоги, тобто на 24.12.2024, становила 20 312,50 грн, з яких: 2 500 грн – заборгованість за тілом кредиту, 16 562,50 грн – заборгованість за процентами, 1 250 грн – штраф/пеня (а.с. 30).

24.12.2024 між ТОВ "СЛОН КРЕДИТ" та ТОВ "ФК "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" укладено Договір факторингу № 24122024 (далі – Договір Факторингу), відповідно до умов якого ТОВ "СЛОН КРЕДИТ" зобов`язалося передати свої права вимоги до боржників ТОВ "ФК "ФІНТРАСТ ФІНАНС", яке у свою чергу набуває право вимоги за кредитними договорами та передає ТОВ "СЛОН КРЕДИТ" після відступлення прав вимоги грошові кошти за плату у порядку та строки, встановлені цим договором (а.с. 31-34).

Відповідно до п. 1.2 Договору Факторингу перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акта прийому-передачі Реєстру боржників згідно Додатку № 3, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру боржників – підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору.

Матеріали справи містять копію Акта прийому-передачі реєстру боржників, що є додатком № 3 до договору факторингу, копію Реєстру боржників від 24.12.2024, у якому під номером 2042 значиться ОСОБА_1 , як боржник за договором № 1534487, копію платіжної інструкції № 6308 від 26.12.2024 про здійснення позивачем на користь ТОВ "СЛОН КРЕДИТ" сплати за відступлення прав вимог за договором факторингу № 24122024 від 24.12.2024 (а.с. 40-43).

За даними вказаного вище Реєстру боржників заборгованість ОСОБА_1 станом на дату відступлення прав вимоги ТОВ "СЛОН КРЕДИТ" позивачу становить 20 312,50 грн та складається з заборгованості за основною сумою кредиту – 2 500 грн, заборгованості за процентами – 16 562,50 грн, заборгованості за пенею – 1 250 грн.

Позивачем долучено до матеріалів справи повідомлення ТОВ "СЛОН КРЕДИТ", адресоване ОСОБА_1 , про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором № 1534487 від 03.04.2024. При цьому підтвердження надсилання вказаного повідомлення відповідачу засобом поштового зв`язку або у будь-який інший спосіб, як і відомостей про отримання його відповідачем матеріали справи не містять.

З наданого позивачем розрахунку убачається, що за період з 25.12.2024 до 17.03.2025 на суму основного боргу 2 500 грн були нараховані проценти за користування кредитними коштами за процентною ставкою 2,5 % у загальному розмірі 5 187,50 грн.

Норми права, які застосував суд.

Відповідно до ч. 1 ст. 12, ч. 1 ст. 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

При цьому, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, установлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно зі ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію" (далі – Закону) такі електронні правочини, а також електронні правочини, щодо яких сторони домовилися про підписання, мають бути підписані за допомогою електронного підпису або електронного цифрового підпису, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису або іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частинами 1, 2 ст. 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

В порядку визначеному ч. 2 ст. 1046 ЦК України, договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У відповідності до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з положеннями статей 512, 514 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, у тому числі внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). При цьому, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як передбачено ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно зі ст. 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина перша статті 1077 ЦК України).

Мотиви суду.

Як було встановлено судом, між ТОВ "СЛОН КРЕДИТ" і ОСОБА_1 виникли кредитні правовідносини на підставі договору № 1534487 про надання споживчого кредиту по продукту "Комфортний" від 03.04.2024.

Зазначеним договором були визначені його предмет, розмір, строки та умови повернення кредиту, розміри плати за користування кредитними коштами та інші умови правовідношення, тобто визначені всі істотні умови договору.

Спір стосується стягнення заборгованості за договором, а саме заборгованості за кредитом, процентами за користування кредитними коштами та штрафними санкціями.

Договір був підписаний відповідачем 03.04.2024 год електронним підписом – одноразовим ідентифікатором С481.

З наданих суду позивачем доказів убачається, що відповідач вчинила певну сукупність дій спрямовану на отримання кредиту у ТОВ "СЛОН КРЕДИТ", а саме, зареєструвалася в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію, отримала повідомлення від суб`єкта електронної комерції (в даному випадку від ТОВ "СЛОН КРЕДИТ") з одноразовим ідентифікатором, та прийняла пропозицію (оферту) позивача шляхом використання (підписання) надісланого їй позивачем одноразового ідентифікатора.

Особу відповідача було ідентифіковано та верифіковано як споживача через систему BankID НБУ (п. 1.17 Договору).

Отже, факт укладення договору № 1534487 від 03.04.2024 між ОСОБА_1 і ТОВ "СЛОН КРЕДИТ" доведено позивачем належними і допустимими доказами, тоді як відповідачем та її представником вказаний факт спростовано не було. Як і не було спростовано належність ОСОБА_1 фінансового номера телефону НОМЕР_4 , зазначеного в п. 10 договору, на який їй було відправлено одноразові ідентифікатори С481 та Н823 для підписання договору та паспорта споживчого кредиту.

Відтак твердження представника відповідача щодо недоведення позивачем факту укладення спірного договору між сторонами суд вважає безпідставними.

Відповідно до умов договору сторони визначили, що кредит надається позичальнику безготівково у загальному розмірі 2 500 грн шляхом зарахування на її банківську карту № НОМЕР_1 , номер якої зазначено у п. 2.1 кредитного договору.

Факт отримання відповідачем грошових коштів від первісного кредитора підтверджується інформацією ТОВ "ПЕЙТЕК" № 20250115-1362 від 15.01.2025, а також витребуваною судом за клопотанням позивача у АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" інформацією, якою підтверджено належність відповідачу банківської картки з повним номером 4441 1111 5727 3594 та зарахування 03.04.2024 грошових коштів в сумі 2 500 грн на рахунок цієї картки.

Крім того дата та час укладення договору співпадають з датою та часом проведення транзакції з перерахування кредитних коштів, що також підтверджує факт видачі кредитних коштів саме первісним кредитором ТОВ "СЛОН КРЕДИТ".

Згідно з пунктом 10 Положення про додаткові вимоги до договорів небанківських фінансових установ про надання коштів у позику (споживчий, фінансовий кредит), затвердженого постановою правління Національного банку України від 03 листопада 2021 року № 113, договори, умови яких передбачають безготівкове перерахування кредитодавцем коштів у рахунок кредиту на рахунок споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача, з урахуванням вимог пункту 9 розділу II цього Положення повинні містити номер такого рахунку споживача за стандартом IBAN, сформований відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку України з питань запровадження міжнародного номера рахунку, та/або номер такого особистого електронного платіжного засобу споживача у форматі ХХХХ НОМЕР_5 (перші шість знаків і останні чотири знаки номера електронного платіжного засобу).

Доказів того, що банківська картка з відповідним номером відповідачу не належить, матеріали справи не містять. Також відповідачем не надано доказів того, що на рахунок платіжної картки № НОМЕР_1 не було перераховано кредитні кошти у сумі 2 500 грн. Враховуючи умови надання кредитних коштів, суд зазначає, що саме боржник має доступ до свого рахунку, і вона мала можливість представити суду виписку з свого рахунку на підтвердження відсутності надходження коштів від кредитора на виконання укладеного договору.

Позивачем кредитні кошти були перераховані на банківську картку, номер якої було повідомлено відповідачем після проходження відповідної ідентифікації. Суд зазначає, що в даному конкретному випадку обов`язок доводити факт виконання відповідного платежу покладено на позивача, тоді як обов`язок доводити неотримання кредитних коштів покладається саме на відповідача.

Позивач довів факт перерахування кредитних коштів на банківську картку відповідача.

Натомість заперечення представника відповідача в цій частині суд вважає безпідставними, оскільки доведення факту неотримання кредитних коштів покладається саме на відповідача, як і доведення факту неналежності їй банківської картки та фінансового номера телефону, які зазначені у договорі.

Крім того, відповідач та її представник не були позбавлені права подати клопотання про витребування доказів, які б могли підтвердити їхні доводи щодо неналежності банківської картки № НОМЕР_1 відповідачу та ненадходження кредитних коштів на рахунок цієї картки. Проте вони своїм правом не скористалися, відповідне клопотання не подали.

Також судом встановлено, що на підставі договору факторингу № 24122024 від 24.12.2024 ТОВ "ФК "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" набуло статусу кредитора за договором, укладеним 03.04.2024 між відповідачем та первісним кредитором ТОВ "СЛОН КРЕДИТ".

Факт переходу до позивача права вимоги до відповідача підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином завіреними копіями договору факторингу, актом прийому-передачі реєстру боржників, Реєстром боржників та платіжної інструкції щодо здійснення оплати за відступлення прав вимоги, які приймаються судом як належні і допустимі докази.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості, здійснений первісним кредитором, було перевірено судом і встановлено, що нарахування процентів здійснювалося в межах строку кредитування.

Проте, стосовно позовних вимог в частині стягнення з відповідача процентів за користування кредитними коштами у період з 22.04.2024 до 17.03.2025 нарахованих за ставкою 2,50 % за кожен день користування кредитними коштами, суд зазначає таке.

22.11.2023 прийнято ЗУ "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", який набрав чинності 24.12.2023.

Цим Законом внесено зміни до ЗУ "Про споживче кредитування", зокрема статтю 8 доповнено частиною п`ятою, якою передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

На підставі ч. 5 ст. 8 ЗУ "Про споживче кредитування", починаючи з 241 дня з дня набрання чинності ЗУ №3498-ІХ, тобто з 21.08.2024 максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої статті 8 ЗУ "Про споживче кредитування" не може перевищувати 1 %.

Відповідно до ЗУ "Про споживче кредитування" (Розділ 4 Прикінцеві та перехідні положення, частина 17) тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності ЗУ "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів – 2,5 %; протягом наступних 120 днів – 1,5 %.

Пунктом 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" ЗУ "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" встановлено, що дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у своїй Постанові від 07.09.2026 (справа № 552/672/23) зауважив, що норма про максимальний розмір денної процентної ставки, яка передбачена Законом України № 3498-IX, є імперативною, оскільки в акті цивільного законодавства міститься пряма вказівка про неможливість сторін відступати від цього імперативного положення.

За загальним правилом, максимальний розмір денної процентної ставки застосовується до договорів про споживчий кредит, які укладені з 24 грудня 2023 року. Для того, щоб правила про максимальний розмір денної процентної ставки поширювалися на договори, які вчинені до 24 грудня 2023 року, необхідно, щоб строк дії таких договорів було продовжено після 24 грудня 2023 року.

Договір № 1534487 був укладений між сторонами 03.04.2024.

Відтак, під час укладення кредитного договору при визначенні розміру процентної ставки не було застосовано норми ЗУ "Про споживче кредитування".

Водночас пунктом 1.4 Договору визначено строк кредиту до 348 днів (до 17.03.2025).

Отже, у даній справі проценти за користування кредитними коштами слід обраховувати відповідно до вимог п. 17 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" таким чином:

- за період з 03.04.2024 до 21.04.2024 проценти за процентною ставкою 2,50 % у сумі 1 187,50 грн були нараховані правомірно.

- за період з 22.04.2024 до 19.08.2024 процентна ставка має не перевищувати 1,5 % на день. Таким чином, за цей період розмір процентів становить 4 500 грн (2 500 х 1,5% х 120 днів).

- за період з 20.08.2024 до 17.03.2025 процента ставка має бути не більшою 1 %. Таким чином за цей період розмір процентів становить 5 250 грн (2 500 х 1,0% х 210 днів).

Отже, загальний розмір заборгованості за нарахованими процентами за користування кредитними коштами складає 10 937,50 грн.

Стосовно вимоги щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій у розмірі 1 250 грн суд зазначає таке.

У своїй позовні заяві позивач вказує на те, що нараховані проценти за прострочення боржником виконання грошового зобов`язання, порядок виплати якого врегульований ч. 2 ст. 625 ЦК України, не носять штрафного характеру.

При цьому, як убачається з самого договору про надання споживчого кредиту, у випадку невиконання та/або неналежного виконання споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, споживач зобов`язаний сплатити Товариству штраф у розмірі 125 гривень на 4-й день такого невиконання та/або неналежного виконання та у розмірі 25 гривень, починаючи з 5-го дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання (п. 6.4).

Крім того, згідно з розрахунком заборгованості, здійсненим первісним кредитором, відповідачу нараховано саме штраф, пеню (за прострочку платежів) у розмірі 1 250 грн.

В реєстрі боржників від 24.12.2024 вказана сума заборгованості у розмірі 1 250 грн значиться як заборгованість за пенею.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", у зв`язку з військовою агресією РФ, в Україні з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан строком на 30 діб, який у подальшому був неодноразово продовжений і діє станом на дату розгляду цієї справи.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, з наведеного убачається, що первісним кредитором, всупереч вимогам п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, було нараховано штрафні санкції у розмірі 1 250 грн за прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання за договором про надання споживчого кредиту.

Враховуючи викладене, з огляду на введення воєнного стану в Україні з 24.02.2022, який діє і дотепер, керуючись п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення штрафних санкцій у сумі 1 250 грн задоволенню не підлягають.

Отже, враховуючи встановлені обставини, а також те, що відповідачем не надано до суду доказів виконання зобов`язання за договором № 1534487 про надання споживчого кредиту по продукту "Комфортний" від 03.04.2024, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ "ФК "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" підлягають частковому задоволенню у загальному розмірі заборгованості 13 437,50 грн, з яких 2 500 грн – заборгованість за тілом кредиту, 10 937,50 грн – заборгованість за процентами.

В іншій частині позову слід відмовити.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Судові витрати.

Як убачається з матеріалів справи, позивачем за подання до суду позовної заяви сплачено 2 662,40 грн судового збору (а.с. 1).

У зв`язку із частковим задоволенням позову відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір у сумі 1 402,98 грн (13 437,50 х 2 662,40 / 25 500 = 1 402,98).

Стосовно витрат позивача на професійну правничу допомогу у сумі 10 000 грн, суд зазначає таке.

За приписами ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Відповідно до ст. 1 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги – це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

На підставі п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Судові витрати на правничу допомогу – це фактично понесені стороною і документально підтверджені витрати, пов`язані з наданням цій стороні правової допомоги адвокатом або іншим спеціалістом в галузі права при вирішенні цивільної справи в розумному розмірі з урахуванням витраченого адвокатом часу.

Згідно із ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Положеннями ч. 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

10.12.2024 між ТОВ "ФК "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" (клієнт) та адвокатом Столітнім М.М., що діє на підставі Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю KC № 9422/10 від 18.09.2020, укладено договір № 10/12-2024 про надання правової допомоги та 12.01.2026 підписано заявку № 14948 на виконання доручення до цього Договору (а.с. 47, 48-49, 51, 52).

Відповідно до акта № 14948 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 09.02.2026 згідно з Договором № 10/12-2024 від 10.12.2024 адвокат Столітній М.М. надав, а клієнт прийняв послуги професійної правничої допомоги у рамках цивільного судочинства в суді першої інстанції по справі про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1534487 від 03.04.2024, укладеним між ТОВ "СЛОН КРЕДИТ" та ОСОБА_1 вартістю 10 000 грн (а.с. 50).

09.02.2026 адвокатом Столітнім М.М. складено рахунок № 14948-09/02-2026 на оплату послуг, наданих ТОВ "ФК "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" на підставі договору № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року у сумі 10 000 грн (а.с. 53).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що наявні підстави для відшкодування витрат на професійну правову допомогу, оскільки вони є фактично понесеними.

У відповідності до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 5 статті 137 ЦПК передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 137 ЦПК України).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Дослідивши матеріали справи та зміст поданих позивачем документів, суд вважає співмірним наданий адвокатом Столітнім М.М. обсяг послуг з їх вартістю 10 000 грн, враховуючи фактичний вид правової допомоги, складність справи, затрачений час на надання таких послуг.

Натомість представником відповідача не доведено неспівмірність понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, не надано доказів необґрунтованості поданого позивачем акта з детальним описом наданих послуг та свого альтернативного розрахунку.

Відтак внаслідок часткового задоволення позову витрати на професійну правничу допомогу на підставі п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог та підлягають стягненню в сумі 5 269,61 (13 437,50 х 10 000 / 25 500 = 5 269,61).

Враховуючи вищенаведене, керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, статтями 509, 525, 526, 530, 546, 549, 626, 628, 1048, 1049, 1054, 1056-1 ЦК України суд –

УХВАЛИВ:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" заборгованість за договором № 1534487 про надання споживчого кредиту по продукту "Комфортний" від 03.04.2024 у сумі 13 437 (тринадцять тисяч чотириста тридцять сім) гривень 50 копійок.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" витрати зі сплати судового збору в сумі 1 402 (одна тисяча чотириста дві) гривні 98 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5 269 (п`ять тисяч двісті шістдесят дев`ять) гривень 61 копійка.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ", місцезнаходження: 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27, прим. 2, код ЄДРПОУ 44559822.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

СуддяЮ.А. Феленко