Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №610/2057/26 — Балаклійський районний суд Харківської області

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

610/2057/26 2/610/1784/2026 30 вересня 2026 року

Балаклійський районний суд Харківської області у складі:

судді: Стригуненка В.М.

за участю

секретаря: Ворони І.О.,

розглянувши в місті Балаклія Ізюмського району Харківської області у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання дитини,

в с т а н о в и в:

Позивач просить змінити спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 19.01.2021, шляхом зміни способу їх стягнення з відповідача на користь позивача на утримання дитини – сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з твердої грошової суми у розмірі 2600 грн до 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, але не менше 50% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.

Зазначає, що присуджена сума аліментів на утримання сина є, вочевидь, недостатньою, щоб забезпечити його потреби. Крім того, на момент стягнення аліментів відповідач офіційно не працював, мав мінливий дохід, а зараз проходить військову службу, де отримує постійний, гарний, стабільний грошовий дохід, 1/4 частина якого буде більшою, ніж вона отримує зараз за рішенням суду.

Позивач просила розглянути справу за її відсутності, позов підтримала та просила його задовольнити (а.с. 38).

Відповідач за останнім відомим місцем проживання (перебування) - АДРЕСА_1 , згідно з відповіддю Великобурлуцької селищної військової адміністрації Куп`янського району Харківської області та відповіддю № 2735373 від 14.05.2026 з Єдиного державного демографічного реєстру зареєстрованим не значиться (а.с. 22, 23), про його виклик у судові засідання на 18.08.2026 та 30.09.2026 свідчить розміщення оголошень на сайті "Судова влада України" від 29.06.2026 та 19.08.2026 (а.с. 27, 37). Крім того, відповідач про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином за останнім відомим місцем проживання (перебування), однак на пошту за отриманням судової повістки, копії позову з доданими до нього документами і в судове засідання не з`явився (а.с. 31-32, 41-42), причини неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву та заяви про розгляд справи за його відсутності не надав, поважності неявки не убачається.

Тому суд ухвалив провести розгляд справи за відсутності відповідача у звичайному порядку, на підставі наявних у ній доказів і зважаючи на вжиті заходи для забезпечення участі відповідача в розгляді справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлені такі обставини і визначені відповідні до них правовідносини.

Сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 12.12.2008 (а.с. 14), даних про його розірвання у суду немає.

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками дитини - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає з матір`ю.

Вказані обставини сторонами не заперечувались.

За рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 18.01.2021 з відповідача на користь позивача було стягнуто аліменти на дитину – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 2600 грн щомісячно, але не менше ніж 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 06 листопада 2020 року і до досягнення дитиною повноліття(а.с. 7-9).

З розрахунку заборгованості зі сплати аліментів вбачається, що станом на 04.05.2026 у боржника ОСОБА_2 заборгованість відсутня (а.с. 16).

Згідно з довідкою від 12.04.2026 ОСОБА_2 перебуває на військовій службі (за мобілізацією) у військовій частині НОМЕР_1 з 02.10.2025 (а.с. 15).

За змістом ст. 51 Конституції України, ст. 180 Сімейного кодексу України (далі – СК України) батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст. 8 ЗУ "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів (ч. 3 ст. 181 СК України).

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту її інтересів, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Отже, у зв`язку з покращенням матеріального становища платника аліментів одержувач аліментів може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення їх розміру.

При цьому, на відміну від зміни розміру аліментів (ст. 192 СК України), визначених за рішенням суду, законом не визначено переліку підстав для зміни способу стягнення аліментів.

Право вимагати заміни способу присудження аліментів може обумовлюватися мінливістю життєвих обставин, зазначених ст. 182-184 СК України.

Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч. 2 ст. статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Змінюючи спосіб стягнення аліментів з платника суд має визначити їх розмір за правилами, встановленими ст. 182 СК України, тобто з урахуванням стану здоров`я та матеріального становища дитини, стану здоров`я та матеріального становища платника аліментів, наявності у платника аліментів інших дітей і інших утриманців, наявності рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведених стягувачем аліментів витрат платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інших обставини, що мають істотне значення.

При цьому суд повинен враховувати встановлені ч. 2 ст. 182 СК України гарантії прав дитини, а саме: розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки). Розмір аліментів і спосіб стягнення аліментів може бути визначений судом з урахуванням фактичних обставин справи, які встановлені судом та на які посилався позивач. При цьому право застосування норми закону належить виключно суду (постанова Верховного Суду України № 6-143цс13 від 05 лютого 2014 року).

Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не лише норми ст. 192 СК України, але й низка інших норм, які регулюють обов`язок батьків утримувати своїх дітей, зокрема: ст. 181 «Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину», ст. 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст. 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст. 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі».

Позовні вимоги про зміну розміру аліментів шляхом зміни способу їх стягнення ґрунтуються на недостатності фактично стягуваних аліментів для забезпечення потреб дитини, з урахуванням того, що відповідач почав отримувати офіційний дохід, частка від якого, на переконання позивача, буде становити більший розмір, ніж стягується за рішенням суду. Тому позивач вважає, що для забезпечення потреб дитини доцільним є змінити розмір аліментів шляхом зміни способу їх стягнення на 1/4 частку від усіх доходів відповідача.

В будь-якому випадку, відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України право обирати та змінювати спосіб стягнення аліментів на утримання дітей належить їх стягувачу.

Аналізуючи зміст наведених вище норм законодавства суд зважує на те, що присуджуючи аліменти суд має чітко зазначити спосіб їх стягнення - у частці від доходу або у твердій грошовій сумі. Мінімальний розмір аліментів - законодавча гарантія, яка застосовуються незалежно від рішення суду.

У пункті 23 постанови Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. Якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів, дозволяє йому утримувати дитину, він може збільшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів. Свідченням матеріального становища платника аліментів, є величина витрат на утримання особою себе та членів своєї сім`ї. Під зміною сімейного стану розуміється з`явлення у сім`ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов`язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні. Таким чином, особа, яка одержує аліменти - одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я платника аліментів.

Діюче законодавство надає позивачу право обирати спосіб стягнення аліментів на утримання дітей, а при необхідності - змінювати його. Позивач скористалася своїм правом, визначив способом стягнення аліментів - їх присудження у частці від доходу батька. Крім того, закон не встановлює обов'язку доведення мотивів, на підставі яких позивач бажає скористатися такою можливістю.

Частиною 2 статті 182 СК України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено в 2026 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для дітей віком від 6 до 18 років становить 3512 гривень.

Встановлення аліментів у твердій грошовій сумі у розмірі 2600 грн щомісячно, але не менше ніж 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, тоді як відповідач, за твердженням позивача, отримує дохід, 1/4 частина якого буде значно більшою, ніж позивач отримує зараз за рішенням суду, ніяк не відповідає інтересам дитини.

Враховуючи встановлений законодавством розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, отримання відповідачем офіційного доходу, а також обставини, на які посилалась позивач,виходячи з пріоритету інтересів дитини, суд дійшов висновку про наявність підстав для зміни розміру аліментів шляхом зміни способу їх стягнення з твердої грошової суми на 1/4 частину всіх видів заробітку (доходу) відповідача, що є достатнім та відповідає встановленим судом обставинам справи, наданим доказам та вимогам Сімейного кодексу України.

Визначений розмір аліментів спрямований на забезпечення якнайкращих інтересів дитини, які мають перевагу перед інтересами батьків, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку та буде достатнім для забезпечення її гармонійного розвитку.

Така зміна способу стягнення аліментів буде відповідати інтересам всіх учасників даних правовідносин та засадам справедливості, добросовісності та розумності.

Пунктом 23 постанови пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Внаслідок задоволення позову судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України,

у х в а л и в:

1)Позов задовольнити повністю.

2)Змінити спосіб стягнення аліментів з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визначений рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 18.01.2021, з твердої грошової суми у розмірі 2600 грн, щомісячно, але не менше ніж 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, але не менше 50% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

3)Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) на користь держави 1331,20 гривню судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду через Балаклійський районний суд Харківської області шляхом подачі протягом тридцяти днівз дня його проголошення апеляційної скарги.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_3 , рнокпп НОМЕР_3 .

Суддя Стригуненко В.М.