Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №519/1544/26 — Південний міський суд Одеської області

Справа №519/1544/26

Провадження № "Е"2-а/519/26/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К РА Ї Н И

01.10.2026 м. Південне

Південний міський суд Одеської області у складі:

головуючого судді Лемця С.П.,

при секретарі судового засідання Волковій Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов представника ОСОБА_1 – адвоката Лисенко О.Д. до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з вищевказаним позовом, який обґрунтовано тим, що 09 травня 2026 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) Картамишевим Іваном Андрійовичем було винесено постанову №R520889 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 .

Водночас оскаржувана Постанова не містить опису обставин, установлених під час розгляду справи, а саме: конкретної дати вчинення інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення; реквізитів повістки, за якою Позивач нібито не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_4 , зокрема її номера, дати формування, дати, часу та місця виклику, а також способу її направлення чи вручення.

До Постанови також не додано самої повістки та будь-яких належних доказів її надсилання, вручення або доведення її змісту до відома ОСОБА_1 .

Крім того, на адвокатський запит від 10 червня 2026 року відповідачем було надано копію Повістки №858872 для уточнення даних на ім`я ОСОБА_1 від 29 жовтня 2024 року (повістки, за якою Позивач нібито не прибув до ТЦК та СП).

При цьому, як доказ направлення Повістки Відповідач долучив опис вкладення до рекомендованого поштового відправлення, у якому відсутні підпис відправника, а також підпис та печатка працівника поштового зв`язку.

Таким чином, сторона позивача вважає. що провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 підлягало закриттю, оскільки:

1) закінчився строк на притягнення до адміністративної відповідальності, передбачений статтею 38 КУпАП, а саме пройшло більше 1 року з моменту вчинення правопорушення;

2) повістка на прибуття за викликом до ТЦК та СП не була належним чином вручена ОСОБА_1 .

Ухвалою Південного міського суду Одеської області від 24.08.2026 позов залишено без руху.

Ухвалою Південного міського суду Одеської області від 27.08.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін. Роз`яснено відповідачу, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Ухвала суду разом з повісткою доставлена до електронного кабінету відповідача.

У судове засідання сторона позивача не з`явилася, згідно заяви від 18.09.2026 просили розглянути справу за їх відсутності.

Відповідач у судове засідання не з`явився, із заявами та клопотаннями до суду не звертався.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що постановою начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ) ОСОБА_2 від 09.05.2026 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу у сумі 17000 грн.

Суть адміністративного правопорушення, викладена в Постанові, зводиться до наступного:

За результатом вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, встановлено, що ОСОБА_1 не прибув(а) за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці (ст.22 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"), чим допустив(ла) порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Враховуючи, що громадянин (громадянка) ОСОБА_1 скоїв(ла) адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 Ст. 210-1 КУпАП.

На адвокатський запит від 10 червня 2026 року відповідачем було надано копію Повістки №858872 для уточнення даних на ім`я ОСОБА_1 від 29 жовтня 2024 року (повістки, за якою Позивач нібито не прибув до ТЦК та СП).

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб`єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані, зокрема з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.

Згідно з ч. 2 ст. 26 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» посадові особи, винні в порушенні законів України та інших нормативно-правових актів з питань мобілізаційної підготовки та мобілізації, а також громадяни за невиконання своїх обов`язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації несуть відповідальність згідно із законом.

За змістом ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи вирішення її в точній відповідності з законом.

Стаття 280 КУпАП встановлює обов`язок органу (посадової особи) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 1 ст. 210-1 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за порушення про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Відповідно до ч.3 ст.210-1 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період та тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП, за яке позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, у даному випадку полягає у неявці ОСОБА_1 за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Статтею 247 КУпАП передбачені обставини, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення.

Так, за положеннями частини 1 цієї статті, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, за таких обставин: закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частинах дев`ятій і десятій цієї статті, та за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Відповідно до ч. 9 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Таким чином, строк накладення адміністративних стягнень за вчинення правопорушень, передбачених статтями 210 та 210-1 КУпАП, становить три місяці з дня його виявлення.

Згідно правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 11.07.2018 року у справі №308/8763/15-а, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.

При цьому, наведена норма не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення.

Як зазначив Верховний Суд, логічне тлумачення абзацу першого статті 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, у тому числі й вини особи у його вчиненні.

Таким чином, Верховний Суд прийшов до висновку, що при вирішенні питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності, першочерговим є встановлення судом дотримання строку накладення адміністративного стягнення, за умови закінчення якого суд або уповноважений орган взагалі позбавлені можливості досліджувати питання про наявність в діях особи ознак адміністративного проступку.

В даному випадку днем вчинення позивачем правопорушення, є день, коли ним не вчинені дії, які він повинен був вчинити, а саме не з`явлення за повісткою 07.11.2024.

Також, суд акцентує увагу на тому, що початок перебігу строку накладення адміністративного стягнення слід пов`язувати з днем його виявлення. Днем виявлення правопорушення слід вважати день, коли уповноважений на складення протоколу про адміністративне правопорушення орган отримав будь-які відомості про можливе вчинення адміністративного правопорушення.

При цьому, день виявлення адміністративного правопорушення не тотожний дню складення протоколу про адміністративне правопорушення.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах №461/1393/16-а від 21 листопада 2019 року та №149/2498/17 від 28 лютого 2019 року.

Суд зазначає, що строк накладення адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 210 (210-1) КУпАП становить три місяці з дня його виявлення, тобто у відношенні до позивача перебіг такого строку почався 08.11.2024. Однак, спірна постанова прийнята 09.05.2026, тобто поза межами тримісячного строку, передбаченого ч.9 ст. 38 КУпАП.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що наявні підстави для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку зі спливом на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи вищевикладене, оскаржувана постанова №R520889 по справі про адміністративне правопорушення від 09.05.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 17000,00 гривень підлягає скасуванню, а провадження в справі – закриттю на підставі п. 7 ч. 1 статті 247 КУпАП.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі ухвалення рішення, винесеного без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), суд підписує рішення (повне чи скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись статтями 12, 241-246, 268-272, 286, 293 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов представника ОСОБА_1 – адвоката Лисенко О.Д. до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, задовольнити.

Скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_2 №R520889 від 09.05.2026 про накладення на ОСОБА_1 штрафу у сумі 17000 гривень.

Провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП закрити на підставі п. 7 ч. 1 статті 247 КУпАП.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місцезнаходження за адресою: АДРЕСА_2 .

Дата складення повного судового рішення (враховуючи перебування головуючого судді на лікарняному) 01.10.2026

Суддя Сергій ЛЕМЕЦЬ