Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №515/1232/26 — Татарбунарський районний суд Одеської області

Суд: Татарбунарський районний суд Одеської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 30 вересня 2026 р.

Справа: №515/1232/26

Суддя: Олійник К. І.

Справа № 515/1232/26

Провадження № 2/515/1916/26

Татарбунарський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року м. Татарбунари

Татарбунарський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Олійника К. І.,

за участю: секретаря судового засідання Коренчук О. Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Татарбунари Одеської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

Описова частина

Короткий зміст вимог

У липні 2026 року ОСОБА_1 , в особі свого представника - адвоката Михайлова К. А., звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив розірвати шлюб, зареєстрований 20 вересня 2017 року Татарбунарським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції в одеській області, актовий запис № 116, між ним та ОСОБА_2 .

На обґрунтування своїх позовних вимог, ОСОБА_1 , вказував на те, що за час перебування в шлюбі з відповідачем останні мають одну спільну дитину, сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Впродовж спільного життя шлюб виявився не вдалим у зв`язку з тим, що вони втратили взаєморозуміння. З квітня 2026 року шлюбно-сімейні відносини між ними фактично припинені, у зв`язку із різними поглядами на життя, між ними втрачено почуття довіри та взаємоповаги. Через відсутність іншого житла вони з відповідачкою фактично проживають в одній квартирі, але протягом останніх декількох місяців не ведуть спільне господарство. Спроби налагодити стосунки не вдавалося попри всі намагання. Подальше спільне проживання та збереження шлюбу неможливі.

Також просить суд не надавати їм строку для примирення, оскільки таке неможливо, а повна відсутність діалогу між ним і відповідачем з квітня 2026 року ще раз підтверджує неприйнятність відновлення шлюбних відносин. За таких обставин позивач вважає, що збереження сім`ї неможливе, шлюб необхідно розірвати.

Рух справи

06 липня 2026 року у порядку автоматизованого розподілу справ між суддями справу передано на розгляд судді Олійнику К. І.

14 липня 2026 року ухвалою Татарбунарського районного суду Одеської області відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Сторонам роз`яснено їх процесуальні права, зокрема право подати заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, а також те, що за відсутності клопотань будь-якої зі сторін справа буде розглянута в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Роз`яснено, що відповідач має право надіслати відзив на позовну заяву, позивач - має право підготувати відповідь на відзиви, виклавши письмово свої міркування, аргументи та надати відповідні докази, та направити відповідачу та суду з підтвердженням такого направлення учасникам справи, а відповідач має право підготувати заперечення на відповідь на відзив, та направити позивачу й суду з підтвердженням такого направлення учасникам справи.

Роз`яснено учасникам справи, що подання заяв по суті справи (позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву) є їхнім правом.

Аргументи, доводи, клопотання учасників справи

Представник ОСОБА_2 , адвокат Ільченко А. П., надала до суду відзив на позовну заяв, згідно якого відповідач не заперечує проти розірвання шлюбу та підтверджує обставини, що викладені у позовній заяві. Разом з цим, просить суд врахувати факт визнання позову та застосувати положення ч. 1 ст. 142 ЦПК України, а саме та покласти на відповідача судовий збір у розмірі 50 відсотків від сплаченої суми, а решту 50 відсотків повернути позивачу з державного бюджету.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , 20 вересня 2017 року Татарбунарським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції в Одеській області було зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , актовий запис № 116. Після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_5 » (а.с. 36).

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 27.07.2019 року слідує, що сторони по справі є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.10).

Мотивувальна частина

Згідно з частинами першою, другою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

За загальним правилом (частина 1 статті 12 ЦПК України), суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, кожна з яких, відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Вивчивши доводи позовної заяви,а також дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовна заява ОСОБА_1 про розірвання шлюбу підлягає задоволенню з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Відповідно до ч. 2 ст. 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

За змістом ст. 55 СК України дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватись про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Чоловік зобов`язаний утверджувати в сім`ї повагу до матері. Дружина зобов`язана утверджувати в сім`ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім`ї за свою поведінку в ній.

Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносини, примушування до їх збереження, є порушенням прав жінки, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом (ч.ч. 3, 4 ст. 56 СК України).

Частина 3 ст. 105 СК України встановлює, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя, на підставі рішення суду відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Згідно ст. 110 Сімейного Кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Стаття 112 СК України визначає, що суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їх дітей, що мають істотне значення.

Сімейні відносини з відповідачем позивач припинив, примирення сторони не досягли, позивач наполягає на розірванні шлюбу.

Відповідно до ст. 109 СК України, шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.

Згідно з ч. 2 ст. 114, абз. 2 ч. 3 ст. 115 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Відповідно до ст. 113Сімейного Кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу,має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Висновки за результатами розгляду справи

Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.

Приймаючи до уваги, що причини, які спонукають наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, тому позов підлягає задоволенню.

Щодо судових витрат

Виходячи із положень статей 133, 141 ЦПК України суд має вирішити питання про відшкодування стороні, на користь якої відбулося рішення, судових витрат.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частини перша статті 141 ЦПК України).

Враховуючи, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , то з ОСОБА_2 на користь позивача підлягає стягненню 1 064,96 грн судового збору за подання позовної заяви до суду.

Разом з цим, ОСОБА_2 просила відшкодувати понесені судові витрати з урахуванням положень ст. 142 ЦПК України, так як відповідач визнає позовні вимоги.

Частино першою статті 142 ЦПК України визначено, що у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд вирішує питання про поверненню позивачу з державного бюджету 50% судового збору.

У такому випадку з відповідача на користь позивача стягується не вся сума судового збору, а лише половина.

Таким чином, оскільки позивачем при зверненні до суду був сплачений судовий збір в розмірі 1 064,96 грн, то у відповідності до положень ст. 142 ЦПК України суд вважає необхідним повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що відповідно становить 532,48 грн, а також враховуючи приписи ст. 141 ЦПК України - здійснити стягнення з відповідача на користь позивача судового збору в розмірі 532,48 грн, що відповідає пропорційному розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.110-115 СК України, ст.ст. 76-82, 133, 141, 211, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Розірвати шлюб, зареєстрований 20 вересня 2017 року Татарбунарським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис № 116, між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Після розірвання шлюбу відповідачу залишити прізвище « ОСОБА_5 ».

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 532,48 грн (пятсот тридцять дві гривні 48 коп).

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позовної заяви згідно платіжної інструкції № 8420-3479-5173-4817 від 05.07.2026 року в розмірі 532,48 грн (п`ятсот тридцять дві гривні 48 коп).

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом 30днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя К. І. Олійник

Оригінал: reyestr.court.gov.ua