Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №494/2159/26 — Березівський районний суд Одеської області

Березівський районний суд Одеської області

01.10.2026

Справа № 494/2159/26

Провадження № 2/494/1594/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2026 року м. Березівка

Березівський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Панчишина А.Ю.

при секретарі Коваль К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Березівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 до Новокальчевської сільської ради об`єднаної територіальної громади Березівського району Одеської області про надання додаткового строку для прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує наступними обставинами. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , документ № НОМЕР_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є родичами, а саме онуком та дідусем.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 помер на території російської федерації, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим Канським територіальним відділом агентства запису актів цивільного стану Красноярського краю, актовий запис про смерть за №170229240004001239004). Місце народження - Україна, місце смерті російська федерація, красноярський край, канський район, с. анцирь.

Так, як ОСОБА_3 був громадянином України то після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить: земельна ділянка площею 10.491 га за кадастровим номером 5121285600:01:001:0022, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Червоноармійської сільської ради (тепер - тг Новокальчевська), масив НОМЕР_3 , ділянка НОМЕР_4 , Березівського району, Одеської області, яка належить на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ОД №076251 від 04 грудня 2003 року, акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №41.

Факт родинних відносин померлого ОСОБА_3 та позивача підтверджується наступними документами: свідоцтвом про народження ОСОБА_2 , де в графі «батько» вказаний - ОСОБА_4 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_5 ); свідоцтвом про народження ОСОБА_4 , де в графі «батько» вказаний - ОСОБА_3 (свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 ).

На вказане майно померлий ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 залишив розпорядження (заповіт) на свого сина, батька позивача. Заповіт посвідчений ОСОБА_5 , секретарем виконавчого комітету Червоноармійської сільської ради Березівського району Одеської області від 07.11.2012 року, зареєстрованого в реєстрі за №17, а саме: земельну ділянку, належну йому на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ОД №076251, виданого Червоноармійською сільською радою Березівського району Одеської області 04 грудня 2003 року розміром 10,49 га, масив НОМЕР_3 , ділянка НОМЕР_4 , розташовану на території Червоноармійської сільської ради Березівського району Одеської області заповідає - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Але ІНФОРМАЦІЯ_5 , після тривалої, виснажливої хвороби ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_7 , виданий Приморським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис №2382.

У зв`язку з вищевказаним позивач, як єдиний спадкоємець після смерті ОСОБА_3 звернувся із заявою про прийняття спадщини до Пересипської державної нотаріальної контори у місті Одеса. Проте наразі отримана відповідь - Інформаційний лист №1595/02-14 від 24 серпня 2026 року про те, що Пересипською державною нотаріальною конторою у місті Одеса 21 серпня 2026 року за вхідними №1533/02-14 отримана заява про прийняття спадщини до майна ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , на підставі якої було заведено спадкову справу за №111Б/2026. Відповідно до п.1 ст. 1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строку шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Відповідно до п.п. 3.19. п.3 гл. 10 Розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу України, він не заявив про відмову від неї. Доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути довідка житлово- експлуатаційної організації або департаменту надання адміністративних послуг, або сільради про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав та був зареєстрований разом із цим спадкодавцем. У випадку відсутності доказу постійного проживання, суд може визначити спадкоємцю, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. Виходячи з наведеного Пересипська державна нотаріальна контора у місті Одеса, роз`яснює, що необхідно звернутися до суду про надання додаткового строку для прийняття спадщини (Копія інформаційного листа №1595/02-14 від 24 серпня 2026 року та Витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі №286436807 від 21.08.2026 року додається).

У зв`язку із вищевказаним, позивач змушений звернутися до суду для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини.

Також представник позивача зазначає, що відповідно до вищевказаного позивач пропустив строк для прийняття спадщини після смерті свого дідуся ОСОБА_3 . Померлий ОСОБА_3 був зареєстрований та проживав на території України, а саме за адресою: АДРЕСА_1 до 2013 року, що підтверджується довідкою виданою виконком Новокальчевської сільської ради Березівського району Одеської області. Але в 2013 року померлий ОСОБА_3 виїхав з території України, а саме до російської федерації. Підтвердженням може бути те, що ОСОБА_3 залишив довіреність, яка посвідчена секретарем виконавчого комітету Червоноармійської сільської ради Березівського району Одеської області, ОСОБА_5 від 11.03.2013 року, зареєстровано в журналі довіреностей за №5, в якій уповноважив свого сина ОСОБА_4 оформити в Березівському РС ГУДМС Одеської області документи на виїзд до російської федерації. Після переїзду ОСОБА_3 до російської федерації вже на її території він теж залишав довіреності на свого сина ОСОБА_4 в якій уповноважив на рос.мові «получить всю причитающуюся мне пенсию и любые денежные выплаты, в том числе компенсации, пособия, в Пенсионном фонде Украины и других компетентных учреждениях и организациях Украины». Оскільки померлий ОСОБА_3 помер на території російської федерації ІНФОРМАЦІЯ_3 то ні позивач, ні його померлий батько ОСОБА_4 не були повідомлені вчасно про смерть свого батька та дідуся, у зв`язку з тим, що 24 лютого 2022 року російська федерація почала повномасштабну війну проти України. Тим паче на початку з повномасштабної вторгнення, держава з міркувань безпеки та захисту даних, зупинила роботу реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції. Тобто, щоб не допустити несанкціонованих дій з інформацією реєстрів з боку країни-агресора та пов`язаних з нею осіб, робота більшості реєстрів в перші місяці повномасштабного вторгнення була зупинена.

Разом з тим, з початку війни законодавцем було запроваджено зупинення перебігу вказаного 6-місячного строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття. 28 квітня 2022 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2022 року №480 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо діяльності нотаріусів та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану». Де у внесених змінах, а саме в п.З значилося: Установити, що на час воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.

Але дідусь позивача, ОСОБА_3 , помер після набрання чинності вищезазначеної Постанови, оскільки він помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Але так, як ОСОБА_3 перебував вже на території країни-агресора, то спілкування між Позивачем, його батьком та дідусем призупинилось у зв`язку з повномасштабним вторгненням, а саме з лютого 2022 року. Тобто коли Позивач дізнався про смерть свого дідуся ОСОБА_3 то думав, що строк прийняття спадщини на нього не обмежується у зв`язку з набранням чинності постанова Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2022 року №480 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо діяльності нотаріусів та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану».

Також позивач не міг отримати свідоцтво про смерть ОСОБА_3 оскільки він помер на іншій території. Отримання свідоцтва про смерть було передано в Україну Позивачу знайомими дідуся. Оскільки саме вони в березні 2024 року зв`язалася з Позивачем та повідомили про його смерть.

На сьогодні робота реєстрів відновлена, втім це стосується лише тих регіонів, де не ведуться бойові дії. Варто зазначити, що доступ до реєстрів є лише у державних реєстраторів, посадових осіб Мін`юсту та нотаріусів (державних та приватних), включених до переліку. Отже, після оголошення воєнного стану на території України, громадяни мали навчитися жити в нових умовах та реаліях. Позивач вважав, що саме його батько буде спадкувати після померлого дідуся, але натомість і сам батько позивача помер. Через що він і пропустив встановлений законодавством строк. Отже, внаслідок непереборної сили, а саме ведення військових дій, ведення неоголошеної війни, загальної військової мобілізації, які могли завдати реальну небезпеку життю і здоров`ю Позивачу, строк для прийняття спадщини був пропущений.

Представник позивача вважає, що викладені причини пропуску строку для прийняття спадщини є поважними та просить суд визнати їх такими.

Представник позивача та сам позивач в судове засідання не з`явились, були належним чином повідомлені про судовий розгляд.

Відповідач Новокальчевська сільська рада об`єднаної територіальної громади Березівського району Одеської області в судове засідання не направила свого представника.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (документ № НОМЕР_1 , орган, що видав 5116, дата видачі 23.12.2024 року, дійсний до 23.12.2034 року) та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є родичами, а саме онуком та дідусем.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 помер на території російської федерації, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим Канським територіальним відділом агентства запису актів цивільного стану Красноярського краю, актовий запис про смерть за №170229240004001239004. Місце народження - Україна, місце смерті російська федерація, красноярський край, канський район, с. анцирь.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, до складу якої входить: земельна ділянка площею 10.491 га за кадастровим номером 5121285600:01:001:0022, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Червоноармійської сільської ради (тепер - тг Новокальчевська), масив НОМЕР_3 , ділянка НОМЕР_4 , Березівського району, Одеської області, яка належить на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ОД №076251 від 04 грудня 2003 року, акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №41.

Факт родинних відносин померлого ОСОБА_3 та позивача підтверджується наступними документами: свідоцтвом про народження ОСОБА_2 , де в графі «батько» вказаний - ОСОБА_4 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_5 ); свідоцтвом про народження ОСОБА_4 , де в графі «батько» вказаний - ОСОБА_3 (свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 ).

На вказане майно померлий ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 залишив розпорядження (заповіт) на свого сина, батька позивача. Заповіт посвідчений ОСОБА_5 , секретарем виконавчого комітету Червоноармійської сільської ради Березівського району Одеської області від 07.11.2012 року, зареєстрованого в реєстрі за №17, а саме: земельну ділянку, належну йому на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ОД №076251, виданого Червоноармійською сільською радою Березівського району Одеської області 04 грудня 2003 року розміром 10,49 га, масив НОМЕР_3 , ділянка НОМЕР_4 , розташовану на території Червоноармійської сільської ради Березівського району Одеської області заповідає - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 .

ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_7 , виданий Приморським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис №2382.

У зв`язку з вищевказаним позивач, як єдиний спадкоємець після смерті ОСОБА_3 звернувся із заявою про прийняття спадщини до Пересипської державної нотаріальної контори у місті Одеса.

З інформаційного листа №1595/02-14 від 24 серпня 2026 року та копії спадкової справи надісланої в розпорядження суду вбачається те, що Пересипською державною нотаріальною конторою у місті Одеса 21 серпня 2026 року за вхідними №1533/02-14 отримана заява про прийняття спадщини до майна ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , на підставі якої було заведено спадкову справу за №111Б/2026. Відповідно до п.1 ст. 1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строку шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Відповідно до п.п. 3.19. п. 3 гл. 10 Розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу України, він не заявив про відмову від неї. Доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути довідка житлово- експлуатаційної організації або департаменту надання адміністративних послуг, або сільради про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав та був зареєстрований разом із цим спадкодавцем. У випадку відсутності доказу постійного проживання, суд може визначити спадкоємцю, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. Виходячи з наведеного Пересипська державна нотаріальна контора у місті Одеса, роз`яснює, що необхідно звернутися до суду про надання додаткового строку для прийняття спадщини

Померлий ОСОБА_3 був зареєстрований та проживав на території України, а саме за адресою: АДРЕСА_1 до 2013 року, що підтверджується Довідкою виданою виконком Новокальчевської сільської ради Березівського району Одеської області від 13.08.2026 року №226/02-23.

У 2013 року померлий ОСОБА_3 виїхав з території України, а саме до російської федерації. На підтвердження вказаної обставини представником позивача надано довіреність, яка посвідчена секретарем виконавчого комітету Червоноармійської сільської ради Березівського району Одеської області, Онищенко Т.В. від 11.03.2013 року, зареєстровано в журналі довіреностей за №5, в якій уповноважив свого сина ОСОБА_4 оформити в Березівському РС ГУДМС Одеської області документи на виїзд до російської федерації, копія довіреності посвідчена секретарем виконавчого комітету Червоноармійської сільської ради Березівського району Одеської області, Онищенко Т.В. від 11.03.2013 року, зареєстровано в журналі довіреностей за №5.

Після переїзду ОСОБА_3 до російської федерації вже на її території він теж залишав довіреності на свого сина ОСОБА_4 в якій уповноважив на рос.мові «получить всю причитающуюся мне пенсию и любые денежные выплаты, в том числе компенсации, пособия, в Пенсионном фонде Украины и других компетентных учреждениях и организациях Украины», що вбачається з довіреності серії 24 АА №1630330 від 14.07.2014 року.

Як зазначає позивач, у встановлений ст.1270 ЦК України шестимісячний строк він не звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, так як, не знав про смерть дідуся, окрім того тривалий час не міг отримати копії свідоцтва про його смерть на території рф, а також внаслідок непереборної сили, а саме ведення військових дій, ведення неоголошеної війни, загальної військової мобілізації, які могли завдати реальну небезпеку життю і здоров`ю позивачу, строк для прийняття спадщини був пропущений.

Згідно ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч. З ст. 46 ЦК України).

Відповідно до ст. 1221 якщо останнє місце проживання спадкодавця було за межами України або невідоме, місцем відкриття спадщини в Україні є місцезнаходження нерухомого майна (або основної його частини).

Частиною першою статті 1223 ЦК України встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Разом з тим, 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України №64 від 24.02.2022 введено воєнний стан, який діє до теперішнього часу.

Згідно до п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», в редакції, чинній по 28.06.2022, було установлено, що на час воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.

Постановою КМУ від 24.06.2022 №719 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату та державної реєстрації в умовах воєнного стану», перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці.

Водночас відповідні зміни щодо строків прийняття спадщини не були внесені до ЦК України, а відтак норми постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 164не змінюють та не зупиняють визначених ст. 1270 ЦК України строків для прийняття спадщини.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Відповідно дост.1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом встановленого строку, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Відповідно до ст. 71 ЗУ «Про міжнародне приватне право» спадкування нерухомого майна регулюється правом держави, на території якої знаходиться це майно, а майна, яке підлягає державній реєстрації в Україні, - правом України.

Згідно ст. 70 ЗУ «Про міжнародне приватне право» з урахуванням положень статей 17, 72 цього Закону спадкові відносини регулюються правом держави, у якій спадкодавець мав останнє місце проживання, якщо спадкодавцем не обрано в заповіті право держави, громадянином якої він був. Вибір права спадкодавцем буде недійсним, якщо після складання заповіту його громадянство змінилося.

В постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» вказано, що спадкоємець є таким, що спадщину не прийняв, якщо свідомо, за відсутності будь-яких перешкод своєчасно не вчиняв дії з прийняття спадщини протягом шести місяців з моменту її відкриття.

Згідно п.24 вищевказаної постанови Пленуму особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз`яснено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч.1ст.1269 ЦК). Заява про прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини особисто. Зі змісту п.2.1 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5 вбачається, що письмову заяву про прийняття спадщини та відмову від неї може бути надіслано поштою. Надіслання заяви про прийняття спадщини поштою передбачено п.3.5. гл.10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5.

Відповідно дост.1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленогост.1270 ЦК, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17 (провадження № 61-38298 св 18), від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16 (провадження № 61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61-21447св19).

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

З 12.12.2018 року набрав чинності Закон України від 06.12.2018 №2643 V-ІІІ «Про припинення дії Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією», згідно якого припинено з 1 квітня 2019 року дію Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією, учиненого 31 травня 1997 року в м. Києві та ратифікованого Верховною Радою України 14 січня 1998 року. Припинення дії Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією звільняє Україну від будь-якого зобов`язання щодо його виконання і не впливає на права, зобов`язання чи правове становище України, що виникли в результаті виконання зазначеного Договору до припинення його дії, відповідно до ст. 70 Віденської конвенції про право міжнародних договорів.

Так, ст.ст. 19 та 34 Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією, який втратив чинність від 01.04.2019 року, передбачали, що Високі Договірні Сторони забезпечують додержання правового режиму державного майна, майна юридичних осіб і громадян однієї Високої Договірної Сторони, яке знаходиться на території іншої Високої Договірної Сторони, відповідно до законодавства цієї Сторони, якщо інше не передбачене угодою між Сторонами. Сторони виходять з того, що питання відносин власності, які зачіпають їхні інтереси, підлягають врегулюванню на основі окремих угод. Високі Договірні Сторони співробітничатимуть у правовій сфері на основі окремих угод.

Таким чином вбачається, що позивач ОСОБА_2 , дідусь якого - ОСОБА_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 на території російській федерації, з якою з 01.04.2019 було припинено дію Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і російською федерацією, не міг надати нотаріусу оригінал свідоцтва про смерть дідуся ОСОБА_3 на підтвердження факту його смерті, як це передбачено пунктами 1.3.-1.5. ч. 1. Глави 10 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого наказом МЮ України 22.02.2012 №296/5, зареєстрованого в МЮ України 22.02.2012 за №282/20595, що є дійсними фактичними обставинами та поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини для осіб, спадкодавці яких померли на території рф.

У постанові Верховного Суду від 16.08.2023 року у справі №758/13293/18 викладена правова позиція про те, що у зв`язку зі смертю матері на території Ізраїлю позивач тривалий час не міг отримати свідоцтво про її смерть з проставленим апостилем для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. З огляду на зазначене, враховуючи те, що у спадкоємця існували перешкоди для подання заяви про прийняття спадщини, а саме тяжкий стресовий стан, спричинений втратою матері у 18-річному віці, необхідність отримання свідоцтва про смерть спадкодавця з апостилем, суди дійшли помилкового висновку про те, що відсутні правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Верховний Суд України у постанові від 06.09.2017 року у справі № 6-496цс17 виклав правовий висновок, що у вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Оскільки спадкодавець ОСОБА_3 помер на території російської федерації ІНФОРМАЦІЯ_3 і про його смерть ні позивача, ні його батька не було повідомлено вчасно, окрім цього спадкоємець тривалий час не міг отримати свідоцтво про смерть дідуся, позивачем з поважних причин пропущено строк на подання заяви про прийняття спадщини, що відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України є підставою для визначення йому додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Крім того, суд вважає, що причина пропуску строку для прийняття спадщини ОСОБА_2 є поважною, оскільки з початку військової агресії російської федерації проти України 24 лютого 2022 року реалізація права громадян України на спадкування ускладнилися через масову евакуацію громадян, відключення державних реєстрів, відсутність нотаріусів на робочих місцях, проблеми зі зв`язком та транспортом, тощо. Зазначене обмежило ОСОБА_2 у реалізації його прав у встановлений законом строк на звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, у тому числі із тих причин, що він боявся переміщуватися через об`єктивну, реальну та дійсну загрозу для свого життя та здоров`я, через бойові дії, спричинені збройною агресією російської федерації.

Враховуючи положення законодавства в частині вимог щодо строків для прийняття спадщини, суд доходить висновку, що позивач звернувся до суду із цим позовом, оскільки у інший спосіб захистити своє право можливості не має, пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин і вважає необхідним визначити позивачу додатковий строк для подання ним заяви про прийняття спадщини після смерті - ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Надання позивачу тримісячного додаткового строку буде достатнім для вчинення ним відповідних дій щодо подання заяви про прийняття спадщини.

Зважаючи на обставини справи, суд залишає судові витрати за позивачем.

Крім того, суд звертає увагу на те, що визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не вирішує питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК України, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.

Керуючись ст.ст. 16, 1216, 1223, 1268, 1270, 1272 ЦК України, ст.ст. 4, 247 ч. 2, ст. 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 до Новокальчевської сільської ради об`єднаної територіальної громади Березівського району Одеської області про надання додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_2 , 23.08.2000 (документ №011404852, орган, що видав 5116, дата видачі: 23.12.2024, дійсний до 23.12.2034, РНОКПП: НОМЕР_8 , який зареєстрований: АДРЕСА_2 ), додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті дідуся - ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , протягом трьох місяців з дня набрання законної сили рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Панчишин А.Ю.