Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №681/1011/26 — Полонський районний суд Хмельницької області

Справа № 681/1011/26

Провадження 2/681/1046/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року м. Полонне

Полонський районний суд Хмельницької області у складі:

головуючого судді Іллюка С.В.,

за участю секретарки судових засідань Козюк Т.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Полонне за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_3 про встановлення фактів постійного непроживання та неприйняття спадщини спадкоємцем першої черги, визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом,

в с т а н о в и в:

1. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позивачка зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати - ОСОБА_4 . Після її смерті відкрилась спадщина на житловий будинок по АДРЕСА_1 та 1/2 частину квартири АДРЕСА_2 . Спадкоємцями першої черги, окрім неї, також були батько, брат, які у встановлений строк відмовились від своїх спадкових прав на користь позивачки. 05.02.2011 позивачці видано свідоцтво про право на спадщину за законом на вказане майно, а її батьку, ОСОБА_5 , того ж дня було видано свідоцтво про право власності на іншу 1/2 частину квартири АДРЕСА_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивачки, ОСОБА_5 , після смерті якого відкрилась спадщина на належну йому 1/2 частину квартири. Позивачка своєчасно звернулася до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, на підставі чого заведено спадкову справу № 47/2022. Брат позивачки, ОСОБА_6 , заяву про прийняття спадщини після смерті батька не подавав.

ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Києві брат позивачки, ОСОБА_6 , передчасно помер. Під час подальшого оформлення спадкових прав після смерті батька приватний нотаріус листом від 30.06.2026 № 50/01-16 відмовила позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину. Відмову обґрунтовано тим, що згідно з довідками КП «Благоустрій» ОСОБА_6 був зареєстрований за однією адресою зі спадкодавцем по АДРЕСА_1 на час відкриття спадщини, а тому в силу закону вважається таким, що її прийняв.

Позивачка вказує, що її брат був зареєстрований у будинку лише формально з 1994 року, проте фактично з вересня 1998 року там не мешкав, а проживав у м. Києві та Київській області, де згодом створив власну сім`ю з відповідачкою та де у них народився син. Оскільки ОСОБА_6 постійно не проживав із батьком на час його смерті та не подавав заяви про прийняття спадщини, він є таким, що спадщину не прийняв. Зважаючи на те, що наявність формальної реєстрації брата за місцем відкриття спадщини перешкоджає позивачці оформити свої права як єдиній спадкоємиці першої черги, яка прийняла спадщину, вона змушена звернутися за захистом своїх прав до суду.

На підставі викладеного позивачка просить суд встановити факти, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , постійно не проживав за адресою: АДРЕСА_1 і не прийняв спадщину після смерті батька ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 та визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5 на 1/2 частину квартири АДРЕСА_2 , яка складається із: коридору 2.5 кв. м, кухні 5.6 кв. м, кладови 2.4 кв. м, житлових кімнат 18.6 кв. м, 14.2 кв.м, балкону 0.8 кв. м, житловою площею 32.8 кв. м, загальною площею 44.1 кв. м.

Відповідачка ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_3 , подала письмовий відзив на позов (а.с. 58-59), у якому позовні вимоги визнала у повному обсязі та просила розглядати справу без її участі. Зазначила, що з 2010 року проживала у фактичному шлюбі зі ОСОБА_6 , а з 17.10.2014 перебувала з ним у зареєстрованому шлюбі. Підтвердила, що вони постійно проживали у найманому житлі в м.Києві, згодом у придбаному будинку в АДРЕСА_3 з 2019 року - у АДРЕСА_4 , де ОСОБА_6 і помер. Відповідачка підтвердила, що ОСОБА_6 зі своїм батьком не проживав та спадщину не приймав. Також вказала, що просить розглядати справу без її участі.

Позивачка подала до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримала та просила розглядати справу без її участі (а.с. 79)

2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

14.07.2026 позивачка звернулась до Полонського районного суду Хмельницької області.

Ухвалою суду від 04.08.2026 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у порядку загального позовного провадження (а.с. 64-65).

07.09.2026 у справі закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду (а.с. 76).

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося

3. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Суд установив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_7 є дочкою ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , що підтверджується її свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 13) та свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 (а.с. 14), згідно з яким вона змінила прізвище. Родинний зв`язок померлого ОСОБА_6 , як сина спадкодавців, підтверджується його паспортом (по батькові « ОСОБА_8 ») та змістом позовної заяви, а також відзиву.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати сторін ОСОБА_4 . Після її смерті позивачка ОСОБА_1 успадкувала житловий будинок АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 05.02.2011 (а.с. 15), зареєстровано в реєстрі № 141, та витягом з Державного реєстру речових прав № 482556664 (а.с. 16).

Також після смерті матері позивачка успадкувала 1/2 частину квартири АДРЕСА_2 , що підтверджено свідоцтвом про право на спадщину за законом від 05.02.2011, зареєстрованим в реєстрі за № 139, витяг з Державного реєстру речових прав № 482588954 (а.с. 18).

Право власності на іншу 1/2 частину квартири АДРЕСА_2 належало батькові позивачки ОСОБА_5 як майно, набуте подружжям за час шлюбу. Це підтверджується свідоцтвом про право власності від 05.02.2011, зареєстрованим в реєстрі за № 136 (а.с. 20) та витягом з Державного реєстру речових прав № 482589358 (а.с. 21).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 (а.с. 19). Після його смерті відкрилася спадщина на належну йому 1/2 частину квартири. Згідно з довідкою про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 06.07.2026, складеною оцінювачем ОСОБА_9 , загальна вартість цієї квартири становить 1217853,71 грн (а.с. 22-23).

Спадкоємицею за законом першої черги, яка прийняла спадщину після смерті батька, є позивачка ОСОБА_1 , яка своєчасно звернулася до приватного нотаріуса Гаврилюк Т.В. із відповідною заявою (спадкова справа № 47/2022). Інший спадкоємець - син померлого ОСОБА_6 , зі заявою про прийняття спадщини до нотаріуса не звертався. Водночас, згідно з довідкою КП «Благоустрій» № 253 від 25.05.2026 (а.с. 36) та копіями будинкової книги (а.с. 33-35), на день смерті батька ОСОБА_6 був зареєстрований разом із ним за однією адресою з 27.09.1994 по АДРЕСА_1 .

Приблизно ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 помер у м. Києві, що підтверджено свідоцтво про смерть серії НОМЕР_4 (а.с. 24).

У зв`язку з тим, що на час відкриття спадщини ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) брат позивачки був зареєстрований за однією адресою зі спадкодавцем, приватний нотаріус листом № 50/01-16 від 30.06.2026 відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину на всю частку майна батька. Нотаріус обґрунтувала це тим, що в силу закону ОСОБА_6 вважається таким, що прийняв спадщину, та роз`яснила позивачці необхідність звернення до суду для встановлення факту його непроживання зі спадкодавцем (а.с. 38).

Разом з тим, факт постійного непроживання ОСОБА_6 за місцем своєї формальної реєстрації підтверджується дослідженими документами щодо його власного сімейного життя. Так, у копії паспорта ОСОБА_6 міститься відмітка про реєстрацію шлюбу 17.10.2014 з ОСОБА_10 (а.с. 11, зворот) У цьому шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_5 народився їхній син ОСОБА_3 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 (а.с. 30). Згодом, рішенням Полонського районного суду від 10.11.2025 у справі № 681/1214/25 (а.с. 25-26), шлюб між подружжям було розірвано. Зазначені обставини об`єктивно підтверджують доводи позивачки про те, що її брат тривалий час фактично мешкав зі своєю сім`єю в іншому місці та на день смерті батька спільний побут із ним не вів.

4. Мотивована оцінка аргументів, наведених учасниками та норми права, які застосував суд.

Згідно зі статтями 1216, 1217, 1218 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

За загальним правилом, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України). Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом встановленого строку він не заявив про відмову від неї.

Судом достовірно встановлено, що позивачка ОСОБА_1 , як спадкоємиця першої черги, прийняла спадщину після смерті батька шляхом своєчасного подання заяви приватному нотаріусу (спадкова справа № 47/2022). Інший спадкоємець першої черги - син спадкодавця ОСОБА_6 із заявою про прийняття спадщини чи відмову від неї до нотаріуса не звертався, проте на день смерті батька значився зареєстрованим із ним за однією адресою.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для застосування до спірних правовідносин положень ч. 3 ст. 1268 ЦК України стосовно ОСОБА_6 , суд враховує сталу практику Верховного Суду. Зокрема, у постанові від 25.02.2026 у справі № 624/93/25 та у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 04.11.2024 у справі №504/3606/14-ц роз`яснено, що закон вимагає встановлення факту саме постійного (фактичного) проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не лише реєстрації місця проживання за однією адресою. Сама по собі наявність реєстрації не є беззаперечним доказом фактичного спільного проживання та не свідчить про автоматичне прийняття спадщини.

Як підтверджується сукупністю досліджених судом письмових доказів (відмітка про укладення шлюбу у паспорті, свідоцтво про народження сина, рішення суду про розірвання шлюбу, зміст відзиву відповідачки), ОСОБА_6 тривалий час (з 2010 року) проживав зі своєю власною сім`єю у м. Києві та Київській області. Таким чином, на момент відкриття спадщини ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) він спільного побуту з батьком не вів та фактично з ним не проживав.

За таких обставин, наявність формальної реєстрації ОСОБА_6 у будинку батька не дає підстав вважати його таким, що прийняв спадщину відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України. Оскільки син спадкодавця спадщину не прийняв, належне померлому майно (1/2 частина квартири) у повному обсязі має перейти у власність єдиної спадкоємиці, яка її прийняла - позивачки ОСОБА_1 .

Оцінюючи обраний позивачкою спосіб захисту, суд керується положеннями статті 16 ЦК України. Застосування конкретного способу захисту залежить від змісту порушеного права та має бути ефективним, тобто таким, що гарантовано забезпечує відновлення порушених інтересів позивача.

ОСОБА_1 об`єднала у позові дві вимоги: про встановлення фактів постійного непроживання та неприйняття спадщини її братом, а також про визнання за нею права власності на спадкове майно.

Вимога про встановлення факту постійного непроживання ОСОБА_6 зі спадкодавцем та неприйняття ним спадщини не є самостійним ефективним способом захисту прав у розумінні статті 16 ЦК України. Встановлення цих обставин має юридичне значення виключно як доказова база для визначення кола спадкоємців та їхніх часток у спадковому майні. Самостійне задоволення такої вимоги не відновлює право власності позивачки. До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 26.07.2023 у справі № 641/3893/20 та від 02.04.2025 у справі № 751/344/23. З огляду на це, у задоволенні позовних вимог в частині встановлення вказаних фактів слід відмовити через обрання позивачкою неефективного способу захисту.

Водночас, враховуючи, що наявність формальної реєстрації брата за місцем відкриття спадщини стала об`єктивною перешкодою для оформлення ОСОБА_1 своїх спадкових прав у нотаріальному порядку, ефективним та винятковим способом захисту, який безпосередньо відновлює її права, є саме визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку.

За змістом статей 1216, 1218 та частини п`ятої статті 1268 ЦК України спадщина належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Отже, ОСОБА_1 , як єдина спадкоємиця, яка прийняла спадщину, набула право власності на належну спадкодавцю 1/2 частину квартири ще з моменту смерті батька. Проте, реалізувати своє беззаперечне майнове право та отримати свідоцтво про право на спадщину в позасудовому порядку вона об`єктивно позбавлена можливості через відмову нотаріуса.

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (або неможливості його отримання). Оскільки матеріальне право позивачки на спадкове майно є доведеним, але існують нездоланні перешкоди для його нотаріального оформлення, рішення суду про визнання права власності є тим необхідним правовстановлюючим документом, що усуває юридичну невизначеність та документально підтверджує законне набуття нею права власності.

З огляду на доведеність позовних вимог по суті, вимога позивачки про визнання права власності в порядку спадкування за законом є законною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.

5. Розподіл судових витрат.

За клопотанням ОСОБА_1 суд не здійснює розподіл судових витрат та покладає їх оплату на позивачку.

Керуючись наведеним, ст.ст.13, 81, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України суд,

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_2 , яка складається із: коридору 2.5 кв.м, кухні 5.6 кв.м, кладови 2.4 кв.м, житлових кімнат 18.6 кв.м, 14.2 кв.м, балкону 0.8 кв. м, житловою площею 32.8 кв.м, загальною площею 44.1 кв. м.

У задоволенні позовних вимог про встановлення фактів постійного непроживання ОСОБА_6 з батьком ОСОБА_5 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 , на день смерті останнього, та визнання його таким, що не прийняв спадщину після смерті батька - відмовити.

Оплату судових витрат залишити за позивачкою.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду учасниками справи може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , місце проживання: АДРЕСА_5 .

Відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 , місце проживання: АДРЕСА_6 , в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Повне рішення складено 01.10.2026.

Суддя Сергій ІЛЛЮК