Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №681/320/26 — Полонський районний суд Хмельницької області

Справа № 681/320/26

Провадження 2/681/517/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року м. Полонне

Полонський районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Іллюка С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в залі судових засідань м. Полонне цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

1. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Представник товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» (далі - ТОВ «ФК «Сіті Колект») через підсистему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позову зазначає, що 26.06.2025 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір № 9407177 про надання коштів на умовах споживчого кредиту (надалі - договір) шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

ТОВ «Мілоан» належним чином виконало свої зобов`язання за договором, надавши позичальнику кошти в сумі 3000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 .

Відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконала, не повернула кредитні кошти у встановлений договором строк, не сплатила передбачені договором платежі.

Позивач стверджує, що станом на дату подання цієї позовної заяви заборгованість відповідача за кредитним договором № 9407177 становить 19942,00 грн, що складається з: тіла кредиту - 3000,00 грн; комісії за надання кредиту - 3942,00 грн та штрафних санкцій за неналежне виконання кредитного зобов`язання - 6000,00 грн.

25.11.2025 ТОВ «Мілоан» та ТОВ Фінансова компанія «Сіті Колект» уклали договір відступлення права вимоги, відповідно до якого позивач набув усі права первісного кредитора за кредитним договором № 9407177, включаючи право на стягнення основної суми боргу, комісій, штрафних санкцій та звернення до суду.

Просить стягнути з відповідача на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» заборгованість у вказаному вище розмірі, а також судовий збір в розмірі 2662,40 грн, витрати на правову допомогу у розмірі 7000,00 грн та судові витрати, пов`язані з підготовкою та направленням документів боржнику у розмірі 381,74 грн.

Відповідач ОСОБА_1 у встановлений судом строк подала відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість.

Відповідач зазначає про відсутність доказів отримання новим кредитором прав вимоги саме за її кредитною заборгованістю. Вказує, що наданий позивачем витяг із реєстру не має підписів та печаток, а сам реєстр не містить достатніх даних про обсяг переданих прав, залишок заборгованості, підстави її нарахування та передачу кредитної справи. Також наголошує на відсутності доказів сплати позивачем коштів первісному кредитору за договорами факторингу, що є обов`язковим для підтвердження реального переходу прав.

Крім того, відповідач вказує на відсутність доказів погодження нею кредитних умов, оскільки вона не укладала та не підписувала спірний кредитний договір. Наявні в матеріалах справи паперові копії угоди не містять її підпису, не відповідають вимогам Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», а позивачем не доведено факт направлення їй одноразового ідентифікатора.

Відповідач також заперечує факт отримання кредитних коштів, зазначаючи, що наданий розрахунок заборгованості є одностороннім документом і не вважається первинним бухгалтерським документом. Вказує, що надане платіжне доручення містить приховані фрагменти номера картки, не містить її ідентифікуючих даних чи посилання на номер кредитного договору. Позивачем не надано банківських виписок, які достовірно підтверджують зарахування коштів саме на її рахунок.

Щодо стягнення комісії за обслуговування кредитної заборгованості в сумі 3942,00 грн відповідач зазначає, що таке нарахування є незаконним. Вказує, що фактично це є платою за надання інформації щодо кредиту, яка згідно із Законом України «Про споживче кредитування» має надаватися безоплатно, а тому відповідна умова договору є несправедливою та нікчемною.

Вимогу про стягнення штрафу в розмірі 6000,00 грн відповідач вважає безпідставною та такою, що суперечить пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України. Наголошує, що у період дії воєнного стану позичальник звільняється від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання грошового зобов`язання.

Додатково відповідач заперечує проти стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн. Зазначає, що надані позивачем документи не містять її прізвища чи номера кредитного договору, що не дозволяє однозначно пов`язати ці витрати саме з цією справою. Також вказує, що заявлений розмір витрат є завищеним та неспівмірним зі складністю справи і обсягом виконаних адвокатом шаблонних робіт.

2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Позовна заява надійшла до суду 20.03.2026.

Ухвалою суду від 01.04.2026 у справі відкрито спрощене позовне провадження і постановлено справу розглядати без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України (а.с. 47).

Також ухвалою суду від 05.06.2026 прийнято рішення про перехід до розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с. 62).

3. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин. Мотивована оцінка аргументів, наведених учасниками та норми права, які застосував суд.

Дослідивши письмові докази, долучені позивачем до матеріалів справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

26.06.2025 ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 уклали договір про споживчий кредит №9407177 у формі електронного документу з використанням електронного підпису 950670 (а.с. 79-94).

Відповідно до п. п. 1.1.-1.6. п. 1 договору № 9407177 від 26.06.2025 кредитодавець зобов`язується на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п.1.3. договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п. 1.2. договору, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісії та проценти за користування кредитом відповідно до графіку платежів та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит.

Сума (загальний розмір) кредиту становить 3000,00 грн.

Кредит надається загальним строком на 360 днів за умови виконання позичальником графіку платежів, з 26.06.2025 (дата надання кредиту). Строк, на який надається окрема частина кредиту, встановлюється графіком платежів.

Повернення кредиту, сплата комісії за надання кредиту, комісії за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) та процентів за користування кредитом має здійснюватися Позичальником зі встановленою періодичністю відповідно до графіку платежів, наведеному у додатку № 1 до договору. Остаточний термін (дата) повернення кредиту, сплати комісій та процентів за користування кредитом (за умови дотримання графіку платежів): 21.06.2026 (дата остаточного погашення заборгованості).

Загальні витрати позичальника за кредитом складають 9798,00 грн. Денна процентна ставка складає: (9798,00 грн/3000,00 грн)/360 днів х 100% = 0.91%. Орієнтовна реальна річна процентна ставка дорівнює 1489,17 відсотків річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника складає 12798,00 грн.

Комісія за надання кредиту: 162,00 грн, яка нараховується за ставкою 5.40 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. Якщо згідно Графіку платежів комісія за надання кредиту підлягає сплаті частинами, сума комісії може складати менш ніж 5.40 відсотків від суми кредиту, якщо внаслідок поділу цієї суми на кількість розрахункових періодів/кількість платежів згідно графіку платежів утворюється не ціле число (дріб). В такому разі дріб округлюється до цілого числа в меншу сторону. Сума цілого числа, помножена на кількість платежів згідно графіку платежів, становить розмір комісії за надання кредиту, визначений цим пунктом.

Комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) (за весь строк кредитування): 9636,00 грн, що нараховується за ставкою 14,60 відсотків від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені графіком платежів, який є додатком №1 до цього договору.

Проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного графіком платежів, нараховуються за ставкою 0,0010 відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом.

Проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 0,0010 відсотків річних від фактичного залишку кредиту починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного графіком платежів. Нараховані згідно п.1.5.3 та 1.5.4 договору проценти за користування кредитом за весь строк кредитування складатимуть: 0,00 грн.

Тип процентної ставки за цим Договором: фіксована. Особливості нарахування та сплати комісій та процентів, а також тіла кредиту встановлені п.п. 2.2.2, 2.2.3 цього Договору.

Згідно з п.п. 2.1. п. 2 договору № 9407177 від 26.06.2025 кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти № НОМЕР_1 .

Відповідно до п.п. 2.2.1-2.2.3. п. 2.2 договору № 9407177 від 26.06.2025 позичальник сплачує кредитодавцю комісію за надання кредиту, комісію за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в п.п. 1.5.1., 1.5.2, 1.5.3, 1.5.4 договору відповідно.

Комісія за надання кредиту нараховується кредитодавцем одноразово в момент видачі кредиту. Строк сплати позичальником загальної (всієї) суми комісії за надання кредиту настає в момент її нарахування і для кожної окремої частини комісії завершується у відповідну дату платежу - дату завершення розрахункового періоду, сума платежу за який включає цю частину комісії, відповідно до графіку платежів, а якщо відповідно до графіку платежів комісія за надання кредиту підлягає сплаті в повному обсязі в першу дату платежу, строк її сплати завершується в цю першу дату платежу.

Комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) нараховується кредитодавцем в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені графіком платежів. Строк сплати позичальником нарахованої суми комісії за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) настає в момент її нарахування і триває до дати платежу (включно), з настанням якої завершується розрахунковий період, в якому така комісія була нарахована, згідно графіку платежів.

Нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату остаточного погашення заборгованості (включно) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування. База для нарахування процентів: фактична кількість днів в місяці, 365 днів в році. Строк сплати процентів настає в день їх нарахування і триває до дати платежу (включно), з настанням якої завершується розрахунковий період, в якому такі проценти були нараховані, згідно графіку платежів.

Строк сплати кожної окремої частини кредиту (тіла кредиту) настає та завершується у відповідну дату платежу, що передбачає сплату цієї частини (тіла) кредиту, згідно графіку платежів. Якщо відповідно до графіку платежів вся сума (тіло) кредиту підлягає сплаті одноразово, строк сплати всієї суми (тіла) кредиту настає та завершується у відповідну дату платежу, що передбачає сплату тіла кредиту, згідно графіку платежів.

Проценти нараховуються за стандартною ставкою, що визначена п. 1.5.4. цього договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій та з інших причин визначена в п. 1.5.3 процентна ставка протягом встановленого графіком платежів першого розрахункового періоду запропонована позичальнику зі знижкою і є меншою за стандартну ставку, визначену п. 1.5.4 договору.

Якщо визначена п. 1.5.3 процентна ставка є нижчою від стандартної ставки, то після завершення першого розрахункового періоду проценти, починаючи з другого розрахункового періоду, встановленого графіком платежів, продовжують нараховуватись за стандартною ставкою згідно п. 1.5.4. договору. Стандартна процентна ставка не є підвищеною.

Якщо розмір зобов`язань позичальника зі сплати процентів протягом першого розрахункового періоду є меншим, ніж заборгованість зі сплати процентів за аналогічний строк та нарахованих на одну базу протягом будь-якого іншого періоду кредитування, це означає, що протягом першого розрахункового періоду позичальнику була надана знижка, що дорівнює різниці між стандартною ставкою, встановленою п. 1.5.4., та процентною ставкою, визначеною п. 1.5.3 договору. Після спливу строку кредитування нарахування процентів за користування кредитом припиняється. Розмір стандартної ставки не може бути збільшено кредитодавцем без письмової (такої, що прирівнюється до письмової) згоди позичальника.

Згідно з п.п. 2.4.1-2.4.3 п. 2.4 договору № 9407177 від 26.06.2025 позичальник зобов`язується здійснювати повернення кредиту, сплачувати проценти за користування кредитом, комісії за надання та обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) в розмірі та у терміни, що встановлені у графіку платежів, наведеному у додатку № 1 до договору, що є невід`ємною частиною договору.

Позичальник має сплачувати поточний загальний платіж за розрахунковий період в день закінчення розрахункового періоду (дату платежу) згідно графіку платежів. Сплата заборгованості до настання дати платежу не звільняє позичальника від необхідності сплати заборгованості в дату платежу, проте може зменшувати її розмір. Сплата заборгованості після спливу дати платежу призводить до прострочення і є підставою виникнення у Позичальника додаткових обов`язків щодо сплати штрафів та/або процентів згідно розділу 4 договору.

Відповідно до п.п. 2.5 договору № 9407177 від 26.06.2025 позичальник зобов`язаний здійснити сплату заборгованості по кредиту одним зі способів, зазначених на сайті кредитодавця. При цьому позичальник самостійно сплачує послуги надавача платіжних послуг, що здійснює переказ грошових коштів, у відповідності до тарифів останнього. Кредитодавець забезпечує позичальнику можливість безкоштовної для нього (без сплати комісій та винагород за переказ) сплати заборгованості через особистий кабінет на сайті кредитодавця, в т.ч. у дні, які відповідно до чинного законодавства України є вихідними, святковими, неробочими. Позичальник має скористатися такою можливістю, зокрема у випадку якщо на момент здійснення платежу йому недоступні інші зручні/звичні для нього способи погашення заборгованості (наприклад у святкові, вихідні дні, нічний час, перебування за кордоном тощо).

Згідно з п.п. 2.7. договору № 9407177 від 26.06.2025 усі платежі за кредитним договором повинні здійснюватися позичальником шляхом переказу коштів кредитодавцю у валюті кредиту в строки та на умовах, встановлених цим договором.

Відповідно до п.п. 4.1., 4.3. договору № 9407177 від 26.06.2025 у разі прострочення позичальником зобов`язань з повернення кредиту (частини кредиту згідно графіку платежів) та/або сплати процентів за його користування та/або комісій та/або інших платежів згідно з умовами цього договору та графіку платежів, позичальник зобов`язується сплатити на користь кредитодавця штраф у розмірі 1000,00 гривень за кожний випадок порушення (невиконання або неналежного виконання) зобов`язання зі сплати платежів у визначені графіком платежів дати платежів, якщо порушення відповідної дати платежу триває більш ніж 2 днів.

Кредитодавець на свій розсуд може не застосовувати жодного виду відповідальності, передбаченого п.п. 4.1, 4.2 цього договору, застосувати один з них або всі одночасно. Вимога(и) кредитодавця про сплату вказаних процентів та/або штрафів позичальником вважається здійсненою(ими), якщо заборгованість зі сплати процентів та/або штрафів відображена в особистому кабінеті позичальника чи іншим чином доведена до його відома (листування, повідомлення тощо).

Сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті позичальником за порушення виконання його зобов`язань, передбачених пп. 4.1, 4.2. цього договору, не може перевищувати 50 відсотків від загальної суми кредиту одержаного позичальником за цим договором, а у випадку, якщо загальний розмір кредиту не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, сукупна сума платежів, передбачених пп. 4.1, 4.2 договору, не може перевищувати розміру подвійної суми, одержаної позичальником за цим договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін. Вказані платежі розраховуються по дату повного погашення простроченої заборгованості, включаючи день такого погашення або до досягнення максимально можливого розміру, визначеного цим пунктом.

Пункт 6 договору № 9407177 від 26.06.2025 передбачає порядок (технологію) укладення договору та спосіб ідентифікації, верифікації позичальника.

Відповідно до п. 6.1 договору № 9407177 від 26.06.2025 цей кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства та доступний зокрема через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.

Згідно з п. 7.1. договору № 9407177 від 26.06.2025 цей договір (з додатками № 1, № 2, № 3 та Правилами) набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені - з моменту отримання кредиту, який визначається згідно Правил та відповідно до способу надання кредиту, визначеному у п. 2.1 цього договору.

Строк дії цього договору складає період, що обчислюється з моменту його укладення і до моменту повного фактичного виконання сторонами своїх зобов`язань. Сторони домовились, що повне виконання зобов`язань повинно відбутись в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості згідно п. 1.4 договору. Якщо зі спливом 3-го дня з моменту укладення цього договору кредитні кошти не будуть відправлені кредитодавцем та/або не будуть отримані позичальником у відповідності з визначеним способом надання кредиту, дія цього договору може бути припинена достроково з відповідним відображенням в особистому кабінеті.

Відповідно до п. 9.1. договору № 9407177 від 26.06.2025 цей кредитний договір (індивідуальна частина) є самостійним кредитним договором (правочином), що містить усі істотні умови, укладений у порядку, спосіб та формі, що відповідає вимогам законодавства. Визнання недійсним, неукладеним, нікчемним будь-якого додатку, документу, що є частиною цього договору (у т.ч. Правил) або окремих умов цього кредитного договору (індивідуальної частини) не має наслідком недійсність, нікчемність або неукладеність цього кредитного договору (індивідуальної частини) в цілому і сторони підтверджують, що уклали б цей кредитний договір (індивідуальну частину) і без включення до нього умов, що визнані недійсними, нікчемними, неукладеними.

У зв`язку з укладенням цього договору позичальник отримує сервіси кредитодавця, пов`язані з наданням та обслуговуванням кредиту, за які встановлені комісії, що визначені цим договором. Якщо позичальник не бажає отримувати вказані сервіси, необхідність отримання яких зумовлена укладенням цього договору, він може відмовитись від укладення цього договору. Відмова від цих сервісів після укладення договору здійснюється позичальником одночасно з відмовою від одержання кредиту\цього договору, згідно пп. 3.4.3, 3.4.4 договору, та за умови, що на момент відмови відповідні сервіси ще не були надані позичальнику.

Згідно з платіжним дорученням № 156529299 від 26.06.2025 ТОВ «Мілоан» на картку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , 26.06.2025 перераховано грошові кошти в сумі 3000,00 грн, призначення платежу: кошти згідно договору № 9407177 (а.с. 13, зворот).

Оцінюючи доводи сторін, викладені у позові та відзиві, суд виходить з такого.

Відповідач у відзиві стверджує, що не підписувала кредитний договір № 9407177, а введений на сайті одноразовий ідентифікатор не може вважатися електронним підписом і не підтверджує її волевиявлення. Суд відхиляє ці доводи з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними. Закон України «Про електронну комерцію» № 675-VIII визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції та встановлює порядок вчинення електронних правочинів. Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону № 675-VIII електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Як встановлено зі змісту договору про споживчий кредит № 9407177 від 26.06.2025, кредит був наданий позичальнику (відповідачу) виключно за допомогою вебсайту кредитодавця за умови ідентифікації позичальника та використання електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором.

Суд також бере до уваги, що укладенню договору передувало заповнення та подання відповідачем Заяви на отримання кредиту № 9407177 від 26.06.2025 (Додаток № 2 до Договору) (а.с. 93). Як встановлено зі змісту вказаної заяви, створеної на сайті кредитодавця, ОСОБА_1 самостійно внесла свої вичерпні персональні та ідентифікаційні дані (дані паспорта, РНОКПП НОМЕР_2 , адресу реєстрації), контактну інформацію (номер мобільного телефону НОМЕР_3 та електронну пошту), а також детальні відомості про свій соціальний та майновий стан (місце роботи, розмір щомісячних доходів). Більше того, саме в цій заяві відповідачем визначено бажану суму кредиту (3000,00 грн), загальний строк кредитування (360 днів) та власноруч вказано реквізити її особистої платіжної картки (Mastercard debit world 516874ХХХХХ6377) для цільового зарахування коштів.

Подавши цю заяву, відповідач підтвердила достовірність наданої інформації, засвідчила розуміння сутності комісій та відсотків, а також виявила чітке, усвідомлене волевиявлення на отримання кредитних коштів на запропонованих умовах. Зазначене повністю спростовує твердження ОСОБА_1 про те, що вона не реєструвалася на сайті та не погоджувала умов кредитування.

Надалі відповідач шляхом власноручного введення одноразового ідентифікатора (коду 950670), згенерованого та отриманого від ТОВ «Мілоан» саме на вказаний нею в анкеті фінансовий номер телефону мобільного зв`язку, підписала кредитний договір. Тобто договір вважається укладеним відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Аналогічну правову позицію Верховний Суд сформулював у постанові від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19, де прямо вказано, що введення одноразового ідентифікатора (SMS-коду) є належним способом підписання електронного правочину та підтверджує волевиявлення сторони.

Відповідачем не спростовано презумпцію правомірності правочину (ст. 204 ЦК України) та не надано жодних доказів того, що її персональними даними, банківською карткою чи мобільним телефоном заволоділа третя особа. Таким чином, сторони договору досягли згоди з усіх істотних умов та уклали його у відповідності до Закону, а тому цей електронний договір за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону). Вказаним договором передбачено порядок та умови погашення кредиту. ОСОБА_1 , підписавши договір, надала беззаперечну згоду на його умови.

Також заперечення відповідача про те, що позивачем не доведено факт перерахування 3000,00 грн саме на її рахунок, спростовуються матеріалами справи. Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором. Судом встановлено, що ТОВ «Мілоан» повністю виконало свої зобов`язання. Відповідно до платіжного доручення №156529299 від 26.06.2025 ТОВ «Мілоан» перерахувало грошові кошти в сумі 3000,00 грн на картку № НОМЕР_1 . Згідно з п.п. 2.1. договору та підписаною відповідачем Заявою на отримання кредиту, саме цю платіжну картку вказала ОСОБА_1 для зарахування кредитних коштів. Доказів на спростування отримання кредиту чи банківських виписок, які б свідчили про ненадходження цих коштів на її рахунок, відповідач не надала.

Відповідач у відзиві не визнає ТОВ «ФК «Сіті Колект» належним кредитором, посилаючись на відсутність первинних документів про оплату за факторингом, неналежне оформлення передачі прав та відсутність повідомлення про заміну кредитора. Суд оцінює ці аргументи критично.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512, ст. 513, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу. Згідно з ч. 1 ст. 1077, 1078, 1082 ЦК України за договором факторингу одна сторона передає грошові кошти, а клієнт відступає своє право грошової вимоги до боржника.

25.11.2025 між ТОВ «ФК «Сіті Колект» (фактор) та ТОВ «Мілоан» (клієнт) укладено договір факторингу № ДО-20251125 (а.с. 14-21). Відповідно до п. 2.2., п. 5.1. цього договору та підписаного сторонами Акта приймання-передачі (а.с. 21, зворот), клієнт передав фактору реєстр боржників. Згідно з копією витягу з реєстру боржників до договору факторингу, право вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором № 9407177 перейшло до позивача (а.с. 24, зворот).

При цьому суд звертає увагу, що долучені позивачем на підтвердження переходу права вимоги документи (договір факторингу, акт приймання-передачі та витяг з реєстру боржників) вчинені в електронній формі та підписані уповноваженими представниками ТОВ «Мілоан» і ТОВ «ФК «Сіті Колект» із застосуванням кваліфікованих електронних підписів (КЕП). Зазначене підтверджується відповідними протоколами створення та перевірки КЕП (а.с. 21, 22, 24), що повністю відповідає вимогам Закон України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та ст. 207 ЦК України. Використання КЕП забезпечує незмінність змісту документів, достовірно ідентифікує підписантів та надає цим електронним документам повної юридичної сили, а тому твердження відповідача про їх неналежність є безпідставними.

Доводи про відсутність доказів оплати за відступлення права вимоги спростовуються наявною у справі платіжною інструкцією № 414 від 25.11.2025, згідно з якою ТОВ «ФК «Сіті Колект» перерахувало на рахунок ТОВ «Мілоан» грошові кошти в сумі 2043764,03 грн з призначенням платежу: оплата фінансування згідно договору факторингу № ДО-20251125 (а.с. 22, зворот).

Що стосується тверджень відповідача про неповідомлення її про заміну кредитора, суд зазначає, що за змістом ст. 516 ЦК України неповідомлення боржника не робить правочин з відступлення права вимоги недійсним; воно лише несе ризик для нового кредитора, якщо боржник виконає зобов`язання первісному кредитору. ОСОБА_1 не виконала кредитні зобов`язання жодному з кредиторів. Отже, до позивача правомірно перейшло право грошової вимоги.

Згідно з правовою позицією яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15 боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Крім того, заперечення відповідача щодо того, що розрахунок заборгованості є одностороннім документом і не підтверджує наявності боргу, не беруться судом до уваги. Розрахунок заборгованості (а.с. 13) є деталізованим документом фінансової установи, який відображає рух коштів, нарахування відсотків, комісій та штрафів відповідно до умов укладеного договору. Відповідач не надала доказів на спростування розміру заборгованості, свого розрахунку не подала. Згідно з ст. 526, 530, 610, 612 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином та у встановлений строк. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо не виконав зобов`язання у строк. Враховуючи, що кошти фактично отримані відповідачем та в добровільному порядку позивачу не повернуті, позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд. Таким чином, позовні вимоги про стягнення тіла кредиту в сумі 3000,00 грн є доведеними та підлягають задоволенню.

ТОВ «ФК «Сіті Колект» у позовній заяві просить стягнути з відповідача заборгованість за комісією за надання (видачу) кредиту в розмірі 3942,00 грн.

Однак, як встановлено судом зі змісту п. 1.5.1 договору про споживчий кредит № 9407177 від 26.06.2025, комісія за надання кредиту становить лише 162,00 грн. При цьому, згідно з наявним у матеріалах справи розрахунком, вказана сума комісії за надання кредиту сплачена відповідачем.

Водночас заявлена позивачем до стягнення сума в розмірі 3942,00 грн за своєю правовою природою та розміром, виходячи з умов договору, є частиною комісії за обслуговування кредиту, загальний розмір якої згідно з п. 1.5.2 договору встановлений на рівні 9636,00 грн. Називаючи вказану суму «комісією за надання кредиту», позивач припускається помилки або діє свідомо з метою приховати дійсну природу цих нарахувань, оскільки комісія за надання кредиту згідно з умовами договору вже сплачена.

Щодо стягнення комісії за обслуговування кредиту суд зазначає таке.

Частиною четвертою статті 42 Конституції України передбачено, що держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.

Згідно зі статтею 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком. Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг.

Особливості регулювання правовідносин за договорами споживчого кредиту передбачені також Законом України «Про захист прав споживачів». 10.06.2017 набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування». Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними, вказаною нормою визначено, що продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Отже, закон передбачає право банку чи іншої фінансової установи встановлювати в договорі і вимагати сплати від позичальника комісій за додаткові та супутні послуги, пов`язані, зокрема, з наданням кредиту. Водночас встановлення комісії за дії, які не є послугою, суперечить положенням закону.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит. Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів.

На підставі частини шостої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцю будь-які платежі, не зазначені в договорі про споживчий кредит та/або не враховані в розрахунку денної та орієнтовної річної процентної ставки. Кредитодавцю та новому кредитору забороняється вимагати сплати будь-яких платежів, не зазначених у договорі.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у своєму правовому висновку у постанові від 09 грудня 2019 року у справі № 524/5152/15 (провадження № 61-8862сво18) зазначив, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку.

Верховний Суд звернув увагу на те, що умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за проведення додаткового моніторингу (обслуговування кредиту), тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, є несправедливими, суперечать принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційними та такими, що суперечать моральним засадам суспільства.

Частиною першою, другою статті 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні Закону України «Про споживче кредитування», є нікчемною.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно з п. 1.5.1. договору про споживчий кредит № 9407177 від 26.06.2025 комісія за надання кредиту становить 162,00 грн. Разом з тим у договорі передбачені наступні умови: «Комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) - встановлена п.1.5.2 цього Договору винагорода за обслуговуванням кредиту (кредитної заборгованості) Кредитодавцем протягом всього строку кредитування, що включає цілодобове надання Позичальнику актуальної облікової інформації шляхом розміщення її в особистому кабінеті Позичальника, зокрема про розмір нарахованої та сплаченої заборгованості за цим Договором, її складові, розрахунок поточного платежу, розрахунок суми для повного погашення заборгованості, графік платежів, негайне оновлення інформації при настанні змін, цілодобове забезпечення можливості через особистий кабінет здійснювати миттєвий безкоштовний для Позичальника переказ з автоматичним додаванням всіх необхідних реквізитів для погашення заборгованості за цим Договором, надсилання Позичальнику текстових повідомлень з нагадуваннями про дати платежів, інформування про зарахування платежів, згенеровані одноразові ідентифікатори/паролі, інші сервісні повідомлення, консультування та надання інформації з питань пов`язаних з обслуговуванням кредиту та виконанням цього Договору службами підтримки Кредитодавця, тощо, яка нараховується Кредитодавцем та сплачується Позичальником за кожний визначений Графіком платежів розрахунковий період (крім останнього)». Відповідно до п. 1.5.2. ця комісія становить 9636,00 грн.

Суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не більше одного разу на місяць, а також у разі зміни істотних умов договору про споживчий кредит, безоплатно повідомляє споживачу інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку щодо погашення заборгованості, а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування», щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування». Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

Матеріали справи не містять доказів того, що відповідач зверталася за отриманням інформації про стан кредиту частіше, ніж раз на місяць, як і доказів реального надання відповідачу послуг, передбачених договором. Крім того, фінансова установа не може стягувати з позичальника платежі за дії, які вона вчиняє на власну користь.

Суд також зазначає, що розмір комісійної винагороди, встановлений договором, з огляду на розмір кредиту, вносить істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживачу, що в сукупності свідчить про те, що оспорювані умови кредитного договору є несправедливими. Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Плата за обслуговування заборгованості (заявлена до стягнення в сумі 3942,00 грн, а загалом передбачена договором у розмірі 9636,00 грн) є вищою за розмір самого кредиту (3000,00 грн), що вочевидь не можна визнати справедливим та розумним.

Колегія суддів ВП ВС у постановах від 13.07.2022 у справі № 363/1834/17, 01.06.2021 у справі № 910/12876/19 зауважила, що сторони не можуть у договорі визначати взаємні права й обов`язки у спосіб, який суперечить існуючому публічному порядку, порушує положення Конституції України, не відповідає передбаченим статтею 3 ЦК України загальним засадам цивільного законодавства, що обмежують свободу договору, зокрема справедливості, добросовісності, розумності (пункт 6 частини першої вказаної статті). Домовленість сторін договору про врегулювання відносин усупереч існуючим у законодавстві обмеженням не спричиняє встановлення відповідного права та/або обов`язку. Тому підписання договору не означає безспірності його умов, якщо вони суперечать законодавчим обмеженням.

Таким чином, вимоги про стягнення комісії за обслуговування кредиту є недоведеними і задоволенню не підлягають.

Окрім того, позивач просив стягнути штрафні санкції в розмірі 6000,00 грн, посилаючись на п. 4.1 договору. Відповідно до ч. 1-3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов`язання. Суд визнає обґрунтованими заперечення відповідача щодо стягнення цих коштів. Відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені) за прострочення. Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває на цей час. Зважаючи на це, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення штрафних санкцій за неналежне виконання кредитного зобов`язання в розмірі 6000,00 грн задоволенню не підлягають.

Крім того, суд звертає увагу, що у позовній заяві ТОВ «ФК «Сіті Колект» просить стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 19942,00 грн. Водночас, розписуючи складові цієї заборгованості, позивач зазначає: тіло кредиту - 3000,00 грн, комісія - 3942,00 грн, штрафні санкції- 6000,00 грн. Загальна сума вказаних позивачем складових становить 12942,00 грн (3000,00 + 3942,00 + 6000,00). Різниця між заявленою до стягнення сумою (19942,00 грн) та сумою наведених складових боргу становить 7000,00 грн. Позивачем не наведено жодного обґрунтування цієї різниці, не вказано її правової природи та не надано жодних доказів (розрахунків) наявності у відповідача боргу на цю суму.

Враховуючи, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи (ч. 1 ст. 13 ЦПК України), безпідставно включена до загального розміру заборгованості сума в розмірі 7000,00 грн задоволенню не підлягає.

Таким чином, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення заборгованості лише за тілом кредиту в розмірі 3000,00 грн.

4. Розподіл судових витрат.

Так, позивачем при зверненні до суду з цим позовом сплачено судовий збір за подачу позову в сумі 2662,40 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що обґрунтованими є вимоги позивача про стягнення з відповідача кредитної заборгованості у сумі 3000,00 грн (тобто 15,04 % від заявленої вимоги в 19942,00 грн), то розмір судового збору, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 400,42 грн, а судовий збір у сумі 2261,98 грн суд покладає на позивача.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу. Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Так, представником позивача на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн надано: договір про надання правничої допомоги № ДО-20260202/001 від 02.02.2026 (а.с. 32, зворот - 33, зворот) відповідно до якого вартість правничої допомоги визначається сторонами за взаємною згодою відповідно до принципу свободи договору, передбаченого ст. 627 ЦК України та зазначається у відповідній заявці клієнта або додатковій угоді до цього договору; прайс - лист адвоката Богомолова В.В., відповідно до якого визначено вартість послуг адвоката (а.с. 34, зворот); додаток № 2 до договору про надання правової допомоги № ДО-20260202/001 від 02.02.2026 - заявку про надання правової допомоги № 468 від 10.02.2026, відповідно до якої сторони погодили надання наступних правових (юридичних) послуг адвокатом товариству по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , а саме: усна консультація, складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду на загальну суму 7000,00 грн (а.с. 35).

Суд доходить до висновку, що матеріалами справи підтверджується надання адвокатом Богомоловим В.В. правничої допомоги. Разом з тим, суд враховує заперечення відповідача щодо неспівмірності витрат, а також ту обставину, що дана справа є малоскладною, стосується стягнення заборгованості за типовим кредитним договором, не потребує вивчення великого обсягу доказів або формування складної правової позиції, а подана позовна заява носить шаблонний характер. З огляду на принципи співмірності та розумності, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу до 4000,00 грн.

Разом з тим судові витрати підлягають розподілу відповідно до розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що обґрунтованими є вимоги позивача про стягнення з відповідача кредитної заборгованості у розмірі 15,04 % від заявленої вимоги, то розмір витрат на професійну правничу допомогу, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 601,60 грн, а витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3398,40 грн суд покладає на позивача.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ч. 2 ст. 140 ЦПК України розмір витрат, пов`язаних з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, пов`язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Відповідно до змісту позовної заяви представник позивача просить стягнути із відповідача судові витрати, пов`язані з підготовкою та направленням документів боржнику у розмірі 381,74 грн. Так, представником позивача на підтвердження витрат, пов`язаних з підготовкою та направленням документів боржнику у розмірі 381,74 грн надано: договір № ДТ-СК-30102025 про надання послуг/виконання робіт з друку, упаковки і розсилки документів, зберігання бланків, конвертів, іншої продукції від 30.10.2025, укладеного між ТОВ «Дірект Технолоджі» та ТОВ «ФК «Сіті Колект», відповідно до якого у порядку та на умовах, визначених договором, виконавець зобов`язується за дорученням (завданням) замовника надати останньому послуги/виконати роботи із закупівлі матеріалів, підготовки документів для розсилки клієнтам замовника, включаючи упаковку листів в конверти, організацію поштової розсилки упакованих документів фізичним або юридичним особам, вказаним замовником в якості адресата (надалі - послуги/роботи), а замовник зобов`язується приймати належним чином надані послуги/роботи і оплатити їх відповідно до умов цього договору. Загальна ціна цього договору складається із загальної вартості послуг/робіт, фактично наданих/виконаних виконавцем замовником впродовж усього строку дії цього договору. Замовник проводить оплату за цим договором в порядку та на умовах, визначених договором, додатками та/або додатковими угодами, укладеними до цього договору.

Виконавець повинен зазначати реквізити цього договору та номер відповідного додатку в актах та інших фінансових або бухгалтерських документах, де дане зазначення можливе; додаток № 3 від 28.01.2026 до договору № ДТ-СК-30102025 про надання послуг/виконання робіт з друку, упаковки і розсилки документів, зберігання бланків, конвертів, іншої продукції від 30.10.2025, відповідно до якого сторони погодили в додатку наступну вартість послуг/робіт за договором у випадку за необхідністю виконання робіт протягом 3-х робочих днів: друк пакету документів до суду, конвертування, організація поштової доставки за комплект, підготовка поштових документів за комплект, обробка бази за комплект та поштові витрати на загальну суму 381,74 грн; акт надання послуг № 80 від 28.02.2026, відповідно до якого ТОВ «ФК «Сіті Колект» перерахувало на рахунок ТОВ «Дірект Технолоджі» грошові кошти за послуги друку та відправці документів (а.с. 36, зворот - 39, 40, 42).

Суд доходить висновку, що матеріалами справи підтверджуються судові витрати, пов`язані з підготовкою та направленням документів боржнику у розмірі 381,74 грн.

Разом з тим за наслідками здійсненої оцінки розміру судових витрат, понесених ТОВ «ФК «Сіті Колект», пов`язаних з підготовкою та направленням документів боржнику, враховуючи, що обґрунтованими є вимоги позивача у розмірі 15,04 % від заявленої вимоги, то розмір судових витрат, пов`язаних з підготовкою та направленням документів боржнику, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, становить 57,41 грн, а судові витрати, пов`язані з підготовкою та направленням документів боржнику у розмірі 324,33 грн, суд покладає на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 4, 12, 13, 76-82, 89, 95, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272-273, 279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Сіті Колект» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» заборгованість за договором про споживчий кредит № 9407177 від 26.06.2025 в сумі 3000 (три тисячі) грн 00 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» судові витрати в розмірі 1059 (одна тисяча п`ятдесят дев`ять) грн 43 коп., які складаються з: судового збору за подачу позовної заяви в розмірі 400,42 грн, витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 601,60 грн та судових витрат, пов`язаних з підготовкою та направленням документів боржнику в розмірі 57,41 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду учасниками справи може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект», місцезнаходження: проспект Соборності, 30 А, приміщення (офіс) 321, м. Київ, 02154, ЄДРПОУ 3950742.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне рішення складено 30.09.2026.

Суддя Сергій ІЛЛЮК