Суд: Летичівський районний суд Хмельницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища
Дата: 29 вересня 2026 р.
Справа: №678/879/26
Суддя: Лазаренко А. В.
КОПІЯ
Єдиний унікальний номер справи 678/879/26
Провадження №2-678-533/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2026 року селище Летичів
Летичівський районний суд Хмельницької області в складі:
головуючого - судді Лазаренка А. В.,
за участю секретаря судового засідання Непийвода Л. Д.,
представника позивача Вареник К. В.,
представника Летичівської селищної ради Буравець Т. В.,
представника відповідача адвоката Крижанівського Д. О.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовною заявою заступника керівника Летичівської окружної прокуратури Яремчука Сергія Володимировича в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Хмельницькій області, Летичівської селищної ради до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок незаконного вилову риби,
встановив:
11 червня 2026 року на адресу суду надійшла позовна заява, за змістом якої ОСОБА_1 спричинив шкоду навколишньому природному середовищу та рибному господарству України, що призвело до зменшення рибних запасів держави й внаслідок вчинення правопорушення його постановою суду від 02 березня 2026 року визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 4 ст. 85 КУпАП. Загальна сума заподіяної шкоди складає 24 123,00 грн., яка в добровільному порядку не відшкодована і питання про її стягнення дотепер не вирішено. За цих обставин прокурор просить суд стягнути із відповідача зазначену суму шкоди.
15 червня 2026 року ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження, призначено розгляд у порядку спрощеного позовного провадження.
11 серпня 2026 року від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив про те, що у своїй позовній заяві позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що за результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення від 07.08.2024 року серії ХМ № 000643 було винесено вищевказану постану, якою його було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП. Жодного обґрунтування існування даного протоколу про адміністративне правопорушення від 07.08.2024 року серії ХМ № 000643 позивач не надав, адже це фактично неможливо, оскільки лов риби він здійснював 22 січня 2026 року о 20 год. 30 хв. Тобто позивач посилається на документ (протокол), який фізично не може підтверджувати обставини цієї справи, оскільки дата його складення передує даті самого адміністративного правопорушення майже на два роки. У даному випадку лов здійснювався в зимовий період, під час підлідної риболовлі, а риба, як встановлено квитанцією про отримання речей і документів, вилучених під час здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення № 16 від 22 січня 2026 року, не була вилучена на зберігання. В даному випадку відсутній склад деліктного правопорушення у вигляді завдання збитків рибному господарству України. У наданих позивачем документах відсутні докази про вилучення об`єктів тваринного світу з природного середовища ( в даному випадку лов риби). Ловля здійснювалася з-під криги, на замерзлій воді, а його затримання відбулось під час безпосереднього процесу лову, тобто об`єкти тваринного світу фактично не покидали свого природного середовища, що підтверджується відсутністю доказів у позивача про вилучення залишків тварин, фіксації смерті чи знищення біоресурсів. Сам факт знаходження риби сітці ще не свідчить про її остаточне вилучення із природного середовища. Матеріали справи не містять жодного доказу того, що риба була доставлена на берег, вибула із природного середовища чи була використана відповідачем. Із наданої позивачем квитанції вбачається, що на зберігання була прийнята лише сітка. Просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
24 серпня 2026 року від представника позивача надійшли Заперечення на відзив відповідача про те, що Постановою Летичівського районного суду Хмельницької області від 02.03.2026 у справі № 678/307/26 встановлено обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП. Таким чином, факт учинення ОСОБА_1 відповідних протиправних дій та їх учинення саме ним повторному доказуванню не підлягає. у додатках до позовної заяви міститься опис об`єктів добування (вилову) від 22.01.2026, у якому зафіксовано вид, кількість та вагу добутих водних біоресурсів. Крім того, у зазначеному документі прямо вказано, що водні біоресурси після зважування та перерахунку залишені особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, на відповідальне зберігання до прийняття рішення судом. Під зазначеним записом міститься підпис ОСОБА_1 . Отже, зміст вказаного опису безпосередньо підтверджує не лише факт виявлення, перерахунку та зважування водних біоресурсів, а й факт їх передачі відповідачу на відповідальне зберігання до вирішення справи судом, що спростовує наведені у відзиві доводи про відсутність передачі виловленої риби на зберігання. Відтак, твердження відповідача про відсутність факту передачі водних біоресурсів на зберігання не лише не підтверджується належними доказами, а й прямо спростовується змістом опису об`єктів добування (вилову) від 22.01.2026, у якому зафіксовано передачу водних біоресурсів ОСОБА_1 на відповідальне зберігання та який засвідчений його підписом. Сам факт перебування риби у забороненому знарядді лову на момент виявлення правопорушення не спростовує факту її незаконного добування, а, навпаки, узгоджується зі способом учинення правопорушення, встановленим постановою Летичівського районного суду Хмельницької області від 02.03.2026 у справі № 678/307/26, яка набрала законної сили. Крім того, доводи відповідача про те, що водні біоресурси нібито продовжували перебувати у природному середовищі, спростовуються описом об`єктів добування (вилову) від 22.01.2026, у якому зафіксовано їх кількість, видовий склад та вагу. Зазначені водні біоресурси були перераховані та зважені, після чого передані ОСОБА_1 на відповідальне зберігання до прийняття рішення судом. Отже, зафіксовані обставини перерахунку, зважування та подальшої передачі водних біоресурсів відповідачу на відповідальне зберігання об`єктивно спростовують його твердження про те, що відповідні біоресурси не були вилучені з природного середовища. При цьому відповідачем не надано належних та допустимих доказів того, що зазначені в описі водні біоресурси після їх перерахунку та зважування були повернуті до водойми. Натомість матеріалами справи підтверджено їх передачу самому відповідачу на відповідальне зберігання. У позовній заяві обґрунтовано наведено правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 10.01.2019 у справі № 541/307/17, відповідно до якого при вирішенні спору про відшкодування збитків, заподіяних незаконним вилученням (добуванням) об`єктів тваринного світу, не має визначального значення, чи була незаконно добута риба надалі повернута до середовища свого перебування. Таким чином, подальша доля незаконно добутих водних біоресурсів не усуває самого факту порушення вимог природоохоронного законодавства. азначення у наведеному фрагменті позовної заяви дати «07.08.2024» замість «22.01.2026» є очевидною технічною опискою, що підтверджується змістом позовної заяви та доданими до неї доказами у їх сукупності. Така описка жодним чином не змінює зміст заявлених вимог, предмет та підстави позову і не створює невизначеності щодо особи відповідача чи правопорушення, з якого виник спір.
У судових засіданнях прокурор Вареник К. В. позовні вимоги підтримала та просила суд стягнути із відповідача на користь держави шкоду, завдану навколишньому природному середовищу незаконним виловом риби у розмірі 24 123,00 грн., які зарахувати на рахунок Летичівської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області.
У судовому засіданні представник відповідача адвокат Крижанівський Д. О. просить відмовити у задоволенні позову з підстав, які наведені у відзиві.
Свідок ОСОБА_2 повідомив, що працює інспектором відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Хмельницькій області. Взимку 2026 року було виявлено поблизу селища Летичів, Хмельницького (Летичівського) району Хмельницької області, ОСОБА_1 , який здійснював незаконний вилов водних біоресурсів (риби) за допомогою сітки з-під криги. Біля нього була виявлена виловлена риба. Вказане було зафіксоване в протоколі про адміністративне правопорушення та матеріали були направлені до суду.
26 червня 2026 року з Летичівської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області надійшла заява про розгляд справи у їх відсутність за наявними у справі доказами, позовні вимоги прокурора підтримують у повному обсязі.
18 серпня 2026 року з Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Хмельницькій області (Хмельницький рибоохоронний патруль) надійшла заява № 1-9-9/974-26 від 03 серпня 2026 року про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги прокурора підтримують у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Згідно ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією (ч. 1). Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону (ч. 2).
Аналогічні положення визначені й ст. 324 ЦК України.
Як зазначено у ч. 1 ст. 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
За змістом ч. 2 ст. 10 Закону України «Про тваринний світ» громадяни відповідно до закону зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними тваринному світу внаслідок порушення вимог законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу.
Згідно ст. 27 Закону України «Про тваринний світ» у порядку загального використання об`єктів тваринного світу громадянам, у випадках, передбачених законодавством, дозволяється безоплатне любительське і спортивне рибальство для особистого споживання (без права реалізації) у визначених відповідно до законодавства водних об`єктах загального користування у межах встановлених законодавством обсягів безоплатного вилову і за умови додержання встановлених правил рибальства і водокористування. В інших випадках любительське і спортивне рибальство здійснюються на праві спеціального використання об`єктів тваринного світу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України відповідно до цього та інших законів.
У абз. 1-3 ст. 34 Закону України «Про тваринний світ» передбачено, що користувачі об`єктами тваринного світу в установленому законодавством порядку зобов`язані: додержуватися встановлених правил, норм, лімітів і строків використання об`єктів тваринного світу; використовувати тваринний світ у способи, що не допускають порушення цілісності природних угруповань і забезпечують збереження тварин, яких не дозволено використовувати.
За приписами ч. 1 ст. 52-1 Закону України «Про тваринний світ» для добування об`єктів тваринного світу забороняються виготовлення, збут, застосування, зберігання отруйних принад, колючих, давлячих та капканоподібних знарядь лову, електроловильних систем (електровудок), електрогону, петель, самоловів, самострілів, вибухових речовин, пташиного клею та монониткових (волосінних) сіток (крім тих, що призначені для промислового лову), а також інших засобів, заборонених законом.
За змістом ст. 63 Закону України «Про тваринний світ» порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону (ч. 1). Відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу несуть особи, винні в: порушенні правил використання об`єктів тваринного світу; незаконному вилученні об`єктів тваринного світу з природного середовища; перевищенні лімітів і порушенні інших встановлених законодавством вимог використання об`єктів тваринного світу (абз. 1, 3-5 ч. 2). Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу. Розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного світу, а також за знищення чи погіршення середовища їх існування встановлюється Кабінетом Міністрів України (ч. 4).
Згідно з п. «б» ч. 1 ст. 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог - здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.
За змістом ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність (ч. 1). Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України (ч. 4). Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів (ч. 5).
Відповідно до ч. 1 ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
У ч. 1 ст. 20 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» передбачено, що шкода, завдана рибному господарству внаслідок знищення або погіршення стану водних біоресурсів та середовища їх перебування внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягає відшкодуванню за рахунок осіб, які безпосередньо здійснювали або замовляли здійснення такої діяльності.
Згідно з ч. 1 ст. 37 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» водні біоресурси, що знаходяться у водних об`єктах (їх частинах), територіальному морі, у виключній (морській) економічній зоні України, на континентальному шельфі, є об`єктами права власності Українського народу, від імені якого права власника на ці ресурси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України та законами України.
У п. 3.15 Правил любительського і спортивного рибальства, затверджених Наказом Державного комітету рибного господарства України 15 лютого 1999 року №19 і зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28 квітня 1999 року за №269/3562 (в редакції на час вчинення кримінального правопорушення) визначено, що забороняється лов водних живих ресурсів: із застосуванням вибухових і отруйних речовин, електроструму, колючих знарядь лову, вогнепальної та пневматичної зброї (за винятком гарпунних рушниць для підводного полювання), промислових та інших знарядь лову, виготовлених із сіткоснастевих чи інших матеріалів усіх видів і найменувань, а також способом багріння, спорудження гаток, запруд та спускання води з рибогосподарських водойм.
П. 6.3 Правил любительського і спортивного рибальства передбачено, що застосування заходів адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних осіб від відшкодування у повному обсязі збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення цих Правил рибальства.
Згідно п. 1 розділу IV Правил любительського рибальства, затверджених Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 19 вересня 2022 року № 700 і зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 16 листопада 2022 року за № 1412/38748 (у чинній редакції) забороняється добування (вилов) такими знаряддями лову: 1) сітками та пастками усіх типів та конструкцій, а також іншими сітковими знаряддями лову, за винятком раколовок конструкції «хапка» та підсак, встановлених цими Правилами розмірів.
Як зазначено у ч. 2 ст. 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч. 1). Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч. 2).
02 березня 2026 року постановою Летичівського районного суду Хмельницької області (справа № 678/307/26, провадження № 3-678-140/26), яка набрала законної сили 12 березня 2026 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнено від адміністративної відповідальності за ч.4 ст.85 КУпАП і постановлено обмежитись усним зауваженням, з конфіскацією в доход держави знарядь і засобів вчинення правопорушення. (протокол про адміністративне правопорушення Серія ХМ №000643 від 22 січня 2026 року). Провадження у справі відносно ОСОБА_1 - закрито.
Згідно постанови суду від 02 березня 2026 року, 22 січня 2026 року близько 20 год. 30 хв. на Щедрівському водосховищі річки Південний Буг, поблизу селища Летичів, Хмельницького (Летичівського) району Хмельницької області, ОСОБА_1 здійснював незаконний вилов водних біоресурсів (риби) за допомогою забороненого знаряддя лову – «сіткою» в кількості 1 (одна) штука з-під криги, при цьому виловив рибу виду «карась сріблястий» в кількості – 12 (дванадцять) штук, «судак звичайний» в кількості – 1 (одна) штука, «плітка» в кількості – 1 (одна) штука, загальною вагою - 5,15 кг., чим своїми діями ОСОБА_1 порушив ч.1 ст.27, п.п.3, 4 ч.2 ст.63 Закону України «Про тваринний світ», пп.1 п.1 розділу ІV «Правил любительського спортивного рибальства та охорони рибних запасів», та своїми діями вчинив адміністративне правопорушення за ч.4 ст.85 КУпАП - заподіявши при цьому збитки рибним запасам України, згідно Такси для обчислення розміру відшкодування шкоди, завданої порушенням законодавства про рибне господарство внаслідок незаконного добування (вилову), знищення або пошкодження водних біоресурсів (додаток №1 до постанови Кабінету міністрів України №1042 від 29.09.2023 року) на загальну суму 24123 грн.
Відповідно до додатка № 1 до постанови та розрахунку розміру шкоди, завданої рибному господарству України від 22 січня 2026 року встановлено наступні такси: - карась сріблястий - 93 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; - судак звичайний - 211 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; - плітка - 92 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з п. 5 підрозділу 1 розділу 20 Податкового кодексу України якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень.
Таким чином, згідно Розрахунку розміру збитку, який проведено відповідно до «Такс для обчислення розміру шкоди, завданої порушенням законодавства про рибне господарство внаслідок незаконного добування (вилову), знищення або пошкодження водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) України (крім континентального шельфу України, виключної (морської) економічної зони України)», затверджених Постановою КМУ від 29.09.2023 р. № 1042, шкода, заподіяна рибним запасам України неправомірними діями ОСОБА_1 склала 24 123,00 грн. (сімнадцять тисяч триста дев`яносто одна гривня 00 коп.): 24 123 грн (12 х 93 х 17+1 х 211 х 17+ 1 х92х 17).
20 травня 2026 року Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Хмельницькій області (Хмельницький рибоохоронний патруль) повідомило Хмельницьку обласну прокуратуру про те, що збитки, завдані рибному господарству України залишаються невідшкодованими ОСОБА_1
22 травня 2026 року Летичівська селищна рада повідомила Летичівську окружну прокуратуру, що у добровільному порядку шкода, заподіяна навколишньому природному середовищу внаслідок незаконного вилову риби ОСОБА_1 не надходила.
У ч. 6 ст. 82 ЦПК України передбачено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Отже, постановою Летичівського районного суду від 02 березня 2026 року, яка набрала законної сили 12 березня 2026 року, встановлено, що ОСОБА_1 22 січня 2026 року здійснив незаконний вилов водних біоресурсів й цим заподіяв істотної шкоди навколишньому природному середовищу і рибному господарству України на загальну суму 24 123,00 грн., зокрема, здійснив вилов: «карась сріблястий» в кількості – 12 (дванадцять) штук, «судак звичайний» в кількості – 1 (одна) штука, «плітка» в кількості – 1 (одна) штука, загальною вагою - 5,15 кг.
На даний час шкода, заподіяна навколишньому природному середовищу ОСОБА_1 внаслідок вчинення адміністративного правопорушення (незаконного вилову риби) в сумі 24 123,00 грн. в добровільному порядку не відшкодована.
За цих обставин шкода, завдана навколишньому природному середовищу незаконним виловом риби підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 .
На підставі ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України прокурор належними і допустимими доказами довів правомірність заявлених вимог, водночас, відповідач не надав доказів, які спростовують твердження прокурора, що є його процесуальним обов`язком, тому позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв`язку з тим, що позовні вимоги підлягають задоволенню, сплачений прокурором судовий збір підлягає стягненню з відповідача.
Керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 5, 10-13, 42-43, 48-49, 76-83, 89, 128, 141, 247, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 351-352, 354-355 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави збитки, заподіяні навколишньому природному середовищу незаконним виловом риби у розмірі 24 123 гривні 00 копійок, які зарахувати на рахунок Летичівської селищної ради, код ЄДРПОУ 04404548: одержувач коштів - ГУК у Хмельницькій області/Летичів стг/24062100, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37971775, банк отримувача - Казначейство України, рахунок отримувача - UА988999980333199331000022663, код класифікації доходів бюджету 24062100).
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Хмельницької обласної прокуратури (пров. Військоматський, 3 м. Хмельницький, код ЄДРПОУ 02911102, Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, р/р UA188201720343120002000002814) сплачений за пред`явлення позову судовий збір в сумі 3328,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
УЧАСНИКИ СПРАВИ:
ПОЗИВАЧ: заступник керівника Летичівської окружної прокуратури, місцезнаходження: вул. Чорновола, 3, селище Летичів, Хмельницький район Хмельницька область, 31500, код ЄДРПОУ Хмельницької обласної прокуратури 02911102, тел.: (03857) 2-05-39, e-mail: let_oprok@khmel.gp.gov.ua наявний зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС 0291110224
в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах:
Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Хмельницькій області, місцезнаходження: вул. Кам`янецька, 257/1 м. Хмельницький, поштовий індекс 29000, код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 42086153, тел. (0382) 79-20-88, 79-20-77, електронна пошта khm.rp@darg.gov.ua, наявний електронний кабінет.
Летичівська селищна рада Хмельницького району Хмельницької області, місцезнаходження: вул. Героїв Крут, 2/1 селище Летичів Хмельницького району Хмельницької області, поштовий індекс 31500, код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 04404548, тел. / факс (03857) 2-05-20, 2-02-15, електронна пошта: rada@letychivotg.gov.ua, наявний електронний кабінет.
ВІДПОВІДАЧ: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , відсутній зареєстрований Електронний кабінет.
Суддя: підпис А. В. Лазаренко
Суддя: А. В. Лазаренко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua