Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №466/9079/25 — Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/9079/25

Провадження № 2/466/686/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2026 року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Свірідової В.В.

при секретарі Солиган М.Р.

за участю представника позивача -адвоката Прійми А.В.

представника відповідача Кадикало Р.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Львівської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття заяви про прийняття спадщини,-

встановив:

30.09.2025 року адвокат Прійма А.В. звернувся в суд з позовом в інтересах ОСОБА_1 до Львівської міської ради, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, в якому просить визначити ОСОБА_2 додатковий строк для прийняття спадщини за її померлою матір`ю - ОСОБА_3 строком у 6 (шість) місяців.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що ОСОБА_4 є донькою ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Інших дітей в сім`ї не було.

Батьком матері позивача ОСОБА_7 , вказано - ОСОБА_8 , та матір – ОСОБА_9 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 бабуся позивача, ОСОБА_9 , померла. Спадкоємцем всього майна на момент її смерті було визначено ОСОБА_10 , що підтверджується заповітом від 17 березня 2004 року, посвідченим приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Гриником І.Ю. та зареєстровано в реєстрі за №961.

ІНФОРМАЦІЯ_2 дідусь позивача, ОСОБА_8 , помер. Спадкоємцем майна за померлим було визначено серед інших матір позивача ОСОБА_11 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 05 червня 2007 року, посвідченим державним нотаріусом П`ятої Львівської державної нотаріальної контори Бобеляк Т.В. та зареєстровано в реєстрі за №4-1557 (спадкова справа №473/07).

Спадкове майно за померлим ОСОБА_8 на користь ОСОБА_12 складалося з 1/5 частки квартири АДРЕСА_1 . Жодних інших об`єктів нерухомості чи рухомого майна в складі спадкового майна виявлено не було.

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла матір позивача, ОСОБА_13 . Спадкова справа після смерті матері позивача не відкривалася, оскільки на момент її смерті в останньої було відсутнє будь-яке нерухоме чи рухоме спадкове майно або документи на нього.

На момент смерті ОСОБА_13 проживала за адресою: АДРЕСА_2 , з дочкою - ОСОБА_14 спільно не проживали та спільне господарство не вели.

Навесні 2025 року від представників садового товариства «Енергетик» позивач дізналася про наявність у померлого дідуся не оформленої раніше земельної ділянки (площею 0,0711 га у смт. Брюховичі). Будь-які документи та інформація про це майно були відсутні в позивача з об`єктивних причин, через що ділянку неможливо було включити до складу спадщини після смерті матері вчасно.

У зв`язку з виявленням нових обставин позивач відкрила спадкову справу у нотаріуса, проте через пропуск шестимісячного строку вимушена звернутися до суду з посиланням на частину 3 статті 1272 ЦК України для визначення додаткового строку.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Львова Свірідової В.В. від 01.10.2025 провадження у справі відкрито та призначено підготовче засідання (а.с.40).

Ухвалою суду від 27.10.2025 витребувано у приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Черник Н.С. матеріали (копію) спадкової справи №29/2025, заведеної після смерті ОСОБА_12 , як померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.53-54).

На виконання ухвали суду приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу надано копію матеріалів спадкової справи №29/2025, заведеної після смерті ОСОБА_12 , як померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.58-112).

Ухвалою суду від 24.02.2026р. закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду (а.с.136).

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю. Просив позов задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача щодо задоволення позову заперечила.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно та всебічно дослідивши зібрані по справі докази, права та обов`язки сторін, перевіривши зібрані по справі матеріали, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав та мотивів.

Згідно з положеннями ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. При цьому дані докази повинні бути належними та достовірними, як це передбачено ст. ст. 77-79 ЦПК України.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце народження – місто Львів, батьками ОСОБА_15 записані: батько - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 13 лютого 1975 року (а.с.19).

Зміна прізвища позивача з дівочого ОСОБА_16 на ОСОБА_17 пов`язана із укладенням шлюбу з гр. ОСОБА_18 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 від 22 липня 2006 р. (а.с.20).

Батьком матері позивача ОСОБА_7 , вказано - ОСОБА_8 , та матір – ОСОБА_9 , що підтверджується свідоцтвом про народження (повторне) серії НОМЕР_3 від 19 червня 1973 року (а.с.21).

ІНФОРМАЦІЯ_1 бабуся позивача, ОСОБА_9 , померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 від 12 червня 2004 року (а.с.22).

Згідно із заповітом від 17 березня 2004 року (посвідченим приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Гриником І.Ю., реєстр №961), єдиною спадкоємицею всього майна визначено ОСОБА_10 (а.с.23).

Зі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 від 15 березня 2005 року вбачається, що дідусь позивача - ОСОБА_8 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.24).

Зі свідоцтва про право на спадщину за законом від 05 червня 2007 року, ппосвідченого державним нотаріусом П`ятої Львівської державної нотаріальної контори Бобеляк Т.В., реєстр №4-1557, спадкова справа №473/07, вбачається, що серед інших спадкоємців майна померлого було визначено матір позивача — ОСОБА_11 (а.с.25-26).

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_13 (мати позивача), що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6 від 04 листопада 2017 року (а.с.27).

Спадкова справа після смерті матері позивача не відкривалася, оскільки на момент смерті ОСОБА_19 в останньої було відсутнє будь-яке нерухоме чи рухоме спадкове майно або документи на нього.

На момент смерті ОСОБА_13 проживала за адресою: АДРЕСА_2 , з дочкою - ОСОБА_14 спільно не проживали та спільне господарство не вели.

З рішення виконавчого комітету Брюховицької селищної ради народних депутатів від 17 травня 1995 року № 206 вбачається, що, безоплатно передано у приватну власність члену садівничого товариства «Енергетик» громадянину ОСОБА_8 , який проживає за адресою: АДРЕСА_3 , земельну ділянку № НОМЕР_7 площею 0,0711 га для ведення індивідуального садівництва за рахунок земель цього товариства. Землевпоряднику виконкому доручено оформити та видати Державний Акт на право приватної власності на землю (а.с.28-31).

На адресу суду надійшло пояснення свідка ОСОБА_20 , в якому свідок підтверджує факт володіння та користування ділянкою та засвідчує, що подружжя ОСОБА_8 та ОСОБА_21 були членами СТ «Енергетик» і постійно користувалися земельною ділянкою № НОМЕР_7 площею 0,0711 га. Зазначає, що після їхньої смерті користування ділянкою продовжувала їхня дочка - ОСОБА_22 , якій свідок особисто допомагав у господарстві.

Щодо причин пропуску строку для прийняття спадщини свідок припускає, що тривалий час право власності не оформлювалося з поважних причин: спадкоємиця ОСОБА_1 на момент смерті матері була неповнолітньою, ймовірно несвоєчасно згадала про наявність земельної ділянки, що належала її дідусеві та в подальшому матері. Окрім того вона також тривалий час перебувала за межами України ( а.с.195-206).

Свідок підтверджує, що написав пояснення власноруч, і просить залучити їх до матеріалів справи №466/9079/25. У разі необхідності допиту звертається з клопотанням про участь у засіданні в режимі відеоконференції, оскільки наразі перебуває за межами України (у Республіці Кіпр).

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

У відповідності до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України визначено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Згідно з ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно ст. 1270 ЦПК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини; якщо виникнення у особи права на спадщину залежить від неприйняття спадщини або відмови в його прийнятті іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється в три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Згідно ч. 3 ст. 1272 вказаного Кодексу за позовом спадкоємця, що пропустив строк для прийняття спадщини із поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до ст.1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Позивач пропустив встановлений строк для прийняття спадщини, тому вправі звернутись в суд з позовом для визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини.

Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008 року, «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

Згідно з положеннями постанови Верховного Суду від 26 червня 2019 року, справа № 565/1145/17, правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними. Такий правовий висновок висловив Верховний Суд України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Зазначений висновок відповідає правовим позиціям Верховного Суду України, які викладені у постановах: від 04 листопада 2015 року № 6-1486цс15, від 26 вересня 2012 року № 6-85цс12.

Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК). Заява про прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини особисто. Зі змісту п. 207 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України вбачається, що письмову заяву про прийняття спадщини та відмову від неї може бути надіслано поштою (втратила чинність на підставі наказу Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року). Надіслання заяви про прийняття спадщини поштою передбачено п. 3.5 гл. 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5.

Норми ст.1272 ЦК щодо права на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини застосовуються до спадкоємців, право на спадкування яких виникло із набранням чинності ЦК.

Відповідно до ст.1272 ЦК визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до змісту ст.1272 ЦК позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається: 1) у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори;2) у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.

При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов`язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім`єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Судом також встановлено, що позивач ОСОБА_23 надала до суду додаткові документи, що підтверджують поважність причин пропуску строку для прийняття нею спадщини, а саме: часті та тривалі поїздки ОСОБА_1 за кордон та перебування за межами України протягом тривалого часу.

Відтак, в силу таких життєвих обставин, позивач була позбавлена можливості вчасно звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

Аналізуючи зібрані по справі докази в світлі наведених правових норм, суд вважає, що строк на звернення із заявою про прийняття спадщини пропущений з поважних причин.

Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст. 76-89 ЦПК України докази в їх сукупності, оскільки позивач пропустив строк прийняття спадщини, то суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини спадкоємцем поважними, а позов задовольнити, та визначити їй додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини.

Задовольняючи позов суд враховує, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними.

Факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування, тому суд приходить до висновку, що позов обґрунтований, підтверджений матеріалами справи та підлягає задоволенню.

Крім того, суд звертає увагу на те, що визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не вирішує питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК України, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.

За таких обставин, суд визнає поважними причини пропуску строку прийняття спадщини, оскільки зазначені обставини ніким не спростовані, інших спадкоємців судом не встановлено, позивачем не було заявлено відмови від спадщини та надає додатковий строк для подання заяви в нотаріальну контору.

Згідно положень Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013р. №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування»: за відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до положень цього ж Листа ВСС України Процесуальне правонаступництво у спорах про визначення додаткового строку для прийняття спадщини ґрунтується також на нормах ст. 1276 ЦК, відповідно до змісту якої якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов`язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).

Таким чином, суд прийшов до висновку, що позивач ОСОБА_23 пропустила встановлений ст. 1270 ЦК України шестимісячний строк для прийняття спадщини після смерті її матері - ОСОБА_24 з поважної причини.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, оскільки позивач пропустила строк прийняття спадщини, то суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини спадкоємцем поважними, а тому приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення.

Задовольняючи позов, суд визначає позивачу додатковий шестимісячний строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_12 , як померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Керуючись ст.ст. 4,5,12,13,76,81,89,141,247,263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

позов задовольнити.

Визначити ОСОБА_2 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері - у, терміном у 6 (шість) місяців, який рахувати з часу набрання рішення суду законної сили.

Понесені судові витрати залишити за позивачем.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 28.09.2026р.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_8 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 .

Відповідач: Львівська міська рада, код ЄДРПОУ 04055896, м. Львів, пл. Ринок, 1.

Суддя В. В. Свірідова