Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №336/8020/26 — Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/8020/26

Провадження №: 2/336/5400/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року м.Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Савеленко О.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач АТ «Універсал Банк» через свого представника – адвоката Павленка С.В. звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якій просить стягнути заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 05.05.2021 у розмірі 44614,41 грн. та судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що 05.05.2021 відповідач ОСОБА_1 звернувся до позивача з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим шляхом застосування власноручного підпису підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг «Monobank», яка разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. На підставі укладеного договору відповідачу було відкрито поточний рахунок та встановлено кредитний ліміт у розмірі 40000,00 грн. Однак, відповідач не здійснює повернення кредиту в терміни та на умовах, визначених умовами та правилами, а також Тарифами, у зв`язку із чим утворилась заборгованість у розмірі 44614,41 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 44258,61 грн. та заборгованості за пенею в сумі 355,80 грн.

Посилаючись на викладені обставини просить суд позов задовольнити.

Ухвалою судді від 14.08.2026 відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалу про відкриття провадження у справі було направлено судом на зареєстровану адресу місця проживання відповідача, а також на адресу фактичного місця проживання відповідача як внутрішньо-переміщеної особи та на електронну адресу.

Згідно з ухвалою про відкриття провадження у справі відповідачу визначено строк на подання відзиву та роз`яснено, що відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі його ненадання у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відзив на позовну заяву не надійшов.

Від сторін клопотання про проведення розгляду справи з їх викликом в судове засідання, в розумінні положень ст.279 ЦПК України, не надходило.

Всебічно вивчивши обставини справи, дослідивши надані письмові докази у сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Суд дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 05.05.2021 відповідач ОСОБА_1 звернулась до банку з метою отримання банківських послуг у зв`язку з чим підписала Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг (далі – заява), в якій визначено, що анкета-заява разом з умовами і правилами обслуговування в АТ «УНІВЕРСАЛБАНК» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів MONOBANK/UniversalBank, таблицею обчислення вартості кредиту і Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг.

У заяві від 05.05.2021 ОСОБА_1 просила АТ «Універсал Банк» відкрити поточний рахунок на її ім`я НОМЕР_1 у гривні та встановити кредитний ліміт на суму, зазначену у мобільному додатку.

Також, підписавши анкету-заяву, відповідач засвідчив «генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису (далі - УЕП) з особистим ключем і відповідним йому відкритим ключем,що буде використовуватися для вчинення правочинів та платіжних операцій. Я визнаю, що УЕП є аналогом власноручного підпису».

На підставі укладеного договору, на ім`я відповідача було відкрито поточний рахунок № НОМЕР_2 у гривні, та встановлено кредитній ліміт в розмірі 40000,00 грн., що підтверджується довідкою про встановлення кредитного ліміту від 08.06.2026.

До позовної заяви позивач додав витяг з Умов і Правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/UniversalBank.

Згідно з п.п.2.3 Розділу І Умов, договір, що укладається між банком та клієнтом є змішаним договором, у якому містяться елементи різних договорів, у тому числі але не виключно: банківського рахунку, депозитного договору, договору про надання кредиту. До відносин між сторонами застосовуються у відповідних частинах положення законодавства щодо договорів, елементи яких містяться у Договорі.

Відповідно до п. 2.12. Розділу І Умов, клієнт, уклавши договір шляхом підписання Анкети-заяви підтверджує, що клієнт до укладення ним договору був ознайомлений з інформацією щодо умов кредитування та орієнтовної загальної вартості кредиту, тощо та отримав відповідні документи від банку і погоджується з ними.

Між сторонами відповідно до розділу І Умов погоджено, що операції, здійснені з використанням коду доступу до додатка, визнаються вчиненими клієнтом і оскарженню не підлягають, за винятком випадків, прямо передбачених законодавством України.

Для надання послуг банк видає клієнту картку (платіжну картку). Підписанням анкети-заяви клієнт і банк уклали договір про надання банківських послуг «Monobank». Датою укладення договору є дата підписання клієнтом анкети-заяви та отримання картки (п.2.1. розділу ІІ Умов). Платіжна карта передається клієнту не активованою, активується банком при додаванні інформації з картки на мобільний додаток з авторизацією за номером телефону, або при активації клієнтом віртуальної картки в мобільному додатку (п.2.4. розділу ІІ Умов). З метою ідентифікації клієнта при проведенні операцій з використанням картки при активації картки встановлюється ПІН-код, який є аналогом власноручного підпису клієнта (п. 2.5. розділу ІІ Умов).

Ліміт кредитування та строк його дії встановлюється згідно умов Договору (п.5.1. розділу ІІ Умов). Клієнт шляхом розрахунку за товари та послуги та/або отримання готівкових коштів з використанням Платіжної картки після встановлення або зміни ліміту до використання, підтверджує факт згоди з встановленням ліміту до використання (п. 5.4. розділу ІІ Умов). Клієнт повинен здійснювати операції в межах Кредитного ліміту з урахуванням вартості послуг банку відповідно до тарифів (п. 5.6. розділу ІІ Умов).

На суму наданого кредиту банк нараховує відсотки. Відсотки нараховуються за кожен календарний день використання кредитного ліміту, з розрахунку 365/366 календарних днів у році, за процентними ставками, зазначеними у тарифах (п. 5.9. розділу ІІ Умов).

Клієнт зобов`язаний щомісяця сплачувати щомісячний мінімальний платіж в розмірі та в термін, що зазначені в мобільному додатку. При несплаті щомісячного мінімального платежу клієнт повинен сплатити штраф за несплату щомісячного мінімального платежу згідно з Тарифами. Банк розглядає будь-який надісланий платіж клієнта як визнання клієнтом даного штрафу в розмірі платежу, що надійшов, але не більше суми штрафу, визначеного тарифами (п.5.11. розділу ІІ Умов).

Згідно з Тарифами «Чорна картка «Мonobank», пільговий період за карткою – до 62 днів, пільгова відсоткова ставка 0,00001% річних; базова відсоткова ставка 3,1% на місяць (нараховується на максимальну заборгованість на день, за умови непогашення заборгованості в повному обсязі в пільговий період, за кожен день з моменту виникнення заборгованості); збільшена відсоткова ставка на місяць за карткою на суму загальної заборгованості 6,2% на місяць (нараховується у випадку наявності простроченої заборгованості).

За порушення строків сплати щомісячного мінімального платежу клієнт сплачує банку відсотки в подвійному розмірі від зазначених у тарифах, що діють на дату нарахування. Відсотки нараховуються від суми загальної заборгованості за кожен день прострочення замість базової процентної ставки, зазначеної в Тарифах (п.5.15. розділу ІІ Умов).

Відповідно до п.5.16 розділу ІІ Умов у разі порушення терміну сплати щомісячного мінімального платежу понад 90 днів вся заборгованість за кредитом вважається простроченою (істотне порушення клієнтом зобов`язань). На залишок простроченої заборгованості банк нараховує, а клієнт сплачує штраф у розмірі згідно з Тарифами, але не більше 50% від суми одержаного клієнтом кредиту. При цьому діє відсоткова ставка за користування кредитом у розмірі 0,00001 % річних.

Відповідно до п.5.22. розділу ІІ Умов, кредит збільшується на суму заборгованості за договором по відсоткам до погашення, по неустойці, якщо на рахунку клієнта не вистачає власних коштів для оплати вказаної заборгованості.

Суду надано розрахунок заборгованості за договором б/н від 05.05.2021, згідно з яким у ОСОБА_1 наявна заборгованість у загальному розмірі 44614,41 грн., яка складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) в розмірі 44258,61 грн. та заборгованості за пенею в розмірі 355,80 грн.

При цьому, жодних доказів, що відповідач користувався грошовими коштами в рахунок кредитного ліміту суду не надано.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч.1 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, у якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до ст.639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.ч.7,12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України також передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтею 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 634 ЦК України договором про приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

Частиною 1 ст.633 ЦК України визначено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Таким чином, суд визнає, що між сторонами 05.05.2021 було укладено кредитний договір у електронній формі, згідно з яким сторони домовились про надання відповідачу кредитного ліміту в розмірі 40000,00 грн.

Між тим, судом встановлено, що належних та достовірних доказів користування відповідачем ОСОБА_1 коштами кредитного ліміту матеріали справи не містять.

Частиною 1 статті 229 ЦПК України передбачено, що суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази.

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст. 129 Конституції України.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

У постанові Верховного Суду від 13.05.2020 у справі № 219/1704/17 вказано, що за загальним правилом тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову, покладається на позивача.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позову у повному обсязі.

За приписами ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому судові витрати у вигляді сплаченого судового збору за пред`явлення позовної заяви до суду у сумі 3328,00 гривень, слід залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 12-13, 19, 76-82, 89, 95, 133, 137, 141, 178, 223, 247, 258-259, 263-265, 272-274, 279, 280-283 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Акціонерного товариства «Універсал банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання до суду позовної заяви у сумі 3328,00 гривень залишити за позивачем.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Акціонерне товариство «Універсал Банк», код ЄДРПОУ 21133352, місцезнаходження: м. Київ, вул. Оленівська, буд. 23.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.А.Савеленко

01.10.26