Суд: Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: факту смерті, з них: на тимчасово окупованій території України
Дата: 29 вересня 2026 р.
Справа: №335/10648/26
Суддя: Макаров В. О.
1Справа № 335/10648/26 2-о/335/328/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМУКРАЇНИ
30 вересня 2026 року м. Запоріжжя
Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі:
головуючого судді Макарова В.О.,
за участі секретаря судового засідання Філатової О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Олександрівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Вертелецького М.О., звернувся до суду з заявою про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України.
В обґрунтування заяви посилаються на те, що заявник ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2
ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Солодководне Розівської селищної територіальної громади Пологівського району Запорізької області громадянка України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка с. Білогір`я Оріхівського району Запорізької області, Україна, померла.
Доказом смерті матері заявника ОСОБА_2 є видане «свидетельство о смерти» серії НОМЕР_1 від 22.09.2026, відповідно до якого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 о 12 год. 15 хв. у с. Солодководне. У документі місце смерті зазначено як «российская федерация, обл. Запорожская, Куйбышевский район, с. Сладководное», а у графі громадянство «российская федерация».
Смерть ОСОБА_2 також підтверджується виданою «справкой о смерти» № С-00640 від 22.09.2026, у якій зазначено ту саму дату та місце смерті, а причиною смерті вказано хронічну серцево-судинну недостатність, дифузний кардіосклероз та ішемічну хворобу серця.
Факт смерті та поховання ОСОБА_2 додатково підтверджується фотографіями місця її поховання. На надмогильній табличці зазначено: « ОСОБА_2 », дата народження – ІНФОРМАЦІЯ_2 , дата смерті – ІНФОРМАЦІЯ_1 , що узгоджується з іншими поданими доказами.
Крім того, на одній з наданих фотографій зафіксовано, що ОСОБА_2 похована безпосередньо поруч зі своїм померлим чоловіком — батьком заявника, ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 – 02.11.201..), пам`ятник якому розташований біля свіжого поховання. Зазначена обставина у сукупності зі свідоцтвом про одруження померлої та свідоцтвом про народження заявника беззаперечно підтверджує факт смерті саме матері заявника та факт її родинного поховання.
Встановлення факту смерті ОСОБА_2 необхідне заявнику для проведення державної реєстрації її смерті відповідно до законодавства України, отримання свідоцтва про смерть державного зразка та подальшого звернення до нотаріуса з метою оформлення спадкових прав.
Враховуючи тимчасову окупацію с. Солодководне російською федерацією, органи державної влади України, зокрема органи державної реєстрації актів цивільного стану України, на цій території своїх повноважень не здійснюють. Документи про смерть ОСОБА_2 видані окупаційними органами не є документами встановленої законодавством України форми, на підставі яких можливо провести державну реєстрацію смерті в загальному порядку.
Зважаючи на викладене, просять встановити факт смерті громадянина України – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки села Білогір’я Оріхівського району Запорізької області, Україна, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Солодководне Пологівського району Запорізької області, Україна, причина смерті – хронічна серцево-судинна недостатність.
У заяві, представник заявника адвокат Вертелецький М.О. просить суд розглядати справу без його участі та участі заявника ОСОБА_1 .
Представник Олександрівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку.
Суд, вивчивши матеріали справи, письмові документи, вважає, що вимоги заявника підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є сином ОСОБА_2 , що підтверджується: повторним свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 27.03.2026, відповідно до якого батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ;- цифровою копією актового запису про народження № 04, складеного 10.02.1992 Солодководненською сільською радою Куйбишевського району Запорізької області, яка також містить відомості про матір заявника – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Також на сторінці 7 паспорта померлої ОСОБА_2 є відмітка про дітей, де під № 3 записано: « ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 »
21.09.2026 матір заявника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка с. Білогір`я Оріхівського району Запорізької області, громадянка України (паспорт громадянина України НОМЕР_3 , виданий 11 березня 1999 року Розівським РВ УМВС України в Запорізькій області, довідка про присвоєння ідентифікаційного номера (РНОКПП НОМЕР_4 ), померла у селі Солодководне Розівської селищної територіальної громади Пологівського району Запорізької області.
На підтвердження смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заявник надав: «свидетельство о смерти» серії НОМЕР_1 від 22.09.2026, відповідно до якого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 о 12 год. 15 хв. у с. Солодководне. У документі місце смерті зазначено як «российская федерация, обл. Запорожская, Куйбышевский район, с. Сладководное», а у графі громадянство «российская федерация»; «справку о смерти» № С-00640 від 22.09.2026, у якій зазначено ту саму дату та місце смерті, а причиною смерті вказано хронічну серцево-судинну недостатність, дифузний кардіосклероз та ішемічну хворобу серця.
Крім того, на підтвердження факту смерті та поховання ОСОБА_2 суду надано фотографії місця поховання. На надмогильній табличці зазначено: « ОСОБА_2 », дата народження – ІНФОРМАЦІЯ_2 , дата смерті – ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Так, підставою для вирішення справи про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України відповідно до ч. 8 ст. 315 ЦПК України є відсутність свідоцтва про смерть, в якій констатується факт смерті та неможливості надання даних документів до відділу державної реєстрації актів цивільного стану для проведення державної реєстрації смерті.
Відповідно до ст. 315 ЦПК України, суди розглядають в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.
Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Відповідно до вимог ст. 317 ЦПК України, заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника.
Заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.
Пунктом 1 глави 5 розділу III Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18.10.2000 року №52/5, визначені підстави для державної реєстрації смерті, однією з підстав є рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час.
Згідно п. 1 постанови Пленуму ВСУ №5 від 31.03.1995р. «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: - згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; - чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; - заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; - встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.
Відповідно до ст. 1, 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 9 зазначеного Закону, державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, ще передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Державна реєстрація смерті проводиться за місцем проживання заявника у разі: 1) якщо заява надійшла після закінчення одного року з дня настання смерті; 2) встановлення у судовому порядку факту смерті; 3) звернення для реєстрації смерті особи, оголошеної судом померлою
Проаналізувавши вимоги чинного законодавства, з`ясувавши повно, всебічно та об`єктивно усі обставини справи, оцінивши надані суду докази в їх сукупності з точки зору їх належності, допустимості, достатності і взаємозв`язку, суд вважає встановленим та доведеним той факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на тимчасово окупованій території у селі Солодководне Розівської селищної територіальної громади Пологівського району Запорізької області.
Факт смерті підтверджується аргументами заявника, які зазначені у заяві, яку суд вважає необхідним прийняти до уваги при ухваленні рішення
Європейський суд з прав людини розвиває цей принцип у своїй практиці (рішення у справах «Лоізіду проти Туреччини», 18.12.1996, «Кіпр проти Туреччини», 10.05.2001, «Мозер проти Республіки Молдови та Росії», 23.02.2016) - зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих defacto органів та інститутів (окупаційної влади) далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать. При цьому, у виняткових випадках, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу
Доказів, які б спростували факт смерті суду не надано.
Також суд враховує, що відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376, с. Солодководне Розівської селищної територіальної громади Пологівського району Запорізької області віднесено до тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, де державні органи влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження і відповідно заявник немає можливості отримати свідоцтво про смерть батька у відповідності до вимог чинного на території України законодавства, а також підтвердити відповідний факт в позасудовому порядку заявник також не має можливості.
Однак факт, про встановлення якого просить заявник, має для нього юридичне значення, оскільки це необхідно для отримання свідоцтва про смерть встановленого законодавством України зразка та реалізації в подальшому всіх належних прав та свобод громадянина України.
На підставі викладеного, з метою захисту законних прав та інтересів заявника, суд приходить до висновку про задоволення її заяви повністю.
Відповідно до ч. 4 ст. 317 ЦПК України, ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, підлягає негайному виконанню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 259, 263, 265, 293, 315 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Олександрівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України - задовольнити.
Встановити факт смерті громадянки України – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженки села Білогір`я Оріхівського району Запорізької області, Україна, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 у селі Солодководне Пологівського району Запорізької області, Україна, причина смерті — хронічна серцево-судинна недостатність.
Рішення суду підлягає негайному виконанню. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі у 30-денний строк з дня проголошення судового рішення, апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Заявник: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_1 .
Заінтересована особа – Олександрівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, пр. Соборний, 111, ЄДРПОУ 42987331, м. Запоріжжя, 69095.
Суддя В.О. Макаров
Оригінал: reyestr.court.gov.ua