Суд: Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 24 вересня 2026 р.
Справа: №335/7006/26
Суддя: Рибалко Н. І.
1Справа № 335/7006/26 2/335/3626/2026
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 вересня 2026 року м. Запоріжжя
Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Рибалко Н.І., за участю секретаря судового засідання Чибінової Н.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,
ВСТАНОВИВ:
24.06.2026 ТОВ «Факторинг Партнерс» звернулося до суду з вищевказаним позовом, у якому просить суд стягнути із ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за договором про споживчий кредит № 5136916 від 29.09.2021 у розмірі 45 937,50 грн., з яких: 7 000,00 грн. заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту), 38 237,50 заборгованість за нарахованими процентами; за договором позики №1696857 від 29.03.2021 у розмірі 19 817,72 грн, з яких: 5 892,19 грн. заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту), 13 924,57 грн. заборгованість за нарахованими процентами, 0,96 грн. заборгованість за нарахованими 3% річних; за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №2341275 від 10.09.2021 у розмірі 13 120,00 грн, з яких: 4 000,00 грн. заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту), 9 120,00 грн. заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, а також судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 29.09.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 5136916, за умовами якого відповідачка отримала кредит у розмірі 7 000,00 грн. строком на 30 дні за процентною ставкою за користування кредитними коштами 1,25 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом; стандартна процентна ставка 5,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом; комісія за надання кредиту 10,00% від суми кредиту нараховується одноразово.
ТОВ «Мілоан», як первісний кредитор, свої зобов`язання за договором виконав, надавши кредитні кошти відповідачці шляхом переказу у безготівковій формі.
13.01.2022 було укладено договір № 13-01/2022-79 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 5136916.
10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 5136916.
10.03.2026 було укладено договір № 10-03/26 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 5136916.
Таким чином, ТОВ «Факторинг Партнерс» наділено правом вимоги до відповідачки за договором № 5136916.
Відповідачка свої зобов`язань за кредитним договором не виконує, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує, в зв`язку з чим виникла заборгованість за договором № 5136916 від 29.09.2021 у розмірі 45 937,50 грн., з яких: 7000,00 грн. заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту), 38 237,50 заборгованість за нарахованими процентами.
Крім того, 29.03.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №1696857, за умовами якого відповідачка отримала позику у розмірі 6 030,00 грн. строком на 30 дні за процентною ставкою за користування кредитними коштами 1,99 %.
22.02.2022 було укладено договір № 22/02/2022 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 1696857.
10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 1696857.
10.03.2026 було укладено договір № 10-03/26 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 1696857.
Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 1696857.
Відповідачка свої зобов`язань за кредитним договором не виконує, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує, в зв`язку з чим виникла заборгованість за договором позики №1696857 від 29.03.2021 у розмірі 19 817,72 грн, з яких: 5 892,19 грн. заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту), 13 924,57 грн. заборгованість за нарахованими процентами, 0,96 грн. заборгованість за нарахованими 3% річних.
Крім того, 10.09.2021 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №2341275, за умовами якого відповідачка отримала кредит у розмірі 4 000,00 грн. строком на 30 дні за процентною ставкою за користування кредитними коштами 1,90 %.
05.05.2023 було укладено договір № 05052023 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2341275.
23.05.2024 було укладено договір № 23/05/24 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2341275.
Таким чином, ТОВ «Факторинг Партнерс» наділено правом вимоги до відповідача за договором №2341275.
Відповідачка свої зобов`язань за кредитним договором не виконує, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує, в зв`язку з чим виникла заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №2341275 від 10.09.2021 у розмірі 13 120,00 грн, з яких: 4 000,00 грн. заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту), 9 120,00 грн. заборгованість за нарахованими процентами.
Ухвалою судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 03.07.2026 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, сторонам по справі надано строк для подання заяв по суті справи, призначено судове засідання.
Представник позивача належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не з`явився, разом з тим у позовній заяві просив суд розглянути справу за відсутності представника, позовні вимоги просить задовольнити у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідачка у судове засідання повторно не з`явилася, про дату, час та місце судового засідання повідомлялася судом належним чином, на підставі ч. 1 ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» та в порядку, передбаченому ч. 11 ст. 128 ЦПК України шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі Судової влади України. Згідно з ч. 11 ст. 128 ЦПК України з опублікуванням оголошення про виклик, особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи. Причини неявки у судове засідання відповідачка не повідомила, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалася. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за її відсутності суду не надала.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
У зв`язку з чим, на підставі ст.ст.247, 280, 281 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу, в порядку заочного розгляду.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані до суду докази у їх сукупності було встановлено наступні факти та відповідні ним правовідносини.
Так, відповідно до приписів ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За правилом ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За змістом п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно вимог ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Положеннями ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
За правилами ч. ч. 12, 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
У п. 2 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Статтею 514 ЦК України, встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено за договором або законом.
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.
Отже, за змістом наведених положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.
Судом встановлено, що 29.09.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 5136916, відповідно до умов якого, відповідачу надано грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі 7 000,00 грн., строком на 30 днів (з 29.09.2021 по 29.10.2021).
Відповідно до п.п. 1.5.1., 1.6. кредитного договору, комісія за надання кредиту складає 700,00 грн., яка нараховується за ставкою 10% від суми кредиту, одноразово. Проценти за користування кредитом: 2 625,00 грн., які нараховуються за ставкою 1,25 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
Згідно з п. 2.1. кредитного договору, кредитні кошти надаються Позичальнику шляхом переказу на Картковий рахунок.
Відповідно до п. 6.1. кредитного договору, кредитний договір укладається в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства та\або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.
Відповідно до довідки ТОВ «Мілоан» про ідентифікацію, ОСОБА_1 підписала договір про споживчий кредит № 5136916 від 29.09.2021, за допомогою одноразового ідентифікатора «W15510». Факти підписання договору відповідач не оспорювала та не спростувала.
На виконання умов договору про споживчий кредит № 5136916 від 29.09.2021, ТОВ «Мілоан» перерахувало кошти в сумі 7 000,00 грн. на банківську картку, що підтверджується квитанцією №1778512890 від 30.09.2021. Факт отримання грошових коштів на свою банківську картку відповідач не оспорювала та не спростовала.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що кредитний договір укладено сторонами в електронному вигляді за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», а зазначені у ньому умови не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», крім того відсутні належні докази про те, що договір укладено іншою особою, а грошові кошти перераховані на банківську картку, яка відповідачці не належить.
10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 5136916.
10.03.2026 було укладено договір № 10-03/26 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 5136916.
Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 10-03/26 від 10.03.2026, ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло право грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит № 5136916 від 29.09.2021 у розмірі 45 937,50 грн., з яких: 7 000,00 грн. заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту), 38 237,50 заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.
Разом з тим, договори факторингу не визнані недійсними у встановленому порядку, тобто презумпція правомірності правочину, передбачена статтею 204 ЦК України, не спростована. Укладені договори факторингу є належними доказами переходу прав вимог до боржника за кредитним договором.
Таким чином до позивача, перейшли всі права щодо права вимоги до відповідачки за договором про споживчий кредит № 5136916 від 29.09.2021.
Згідно з розрахунком заборгованості, у зв`язку з неналежним виконанням умов договору про споживчий кредит № 5136916 від 29.09.2021, у відповідачки ОСОБА_1 перед позивачем, як новим кредитором, наявна заборгованість у розмірі 45 937,50 грн., з яких: 7 000,00 грн. заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту), 38 237,50 заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.
За вказаних обставин судом встановлено, що відповідачем отримано кошти в сумі 7000,00 грн., які нею не повернуті, а тому кошти у зазначеному розмірі підлягають стягненню з відповідачки на користь ТОВ «Факторинг Партнерс», яке набуло права стягнення.
Разом з тим, вимога позивача в частині стягнення з відповідачки заборгованості за процентами за договором про споживчий кредит № 5136916 від 29.09.2021 укладеним з ТОВ «Мілоан» з 30.10.2021 по 10.03.2026 задоволенню не підлягає, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
З аналізу зазначених норм матеріального права слідує, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що за умовами укладеного між ТОВ «Мілоан» та відповідачем кредитного договору, дана фінансова установа надала позичальнику суму кредиту, а остання зобов`язувалася повернути наданий кредит у повному обсязі до 29.10.2021. Доказів погодження інших строків нарахування процентів за договором про споживчий кредит № 5136916 від 29.09.2021 суду не надано.
Таким чином, позикодавець відповідно до ст. 1048 ЦК України мав право стягнути заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування за договором про споживчий кредит № 5136916 від 29.09.2021 укладеним з ТОВ «Мілоан» до 29.10.2021, після закінчення строку його дії у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти, що узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 05.04.2023 року у справі № 910/17048/17.
Досліджений судом розрахунок заборгованості свідчить про те, що визначені позивачем до стягнення заборгованості по нарахованих та несплачених процентах за користування позикою включає період, який виходить за межі строку кредитування.
Оскільки після закінчення строку кредитування у позикодавців відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти, то заявлені ТОВ «Факторинг Партнерс», як правонаступника ТОВ «Мілоан», вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості по відсотках за користування кредитом за період з 30.10.2021 по 10.03.2026, є безпідставними та задоволенню не підлягають.
З урахуванням викладеного, оскільки відповідачка умови за вказаним кредитним договором належним чином не виконувала, право вимоги за цим договором перейшло до позивача, то суд вважає за необхідне, стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» заборгованість за договором за про споживчий кредит № 5136916 від 29.09.2021 у розмірі 9 625,00 грн., з яких: 7 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 2625,00 грн. - сума заборгованості за процентами.
Крім того, 29.03.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №1696857, відповідно до умов якого остання отримала фінансовий кредит в розмірі 6 030,00 грн. строком на 30 дні, з кінцевим терміном повернення кредиту 05.01.2024 зі сплатою відсотків за користування кредитом за стандартною ставкою у розмірі 1,99 % в день та за заниженою ставкою 0,49% в день.
Згідно з п. 1 Договору позики, позикодавець зобов`язується передати у власність грошові кошти, на погоджених умовах договору у строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.
Підписанням цього договору відповідачка підтверджує, що вона ознайомлена на сайті https://clickcredit.ua/informaciya з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачена ст. 12 Закону України «Про фінансові та державне регулювання ринків фінансових послуг (п. 4 Договору позики).
А також погодилася, що до моменту підписання Договору позики вивчила цей договір та правила надання грошових коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, розміщених на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/ (надалі «Правила»), їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладання цього договору їй зрозумілі (п.п. 4.2 Договору позики).
Договір підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором j8uKOC26hG (п. 11 договору).
Суд враховує, що правомірність укладеного договору позики №1696857 від 29.03.2021 як правочину ким-небудь із сторін не оспорено, тому він є чинним і обов`язковими для виконання.
Згідно з довідкою № КД-000107726/ТНПП від 13.01.2026 ТОВ «ФК Фінекспрес» (платіжна установа), підтверджує прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (код ЄДРПОУ 39861924), відповідно до умов договору про переказ коштів №23-01-18/5 від 23.01.2018, укладеного між Компанією/ТОВ «ФК ФІНЕКСПРЕС» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та завершення наступної платіжної операції, зокрема 29.03.2021, сума 6 030,00 грн. за номером платіжної картки № НОМЕР_1 , номер платежу 967afd5d-b2fb-4696-a9c1-ef80d50d5a6b. Оскільки Компанія не здійснює операцій з готівковими грошима, а переказ коштів здійснюється виключно у безготівковій формі, видаткові касові ордери на суму переказу не складаються.
22.02.2022 було укладено договір № 22/02/2022 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 1696857.
10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 1696857.
10.03.2026 було укладено договір № 10-03/26 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 1696857.
Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 10-03/26 від 10.03.2026, ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло право грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за договором позики №1696857 від 29.03.2021 у розмірі 19 817,72 грн, з яких: 5 892,19 грн. заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту), 13 924,57 грн. заборгованість за нарахованими процентами, 0,96 грн. заборгованість за нарахованими 3% річних
Разом з тим, договори факторингу не визнані недійсними у встановленому порядку, тобто презумпція правомірності правочину, передбачена статтею 204 ЦК України, не спростована. Укладені договори факторингу є належними доказами переходу прав вимог до боржника за кредитним договором.
Таким чином до позивача, перейшли всі права щодо права вимоги до відповідачки за договором позики №1696857 від 29.03.2021.
Згідно з розрахунком заборгованості, у зв`язку з неналежним виконанням умов договору позики №1696857 від 29.03.2021, у відповідачки ОСОБА_1 перед позивачем, як новим кредитором, наявна заборгованість станом на 22.02.2022 у розмірі 19 817,72 грн, з яких: 5 892,19 грн. заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту), 13 924,57 грн. заборгованість за нарахованими процентами, 0,96 грн. заборгованість за нарахованими 3% річних.
За таких обставин судом встановлено, що відповідачка отримала грошові кошти в сумі 6 030,00 грн. та оскільки зазначена сума була повернута нею лише частково, невиконане грошове зобов`язання у розмірі 5 892,19 грн. та 3% річних у розмірі 0,96 грн. підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Факторинг Партнерс», яке набуло права вимоги у встановленому законом порядку.
Разом з тим, вимога позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості за процентами за договором позики №1696857, укладеним 29.03.2021 з ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» з 29.04.2021 по 22.02.2022 задоволенню не підлягає, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
З аналізу зазначених норм матеріального права слідує, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що за умовами укладеного між ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачкою договору позики, дана фінансова установа надала позичальнику суми позики, а остання зобов`язувалась повернути надану позику у повному обсязі до 28.04.2021 Доказів погодження інших строків нарахування процентів за договором позики №1696857 від 29.03.2021 суду не надано.
Таким чином, позикодавець відповідно до ст. 1048 ЦК України мав право стягнути заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування за договором позики №1696857, укладеним 29.03.2021 з ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до 28.04.2021, після закінчення строку його дії у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти, що узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 05.04.2023 року у справі № 910/17048/17.
Досліджений судом розрахунок заборгованості свідчить про те, що визначені позивачем до стягнення заборгованості по нарахованих та несплачених процентах за користування позикою включає період, який виходить за межі строку кредитування.
Оскільки після закінчення строку кредитування у позикодавців відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти, то заявлені ТОВ «Факторинг Партнерс», як правонаступника ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості по відсотках за користування позикою за період з 29.04.2021 по 22.02.2022, є безпідставними та задоволенню не підлягають.
З урахуванням викладеного, оскільки відповідачка умови за вказаним кредитним договором належним чином не виконувала, право вимоги за цим договором перейшло до позивача, то суд вважає за необхідне, стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» заборгованість за договором позики №1696857 від 29.03.2021 у розмірі 6 779,56 грн., з яких: 5 892,19 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 886,41 грн. - сума заборгованості за процентами, 0,96 грн. заборгованість за нарахованими 3% річних
Крім того, 10.09.2021 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №2341275, відповідно до умов якого відповідачка отримала фінансовий кредит в розмірі 4 000,00 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_2 .
Згідно з п. 1.3 Договору строк кредиту 30 днів: з 10.09.2021 по 10.10.2021. Детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується – Графік платежів), що є Додатком №1 до цього Договору. Графік платежів розраховується за зниженою процентною ставкою, виходячи з припущення, що Споживач виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в Договорі. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в Розділі 4 цього Договору.
Пунктом 1.4.1. Договору передбачено стандартну процентну ставку, яка становить 1,90% в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п. 1.3 Договору.
Пунктом 1.4.1. Договору передбачено знижену процентну ставку, яка становить 1,14% в день та застосовується відповідно до умов зазначених у даному пункті договору.
Згідно з п. п. 3.1 Кредитного договору обчислення нарахування процентів за цим Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт».
Кредитний договір укладений сторонами в електронному вигляді з використанням електронного підпису «Х685», відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», при укладенні цього договору сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов та у сторін, відповідно до приписів статті 11 ЦК України, виникли права та обов`язки, які витікають із кредитного договору.
На підставі погоджених умов, викладених в п. 2.1. Договору ТОВ «Лінеура Україна» надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок фізичної особи за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_2 , яку відповідачем вказано особисто під час укладання договору.
Також, 10.09.2021 відповідачем було підписано таблицю обчислення загальної вартості кредиту та паспорт споживчого кредиту.
Кредитні кошти у розмірі 4 000,00 грн. були перераховані ТОВ «Лінеура Україна» 10.09.2021 12:23:10 маска картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua – 107716222, призначення платежу: Зарахування 4000 грн на карту НОМЕР_1 , що підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 04.03.2024 №39070-043.
Таким чином, зарахування кредитних коштів в сумі 4 000,00 грн. на картковий рахунок відповідача підтверджується належними доказами.
Надалі, 10.10.2021 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено Додатковий договір до договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №2341275 від 10.09.2021 за умовами якого строк користування кредитом за Договором продовжено на 30 днів. Встановлено дату повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом до 10.11.2021. Сторони погодили наступну процентну ставку за користування кредитом протягом строку, встановленого в п.3.1 цього Додаткового договору: 1,90% від суми кредиту за кожен день користування кредитом. Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення цього Додаткового договору складає: 24079,41% річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення цього Додаткового договору складає: 6 280,00 грн.
Відповідачка ОСОБА_1 підписала Додатковий договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором «H511».
05.05.2023 було укладено договір № 05052023 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2341275.
23.05.2024 було укладено договір № 23/05/24 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2341275.
Відповідно до реєстру заборгованостей № 5 до Договору факторингу № 23/05/24 від 23.05.2024, ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло права грошової вимоги до відповідачки в сумі 13 120,00 грн, з яких: 4 000,00 грн. заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту), 9 120,00 грн. заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.
Разом з тим, договори факторингу не визнані недійсними у встановленому порядку, тобто презумпція правомірності правочину, передбачена статтею 204 ЦК України, не спростована. Укладені договори факторингу є належними доказами переходу прав вимог до боржника за кредитним договором.
Таким чином до позивача, перейшли всі права щодо права вимоги до відповідачки за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №2341275 від 10.09.2021.
Згідно з розрахунками заборгованості, у зв`язку з неналежним виконанням умов за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №2341275 від 10.09.2021, у відповідачки ОСОБА_1 перед позивачем, як новим кредитором, наявна заборгованість у розмірі 13 120,00 грн, з яких: 4 000,00 грн. заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту), 9 120,00 грн. заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.
За вказаних обставин судом встановлено, що відповідачкою отримано кошти в сумі 4 000,00 грн., які нею не повернуті, а тому кошти у вказаному розмірі підлягають стягненню на користь ТОВ «Факторинг Партнерс», яке набуло права стягнення.
Разом з тим, вимога позивача в частині стягнення з відповідачки заборгованості за процентами за договоромпро надання коштів на умовах споживчого кредиту №2341275 укладеним 10.09.2021 з ТОВ «Лінеура Україна» з 11.11.2021 по 08.02.2022 задоволенню не підлягає, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
З аналізу зазначених норм матеріального права слідує, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що за умовами укладеного між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачкою кредитного договору дана фінансова установа надала позичальнику кредит, а остання зобов`язувалась повернути наданий кредит у повному обсязі, з урахуванням додаткового договору, до 10.11.2021. Доказів погодження інших строків нарахування процентів за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №2341275 від 10.09.2021 суду не надано.
Таким чином, позикодавець відповідно до ст. 1048 ЦК України мав право стягнути заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування за додатковим договором від 10.10.2021 до договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №2341275 від 10.09.2021 до 10.11.2021, після закінчення строку його дії у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти, що узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 05.04.2023 року у справі № 910/17048/17.
Досліджений судом розрахунок заборгованості свідчить про те, що визначені позивачем до стягнення заборгованості по нарахованих та несплачених процентах за користування позикою включає період, який виходить за межі строку кредитування. При цьому, за вказаним розрахунком станом на 10.11.2021 заборгованість відповідачки становить 6 584,00 грн., з яких: 4 000,00 грн. заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту), 2 584,00 грн. заборгованість за нарахованими процентами.
Оскільки після закінчення строку кредитування у позикодавців відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти, то заявлені ТОВ «Факторинг Партнерс», як правонаступника ТОВ «Лінеура Україна», вимоги в частині стягнення з відповідачки заборгованості по відсотках за користування кредитом за період з 11.11.2021 по 08.02.2022, є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Таким чином, оскільки відповідачка умови за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №2341275 від 10.09.2021 належним чином не виконувала, то суд вважає за необхідне, стягнути з неї на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» заборгованість у розмірі 6 584,00 грн., з яких: 4 000,00 грн. заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту), 2 584,00 грн. заборгованість за нарахованими процентами.
З урахуванням викладеного, оскільки відповідачка умови за вказаними кредитними договорами належним чином не виконувала, право вимоги за якими перейшло до позивача, то суд вважає за необхідне, частково задовольняючи позовні вимоги, стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» заборгованість за договором про споживчий кредит № 5136916 від 29.09.2021 у розмірі 9 625,00 грн., за договором позики №1696857 від 29.03.2021 у розмірі 6 779,56 грн., за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №2341275 від 10.09.2021 у розмірі 6 584,00 грн., а всього стягнути 22 988,56 грн.
Щодо вимоги позивача про відшкодування витрат на правову допомогу в розмірі 25000,00 грн. суд зазначає наступне.
Відповідно до п. п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини 1, пункту 1 ч. 3 ст. 133 та ч. 1 - 3 ст. 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з частиною 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 висловлено правову позицію, згідно якої розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем надано копію договору про надання правової допомоги № 02-07/2024 від 02.07.2024, укладеним між позивачем та адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС», заявкою на надання юридичної допомоги №1191 від 01.05.2026, витягом з Акту №35 про надання юридичної допомоги від 29.05.2026 в якому сторони погодили обсяг надання правових послуг адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС» та їх вартість згідно якого адвокатом надано послуги з усної консультації вартістю 4 000,00 грн., складання позовної заяви вартістю 18 000,00 грн., вивчення документації клієнта з посиланням на нормативно-правові акти та підготовкою аналітичної довідки щодо судової практики вартістю 3 000,00 грн.
Згідно частини четвертої статті 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу, який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України"). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначені суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру (Постанова від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).
Так, позивачем ставилось питання про стягнення з відповідачки на його користь суми понесених витрат на правничу допомогу в розмірі 25 000,00 грн.
При цьому, аналізуючи розмір гонорару адвоката на дотримання вимог співмірності, суд, з урахуванням складності справи, ціни позову, обсягу виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), враховуючи, що адвокатом фактично було надано правову допомогу, складено позовну заяву та зібрано необхідні документи, суд вважає, що розмір гонорару в 25000,00 грн. є не обґрунтованим та завищеним. Так, справа відноситься до категорії не складних справ, розгляд проводився в спрощеному провадженні, представник позивача не з`являвся до суду, надав клопотання про розгляд справи за наявними матеріалами справи. Крім іншого розмір правової допомоги в сумі 25 000,00 грн. є неспівмірними.
Суд зазначає та наголошує, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.
Відповідно до Постанови Верховного Суду від 30.09.2020 по справі №201/14495/16-ц суд вправі самостійно зменшувати розмір відшкодування витрат на правову допомогу.
Відтак, суд приходить до висновку про наявність підстав для зменшення суми стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу до 10 000,00 грн.
Враховуючи те, що позовні вимоги задоволено частково, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» підлягають стягненню витрати на правову допомогу пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 2 915,00 грн. (29,15%).
Крім того, оскільки позовні вимоги ТОВ «Факторинг Партнерс» підлягають задоволенню частково, то розмір сплаченого ним судового збору при зверненні до суду з цим позовом підлягає стягненню з відповідача на його користь пропорційно задоволеним вимогам (29,15%), які в даному випадку складають 775,97 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 141, 223 ч. 4 , 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за договором про споживчий кредит № 5136916 від 29.09.2021 у розмірі 9 625,00 грн., за договором позики №1696857 від 29.03.2021 у розмірі 6 778,60 грн., за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №2341275 від 10.09.2021 у розмірі 6 584,00 грн., а всього стягнути 22 988 (двадцять дві тисячі дев`ятсот вісімдесят вісім) гривень 56 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» суму сплаченого судового збору у розмірі 775 (сімсот сімдесят п`ять) гривень 97 копійок та витрати на правову допомогу у розмірі 2 915 (дві тисячі дев`ятсот п`ятнадцять) гривень 00 копійок.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення до Запорізького апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне судове рішення складено 25 вересня 2026 року.
Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», ЄДРПОУ 42640371, адреса: вул. Ґедройця Єжи, 6, офіс 521, м. Київ, 03150;
Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Н.І. Рибалко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua