Постанова від 30 вересня 2026 р. у справі №592/44/26 — Сумський апеляційний суд

Справа №592/44/26 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Корольова Г. Ю.

Номер провадження 33/816/1519/26 Суддя-доповідач Соколова Н. О.

Категорія 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Соколова Н. О. ,розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми справу про адміністративне правопорушення № 592/44/26 за апеляційною скаргою захисника Шевченка Дмитра Сергійовича з доповненнями до неї на постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 21.08.2026, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1

визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

з участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Шевченка Д.С.,

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 21.08.2026 ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і на нього накладене стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн із позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто судовий збір на користь держави в сумі 665,60 грн.

Згідно з постановою, 16.12.2025 о 20:00 год в м. Суми, вул. Юрія Ветрова, 49, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом NISSAN DATSUN н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився в установленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу, за згоди водія, за допомогою приладу Drager Alcotest 7510. Результат огляду позитивний 1,92 проміле, що зафіксовано на відеореєстратор, чим порушив вимоги п. 2.9 Правил дорожнього руху та скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погодившись з вказаним судовим рішенням, захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою (разом з доповненнями), в якій просить скасувати постанову судді, а провадження у справі закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтовування апеляційних вимог, захисник зазначає, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння проведений з порушенням спеціального порядку огляду військовослужбовця. ОСОБА_1 перебуває на військовій службі, є учасником бойових дій та діючим військовослужбовцем, тому огляд мав проводитися за спеціальною процедурою, передбаченою ст. 266-1 КУпАП та уповноваженою посадовою особою ВСП у ЗСУ, а не працівниками поліції.

Сторона захисту посилається й на те, що відеозапис було долучено неуповноваженою особою, у зв`язку з чим він є неналежним доказом.

Також адвокат вказує, що поліцейські не повідомили ОСОБА_1 про наявність у нього конкретних ознак алкогольного сп`яніння, що свідчило б про наявність у поліцейського підстав вважати, що ОСОБА_1 перебуває у стані сп`яніння.

Зазначає адвокат Шевченко Д.С. щодо порушення порядку проведення огляду через те, що після проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки, у разі позитивного результату працівник поліції зобов`язаний з`ясувати у особи чи погоджується вона з результатом огляду, роз`яснити результат огляду та його наслідки, право у разі незгоди з результатом пройти огляд в медичному закладі. При цьому вказує, що після проведення огляду ОСОБА_1 не надавав чіткої та однозначної згоди з результатом, огляд у закладі охорони здоров`я не пропонувався.

До того ж, у акті огляду та роздруківці спеціального приладу підписи ОСОБА_1 ставив виключно за факт проходження огляду, а не за згоду з його результатами, що підтверджується також тим, що протокол про адміністративне правопорушення не містить об`єктивної сторони правопорушення у виді згоди особи.

Також апелянт вказує, що Сумський ЦГМ у відповідь на його запит повідомив, що температура повітря 16.12.2025 о 20.20 год у м. Суми складала +1,9 градусів С, тоді як відповідно до чеку драгера температура повітря о 20.20 год вказана +17 градусів С, що говорить про непрацездатність приладу алкотестера драгера.

Під час спілкування ОСОБА_1 з працівниками поліції була оголошена повітряна тривога, однак останніми були знехтувані правила безпеки, тому така процедура огляду має бути визнана недійсною.

Заслухавши доповідь головуючого-судді щодо змісту оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги, доводи захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, який підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити, суддя апеляційного суду дійшов наступних висновків.

У відповідності до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно зі ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін.

Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, як він почав рухатись.

На думку судді апеляційного суду, розглядаючи вказану справу, суддя суду першої інстанції дотримався вимог вищезазначеного закону та дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Так, зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що факт вчинення ОСОБА_1 вказаного правопорушення, суддею суду першої інстанції було встановлено з врахуванням наявних у матеріалах справи доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №542646 від 16.12.2025; тестом №505 спеціального технічного засобу Drager Alcotest 7510, результат тесту 1,92 проміле; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з яким ОСОБА_1 був згоден; відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, які містять фактичні дані про керування транспортним засобом ОСОБА_1 , виявлення у нього ознак алкогольного сп`янінням, після чого поліцейські запропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп`янінням на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора драгер, на що водій погодився, після продуття газоаналізатора результат склав 1,92 проміле, у зв`язку з чим ОСОБА_1 було повідомлено, що відносно нього буде складено протокол за ст. 130 КУпАП, роз`яснено права, вилучено посвідчення водія (а.с. 6).

Дослідивши вказані матеріали, суддя суду апеляційної інстанції дійшов висновку, що зазначені докази відповідають критеріям належності та допустимості, а в своїй сукупності також достатності для підтвердження висновків суду першої інстанції про доведення винуватості ОСОБА_1 у порушенні ним вимог п.2.9а ПДР України, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, поза розумним сумнівом.

При цьому, апеляційний суд зазначає, що відеозаписи події правопорушення є об`єктивними доказами у справі і не залежать від суб`єктивного сприйняття будь-якою особою певних подій, а засвідчує, що у даній справі мала місце належна правова процедура та законний алгоритм дій поліцейських, у тому числі і щодо забезпечення ними можливості проходження водієм огляду на стан сп`яніння.

Наявний у матеріалах справи відеозапис, який було враховано суддею суду першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови, було переглянуто і апеляційним судом, і саме його даними було встановлено, що транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції, після встановлення особи водія, у останнього були виявлені явні ознаки алкогольного сп`яніння, а саме, запах алкоголю з порожнини рота, у зв`язку з чим ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, на що водій погодився. У результаті проходження вказаного огляду, прилад Драгер зафіксував 1,92 проміле у видихуваному ОСОБА_1 повітрі і з таким результатом останній погодився, після чого поліцейські роз`яснили водієві його права та обов`язки, повідомили, що на нього буде складений протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, дату та час розгляду адміністративного матеріалу відносно нього Зарічним районним судом м. Суми.

Що стосується недопустимості як доказу наведеного вище відеозапису, так як він долучений неуповноваженою особою, то апеляційний суд вважає їх безпідставними і такими, що задоволенню не підлягають, оскільки вони не ґрунтуються на вимогах законодавства України про адміністративні правопорушення, згідно з якими доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суддя встановлює наявність чи відсутність правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами (ч. 1 ст. 251 КУпАП).

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги захисника про те, що огляд ОСОБА_1 , як військовослужбовця, мав проводитись працівниками ВСП ЗСУ в порядку ст. ст. 266-1 КУпАП.

Так, відповідно до ст. 266-1 КУпАП огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Однак, як було встановлено, у даному випадку ОСОБА_1 був зупинений в м. Суми з ознаками алкогольного сп`яніння, тобто поза межами території будь-якої військової частини, про безпосереднє виконання ним обов`язків військової служби не повідомляв, доказів про це не надавав, тому поліцейські не мали підстав проігнорувати вимоги ст. 130 КУпАП.

Доводи захисника Шевченка Д.С. про недодержання працівниками поліції порядку проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння та, як наслідок, недопустимість отриманого результату огляду, суддя апеляційного суду також вважає необґрунтованими.

Відповідно до ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, підлягають відстороненню від керування та огляду на стан сп`яніння. Направлення особи для огляду та проведення такого огляду здійснюються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Огляд, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Порядком № 1103 та Інструкцією № 1452/735 передбачено, що за наявності відповідних ознак сп`яніння огляд водія може бути проведений поліцейським на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного засобу. У разі відмови водія від проходження такого огляду або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, він направляється до найближчого закладу охорони здоров`я для проведення огляду.

При цьому законодавством не встановлено обов`язку поліцейського отримувати від водія окрему усну заяву про «погодження» з результатом тесту поза межами передбаченого нормативними актами оформлення результатів огляду. Визначальним є встановлення того, чи висловив водій незгоду з результатом огляду.

Отже, саме по собі твердження захисту про те, що працівники поліції нібито не з`ясували, чи погоджується ОСОБА_1 з результатом огляду, не свідчить про порушення процедури, якщо з матеріалів справи та дослідженого судом відеозапису вбачається, що результат тестування був доведений до його відома, а незгоди з ним або вимоги про проведення огляду в закладі охорони здоров`я він не висловлював.

До того, ж у Акті огляді на стан алкогольного сп`янінням з використанням спеціальних технічних засобів у графі «З результатом згоден» міститься особистий підпис ОСОБА_1 .

Також безпідставним є посилання апелянта на те, що працівники поліції не роз`яснили ОСОБА_1 наслідки результату огляду, оскільки нормативне регулювання процедури огляду не ставить юридичну силу результату вимірювання у залежність від окремого роз`яснення поліцейським усіх можливих наслідків притягнення до адміністративної відповідальності. Під час складання протоколу особі мають бути роз`яснені передбачені ст. 268 КУпАП права та обов`язки, що є окремою процесуальною гарантією.

Посилання захисника на те, що ОСОБА_1 не було запропоновано пройти повторний огляд у медичному закладі, також не може бути підставою для визнання результату первинного огляду недійсним, оскільки обов`язок направити водія до закладу охорони здоров`я виникає у поліцейського саме у випадку відмови водія від огляду на місці або висловлення ним незгоди з його результатами.

Таким чином, за відсутності об`єктивних даних про те, що ОСОБА_1 заявляв про незгоду з результатом огляду або вимагав проведення огляду в медичному закладі, підстав для висновку про порушення працівниками поліції вимог ст. 266 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги про те, що складання протоколу відбувалось під час повітряної тривоги, також не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, оскільки з долучених до матеріалів справи доказів вбачається, що під час оголошення повітряної тривоги ОСОБА_1 не повідомляв про його бажання пройти до укриття та не висловлював будь-яких зауважень щодо неправомірності дій працівників поліції при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення.

Що стосується доводів апеляційної скарги про те, що температура повітря, зафіксована газоаналізатором під час проходження огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння не відповідає температурним показникам, наданим Гідрометцентром за той день, то суддя апеляційного суду не може взяти їх до уваги, оскільки професійний газоаналізатор Драгер не є приладом вимірювання температури повітря зовнішнього середовища, а показує робочу температуру приладу, і основною функцією вбудованого у ньому процесору є швидкий та точний аналіз концентрації алкоголю у повітрі, що видихається людиною.

У разі ж наявності яких-небудь сумнівів в законності проведеного щодо нього огляду водій ОСОБА_1 не був позбавлений можливості пред`явити вимогу поліцейському надати йому сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки або погодитись на пропозицію проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я у присутності поліцейського в порядку ст. 266 КУпАП, але такими правами ОСОБА_1 не скористався.

Повітряна тривога та наявність небезпеки, як зазначає апелянт у своїй скарзі, не перешкоджали ОСОБА_1 рухатися містом, а не перебувати при цьому в укритті. У зв`язку з чим посилання захисника на те, що поліцейські порушили право на безпеку життя та здоров`я, є надуманими та безпідставними.

Інших доводів, які б вказували на безпідставність складання відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення в апеляційній скарзі захисника не наведено і під час апеляційного перегляду обставин, за яких дана справа підлягала б закриттю, про що просить захисник, встановлено не було.

Здійснене апеляційним судом дослідження зазначених вище доказів дозволяє зробити однозначний та безсумнівний висновок, який виключає будь-яке інше розумне пояснення подій, які є предметом цієї справи за вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення та в постанові судді обставин.

Апеляційний суд вважає, що вказана справа була розглянута суддею суду першої інстанції повно, всебічно, об`єктивно, з наданням належної правової оцінки зібраним у справі доказів, а висновок щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є законним та обґрунтованим.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 21.08.2026 відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КупАП залишити без змін, а апеляційну скаргу його захисника - адвоката Шевченка Дмитра Сергійовича на цю постанову без задоволення.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Сумського апеляційного судуСоколова Н. О.