Вирок від 29 вересня 2026 р. у справі №742/5318/26 — Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 1-кп/742/682/26

Єдиний унікальний № 742/5318/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

в складі: головуючого-судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Прилуки матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12026270330000631 від 15.09.2026 р., за обвинуваченням:

ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Білогалиця, Путивльського району, Сумської області, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , раніше не судимого -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України

за участі сторін кримінального провадження:

прокурор - ОСОБА_4 ,

обвинувачений - ОСОБА_3 ,

УСТАНОВИВ:

І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним:

Згідно з наказами начальника Головного управління Національної поліції в Чернігівській області № 704 о/с від 30.10.2025 р. та № 438 о/с від 08.09.2022 р., ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є діючими працівниками поліції та обіймають посади старшого інспектора та інспектора відділу реагування патрульної поліції Прилуцького РВП Головного управління Національної поліції в Чернігівській області відповідно.

Тобто, інспектори ВРПП Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є представниками влади та службовими особами правоохоронного органу, наділеними владними повноваженнями.

14.09.2026 р., близько 12 години 47 хвилин, старший інспектор ВРПП Прилуцького РВП ОСОБА_5 та інспектор ВРПП Прилуцького РВП ОСОБА_6 , перебуваючи на вулиці Січових Стрільців, поблизу будинку 22 у м. Прилуки Чернігівської області, зупинили транспортний засіб - автомобіль марки «ІЖ» (д.н.з. НОМЕР_2 ) під керуванням ОСОБА_3 , який допустив порушення вимог Правил дорожнього руху України, а саме правил користування ременями безпеки, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 121 КУпАП. У подальшому старшим інспектором ВРПП Прилуцького РВП ОСОБА_5 було повідомлено про складання адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_3 за ч. 5 ст. 121 КУпАП.

У період часу з 12 год. 49 хв. по 12 год. 52 хв. 14.09.2026 р., усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та маючи умисел на уникнення адміністративної відповідальності за ч. 5 ст.121 КУпАП, ОСОБА_3 висловив старшому інспектору ВРПП Прилуцького РВП ОСОБА_5 пропозицію надати неправомірну вигоду у розмірі 5 000 грн, а у подальшому 10 000 грн за нескладання відносно нього постанови про адміністративне правопорушення, на що отримав відмову.

Вказаними діями, які виразилися у пропозиції службовій особі надати їй неправомірну вигоду за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданого службового становища, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.369 КК України.

ІІ. Позиція сторін кримінального провадження.

Прокурор підтримав обвинувачення, сформульоване в обвинувальному акті, просив визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України, та призначити йому покарання в межах мінімальної межі санкції статті у виді штрафу.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину в пред`явленому обвинуваченні визнав та надав показання, що 14.09.2026 р., близько 12 год 47 хв., у м. Прилуки він був зупинений працівниками поліції за порушення Правил дорожнього руху (не пристебнутий ремінь безпеки). Бажаючи уникнути притягнення до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП, він дійсно запропонував старшому інспектору поліції ОСОБА_5 неправомірну вигоду спочатку в сумі 5 000 грн, а потім 10 000 грн за нескладання щодо нього адміністративної постанови.

У вчиненому щиро розкаюється, запевнив, що зробив належні висновки та надалі утримуватиметься від вчинення будь-яких протиправних дій, просив суворо не карати та розстрочити виплату строком до чотирьох місяців, оскільки одноразова сплата всієї суми поставить його родину у скрутне матеріальне становище.

ІІІ. Оцінка Суду.

З`ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити, та порядок їх дослідження, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, суд вважає за недоцільне досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, оскільки про таке не заперечують всі учасники судового провадження, які показали, що правильно розуміють зміст цих обставин, така їх позиція є добровільною, вони розуміють, що будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Враховуючи показання обвинуваченого, які співвідносяться з пред`явленим обвинуваченням, добровільність його відмови від свого права на повний розгляд кримінального провадження, та приймаючи до уваги, що фактичні обставини справи ніким не оспорюються, суд вважає за необхідне дослідити виключно матеріали, що характеризують особу обвинуваченого.

За таких обставин суд вважає доведеним, що ОСОБА_3 запропонував службовій особі надати неправомірну вигоду за невчинення нею в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, дії з використанням наданого службового становища, а саме за нескладання щодо нього постанови про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст.369 КК України кримінально караним є, зокрема, пропозиція службовій особі надати їй неправомірну вигоду за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, чи третьої особи дії з використанням наданого їй службового становища.

Судом установлено, що ОСОБА_3 , маючи умисел на уникнення адміністративної відповідальності, висловив старшому інспектору ВРПП Прилуцького РВП ОСОБА_5 конкретну пропозицію надати неправомірну вигоду спочатку у розмірі 5 000 грн, а в подальшому - 10 000 грн за нескладання щодо нього постанови про адміністративне правопорушення. Зазначена пропозиція була доведена до відома службової особи, яка відмовилася її прийняти.

Отже, в діях ОСОБА_3 наявні всі передбачені законом ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України. При цьому для кримінальної відповідальності за пропозицію неправомірної вигоди не має значення подальша поведінка службової особи та фактична передача їй неправомірної вигоди, оскільки саме висловлення та доведення до її відома конкретної пропозиції утворює закінчений склад кримінального правопорушення.

ІV. Призначення покарання.

Обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття.

Судом враховується, що щире каяття обвинуваченого підтверджується його критичним ставленням до вчиненого правопорушення, повним визнанням вини, а також висловленим наміром стати на шлях виправлення та не допускати подібних діянь у майбутньому.

Обставин, які б обтяжували покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.

Вирішуючи питання про вид покарання ОСОБА_3 суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та відповідно до ст.ст.65-67 КК враховує:

- ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який згідно із ст.12 КК України, є нетяжким злочином, та в силу ст.45 цього ж кодексу є корупційним злочином;

- фактичні обставини скоєного злочину (час, місце, спосіб, наслідки, поведінку обвинуваченого після кримінального правопорушення);

- особу обвинуваченого: освіту, задовільний стан здоров`я, сімейний стан, соціальне становище (офіційно не працюючий), формально позитивно характеристику за місцем проживання;

- відсутність відомостей про перебування обвинуваченого на обліку в лікаря психіатра та лікаря-нарколога;

- наявність обставини, яка пом`якшує обвинуваченому покарання, та відсутність обставин, які його обтяжують;

- раніше не судимого та наявність відомостей про притягнення до адміністративної відповідальності;

- позицію прокурора, яка наполягала на призначенні обвинуваченому покарання в межах мінімальної межі санкції статті у виді штрафу, а також думку сторони захисту щодо виду та міри покарання.

Суд усвідомлює підвищену суспільну небезпеку корупційних проявів, оскільки вони деформують нормальну діяльність органів державної влади та підривають авторитет правоохоронної системи, проте, беручи до уваги фактичні обставини справи, а також тяжкість кримінального правопорушення та особу обвинуваченого, з огляду на другорядну роль кари як мети покарання, а також позицію прокурора, приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_3 з обранням покарання в межах мінімальної межі санкції статті у виді штрафу, що буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів.

При визначенні конкретного розміру штрафу суд враховує характер вчиненого діяння, яке згідно зі ст.45 КК України є корупційним кримінальним правопорушенням, проте, зважаючи на щире каяття ОСОБА_3 та його критичне ставлення до вчиненого, активне сприяння розкриттю злочину, що дозволило провести розгляд справи за спрощеною процедурою, вважає за можливе призначити покарання в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією інкримінованої статті.

Вирішуючи клопотання обвинуваченого про розстрочку виконання покарання, суд бере до уваги, що ОСОБА_3 просив встановити строк розстрочки до 4 місяців. Дослідивши майновий стан обвинуваченого та відсутність у нього офіційного доходу, що підтверджується його показаннями та не оспорюється стороною обвинувачення, суд вважає за можливе задовольнити вказане клопотання та розстрочити сплату штрафу терміном на 4 місяці.

V. Інші рішення, щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

Рішення щодо речових доказів необхідно прийняти відповідно до ст.100 КПК України. Процесуальні витрати по справі відсутні.

Запобіжний захід у відношенні обвинуваченого ОСОБА_3 в ході досудового розслідування не обирався. Під час судового провадження клопотання від прокурора про застосування запобіжного заходу не надходило.

Керуючись ст.ст.349,368,373-376 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн /сімнадцять тисяч гривень/.

Відповідно до ч.4 ст.53 КК України розстрочити ОСОБА_3 виплату призначеного штрафу рівними частинами на 4 місяці зі сплатою щомісячно по 4250 грн., починаючи з дня набрання вироком законної сили.

Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирати.

Речові докази: оптичний диск DVD-R з відеозаписами - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Чернігівського апеляційного суду через Прилуцький міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1