Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №740/4053/26 — Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Суд: Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: дорожнього руху

Дата: 29 вересня 2026 р.

Справа: №740/4053/26

Суддя: Дударець Д. В.

Справа № 740/4053/26

Провадження № 2-а/740/43/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року м. Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді Дударця Д.В.,

за участю секретаря Каленіченко Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ніжина за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, третя особа - інспектор 1 взводу 2 роти Управління патрульної поліції в Чернігівській області Кобзар Олексій Миколайович, про скасування постанови в справі про притягнення до адміністративної відповідальності,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача

У липні 2026 року позивач ОСОБА_1 у порядку адміністративного судочинства звернувся до суду з позовною заявою до Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції, третя особа - інспектор 1 взводу 2 роти Управління патрульної поліції в Чернігівській області Кобзар Олексій Миколайович, про скасування постанови в справі про притягнення до адміністративної відповідальності.

Позовні вимоги аргументовано тим, що 21.07.2026 інспектором поліції відносно позивача винесено постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії ЕНА №7585829.

Із зазначеною постановою позивач не погоджується, вважав, що притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, є незаконним, оскільки замірювання швидкості проводилося інспектором поліції в положенні «з рук», що є порушенням статті 40 Закону України «Про Національну поліцію», та узгоджується з правовою позицією, що міститься у постановах Верховного Суду від 28 січня 2021 року у справі № 161/15162/20 та у справі №554/10433/21 від 16.02.2023.

Зауважив, що через розширення лазерного променя на відстані та нестабільне положення приладу в руках інспектора неможливо з точністю встановити швидкість якого саме транспортного засобу відображено приладом.

Крім того, під час розгляду справи було порушено передбачене статтею 268 КУпАП його право на захист та не надано можливості отримати матеріали фіксації швидкості безпосередньо з приладу «ТruCаm».

Враховуючи наведене, позивач просив визнати протиправною та скасувати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності серії ЕНА № 7585829 від 21.07.2026, а провадження у справі закрити.

Стислий виклад заперечень відповідача

У відзиві на позов представник відповідача Департаменту патрульної поліції Ніколаєць О.В. у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 просила відмовити, вважаючи їх необґрунтованими. Заперечення мотивовано тим, що 21.07.2026 о 10 год 12 хв у неселеному пункті с. Сираї, а/д М-01 (Київ – Чернігів - Нові Яриловичі), 71 км, позначеному дорожнім знаком 5.49 на білому фоні, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «VOLKSWAGEN CADDY», номерний знак НОМЕР_1 , зі швидкістю 82 км/год, чим перевищив встановлене обмеження швидкості більше ніж на 20 км/год. Швидкість руху транспортного засобу було зафіксовано приладом «ТruCаm ІІ LTL 20/20» серійний номер TCOO8431, чим порушив п. 12.4 ПДР, яким передбачено, що у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год.

Зазначила, що лазерний вимірювач швидкості «ТruCаm» здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак та особу водія. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів.

Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому враховується похибка приладу ±2 км/год. Останній дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15 м до 1200 м.

Під час вимірювання швидкості руху поліцейський виконує наведення позначки оптичного прицілу на цільовий автомобіль і натискається спусковий гачок приладу (на відео видно, як червона позначка фіксується на автомобілі позивача з відстані 620,0 м, тобто вимірює швидкість саме цього автомобіля).

Лазерний вимірювач «ТruCаm ІІ» призначений для вимирювання швидкості руху транспортних засобів в ручному або автоматичному режимах, тобто конструктивно створений для утримання в руках під час вимірювань. Можливість використання приладу ТruCаm LTL 20/20 у ручному режимі прямо передбачена свідоцтвом про повірку приладу, сертифікатом, інструкцією з експлуатації, а також самою конструкцією приладу та не суперечить вимогам законодавства.

Наголосила, що порушення позивачем правил дорожнього руху зафіксовано пристроєм вимірювання швидкості «ТruCаm» саме в ручному режимі, а не в автоматичному, тому вимоги ч. 2 ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» на спірні правовідносини не розповсюджуються.

Щодо порядку винесення оскаржуваної постанови вважала, що процедури розгляду адміністративної справи було дотримано, що підтверджується відеозаписами, долученими до відзиву на позов.

Твердження позивача про ненадання можливості ознайомитися з доказами у справі споростувуються фактичними обставинами справи.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

25 серпня 2026 року на підставі розпорядження керівника апарату Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області Сердюк А.Г. було здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи у зв`язку з відставкою судді Олійника В.П.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.08.2026 зазначену цивільну справу передано для розгляду судді Дударцю Д.В.

27.08.2026 ухвалою судді Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області справу прийнято до провадження, розгляд якої призначено в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

На підставі ухвали суду від 02.09.2025 за клопотанням позивача замінено первісного відповідача - Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції на належного відповідача - Департамент патрульної поліції.

Згідно із частиною 5 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.

Відповідно до частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини, встановлені судом

Судом установлено та матеріалами справи підтверджено, що постановою інспектора 1 взводу 2 роти УПП батальйону Управління патрульної поліції в Чернігівській області лейтенантом поліції Кобзарем Олексієм Миколайовичем про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7585829 від 21.07.2026 позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн за те, що 21.07.2026 о 10 год 12 хв керував транспортним засобом марки «VOLKSWAGEN CADDY», номерний знак НОМЕР_1 , у неселеному пункті с. Сираї, а/д М-01 (Київ – Чернігів - Нові Яриловичі), 71 км, позначеному дорожнім знаком 5.49 на білому фоні та рухався зі швидкістю 82 км/год, чим перевищив встановлене обмеження швидкості більше ніж на 20 км/год. Швидкість вимірювалася лазерним вимірювачем швидкістю руху «ТruCаm ІІ LTL 20/20» TCOO8431, чим порушив п. 12.4 ПДР, - порушення швидкісного режиму в населених пунктах.

Оцінка аргументів учасників сторін

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У частині першій статті 3 Законами України «Про Національну поліцію» закріплено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 14 Закону «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до пунктів 1.3, 12.4 Правил дорожнього руху України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

Згідно з ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

У ст. 245 КУпАП закріплено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна така особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Представником відповідача додано до відзиву відеозаписи, з яких вбачається, що 21.07.2026 о 10:12:52 зафіксовано рух транспортного засобу «Volkswagen Caddy», реєстраційний номер НОМЕР_1 , зі швидкістю 82 км/год, дистанція 620,0 м.

Зазначені докази відповідають критеріям належності та допустимості, оскільки одержані з дотриманням закону та містять інформацію про обставини, які мають значення для справи.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України № 580-VIII від 02.07.2015 «Про Національну поліцію» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Згідно із ст. 31 Закону України № 580-VIII від 02.07.2015 «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; поверхнева перевірка і огляд; зупинення транспортного засобу; вимога залишити місце і обмеження доступу до визначеної території; обмеження пересування особи, транспортного засобу або фактичного володіння річчю; проникнення до житла чи іншого володіння особи; перевірка дотримання вимог дозвільної системи органів внутрішніх справ; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису; перевірка дотримання обмежень, установлених законом стосовно осіб, які перебувають під адміністративним наглядом, та інших категорій осіб; поліцейське піклування.

Статтею 40 Закону України № 580-VIII від 02.07.2015 «Про Національну поліцію» встановлено, що поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення:

1) фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень;

2) технічні прилади та технічні засоби з виявлення радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз.

Технічні прилади та технічні засоби, передбачені пунктами 1 і 2 цієї частини, поліція може закріплювати на однострої, у/на безпілотних повітряних суднах, службових транспортних засобах, суднах чи інших плавучих засобах, у тому числі тих, що не мають кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, які свідчать про належність до поліції, а також монтувати/розміщувати їх по зовнішньому периметру доріг і будівель.

Інформація про змонтовані/розміщені технічні прилади, технічні засоби повинна бути розміщена на видному місці.

Таким чином, лазерні вимірювачі швидкості «TruCam ІІ LTI 20/20» дозволяється застосовувати за умови позитивних результатів їх повірки.

Можливість використання пристрою «TruCam» виробництва Laser Тесhnology Іnс.США також підтверджується наявністю виданого державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України експертного висновку від 15/12/2023 № 04/05/02/-1179/ВС1, який зазначає про правильність реалізації криптографічного алгоритму шифрування АЕS відповідно до ДСТУ ISO/ІЕС 10116:2029 та забезпечення конфіденційності, цілісності та автентичності зареєстрованих даних.

Окрім того, лазерний вимірювач швидкості «TruCam ІІ LTI 20/20» отримав сертифікат перевірки типу засобів вимірювальної техніки від 26.12.2018 № UА.TR.001, який дійсний до 26.12.2028. Міністерством економічного розвитку і торгівлі України затверджено тип засобу вимірювальної техніки «Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20», який зареєстровано в державному реєстрі засобів вимірювання техніки за № У3197-12.

Відповідно до посібника користувача «TruCam ІІ LTI 20/20» вимірювач швидкості транспортних засобів лазерний «LTI 20/20 TruCam ІІ» призначений для вимірювання швидкості руху транспортних засобів у ручному або автоматичному режимах.

Вимірювач відноситься до мобільних приладів контролю за дотриманням правил дорожнього руху. Вимірювач використовується під час контролю швидкості транспортних засобів підрозділами Національної поліції та уповноваженими організаціями.

У ручному режимі оператор сам обирає транспортний засіб, швидкість руху якого буде виміряна. При цьому, можливий режим фотовідеофіксації. У автоматичному режимі при перевищенні встановленого обмеження швидкості руху транспортних засобів здійснюється фотовідеофіксація події, що має ознаки порушення ПДР.

Виходячи з наведеного, лазерний вимірювач «TruCam ІІ LTI 20/20» відноситься саме до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів.

Окрім основного («ручного режиму роботи») такий лазерний вимірювач швидкості також може бути застосований з метою автоматичного режиму фіксації правопорушення.

Таким чином, технічними характеристиками приладу «TruCam», яким було зафіксовано порушення позивачем швидкісного режиму, передбачено можливість застосування такого приладу в ручному режимі та навіть відведено на це допустиму похибку +/-2 км/год у діапазоні від 0 до 100 км/год; +/-2% в діапазоні понад 100 км/год до 320 км/год.

З огляду на зазначене є безпідставним доводи відповідача щодо протиправності здійснення контролю швидкості руху транспортного засобу за допомогою лазерного вимірювача «TruCam», який знаходився безпосередньо в руках інспектора поліції.

До того ж, слід зауважити, що будь-яких доказів на спростовання правильності здійснених технічним засобом вимірювань швидкості, позивачем до матеріалів справи не додано.

Надані відповідачем відеозаписи бодікамери поліцейського не підтверджують, що під час розгляду справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП інспектором поліції здійснювались будь-які дії, які б могли трактуватися судом, як перешкоди у реалізації його права на отримання правової допомоги.

Доводи позивача щодо ненадання можливості отримати матеріали фіксації швидкості безпосередньо з приладу ТruCаm спростовуються наявними у справі доказами.

ЄСПЛ зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Положення ст. 7 КАС України передбачає, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Позиція сторін має бути визначеною юридично і доведеною безспірними доказами, якими в цій справі є конкретні документи та матеріали.

Разом з цим, на думку суду, позиція позивача у справі не є доведеною відповідними доказами.

Кодекс адміністративного судочинства України передбачає не лише обов`язок суб`єкта владних повноважень (відповідача у справі) щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності (ч. 2 ст. 77 КАС України), але й обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч. 1 ст. 77 КАС України).

Аналіз наявних матеріалів справи та правових норм свідчить, що інспектором поліції обґрунтовано визнано позивача винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, та правомірно накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу, а доводи, на які посилається позивач, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Суд вважає, що інспектор поліції діяв у спосіб, передбачений законодавством України та правомірно притягнув позивача до адміністративної відповідальності. У той час, позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про обґрунтованість заявлених позовних вимог, а тому відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови.

У випадку відмови у задоволенні позову, витрати, понесені позивачем, відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 2, 6, 19-20, 77, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, третя особа - інспектор 1 взводу 2 роти Управління патрульної поліції в Чернігівській області Кобзар Олексій Миколайович, про скасування постанови в справі про притягнення до адміністративної відповідальності, - залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів із дня його складення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Департамент патрульної поліції, ЄДРПОУ: 40108646, адреса: вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048.

Третя особа: Інспектор 1 взводу 2 роти Управління патрульної поліції в Чернігівській області Кобзар Олексій Миколайович, адреса: вул. Громадська, 66, м. Чернігів, 14037.

Суддя Дмитро ДУДАРЕЦЬ

Оригінал: reyestr.court.gov.ua