Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №729/1007/26 — Бобровицький районний суд Чернігівської області

Справа № 729/1007/26

3/729/341/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2026 р. Суддя Бобровицького районного суду Чернігівської області Демченко Л.М., за участю секретаря Роєнко А.П., розглянувши в приміщенні Бобровицького районного суду адмінматеріал, який надійшов від Відділення поліції №2 (м.Бобровиця) Ніжинського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який раніше притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП,

за ч.5 ст. 126 КУпАП,-

У С Т А Н О В И В:

27 червня 2026 року о 00 год. 25 хв. повторно протягом року в м. Бобровиця по вул. Гарматна, 3 ОСОБА_1 керував транспортним засобом — мотоциклом марки PULSAR NS200, державний номерний знак НОМЕР_1 , не маючи права керування даним транспортним засобом відповідної категорії «А», при цьому протягом року був підданий адміністративному стягненню за ч. 2 ст. 126 КУпАП, чим порушив п. 2.1 «а» ПДР України — керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом неодноразово та належним чином.

Раніше ОСОБА_1 звертався до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням на лікарняному, яке судом було враховано, у зв`язку з чим розгляд справи відкладався.

До початку чергового судового засідання ОСОБА_1 повторно подав клопотання про відкладення розгляду справи, посилаючись на перебування на лікарняному. Разом із тим будь-яких доказів на підтвердження зазначених у клопотанні обставин та неможливості взяти участь у судовому засіданні до суду не надав.

За таких обставин суд не вбачає достатніх підстав для чергового відкладення розгляду справи, оскільки саме по собі посилання особи на перебування на лікарняному, за відсутності будь-яких доказів на підтвердження цієї обставини та неможливості участі у судовому засіданні, не свідчить про наявність поважних причин, які унеможливлюють розгляд справи за її відсутності.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема у справах «Пономарьов проти України», «Олександр Шевченко проти України» та «Трух проти України», зазначав, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу цікавитися провадженням у своїй справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Враховуючи, що ОСОБА_1 був обізнаний про розгляд справи, неодноразово повідомлявся про дату, час та місце судових засідань, а наведені у повторному клопотанні причини неявки належними доказами не підтверджені, суд вважає за можливе провести розгляд справи за його відсутності за наявними у справі матеріалами, що не суперечить положенням ст. 268 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.

Вина особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).

Ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом (ст. 7 КУпАП).

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом, забезпечення виконання постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень.

За змістом ст.ст. 251, 252 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність чи відсутність події та складу адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Оцінка доказів здійснюється судом на підставі внутрішнього переконання, сформованого за результатами їх всебічного, повного, безпосереднього й об`єктивного дослідження у сукупності.

Згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП під час розгляду справи суд зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна у його вчиненні особа, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також встановити інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вирішуючи питання щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, суд виходить із такого.

За змістом диспозиції ч. 5 ст. 126 КУпАП адміністративна відповідальність настає за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою – четвертою цієї статті.

Частиною 2 ст. 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Отже, для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП у даному випадку підлягає доведенню не лише відсутність у неї права керування транспортним засобом та факт попереднього притягнення до адміністративної відповідальності за відповідне порушення, а й сам факт керування цією особою транспортним засобом за обставин, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, 27 червня 2026 року о 00 год. 25 хв. повторно протягом року в м. Бобровиця по вул. Гарматна, 3 ОСОБА_1 керував транспортним засобом — мотоциклом марки PULSAR NS200, державний номерний знак НОМЕР_1 , не маючи права керування даним транспортним засобом відповідної категорії «А», при цьому протягом року був підданий адміністративному стягненню за ч. 2 ст. 126 КУпАП, чим порушив п. 2.1 «а» ПДР України — керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, за що передбачена відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Протокол про адміністративне правопорушення є одним із джерел доказів у справі, однак відомості, викладені в ньому, не мають наперед встановленої доказової сили та підлягають перевірці й оцінці судом у сукупності з іншими доказами. Сам по собі протокол не звільняє суд від обов`язку встановити фактичні обставини події та перевірити доведеність усіх елементів складу адміністративного правопорушення.

Разом із тим працівниками поліції до матеріалів справи не долучено належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом за вказаних у протоколі обставин.

Протокол про адміністративне правопорушення не може бути єдиним достатнім доказом у даній справі для встановлення винуватості особи, оскільки сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, а є лише формою фіксації правопорушення.

У протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що до нього додається відеозапис із нагрудної бодікамери «Motorola 968342». Разом із тим жодного відеозапису до матеріалів справи фактично не долучено, а серед документів, доданих до адміністративного матеріалу та направлених до суду, такий відеозапис не зазначений.

Таким чином, матеріали справи не містять відеозапису, на якому було б зафіксовано рух мотоцикла PULSAR NS200, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 або його зупинку працівниками поліції під час дорожнього руху.

Як вбачається з матеріалів справи, працівниками поліції не було належним чином задокументовано та не доведено допустимими доказами, зокрема і технічними засобами фіксації, факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, як це відображено в протоколі.

У матеріалах справи міститься розписка ОСОБА_2 від 27 червня 2026 року, відповідно до якої останній зобов`язався доставити транспортний засіб — мотоцикл PULSAR NS200, державний номерний знак НОМЕР_1 , до місця проживання ОСОБА_1 .

Разом із тим зазначена розписка не містить відомостей про обставини керування транспортним засобом ОСОБА_1 27 червня 2026 року о 00 год. 25 хв. та не підтверджує факту його зупинки працівниками поліції чи перебування ОСОБА_1 за кермом транспортного засобу у час, зазначений у протоколі.

Отже, зазначена розписка підтверджує лише те, що ОСОБА_2 зобов`язався доставити зазначений транспортний засіб до місця проживання ОСОБА_1 , однак сама по собі не є належним та достатнім доказом обставин, які підлягають встановленню у цій справі.

У матеріалах справи відсутні пояснення чи рапорти працівників поліції про керування ОСОБА_1 транспортним засобом.

Згідно з вимогами ст.ст. 251, 252 КУпАП факт керування може бути підтверджений не лише відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції, а й іншими доказами, зокрема показаннями свідків.

Проте жодних таких доказів, які б свідчили про рух мотоцикла PULSAR NS200, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 або підтверджували факт його зупинки працівниками поліції під час дорожнього руху, до матеріалів провадження не додано.

Відповідно до положень ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» зупинка транспортного засобу та перевірка документів поліцейським здійснюються за визначених законом підстав. Тому за відсутності належних доказів факту керування транспортним засобом та його зупинки сам факт подальшої перевірки документів не може підтверджувати, що до її проведення ОСОБА_1 здійснював керування транспортним засобом. За таких обставин матеріали справи не містять належних доказів, які б підтверджували обставини, що передували перевірці документів ОСОБА_1 , зокрема факт здійснення ним керування транспортним засобом та зупинки транспортного засобу.

У матеріалах справи міститься довідка старшого інспектора САП ВВГ Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області, відповідно до якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно з базою ІТС ІПНП «Цунамі» не має посвідчення водія.

Зазначена довідка підтверджує лише обставину відсутності у ОСОБА_1 посвідчення водія. Разом із тим вона сама по собі не підтверджує факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом 27 червня 2026 року о 00 год. 25 хв. без права керування таким транспортним засобом.

Відповідно до наявної у матеріалах справи довідки про належність транспортного засобу, згідно з базою ІТС ІПНП «Цунамі» транспортний засіб PULSAR NS200, державний номерний знак НОМЕР_1 , належить ОСОБА_3 .

Вказана довідка підтверджує лише відомості щодо належності зазначеного транспортного засобу, однак не містить відомостей про те, хто здійснював керування цим транспортним засобом 27 червня 2026 року о 00 год. 25 хв., та сама по собі не підтверджує факту керування ним ОСОБА_1 за обставин, зазначених у протоколі.

Наявна у матеріалах справи постанова про попереднє притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП підтверджує обставину попереднього притягнення його до адміністративної відповідальності.

Разом із тим зазначена постанова не підтверджує факту вчинення ОСОБА_1 нового адміністративного правопорушення 27 червня 2026 року, оскільки встановлення обставин попереднього правопорушення не є доказом факту керування транспортним засобом без права керування у даній справі.

Між тим, обов`язок органу (особи), який склав протокол про адміністративне правопорушення, нести тягар доказування є складовою презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини в сенсі ст. 62 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини та звільняє особу від обов`язку доводити свою непричетність до вчинення порушення. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Зазначений конституційний принцип поширюється і на провадження у справах про адміністративні правопорушення, які за своїм характером є каральними, що узгоджується з положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та усталеною практикою Верховного Суду.

Європейський суд з прав людини у пункті 43 рішення у справі «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, посилаючись на свою усталену практику, зокрема рішення у справі «Авшар проти Туреччини», зазначив, що при оцінці доказів застосовується критерій доведеності «поза розумним сумнівом», який повинен випливати із сукупності достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою ознак або неспростовних презумпцій факту.

Такий стандарт доказування не означає необхідності абсолютної достовірності кожної окремої обставини, однак вимагає, щоб сукупність досліджених доказів виключала розумні сумніви щодо доведеності події правопорушення та винуватості особи.

У даній справі такого рівня доказування не досягнуто.

Таким чином, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення у сукупності з довідкою про відсутність у ОСОБА_1 посвідчення водія, довідкою про належність транспортного засобу, розпискою ОСОБА_2 та відомостями про попереднє притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не становлять достатньої сукупності доказів для встановлення факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом у зазначені в протоколі дату, час та місці.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що матеріали справи не містять достатніх належних та допустимих доказів, які б дозволяли суду поза розумним сумнівом встановити факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом за обставин, зазначених у протоколі, та дійти обґрунтованого висновку про наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 126, 247, 283, 284 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Л.М. Демченко