Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №761/31544/26 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/31544/26

Провадження № 2/761/14785/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Матвєєва Ю.О, розглянувши питання про прийняття позовної заяви Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (КМДА) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги, -

ВСТАНОВИВ:

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшла цивільна справа, де Комунальне підприємство Виконавчого органу Київради (КМДА) «Київтеплоенерго» звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги у загальному розмірі 58408,59 грн. та витрати по оплаті судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 01 травня 2018 року надання послуг з централізованого опалення (постачання теплової енергії) та централізованого постачання гарячої води (постачання гарячої води) здійснює КП «Київтеплоенерго».

08.02.2019 року між КП «Київтеплоенерго» та фізичною особою ОСОБА_1 укладено Договір № 330576-01 на постачання теплової енергії, відповідно до умов якого позивач зобов`язався постачати теплову енергію відповідачу для потреб опалення, вентиляції - в період опалювального сезону нежитлового приміщення № 31 за адресою: АДРЕСА_1 , площа 43,4 кв.м., а відповідач зобов`язався отримати її та оплатити відповідно до умов викладених в договорі.

Законом України від 03 грудня 2020 року № 1060 «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг» внесені зміни до організації моделі договірних відносин з виконавцем послуг, якою запроваджено укладання публічного договору приєднання. З усіма фізичними або юридичними особами, які є власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку, які протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, вважаються укладеними публічні договори приєднання за формою, встановленою правилами затвердженими постановою КМУ № 830 від 21 серпня 2019 року.

30 вересня 2021 року позивачем на його офіційному сайті https://kte.kmda.gov.ua було опубліковано текст Договору про надання послуг з постачання теплової енергії.

У порушення своїх зобов`язань відповідач не в повному обсязі вносив плату за спожиті послуги, внаслідок чого утворилась заборгованість у загальному розмірі 58408,59 грн, яка складається із наступного: заборгованість за спожиту від КП «Київтеплоенерго» теплову енергію за період з жовтня 2018 року по жовтень 2021 року включно у розмірі 3949,07 грн, інфляційну складову боргу у розмірі 3297,29 грн та 3 % річних у розмірі 954,19 грн; заборгованість за послуги з постачання теплової енергії за період з листопада 2021 року по квітень 2026 року включно у розмірі 36168,94 грн, інфляційну складову боргу у розмірі 9894,87 грн; пеню у розмірі 136,41 грн; 3 % річних у розмірі 2552,01 грн; заборгованість з оплати внесків за обслуговування вузла комерційного обліку теплової енергії за період з 1 кварталу 2020 року по 3 квартал 2021 року у розмірі 59,54 грн.;заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуги з постачання теплової енергії за період з червня 2024 року по квітень 2026 року у розмірі 924,76 грн.;заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуги з постачання гарячої води за період з березня 2024 року по квітень 2026 року у розмірі 607,92 грн. У зв`язку з чим, позивач звернувся до суду з цим позовом, який просить задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 04.08.2026 року справу прийнято до свого провадження, розгляд справи вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Враховуючи те, що відповідач у встановлений строк відзив на позовну заяву не надав, суд вирішує справу за наявними матеріалами у відповідності ч.8 ст. 178 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про можливість ухвалення по справі рішення у відповідності до вимог ч. 5 ст. 279 ЦПК України та задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Судом встановлено, що розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27 грудня 2017 року № 1693 КП «Київтеплоенерго» визначено підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що повернуто з володіння та користування ПАТ «Київенерго».

За розпорядженням виконавчого органу КМР (КМДА) від 10 квітня 2018 року № 591 КП «Київтеплоенерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.

Отже, з 01 травня 2018 року постачання теплової енергії здійснює КП «Київтеплоенерго».

08 лютого 2019 року між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» та фізичною особою ОСОБА_1 як власником нежитлового приміщення № 31 загальна площа 43,4 кв.м., в будинку АДРЕСА_1 , укладено Договір № 330576-01 на постачання теплової енергії.

Відповідно до п. п. 2.2.1. Договору теплопостачальна організація зобов`язалася постачати теплову енергію на потреби: опалення та вентиляції в період опалювального сезону у кількості та в обсягах згідно Додатку № 1 до цього Договору.

Відповідно до п. 2.3.1. та п. 2.3.2. Договору, Абонент зобов`язався додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у Додатку № 1 до цього Договору, не допускаючи їх перевищення та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії. Виконувати умови та порядок оплати в обсягах і в терміни, які передбачені в Додатку № 4 до Договору.

Згідно п. 5.1. Договору, облік споживання Абонентом теплової енергії здійснюється із законом України «Про комерційний облік».

Як визначено у п. 8.1. Договору, договір набуває чинності з 01 травня 2018 року та діє до 15 квітня 2019 року.

Відповідно до п. 8.3. Договору, припинення дії Договору не звільняє «Абонента» від обов`язку повної сплати спожитої теплової енергії.

Згідно п. 8.4. Договору, він вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією зі сторін.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-IV (у редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) та Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII.

Відповідно ст. 20 Закону України «Про теплопостачання», тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб`єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво теплової енергії, у тому числі на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії, на транспортування та постачання теплової енергії встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та органами місцевого самоврядування у межах повноважень, визначених законодавством.

Згідно п. 40 Правил користування теплової енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03 жовтня 2007 року № 1198, споживач теплової енергії зобов`язаний вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.

Відповідно ч. 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання», споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Згідно ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні та колективні); управитель; виконавці комунальних послуг.

Законом України від 03 грудня 2020 року № 1060 «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг» внесені зміни до організації моделі договірних відносин з виконавцем послуг, якою запроваджено укладання публічного договору приєднання.

З усіма фізичними або юридичними особами, які є власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку, які протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, вважаються укладеними публічні договори приєднання за формою, встановленою правилами затвердженими постановою КМУ № 830 від 21 серпня 2019 року.

30 вересня 2021 року позивачем на його офіційному сайті https://kte.kmda.gov.ua опубліковано текст Договору про надання послуг з постачання теплової енергії.

Статтею 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що якщо споживач (інша особа, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), який отримав проект договору (змін до нього) від виконавця комунальної послуги, не повідомив протягом 30 днів про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього, а вчинив дії, які засвідчують його волю до отримання (продовження отримання) відповідної комунальної послуги від цього виконавця (у тому числі здійснив оплату наданих послуг), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій виконавцем комунальної послуги, якщо інше не передбачено цим Законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 319 ЦК України, власність зобов`язує.

За приписами ст. 322 ЦК України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. ст. 610, 612 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Як визначено у ч 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами ст. 525 цього Кодексу, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач ОСОБА_1 який є власником нежитлового приміщення АДРЕСА_2 , одержує житлово-комунальні послуги за вказаною адресою, проте не сплачує за них в установленому законом порядку.

Згідно з розрахунками заборгованості, наданими позивачем, у зв`язку з несплатою відповідачем у повному обсязі грошових коштів за надані послуги у останнього утворилась заборгованість на загальну суму 58408,59 грн, яка складається з наступного:

- 3949,07 грн - заборгованість за надану теплову енергію за період з жовтня 2018 року по жовтень 2021 року; 3297,29 грн - інфляційна складова боргу; 954,19 грн - 3 % річних;

- 36168,94 грн - заборгованість за послуги з постачання теплової енергії за період з листопада 2021 року по квітень 2026 року; 9894,87 грн - інфляційна складова боргу; 136,41 грн - пеня; 2552,01 грн - 3 % річних;

- 59,54 грн - заборгованість з оплати внесків за обслуговування вузла комерційного обліку теплової енергії за період з 1 кварталу 2020 року по 3 квартал 2021 року;

- 924,76 грн - заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуги з постачання теплової енергії за період з червня 2024 року по квітень 2026 року;

- 607,92 грн - заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуги з постачання гарячої води за період з березня 2024 року по квітень 2026 року.

Наведений розрахунок стороною відповідача в ході розгляду справи спростовано не було.

Відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зважаючи на наявні в матеріалах справи докази, розрахунки розміру заборгованості, які були перевірені судом, суд вважає, що відомості, які вони містять, відповідають дійсним обставинам справи.

Виходячи із вищенаведеного, позовні вимоги є правомірними, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача судового збору в розмірі 3328 грн. 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 76-81, 89, 95, 133, 141, 229, 258, 259, 263-265, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (КМДА) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (КМДА) «Київтеплоенерго» (код ЄДРПОУ 40538421) заборгованість за житлово-комунальні послуги у загальному розмірі 58408,59 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (КМДА) «Київтеплоенерго» (код ЄДРПОУ 40538421) витрати по оплаті судового збору у розмірі 3328,00 грн.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ю.О. Матвєєва

30 вересня 2026 року