Вирок від 30 вересня 2026 р. у справі №753/1048/26 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/1048/26

провадження № 1-кп/753/1327/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2026 р.

Дарницький районний суд міста Києва у складі:

головуючий суддя ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві у режимі відеоконференції в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12025100000001359 від 24.10.2025 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Генічеськ Херсонської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

сторони судового провадження:

прокурор ОСОБА_4 ,

потерпіла ОСОБА_5 ,

захисник ОСОБА_6 ,

обвинувачений ОСОБА_3 ,

встановив:

1.Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

1.1. ОСОБА_3 , 24.10.2025 приблизно о 17 годині 56 хвилин, керуючи технічно справним автомобілем «Ford Fusion», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 70,5-82,5 км/год., яка перевищувала максимально дозволену на даній ділянці дороги 50 км/год., в межах першої (крайньої правої) смуги по проїзній частині вул. Бориспільська, зі сторони вул. Поліської в напрямку вул. Академіка Горбунова у м. Києві.

Рухаючись у вказаному напрямку, він наближався до нерегульованого пішохідного переходу, розташованого в районі будинку № 13 який рахується за вул. Бориспільська в м. Києві, позначеного інформаційними дорожніми знаками 5.38.1, 5.38.2 «Пішохідний перехід» та дорожньою розміткою 1.14.1 Правил дорожнього руху України.

В цей час, проїзну частину вулиці Бориспільська, по вказаному нерегульованому пішохідному переходу, перетинала пішохід ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рухаючись зліва направо відносно напрямку руху вищевказаного транспортного засобу.

Під час руху водій ОСОБА_3 допустив порушення вимог пунктів 1.3, 1.5, 2.3 «б», 12.4, 18.1 Правил дорожнього руху України, відповідно до яких: п. 1.3 учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими; п. 1.5 - дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров?ю громадян, завдавати матеріальних збитків; підпункт «б» п. 2.3 для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; п. 12.4 у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год; п. 18.1 водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

Порушення вищевказаних вимог Правил дорожнього руху України з боку водія ОСОБА_3 виявились у тому, що він, керуючи технічно справним автомобілем марки «Ford Fusion», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по проїзній частині вулиці Бориспільської у місті Києві, маючи змогу спостерігати за показниками спідометру та обрати безпечну швидкість в межах дозволеної, будучи обізнаним, що вибір швидкості руху залежить від односторонньої вольової активності водія, нехтуючи застосуванням безпечних прийомів керування, усвідомлюючи, що швидкість керованого ним автомобіля складає не менш ніж 70,5 км/год., маючи можливість оцінити швидкість руху транспортних засобів та дорожню обстановку, будучи заздалегідь поінформованим про наближення до нерегульованого пішохідного переходу, позначеного дорожньою розміткою 1.14.2 та інформаційно-вказівними дорожніми знаками 5.38.1-5.38.2, усвідомлюючи, що пішохідний перехід призначений для перетину проїзної частини пішоходами, які мають безперечну перевагу в русі на даній ділянці дороги, з моменту, коли вступили на перехід, а водій, в свою чергу, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитись, будучи зобов`язаним завчасно прийняті такі заходи по керуванню транспортним засобом, які б забезпечили безперешкодний та безпечний перетин проїзної частини пішоходами по пішохідному переходу, не зміг вірно оцінити дорожню обстановку та її зміни, не впевнився, що на пішохідному переході немає пішоходів, створюючи своїми діями небезпеку для руху, а також загрозу життю та здоров`ю громадян, виїхав на пішохідний перехід, розташований по вул. Бориспільська, навпроти буд 13, у м. Києві, де здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_7 , яка перетинала проїзну частину зліва направо відносно напрямку руху автомобіля.

В результаті даної дорожньо-транспортної події пішохід ОСОБА_7 отримала тілесні ушкодження, від яких загинула на місці.

Порушення водієм ОСОБА_3 вимог пунктів 1.3, 1.5, 2.3 «б», 12.4 та 18.1 Правил дорожнього руху України, знаходяться у прямому причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної події та її наслідками.

1.2. Кримінальна відповідальність за такі діяння передбачена ч. 2 ст. 286 КК України.

2.Докази на підтвердження встановлених судом обставин

2.1.Будучи допитаним у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вказав, що визнає свою вину у вчиненому правопорушенні, але надавши покази, фактично вину не визнав. Так ОСОБА_3 суду показав, що рухався на автомобілі «Форд» по вул. Привокзальній, в правій смузі руху. Попереду себе бачив інший автомобіль. Яким чином він опинився в лівій смузі руху він не пам`ятає. Побачив туман з силуетом, зупинився і побачив, що збив людину. Пішохода він не бачив, яка була швидкість руху він не пам`ятає, але більше 50 км/год не їздить. Порушення правил дорожнього руху ним він не може пояснити. Цивільний позов визнав частково.

2.2.Потерпіла ОСОБА_5 в судовому засіданні показала, що про ДТП вона дізналась ввечері. Приїхала на місце, побачила свою матір, вона одразу загинула на місці. Також були слідчі, обвинувачений. Для неї це велика втрата, оскільки вони мали спільні плани на майбутнє. Обвинувачений приїжджав один раз до неї, вибачився та почав розповідати про свої проблеми, говорив про якусь допомогу, але без конкретики. Після обвинувачений з нею не зв`язувався. Цивільний позов підтримала в повному обсязі.

2.3.Свідок ОСОБА_8 суду показала, що 24.10.2025 біля 18.00 години йшла на парковку і почула крик. Повернулась і побачила як летить людина, з неї злітав одяг. Це було навпроти машини на пішоходному переході. ОСОБА_8 одразу підбігла допомогти. ЇЇ колега викликала швидку допомогу. Жінку збив автомобіль «Форд», за кермом сидів чоловік в шапці. Вказала, що механізму удару вона не бачила, але жінка пролетіла біля 10 метрів. При цьому на вулиці видимість була нормальна, темно не було. Звуку гальм вона не чула.

2.4.Свідок ОСОБА_9 суду показала, що 24.10.2025 біля 17.00 години їхала з чоловіком на машині в сторону Дарницького вокзалу. Побачила як на пішохідному переході дорогу переходила жінка, вона стояла на трамвайних коліях і чекала момент, щоб почати перехід. Чоловік свідка зупинився, потерпіла почала рух, і в цей момент з правої сторони на великій швидкості вилетів автомобіль, і наїхав на потерпілу. Це був білий Форд, він рухався перед ними почав перестроюватись, і здійснив наїзд на жінку. Удар був такий, що жінка підлетіла на метрів 4 у висоту. Вони зупинились, і свідок викликала 102. За кермом Форда був літній чоловік.

2.5.Свідок ОСОБА_10 суду показав, що рухався на автомобілі по вул. Бориспільська, в 2-й смузі. На пішохідному переході побачив жінку, і почав гальмувати. Жінка побачила, що свідок гальмує, і почала рух. В цей час автомобіль свідка на великій швидкості об`їхав автомобіль Форд, і збив жінку. Форд зупинився, з нього вийшов чоловік. Свідок вказав, що видимість на вулиці була нормальна.

2.6. В судовому засіданні, у порядку встановленому ст. 358 КПК України досліджені наступні документи.

2.6.1. Протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 24.10.2025 з фототаблицею та схемою, відповідно до даних якого огляд проводиться за події наїзду на пішохода на вул. Бориспільська, при похмурій погоді, без опадів. Вид та стан покриття дороги асфальтобетонний, сухий чистий. Без вологи, пилу, бруду, піску, нафтопродуктів та пошкоджень покриття. Дорога має дві смуги руху та дорожню розмітку 1.1, 1.5, 1.14.1 ПДР України. Дана ділянка дороги не регулюються світлофором. Дана ділянка дороги має камеру відеоспостереження «Безпечне місто». Загальна видимість з місця водія з увімкненим ближнім світлом, та дальнім світлом 100 метрів. Загальна конкретна видимість з місця водія з дальнім світлом 150 метрів. Оглянутий транспортний засіб «Форд Фьюжн» д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_3 . Вказаний транспортний засіб має пошкодження та вм`ятини на передній частині транспортного засобу. Транспортний засіб залишився на місці ДТП, до приїзду СОГ місце розташування не змінено. Вказаний протокол складений за участю слідчого Солом`янського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_11 , понятих ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_3 , Заяв та зауважень до протоколу не надійшло та схемою до нього (т.2 а.с.5-34).

2.6.2. Висновок експерта № СЕ-19/111-25/67132-ІТ від 17.12.2025, відповідно до якого на момент огляду автомобіля «Ford Fusion», реєстраційний номер НОМЕР_1 гальмівна система, рульове управління та ходова частина знаходиться в працездатному стані (т. 2 а.с.50-55).

2.6.3. Висновок експерта № СЕ-19-25/6403- ІТ від 08.12.2025, відповідно до даних якого швидкість руху автомобіля Ford Fusion», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_3 , відповідно до відеозаписів «Временная шкала 2025-10-27 08.1.206.477.mp4» і «Временная шкала 2025-10-27 07.51.43.047.avi» у момент виходу пішохода на пішохідний перехід становила 70,5…82,5 км/год. Час руху пішохода ОСОБА_7 з моменту вступу на пішохідний перехід до моменту скоєння наїзду на неї автомобіля Ford Fusion», д.н.з. НОМЕР_1 , відповідно до відеозаписів «Временная шкала 2025-10-27 08.1.206.477.mp4» і «Временная шкала 2025-10-27 07.51.43.047.avi» становить 2,44 …2,48 с. У даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля Ford Fusion», д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_3 , повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.4, 18.1 Правил дорожнього руху. У даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля Ford Fusion», д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_3 , мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода ОСОБА_7 , шляхом виконання вимог п. 12.4, 18.1 Правил дорожнього руху. У діях водія автомобіля Ford Fusion», д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_3 , вбачаються невідповідності вимогам п. 12.4, 18.1 Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору перебувають в причинному зв`язку з настанням події дорожньо-транспортної пригоди (т. 2 а.с. 64-85).

2.6.4. Висновок експерта № 021-2591-2025 від 19.12.2025 відповідно до даних якого при судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 були знайдені відкритий перелом обох кісток правої гомілки, численні синці та садна на тулубі та кінцівках, численні двобічні переломи ребер з розривами реберної плеври, забій легень, правобічний гемоторакс, масивний крововилив у заочеревинну та паранефральну клітковину, крововиливи у середостіння та у парахребтові тканини грудного відділу хребта. Зазначені ушкодження характерні для заподіяння внаслідок дії твердих предметів. Механізм їх виникнення полягає в ударах твердими предметами або в ударах об такі. Вони могли бути заподіяні при ДТП внаслідок удару частинами легкового автомобілю, що рухався. Безпосередньою причиною смерті ОСОБА_7 , стала гостра крововтрата, численними переломами ребер з ушкодженням реберної плеври у сукупності з відкритим переломом обох кісток правої гомілки. Виявлені при дослідженні трупа ОСОБА_7 тілесні ушкодження перебувають у безпосередньому зв`язку з ДТП, обставини якої викладені у постанові слідчого. На момент ДТП ОСОБА_7 , скоріш за все була тверезою, що може підтверджуватися відсутністю алкоголю в крові та її трупа (т. 2 а.с.87-90).

2.6.5. Висновок експертного дослідження № 051-3040-2025 від 12.11.2025, відповідно до даних якого в результаті судово-медичного (токсикологічного) дослідження крові від трупа ОСОБА_7 , 1971 р.н. не знайдено: метиловий та етиловий спирти, а також проліповий, бутиловий, аміловий спирти та їх ізомери (т. 2 а.с. 91-92).

2.6.6. Висновок експертного дослідження № 082-1021-2025 від 04.11.2025, відповідно до даних якого кров трупа ОСОБА_7 , 1971 р.н. відноситься до групи 0 ізогемаглютинінами анти-А і анти-В (т.2 а.с.93).

3.Позиції сторін кримінального провадження та оцінка доказів судом

3.1.Сторона обвинувачення, вважаючи зібрані та досліджені докази належними і допустимими, просила суд визнати винуватим ОСОБА_3 в інкримінованому обвинуваченні та призначити покарання у виді 4 років позбавлення волі з позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.

3.2.Сторона захисту вважала, що ОСОБА_3 визнав свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні йому необхідно призначити покарання із застосуванням ст. 75 КК України, звільнивши від відбування покарання з випробування з іспитовим строком.

3.3.Згідно вимог ч. 1 ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожен доказ з точки зору його належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Відповідно до ст. 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність, чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів. Згідно з приписами ч. 1 ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку встановленому цим Кодексом.

Оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази на предмет їх допустимості, та аналізуючи їх зміст у співставленні з доводами сторін кримінального провадження, суд вважає їх належними і допустимими й такими, що з огляду на розкриття їх змісту підтверджують обставини, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні.

Показання потерпілої та свідків суд вважає узгодженими, логічними та щирими й такими, що в цілому та окремих деталях відтворюють обставини, що мали місце.

3.4.Версія обвинуваченого, що він помітив силует в тумані і їздить зі швидкість 50 км/год повністю спростовується тим, шо відповідно до протоколу огляду місця ДТП від 24.10.2025 на вулиці не було опадів. Так само, професійний незалежний і незацікавлений у справі експерт у своєму висновку № СЕ-19-25/6403- ІТ від 08.12.2025 підтвердив, що ОСОБА_3 перевищив встановлену на даній ділянці дороги швидкість.

Враховуючи викладене ОСОБА_3 керуючи транспортним засобом Ford Fusion», д.н.з. НОМЕР_1 , порушив п. 12.4, 18.1 Правил дорожнього руху, та його дії знаходиться у прямому причинно-наслідковому зв`язку з дорожньо-транспортною подією, яка відбулася 24.10.2025 року. Обвинувачений ОСОБА_3 мав можливість уникнути дорожньо-транспортної пригоди, маючи для цього всі технічні можливості.

3.10.Даючи кримінально-правову оцінку вчиненому, суд вважає, що ОСОБА_3 вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого, та його дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 286 КК України.

3.Мотиви призначення покарання

4.1.Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд керується вимогами ст.ст. 65-68 КК України і виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

4.2. При призначенні ОСОБА_3 покарання, суд враховує, що типовий ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення кримінальним законом віднесено до необережних тяжких кримінальних правопорушень проти безпеки руху та експлуатації транспорту, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Щодо позиції сторони захисту про наявність щирого каяття як обставини, що пом`якшує покарання.

Така обставина, що пом`якшує покарання як щире каяття є відвертою негативною оцінкою винуватою особою своєї злочинної поведінки, визнанням тих обставин, які їй ставляться в провину, має характеризувати її поведінку після вчинення злочину, але з позицій психологічної переорієнтації суб`єкта, який дійсно засуджує свій вчинок, визнає його антигромадський характер і готовий нести відповідальність. Визнання своєї вини лише після дослідження всіх доказів у кримінальному провадженні, на думку суду, свідчить про відсутність щирого жалю з приводу скоєного та осуду своїх протиправних дій, тобто про відсутність ознак щирого каяття (постанова Верховного Суду колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального справа № 363/975/18 від 12 листопада 2020 року).

З огляду на вибачення перед потерпілою та виявлення жалю з приводу вчиненого безпосередньо в судових дебатах, суд не вбачає підстав для визнання щирого каяття обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_3 .

Відтак, обставин, які пом`якшують або обтяжують покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 66, 67 КК України судом не встановлено.

4.3. Характеризуючи особу обвинуваченого ОСОБА_3 суд враховує, що останній є громадянином України, має 75 років, раніше не судимий, одружений, не перебуває на спеціальних обліках у лікарів нарколога та психіатра. Також суд враховує стан здоров`я дружини обвинуваченого та відомості про його доходи, які долучені за клопотанням захисту.

4.4. Відповідно до даних досудової доповіді дослідження інформації, що характеризує особу обвинуваченого ОСОБА_3 за місцем його проживання, умови його життєдіяльності, відносини у суспільстві низькі ризики небезпеки для суспільства та повторного вчинення кримінального правопорушення свідчать про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства.

4.5. Враховуючи викладене, приписи санкції ч. 2 ст. 286 КК України, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі, а з урахуванням грубого порушення правил дорожнього руху з позбавленням права керувати транспортними засобами.

З огляду на неодноразові притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за перевищення швидкості та відсутності належних висновків після цього, непоправних наслідків у виді смерті, байдужого ставлення обвинуваченого до вчиненого незважаючи на зміну своєї позиції наприкінці судового розгляду, не відшкодування завданої потерпілій шкоди, суд не погоджується з даними висновку досудової доповіді та вважає, що підстави для звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням відсутні.

Обране судом покарання, буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, а відтак забезпечать дотримання засад призначення покарання, в тому числі його індивідуалізації, є справедливим, адекватним і співмірним.

4.6. Щодо розв`язання цивільного позову ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди та витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне. Відповідно до вимог ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування, враховуються вимоги розумності і справедливості. Крім того, відповідно до вимог ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 05.12.2022 р. у справі № 214/7462/20 зазначено, що гроші виступають еквівалентом моральної шкоди. Грошові кошти, як загальний еквівалент всіх цінностей, в економічному розумінні «трансформують» шкоду в загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування «обчислює» шкоду. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та відновлення стану потерпілого. При визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквіваленту. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставин, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості.

В обґрунтування своїх позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди ОСОБА_5 посилається на те, що втрата близької людини, матері яку вже ніхто не замінить, заподіяло їй значних моральних страждань, втрату душевного спокою, порушення нормального звичайного життя. ОСОБА_5 завдано довічні душевні страждання та стрес через смерть матері. Така втрата є непоправною, а подолати біль втрати одного з батьків неможливо.

За вказаних обставин, враховуючи ступінь заподіяної потерпілій шкоди, її необоротний характер, що призвели до глибоких змін в емоційному стані, характер і обсяг заподіяних потерпілій моральних страждань, пов`язаних із втратою рідної людини з урахуванням засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає за необхідне задовольнити цивільний позов в частині відшкодування моральної шкоди частково.

Крім того, ОСОБА_5 заявлено позов про відшкодування витрат на правову допомогу у розмірі 15000 гривень. На підтвердження цього надано договір № 9 про надання правової допомоги та акти приймання-передачі наданих послуг № 1, 2, 6, 7. Отже, судові витрати за надану правову допомогу в розмірі 15 000 гривень підтверджені документально, а тому підлягають відшкодуванню за рахунок обвинуваченого.

4.7. Суд, відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна, а саме автомобіля Ford Fusion д.н.з. НОМЕР_1 .

4.8. Питання речових доказів, суд вирішує у відповідності зі ст. 100 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України витрати на залучення експерта необхідно стягнути з обвинувачених.

Керуючись ст. 373, 374, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд,

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, і призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 (два) роки.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 відраховувати з моменту фактичного затримання та поміщення до ДУ «Київський слідчий ізолятор» у порядку виконання вироку суду.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 - задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 - 600 000 (шістсот) тисяч гривень моральної шкоди та 15 000 (п`ятнадцять) тисяч гривень витрат на правову допомогу.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 13371 грн. 00 коп. на рахунок проведення експертизи.

Скасувати арешт накладений на автомобіль Ford Fusion д.н.з. НОМЕР_1 .

Після набрання вироком законної сили речові докази у кримінальному провадженні: флеш-накопичувач Micro CD «Kingston» 32 GB - залишити при матеріалах цього кримінального провадження; автомобіль марки Ford Fusion д.н.з. НОМЕР_1 - повернути власнику.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 395 КПК України, до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Копію вироку в день його проголошення вручити прокурору, потерпілій захиснику та обвинуваченому.

Суддя ОСОБА_1