Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №160/2101/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

30 вересня 2026 року м. Дніпросправа № 160/2101/26

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: судді-доповідача Кальника В.В.,

суддів: Сафронової С.В., Чепурнова Д.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі

апеляційну скаргу 11 Регіональної військово-лікарської комісії

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.06.2026 в адміністративній справі №160/2101/26

за позовом ОСОБА_1

до 11 Регіональної військово-лікарської комісії

про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій заявлені вимоги:

- визнати протиправною бездіяльність 11 Регіональної військово-лікарської комісії, яка полягає у відмові в розгляді скарги громадянина України ОСОБА_1 від 03.12.2025 на довідку ВЛК №2025-0613-0954-5735-7 від 13.06.2025;

- зобов`язати 11 Регіональну військово-лікарську комісію розглянути скаргу громадянина України ОСОБА_1 від 03.12.2025 на довідку ВЛК №2025-0613-0954-5735-7 від 13.06.2025.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час виконання обов`язків військової служби, завдань пов`язаних із захистом Батьківщини, позивач отримав травми, через які проходив медичне лікування. За результатами лікування позивач був направлений на ВЛК для встановлення придатності до військової служби, після якого отримав довідку ВЛК від 13.06.2025 Госпітальної діючої позаштатної ВЛК ВНП "Шепетівської багатопрофільної лікарні" ШМР Хмельницької області. За результатами ВЛК, травма позивача була визначена як легка. Не погоджуючись з результатами ВЛК, позивач звернувся до голови комісії Госпітальної діючої позаштатної ВЛК ВНП "Шепетівської багатопрофільної лікарні" ШМР Хмельницької області про можливість оскарження винесеного рішення стосовно придатності. Позивачу було повідомлено про можливість оскаржити довідку до вищого органу, зокрема до 11 Регіональної ВЛК ЗСУ. Звернувшись до Регіональної ВЛК ЗСУ, позивачу листом від 13.01.2026 було повідомлено, щоб він звертався з скаргою в установленому порядку відповідно до п.6 наказу МОЗ України від 04.07.2007 №370. Також позивачем було подано скаргу до Військово-медичного клінічного центру Західного регіону (м.Львів) для розгляду та у разі порушення територіальності направити скаргу за належністю. Від Військово-медичного клінічного центру Західного регіону (м.Львів) позивачу надійшов лист про передачу скарги до 16 РВЛК. В свою чергу, 16 РВЛК скарга позивача була направлена за належністю до 11 РВЛК. Отже, позивач вважає, що його повинна бути розглянута саме 11 РВЛК. Проте, листом від 15.01.2026 11 РВЛК повідомила позивача про порушення строку звернення. Позивач вважає бездіяльність щодо розгляду скарги на довідку ВЛК протиправною, що стало підставою звернення до суду з позовом.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.06.2026 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність 11 Регіональної військово-лікарської комісії щодо розгляду по суті скарги ОСОБА_1 від 03.12.2025 на довідку ВЛК №2025-0613-0954-5735-7 від 13.06.2025.

Зобов`язано 11 Регіональну військово-лікарську комісію розглянути скаргу ОСОБА_1 від 03.12.2025 на довідку ВЛК №2025-0613-0954-5735-7 від 13.06.2025, з урахуванням висновків суду у даній справі.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та прийняти нове рішення, яким відмовити повністю в задоволенні позовної заяви.

Скаржник в обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що оскаржуване судове рішення є незаконним, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, 11 РВЛК вказує на те, що питання визначення або перегляду ступеня тяжкості травм не належить до компетенції штатних ВЛК регіону, а регулюється спеціальним порядком та віднесено до повноважень лікарсько-експертних комісій (ЛЕК) закладів охорони здоров`я. Отже, за відсутності у відповідача повноважень щодо перегляду ступеня тяжкості травми, а також за відсутності встановленого судом компетентного органу, якому повинна була бути переслана скарга, підстави для визнання протиправною бездіяльності 11 РВЛК були відсутні.

Окремо відповідач в обґрунтування своєї позиції посилався на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 26.02.2025 у справах № 600/3273/22-а та № 240/13173/22, відповідно до яких недотримання встановленої Положенням № 402 процедури оскарження висновків ВЛК є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову. Проте суд першої інстанції проігнорував зазначені доводи відповідача: не з`ясував, чи звертався позивач із відповідною скаргою до Центральної військово-лікарської комісії (ЦВЛК) у порядку підлеглості, не перевірив дотримання ним обов`язкового досудового порядку оскарження та не навів у рішенні мотивів щодо відхилення цих заперечень, що свідчить, на думку скаржника, про неповне з`ясування судом обставин справи. На думку комісії, вона діяла у межах та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, а тому підстави для задоволення позовних вимог та визнання її бездіяльності протиправною були відсутні.

Позивач відзив на скаргу не подав, що не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 від 05.09.2023р.

Згідно з довідкою військово-лікарської комісії при КНП "Шепетівська багатопрофільна лікарня" Шепетівської міської ради Хмельницької області №2025-0613-0954-5735-7 від 13.06.2025, проведено 13.06.2026 медичний огляд "Госпітальна постійно діюча позаштатна ВЛК КНП "Шепетівська багатопрофільна лікарня" Шепетівської міської ради Хмельницької області" - капітана (мобілізований) ОСОБА_1 , командир ІІ мінометної батареї.

Опис діагнозу: стані після мінно-вибухової травми (04.06.2025р.): акубаротравма з пошкодженням барабанних перетинок. Забій грудного відділу хребта, забій, садна обох гомілок та колінних суглобів. Стан після травми лівого колінного суглобу (04.06.2025) розрив медіальної коллатеральної зв`язки лівого колінного суглобу ІІ-ІІІ ст. Розрив заднього рогу медіального меніску лівого колінного суглобу. Порушення функції лівої нижньої кінцівки.

Травма, Поранення, ТАК, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби.

За ступенем тяжкості (наказ МОЗ України від 04.07.2007 №370): Травма відноситься до легких.

На підставі статті 81 графи ІІІ розкладу хвороб: Тимчасового непридатний до військової служби до 12.07.2025. Потребує відпустки для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) на 30 календарних днів.

Відповідно до відмітки про ознайомлення з постановою ВЛК: 13.06.2025 підпис ОСОБА_1 .

03.12.2025 року представником позивача засобами поштового зв`язку направлено на адресу 11 Регіональної військово-лікарської комісії скаргу на довідку ВЛК №2025-0613-0954-5735-7 від 13.06.2025, винесеної Госпітальною постійно діючою позаштатна ВЛК КНП "Шепетівська багатопрофільна лікарня" Шепетівської міської ради Хмельницької області стосовно ОСОБА_1 , в якій просив скасувати довідку ВЛК №2025-0613-0954-5735-7 від 13.06.2025 та в межах компетенції прийняти рішення про визнання травми, отриманої ОСОБА_1 - тяжкою та винести відповідну довідку. У разі якщо скарга не належить до розгляду в 11 РВЛК просив направити скаргу з додатками за належністю та повідомити представника заявника.

Листом від 13.01.2026 №46 11 РВЛК розглянуто скаргу представника позивача та повідомлено, що в разі незгоди з постановою ВЛК щодо тяжкості отриманої травми та її наслідків звертатись до лікувального закладу, відповідно до п.6 МОЗ України від 04.07.2007 №370.

03.12.2025 року представником позивача засобами поштового зв`язку направлено на адресу Військово-медичного клінічного центру Західного регіону (м.Львів) скаргу на довідку ВЛК №2025-0613-0954-5735-7 від 13.06.2025, винесену Госпітальною постійно діючою позаштатною ВЛК КНП "Шепетівська багатопрофільна лікарня" Шепетівської міської ради Хмельницької області стосовно ОСОБА_1 , в якій просив скасувати довідку ВЛК №2025-0613-0954-5735-7 від 13.06.2025 та в межах компетенції прийняти рішення про визнання травми, отриманої ОСОБА_1 - тяжкою та винести відповідну довідку. У разі якщо скарга не належить до розгляду в 11 РВЛК просив направити скаргу з додатками за належністю та повідомити представника заявника. Листом від 11.12.2025 №550/18345 Військово-медичним клінічним центром Західного регіону розглянуто скаргу представника позивача та повідомлено про перенаправлення за належністю (до 16 РВЛК) для розгляду скарги щодо незгоди винесеного рішення госпітальною постійно діючої позаштатної ВЛК КНП "Шепетівська багатопрофільна лікарня" Шепетівської міської ради для подальшого опрацювання та надання відповіді заявнику.

Листом від 06.01.2026 року №1190/236 16 РВЛК перенаправила до 11 РВЛК документи військовослужбовця ОСОБА_1 стосовно незгоди з постановою ВЛК при КНП "Шепетівська багатопрофільна лікарня" Шепетівської міської ради від 13.06.2025 №2025-0613-0954-5735-7.

Листом від 15.01.2026 №56 11 РВЛК розглянуто скаргу про незгоду з рішенням на постанову ВЛК КНП "Шепетівська багатопрофільна лікарня" Шепетівської міської ради №2025-0613-0954-5735-7 від 13.06.2025 та повідомлено, що згідно з п.3.2 глави 3 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу у ЗСУ, скарги до штатних ВЛК подаються в строк, визначений Законом України "Про звернення громадян". Згідно статті 17 Закону України "Про звернення громадян" скарга на рішення, що оскаржувалось, може бути подана до органу або посадовій особі вищого рівня протягом одного року з моменту прийняття, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення громадянина з прийнятим рішенням. Скарги, подані з порушенням зазначеного терміну, не розглядаються.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо розгляду скарги позивача, останній звернувся до суду з позовом.

Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак, наявності підстав для задоволення адміністративного позову частково.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 65 Конституції України, Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Статтею 70 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров`я" передбачено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців і військовозобов`язаних, встановлює причинний зв`язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям. Військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при військових комісаріатах і закладах охорони здоров`я Міністерства оборони України, Служби безпеки України та інших військових формувань, а також Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано приписами Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Згідно з частиною 1 статті 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Згідно з частиною 3 статті 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Відповідно до частини 5 статті 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.

Згідно із частиною 1 статті 4 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом.

Відповідно до частини 10 статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України 14.08.2008 №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (Положення №402).

Відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу І Положення №402, військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців, які проходять базову військову службу); військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби; визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ; встановлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.

Серед основних завдань військово-лікарської експертизи, згідно із пунктом 1.3 глави 1 розділу І Положення №402, є: добір громадян України, придатних за станом здоров`я до військової служби, для укомплектування Збройних Сил України; аналіз результатів медичного огляду та розробка заходів щодо комплектування Збройних Сил України особовим складом, придатним до військової служби за станом здоров`я; визначення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть; розроблення спільно з головними медичними спеціалістами Міністерства охорони здоров`я України (далі - МОЗ України) і Міністерства оборони України вимог щодо стану здоров`я призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, військовослужбовців, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, резервістів для найдоцільнішого використання їх на військовій службі; визначення ступеня придатності військовослужбовців до військової служби у зв`язку з їх звільненням.

Згідно з абзацами 1-4 пункту 2.1 розділу І Положення №402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання. Постанови ВЛК можуть бути відмінені або скасовані штатними ВЛК.

Відповідно до абзаців 1-5 пункту 2.2 розділу І Положення №402 штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону; ВЛК евакуаційного пункту; ВЛК пересувної госпітальної бази.

До позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать: госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК Десантно-штурмових військ; ВЛК Сухопутних військ Збройних Сил України; ВЛК Сил спеціальних операцій Збройних Сил України; ВЛК інших закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності (п. 2.5.5 Положення №402).

Як передбачено підпунктом 2.3.4 пункту 2.3 розділу I Положення №402, за рішенням ЦВЛК на ВЛК регіону, незалежно від адміністративно-територіальної зони відповідальності ВЛК за проведення військово-лікарської експертизи, покладається розгляд, контроль, затвердження постанов позаштатних постійно діючих ВЛК та прийняття, скасування, перегляд постанов про причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), у тому числі які призвели до загибелі (смерті) військовослужбовців, осіб звільнених з військової служби.

Відповідно до підпункту 2.4.4 пункту 2.4 розділу І Положення №402, на ВЛК регіону покладаються: організація військово-лікарської експертизи, керівництво підпорядкованими ВЛК, контроль за їхньою роботою та надання їм методичної і практичної допомоги в зоні відповідальності; контроль за організацією та проведенням медичного огляду осіб, визначених у пункті 1.2 розділу I Положення, поповнення, що прибуває для комплектування Збройних Сил України, з метою правильного розподілу його за родами військ, військовими частинами (кораблями), підрозділами та військовими спеціальностями, а також кандидатів на навчання за військовими спеціальностями з урахуванням стану здоров`я та фізичного розвитку; розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи; аналіз та узагальнення результатів і досвіду роботи підпорядкованих ВЛК; проведення спільно з головними (провідними) медичними спеціалістами та іншими лікарями - спеціалістами аналізу та оцінки результатів медичного огляду військовослужбовців та інших контингентів, розробка пропозицій для покращення військово-лікарської експертизи; організація та керівництво науковою роботою з питань військово-лікарської експертизи у підпорядкованих ВЛК; підготовка та вдосконалення персоналу для ВЛК; розробка та подання до ЦВЛК пропозицій з уточнення, доповнення та внесення змін до нормативно-правових актів з питань військово-лікарської експертизи; контроль за організацією та проведенням лікувально-оздоровчої роботи серед допризовників та призовників, обстеженням та медичним оглядом призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов`язаних, резервістів, надання методичної та практичної допомоги органам та закладам охорони здоров`я України та ТЦК та СП у цій роботі; проведення спільно з департаментами охорони здоров`я обласних (Київської міської) державних адміністрацій і ТЦК та СП аналізу та узагальнення результатів лікувально-оздоровчої роботи серед допризовників і призовників, обстеження та медичного огляду допризовників, призовників, громадян, які вступають у ВВНЗ, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов`язаних, резервістів, розроблення пропозицій щодо покращення цієї роботи; контроль за організацією та станом лікарсько-льотної експертизи в учбових та спортивних авіаційних закладах Товариства сприянні обороні України (далі - ТСО України), які знаходяться в межах регіону.

Пунктом 2.4.10 Положення №402 врегульовано, що постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку.

Згідно з п.п. 2.6.1 Положення №402, госпітальні ВЛК створюються при ВМКЦ, медичних (лікувально-діагностичних) центрах, у тому числі розвідувального органу Міністерства оборони України, закладах охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України. Госпітальні ВЛК також створюються при санаторно-курортних закладах (реабілітаційних госпіталях) у системі Міністерства оборони України, а також при інших закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, де обстежуються і лікуються військовослужбовці. За потреби при закладах охорони здоров`я (установах) може бути створено декілька позаштатних постійно діючих госпітальних ВЛК, у тому числі за клінічними профілями.

Відповідно до п.п. 2.6.2 Положення №402, гарнізонна ВЛК створюється при поліклініках, поліклінічних відділеннях (усіх найменувань) закладів охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України.

Під час дії воєнного стану можуть створюватися додаткові гарнізонні ВЛК залежно від навантаження, що розміщуються в закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності із включенням лікарів цих закладів до складу ВЛК. Такі гарнізонні ВЛК у ході своєї діяльності використовують гербову печатку та штампи відповідного закладу охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України, при якому вони створені.

Підпунктом 2.6.3 Положення №402 визначено, що на госпітальну (гарнізонну) ВЛК покладається: проведення медичного огляду осіб, указаних у пункті 1.2 розділу I Положення (крім допризовників), з метою визначення ступеня придатності до військової служби та в інших випадках, указаних у пункті 1.4 розділу II Положення; ведення книги протоколів ВЛК та здавання її в архів; проведення контролю за повнотою та якістю обстеження під час проведення медичного огляду, терміном проведення обстеження; проведення разом із провідними медичними спеціалістами ВМКЦ регіонів та начальниками медичних служб військових частин, що знаходяться у зоні відповідальності закладу охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України, детального аналізу визнання військовослужбовців непридатними до військової служби, розробка пропозицій щодо покращення стану здоров`я військовослужбовців та попередження їх дострокового звільнення з військової служби за станом здоров`я. Узагальнення пропозицій та надання їх до штатної ВЛК.

Рекомендації штатних ВЛК щодо організації лікувально-діагностичної роботи в цілях військово-лікарської експертизи є обов`язковими для виконання.

Згідно з підпункту 2.6.4 Положення №402, госпітальна (гарнізонна) ВЛК має право: приймати постанови відповідно до цього Положення; перевіряти з метою військово-лікарської експертизи організацію та стан лікувально-діагностичної роботи в закладах охорони здоров`я (установах) і у військових частинах, дислокованих у гарнізоні; залучати до роботи на правах членів комісії медичних та військових фахівців за запитом голови ВЛК.

Відповідно до п. 6.2 Положення №402, на військовослужбовців, які направляються на медичний огляд ВЛК, подаються направлення із зазначенням військового звання, прізвища, ім`я та по батькові, дати народження, місяця та року призову (прийняття) на військову службу, ТЦК та СП, яким призваний у Збройні Сили України (колишнього СРСР), попереднього діагнозу та мети огляду (направлення на огляд може бути підписане начальником штабу (від начальника штабу полку та вище) або начальником кадрового органу (від начальника управління роботи з особовим складом об`єднання та вище) із посиланням на рішення відповідного командира (начальника). Зразок направлення наведено в додатку 14. Направлення на медичний огляд ВЛК, видане військовослужбовцю, обов`язкове до виконання; медична книжка; посвідчення особи (військовий квиток); фотокартка 3 х 4 см без головного убору - при амбулаторному огляді; службова характеристика для проведення медичного огляду військово-лікарською комісією (зразок заповнення якої наведено в додатку 15). У тексті характеристики наводиться інформація щодо освіти військовослужбовця, який ВВНЗ і коли закінчив, навчання в інших навчальних закладах, у тому числі закордонних, особливостей проходження військової служби, служби за кордоном, у складі національного персоналу, національного контингенту, військових місіях, участі у бойових діях тощо, обов`язково зазначається думка командування військової частини щодо фізичного стану, фактичної працездатності військовослужбовця, виконання ним своїх службових обов`язків за станом здоров`я та можливість подальшого проходження ним військової служби на займаній посаді, призначення на посаду з меншим обсягом обов`язків, на нижчу посаду тощо; медична характеристика (у медичній характеристиці обов`язково зазначають інформацію про захворюваність військовослужбовця, результати медичних оглядів ВЛК (при вступі у ВВНЗ, відрядженні за кордон, у миротворчі місії, під час служби у спецспорудах тощо), втрату працездатності за станом здоров`я за останні три роки та думку начальника медичної служби військової частини щодо можливості подальшого проходження військовослужбовцем військової служби на займаній посаді за станом здоров`я).

Службова та медична характеристики обов`язково надаються у мирний час у разі направлення військовослужбовця на медичний огляд командиром військової частини за місцем проходження ним військової служби, та в особливий період - у випадках повторного направлення військовослужбовця на медичний огляд командиром військової частини з метою визначення ступеню придатності до військової служби протягом 12 місяців з дня закінчення попереднього медичного огляду, а також у випадках направлення на медичний огляд військовослужбовців із захворюваннями психіки та поведінки. В інших випадках надання службової та медичної характеристик не обов`язкове.

Крім того: на осіб, які направляються на огляд з приводу поранень, травм, контузій, каліцтв, одержаних у період проходження ними військової служби, - оригінал або належним чином засвідчена копія довідки про обставини одержання травми (поранення, контузії, каліцтва); на військовослужбовців - учасників бойових дій, миротворчих місій, ліквідації наслідків аварії на ядерних об`єктах, розмінування об`єктів народного господарства - відповідні посвідчення, витяги із особових справ, інші довідкові матеріали (допускається надання ксерокопій указаних документів, завірених відповідними посадовими особами та гербовою печаткою військової частини (закладу)).

Пунктом 6.8 Положення №402 визначено, що під час проходження медичного огляду військовослужбовець зобов`язаний надавати медичні документи щодо стану свого здоров`я. Дані, вказані в наданих військовослужбовцем медичних документах, враховуються лікарями під час формування постанов ВЛК.

Згідно з п. 3.1 глави 3 розділу І Положення №402, вимоги до звернення військовослужбовців та інших осіб, указаних у пункті 1.2 глави 1 розділу I цього Положення, їх права, порядок та строки розгляду пропозицій, заяв та скарг, а також обов`язки штатних ВЛК щодо розгляду звернень регулюються Законом України "Про звернення громадян", Інструкцією про організацію розгляду звернень та проведення особистого прийому громадян у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 28 грудня 2016 року № 735, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 23 січня 2017 року за № 94/29962.

Пунктами 3.2 -3.3 Положення №402 визначено, що скарги до штатних ВЛК подаються в строк, визначений Законом України "Про звернення громадян".

Скарги на дії (бездіяльність) чи постанови позаштатних ВЛК подаються до штатних ВЛК згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності, наведеними у додатку 2 до наказу Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року №608 "Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров`я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення".

Штатні ВЛК перевіряють відповідність прийнятих позаштатними ВЛК постанов встановленому діагнозу та вимогам цього Положення, на підставі доданих до звернення оригіналів медичних документів або належним чином завірених їх копій.

Колегія суддів зазначає, що згідно з Положенням № 402, у разі незгоди із рішеннями позаштатної ВЛК, особа має право звернутися до ВЛК вищого рівня із відповідною скаргою, а у разі незгоди із ВЛК вищого рівня - звернутися до ЦВЛК або до суду.

Відповідно до пункту 6 Класифікатору розподілу травм за ступенем тяжкості, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я від 04.07.2007 №370, медичний висновок про ступінь тяжкості виробничої травми дають на запит роботодавця та/або голови комісії з розслідування нещасного випадку на виробництві лікарсько-експертні комісії (ЛЕК) лікувально-профілактичного закладу, де здійснюється лікування особи, що постраждала, в строк до 1 доби з моменту надходження запиту.

Отже, медичні висновки щодо ступеню тяжкості травми дають лікарсько-експертні комісії (ЛЕК) лікувально-профілактичного закладу, де здійснюється лікування особи, що постраждала.

Таким чином, саме до повноважень ЛЕК медичних закладів належить вирішення питання визначення ступеня тяжкості травми.

Згідно з вимогами чинного законодавства, з метою забезпечення соціальних гарантії законодавчо закріплено, що військовослужбовці, які отримали поранення, травму або контузію мають право на класифікацію таких поранень за ступенем тяжкості.

Підпунктами 2.4.4, 2.4.5, 2.4.6 пункту 2.4 глави 2 розділу I Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 (зі змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800 (далі - Положення) визначені права та обов`язки, якими наділені ВЛК регіону.

В той же час, вимоги чинного Положення не передбачають зміни (встановлення) ступеню тяжкості травм (поранень) штатними військово-лікарськими комісіями.

Виходячи з вищевикладеного, як правильно було зазначено судом першої інстанції, встановлення ступеня тяжкості травми не належить до повноважень регіонального ВЛК, а відноситься до повноважень лікарсько-експертної комісії закладу охорони здоров`я, де проходило лікування.

Колегією суддів з матеріалів справи встановлено, що, приймаючи медичний висновок про ступінь тяжкості травми позивача, оформлений довідкою ВЛК Госпітальної постійно діючої позаштатної ВЛК КНП "Шепетівська багатопрофільна лікарня" Шепетівської міської ради Хмельницької області від 13.06.2025 №2025-0613-0954-5735-7, при визначені ступеня тяжкості комісія керувалась Наказом №370 від 04.07.2007, тобто тим нормативно-правовим актом, щодо якого не визначено порядку та способу застосування Положенням про військово-лікарську експертизу у Збройних силах України. При цьому, даним Положенням не передбачено, що ВЛК мають право визначати ступінь тяжкості отриманої травми.

Судом також встановлено, що згідно з довідкою військово-лікарської комісії при КНП "Шепетівська багатопрофільна лікарня" Шепетівської міської ради Хмельницької області №2025-0613-0954-5735-7 від 13.06.2025, було проведено медичний огляд "Госпітальна постійно діюча позаштатна ВЛК КНП "Шепетівська багатопрофільна лікарня" Шепетівської міської ради Хмельницької області" - капітана (мобілізований) ОСОБА_1 , командир ІІ мінометної батареї. Опис діагнозу: стані після мінно-вибухової травми (04.06.2025р.): акубаротравма з пошкодженням барабанних перетином. Забій грудного відділу хребта, забій, садна обох гомілок та колінних суглобів. Стан після травми лівого колінного суглобу (04.06.2025) розрив медіальної коллатеральної зв`язки лівого колінного суглобу ІІ-ІІІ ст. Розрив заднього рогу медіального меніску лівого колінного суглобу. Порушення функції лівої нижньої кінцівки. Травма, Поранення, ТАК, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби. За ступенем тяжкості (наказ МОЗ України від 04.07.2007 №370): Травма відноситься до легких.

03.12.2025 року представником позивача засобами поштового зв`язку було направлено на адресу 11 Регіональної військово-лікарської комісії скаргу на довідку ВЛК №2025-0613-0954-5735-7 від 13.06.2025, винесеної Госпітальною постійно діючою позаштатна ВЛК КНП "Шепетівська багатопрофільна лікарня" Шепетівської міської ради Хмельницької області стосовно ОСОБА_1 , в якій просив скасувати довідку ВЛК №2025-0613-0954-5735-7 від 13.06.2025 та в межах компетенції прийняти рішення про визнання травми, отриманої ОСОБА_1 - тяжкою та винести відповідну довідку. У разі якщо скарга не належить до розгляду в 11 РВЛК просив направити скаргу з додатками за належність та повідомити представника заявника.

Листом від 13.01.2026 №46 11 РВЛК було розглянуто скаргу представника позивача та повідомлено, що в разі незгоди з постановою ВЛК щодо тяжкості отриманої травми та її наслідків звертатись до лікувального закладу, відповідно до п.6 МОЗ України від 04.07.2007 №370.

03.12.2025 року представником позивача засобами поштового зв`язку направлено на адресу Військово-медичного клінічного центру Західного регіону (м.Львів) скаргу на довідку ВЛК №2025-0613-0954-5735-7 від 13.06.2025, винесеної Госпітальною постійно діючою позаштатна ВЛК КНП "Шепетівська багатопрофільна лікарня" Шепетівської міської ради Хмельницької області стосовно ОСОБА_1 , в якій просив скасувати довідку ВЛК №2025-0613-0954-5735-7 від 13.06.2025 та в межах компетенції прийняти рішення про визнання травми, отриманої ОСОБА_1 - тяжкою та винести відповідну довідку. У разі якщо скарга не належить до розгляду в 11 РВЛК просив направити скаргу з додатками за належність та повідомити представника заявника.

Листом від 11.12.2025 №550/18345 Військово-медичним клінічним центром Західного регіону розглянуто скаргу представника позивача та повідомлено про перенаправлення за належністю (до 16 РВЛК) для розгляду скарги щодо незгоди винесеного рішення госпітальною постійно діючої позаштатної ВЛК КНП "Шепетівська багатопрофільна лікарня" Шепетівської міської ради для подальшого опрацювання та надання відповіді заявнику.

Листом від 06.01.2026 року №1190/236 16 РВЛК перенаправила до 11 РВЛК документи військовослужбовця ОСОБА_1 стосовно незгоди з постановою ВЛК при КНП "Шепетівська багатопрофільна лікарня" Шепетівської міської ради від 13.06.2025 №2025-0613-0954-5735-7.

Листом від 15.01.2026 №56 11 РВЛК розглянуто скаргу про незгоду з рішенням на постанову ВЛК КНП "Шепетівська багатопрофільна лікарня" Шепетівської міської ради №2025-0613-0954-5735-7 від 13.06.2025 та повідомлено, що згідно з п.3.2 глави 3 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу у ЗСУ, скарги до штатних ВЛК подаються в строк, визначений Законом України "Про звернення громадян". Згідно статті 17 Закону України "Про звернення громадян" скарга на рішення, що оскаржувалось, може бути подана до органу або посадовій особі вищого рівня протягом одного року з моменту прийняття, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення громадянина з прийнятим рішенням. Скарги подані з порушенням зазначеного терміну не розглядаються.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що матеріали справи містять докази перенаправлення скарги позивача. Зокрема, лист від 06.01.2026 № 1190/236 свідчить, що 16 РВЛК переслала скаргу ОСОБА_1 на довідку ВЛК при КНП "Шепетівська багатопрофільна лікарня" Шепетівської міської ради № 2025-0613-0954-5735-7 від 13.06.2025 до НОМЕР_2 РВЛК.

Водночас 11 РВЛК, отримавши вказане звернення, скаргу по суті не розглянула, обмежившись повідомленням про неможливість її розгляду у зв`язку з пропуском встановленого терміну на її подання.

З огляду на зміст листа від 13.01.2026 №46, 11 РВЛК повідомила представника позивача, що в разі незгоди з постановою ВЛК щодо тяжкості отриманої травми та її наслідків необхідно звертатись до лікувального закладу, відповідно до п.6 МОЗ України від 04.07.2007 №370.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідь суб`єкта владних повноважень (11 РВЛК) щодо необхідності звернення позивача у разі незгоди з постановою ВЛК про тяжкість травми до лікувального закладу не відповідає змісту пункту 6 Класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості, затвердженого наказом МОЗ України від 04.07.2007 № 370.

Вказаною нормою визначено, що медичний висновок про ступінь тяжкості виробничої травми дають на запит роботодавця та/або голови комісії з розслідування нещасного випадку на виробництві лікарсько-експертні комісії (ЛЕК) лікувально-профілактичного закладу, де здійснюється лікування постраждалої особи, у строк до 1 доби з моменту надходження запиту, а відтак, цей порядок не поширюється на спірні правовідносини.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, повинен надати вичерпну інформацію заявнику, куди саме останній повинен звернутись, у разі відсутності повноважень для розгляду скарги, а не обмежуватись посиланням на пункти наказів, які фактично не регулюють спірне питання.

Водночас, колегія суддів звертає увагу, що у зверненні від 03.12.2025 позивач просив у разі відсутності повноважень у 11 РВЛК направити скаргу з додатками за належністю. Проте, відповідач у своєму листі-відповіді від 13.01.2026 №46 фактично обмежився загальним посиланням на необхідність звернення до лікувального закладу відповідно до п.6 МОЗ України від 04.07.2007 №370, не здійснивши належної правової оцінки доводів заявника в межах повноважень регіональної комісії щодо контролю за роботою підпорядкованих ВЛК.

За таких обставин, на переконання суду апеляційної інстанції, надання формальної відповіді без вирішення питання по суті та без направлення звернення за належністю за наявності відповідного прохання заявника свідчить про недотримання суб`єктом владних повноважень принципів належного урядування та обґрунтованості.

Відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для визнання протиправною бездіяльності 11 РВЛК та обрання належного способу захисту прав позивача шляхом зобов`язання відповідача розглянути скаргу з урахуванням висновків суду.

Колегія суддів також відхиляє доводи апеляційної скарги відповідача стосовно неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, оскільки вони зводяться лише до суб`єктивних суджень заявника та правильність висновків суду першої інстанції не спростовують.

Інші доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині постанови, ґрунтуються на суб`єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Отже доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків, якими мотивоване рішення суду першої інстанції, та не дають підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими, а застосування судом норм матеріального права - неправильним.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 312, 315, 317, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу 11 Регіональної військово-лікарської комісії - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.06.2026 в адміністративній справі №160/2101/26 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач В.В. Кальник

суддя С.В. Сафронова

суддя Д.В. Чепурнов