Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №160/10174/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

Суд: Третій апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 28 вересня 2026 р.

Справа: №160/10174/26

Суддя: Сафронова С.В.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

29 вересня 2026 року м. Дніпросправа № 160/10174/26

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),

суддів: Кальника В.В., Чепурнова Д.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.06.2026 року у справі №160/10174/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

21.04.2026 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, у якій позивач просить:

- визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 046550009979 від 2 квітня 2026 року про відмову ОСОБА_1 у перерахунку призначеної пенсії за віком;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 період роботи в. Жовтоводському управлінні будівництва Дніпропетровської області з 01.07.2000 р. по 03.12.2001 р. на посаді начальника сироварного цеху підсобного виробництва;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області перерахувати пенсію за віком ОСОБА_1 з врахуванням спірного періоду роботи з дня звернення про перерахунок призначеної пенсії за віком, тобто з 25.03.2026 р., та виплати перераховану пенсію з урахуванням раніше виплачених сум.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області прийнято рішення № 046550009979 про відмову у перерахунку пенсії, так як з 01.07.2000 р. по 03.12.2001 р. в індивідуальних відомостях про застраховану особу ОК 5 сплата внесків відсутня, зарахувати трудовий стаж неможлива, проте позивач з вказаним рішенням відповідача у справі не погоджується, оскільки основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.

Згідно із довідкою архівного відділу Жовтоводської міської ради Дніпропетровської області № М-79 від 23.03.2026 року в архівному фонді «Жовтоводське управління будівництва» в особових рахунках із заробітної плати за період 1998 - 2001 рр. зазначений « ОСОБА_2 », ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначено і розмір заробітної плати помісячно з січня 1998 р. по грудень 2001 року, який має позначку щомісяця 0.00. В той же час ця довідка підтверджує страховий стаж позивача в Жовтоводському управлінні будівництва з 01.07.2000 р. по 03.12.2001 року, який є спірним

Не погодившись з такими діями відповідача у відмові здійснити перерахунок пенсії зарахувавши період роботи позивача в Жовтоводському управлінні будівництва Дніпропетровської області з 01.07.2000 р. по 03.12.2001 р. на посаді начальника сироварного цеху підсобного виробництва, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.06.2026 року у справі №160/10174/26 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправним і скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 046550009979 від 2 квітня 2026 року про відмову ОСОБА_1 у перерахунку призначеної пенсії за віком. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 період роботи в Жовтоводському управлінні будівництва Дніпропетровської області з 01.07.2000 р. по 03.12.2001 р. на посаді начальника сироварного цеху підсобного виробництва. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області перерахувати пенсію за віком ОСОБА_1 з врахуванням спірного періоду роботи з дня звернення про перерахунок призначеної пенсії за віком та виплати перераховану пенсію з урахуванням раніше виплачених сум з 01.04.2026. У задоволені решти вимог позивача відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити рішення суду першої інстанції без змін як законне та обґрунтоване.

Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_1 .

21.02.2026 року позивачу призначено пенсію за віком.

При призначенні пенсії за віком не було зараховано період роботи в Жовтоводському управлінні будівництва, а саме: з 01.07.2000 р. по 03.12.2001 року, яке знаходилося в м. Жовті Води, Дніпропетровської області, де позивач займав посаду начальника сироварного цеху підсобного господарства.

25.03.2026 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про перерахунок пенсії, надавши додатково архівні довідки від 23.03.2026 р. Мо М - 78-81, видані виконавчим комітетом Жовтоводської міської ради Дніпропетровської області.

02.04.2026 р. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області прийнято рішення № 046550009979 про відмову у перерахунку пенсії.

В обґрунтування рішення про відмову у перерахунку пенсії відповідач вказав, що за періоди роботи з 17.09.1991 по 30.03.2000 та з 01.07.2000 по 03.12.2001 в індивідуальних відомостях про застраховану особу ОК 5 сплата внесків відсутня.

Вказаний спір виник у зв`язку із незгодою позивача з діями відповідача щодо відмови у перерахунку розміру пенсії з урахуванням до загального страхового стажу період роботи в. Жовтоводському управлінні будівництва Дніпропетровської області з 01.07.2000 року по 03.12.2001 року на посаді начальника сироварного цеху підсобного виробництва, тому останній звернувся до суду з цим позовом.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Закон України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

За приписами статті 1 Закону №1058-IV у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування;

страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;

страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування;

страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Згідно з частиною 1 статті 21 Закону №1058-IV з метою обліку застрахованих осіб, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про облік застрахованих осіб і реалізацію ними права на страхові виплати у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та накопичувальній системі пенсійного страхування. у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється персоніфікований облік.

Відповідно до частини першої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з частиною 2 статті 24 Закону №1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини першою статті 15 Закону №1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески (частина друга статті 20 Закону №1058-IV).

Згідно з нормами передбаченими частинами четвертою - шостою, дев`ятою, десятою статті 20 Закону №1058-IV, сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду - суб`єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць. Днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку, органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Проаналізувавши вище наведені норми колегія суддів доходить до висновку про те, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески. При цьому, на думку суду, виходячи із змісту наведених вище правових норм, порушення страхувальником вимог законодавства щодо порядку та строків сплати страхових внесків тягне негативні наслідки лише щодо самого страхувальника (зокрема, у вигляді сплати недоїмки, штрафних санкцій та пені) та не може мати негативних наслідків для застрахованої особи у вигляді не зарахування до страхового чи пільгового стажу періоду роботи, протягом якого такій особі нараховувалася заробітна плата, на яку у свою чергу нараховувалися страхові внески, проте не з вини застрахованої особи страхові внески не були зараховані на відповідні рахунки.

Також, при вирішенні даного спору колегія суддів враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду від 27.03.2018 (справа №208/6680/16-а), від 20.03.2019 (справа № 688/947/17), від 30.09.2019 (справа № 316/1392/16-а), відповідно до яких, за загальним правилом, несвоєчасна сплата підприємством страхових внесків, за умови підтвердження роботи особи на такому підприємстві, отримання заробітної плати та утримання з неї єдиного соціального внеску, не повинна порушувати законні права та інтереси позивача, зокрема, порушувати його право на належне пенсійне забезпечення, оскільки обов`язок своєчасної сплати страхових внесків до пенсійного фонду покладено на роботодавця, а тому їх несплата не може позбавляти працівників права на зарахування періоду роботи до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі. Позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при перерахунку пенсії позивача періодів його роботи на такому підприємстві.

Згідно з пунктом 6 частини 2 статті 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 №2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний пред`являти на вимогу застрахованої особи, на користь якої він сплачує єдиний внесок, повідомлення про взяття на облік як платника єдиного внеску та надавати інформацію про сплату єдиного внеску, у тому числі в письмовій формі.

З цим правом кореспондується обов`язок такого платника своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок (пункт 1 частини 2 статті 6 Закону 2464), який підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина 12 статті 9 згадуваного Закону).

Відтак, страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов`язковій сплаті. Відповідальність за порушення умов та порядку сплати таких внесків покладено на платника єдиного внеску та його посадових осіб.

Інформація щодо сплати страхових внесків за періоди роботи з 01.07.2000 р. по 03.12.2001 р. відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу із системи персоніфікованого обліку (форма ОК-5) відсутня.

Поряд з тим, відповідно до частини шостої статті 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 №2464-VI (з наступними змінами та доповненнями) за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Позивач відповідно до записів трудової книжки серії серії НОМЕР_2 від 17.09.1991 року в період з 01.07.2000 р. по 03.12.2001 роки працював в Жовтоводському управлінні будівництва Дніпропетровської області.

Проаналізувавши вище наведені нормативно-правові акти колегія суддів доходить до висновку про те, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески.

При цьому, виходячи із змісту наведених вище правових норм, порушення страхувальником вимог законодавства щодо порядку та строків сплати страхових внесків (у зв`язку із чим утворилася заборгованість зі сплати таких внесків) тягне негативні наслідки лише щодо самого страхувальника (зокрема, у вигляді сплати недоїмки, штрафних санкцій та пені) та не може мати негативних наслідків для застрахованої особи у вигляді не зарахування до страхового стажу періоду роботи, протягом якого такій особі нараховувалася заробітна плата, на яку у свою чергу нараховувалися страхові внески, проте не з вини застрахованої особи сплачені страхові внески зараховувалися в рахунок сплати заборгованих страхувальником сум недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення, а тому у відповідача відсутні підстави не зараховувати до страхового та пільгового стажу позивача періодів роботи у Жовтоводському управлінні будівництва Дніпропетровської області з 01.07.2000 р. по 03.12.2001 р.

Отже, оскільки за спірні періоди роботи позивачу була нарахована та виплачена заробітна плата, на яку в свою чергу нараховувалися страхувальником страхові внески, тому у відповідача відсутні підстави не зараховувати до страхового стажу позивача вказані періоди роботи.

Колегія суддів зазначає, що позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо сплати страхових внесків та ведення бухгалтерського обліку.

Також колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції, що несвоєчасна сплата підприємством страхових внесків, за умови підтвердження роботи особи на такому підприємстві, отримання заробітної плати та утримання з неї єдиного соціального внеску, не повинна порушувати законні права та інтереси позивача як застрахованої особи, зокрема, порушувати його право на належне пенсійне забезпечення, оскільки обов`язок своєчасної сплати страхових внесків до Пенсійного фонду покладено на роботодавця, а тому їх несплата не може позбавляти працівників права на зарахування періоду роботи до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі.

В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 229, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.06.2026 року у справі №160/10174/26 - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст 328, 329 КАС України.

Головуючий - суддя С.В. Сафронова

суддя В.В. Кальник

суддя Д.В. Чепурнов

Оригінал: reyestr.court.gov.ua