Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №160/698/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

29 вересня 2026 року м. Дніпросправа № 160/698/26

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),

суддів: Кальника В.В., Чепурнова Д.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 червня 2026 року в адміністративній справі № 160/698/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

13 січня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, з урахуванням уточнених позовних вимог, у якій просив:

визнати протиправним та скасувати рішення № 047050033761 Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 26 листопада 2025 року про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 , що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, періоди роботи з 01 січня 2018 року по 30 вересня 2025 року відповідно до даних Пенсійного фонду України та з 01 лютого 2022 року по 23 липня 2025 року згідно з довідками № 143-606 від 26 червня 2025 року та № 143-823 від 11 вересня 2025 року, які уточнюють особливий характер роботи та умови праці, необхідні для призначення пільгової пенсії;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 1 від 19 листопада 2025 року з урахуванням висновків суду у цій справі та прийняти рішення про призначення пенсії.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 19 листопада 2025 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 047050033761 від 26 листопада 2025 року позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Вважаючи зазначене рішення протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 червня 2026 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 047050033761 від 26 листопада 2025 року, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до пільгового стажу за Списком № 1 ОСОБА_1 періоди роботи з 01 січня 2018 року по 02 серпня 2021 року, з 03 серпня 2021 року по 30 вересня 2025 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19 листопада 2025 року щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 з урахуванням зарахованих до пільгового стажу періодів роботи з 01 січня 2018 року по 02 серпня 2021 року, з 03 серпня 2021 року по 30 вересня 2025 року. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із зазначеним рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Відповідно до статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглянута апеляційним судом у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 19 листопада 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1.

Заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за принципом екстериторіальності розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області.

За результатами розгляду заяви прийнято рішення № 047050033761 від 26 листопада 2025 року, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.

У вказаному рішенні зазначено, що вік заявника становить 53 роки, страховий стаж — 35 років 7 місяців (з урахуванням кратності — 38 років 7 місяців), пільговий стаж — 3 роки.

За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до пільгового стажу не зараховано періоди роботи згідно з архівною довідкою Кам`янської міської ради Дніпропетровської області від 03 лютого 2025 року № К-21/2-09/117 з посиланням на те, що підприємство перебуває у стадії припинення з 2019 року. При цьому зазначено, що для зарахування відповідних періодів до пільгового стажу необхідне рішення комісії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Вважаючи зазначене рішення протиправним, позивач звернувся до суду.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд першої інстанції правильно виходив з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України закріплено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 12 Європейської соціальної хартії (переглянутої) 1996 року держава зобов`язана підтримувати функціонування системи соціального забезпечення, її задовільний рівень, а також докладати зусиль для її поступового посилення.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначено Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі — Закон № 1058-IV).

Частиною першою статті 114 Закону № 1058-IV встановлено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років — на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Пунктом 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV визначено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, — після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону № 1058-IV, страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно з цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Частиною першою статті 24 Закону № 1058-IV передбачено, що страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з частиною другою статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду України відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Аналогічні приписи містяться у статті 48 Кодексу законів про працю України.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі Порядок № 383), передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, чинні на період роботи особи.

До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок № 637).

Пунктом 1 Порядку № 637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Пунктом 20 Порядку № 637 встановлено, що уточнюючі довідки підприємств або організацій для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників.

У довідці має бути зазначено: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування Списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана така довідка.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, згідно з відомостями, що містяться у трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 11 серпня 1993 року, ОСОБА_1 працював у спірні періоди.

При цьому під час розгляду заяви позивача відповідачем не встановлено недоліків оформлення записів про роботу позивача. Записи у трудовій книжці виконані належними посадовими особами, засвідчені підписами уповноважених осіб та скріплені печатками.

Відомості про пільговий стаж підтверджуються довідками ПрАТ «КАМЕТ-СТАЛЬ» про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 143-606 від 26 червня 2025 року та № 143-823 від 11 вересня 2025 року.

Щодо періодів роботи з 01 січня 2018 року по 02 серпня 2021 року суд першої інстанції встановив таке.

Згідно із записом трудової книжки № 22 від 29 травня 2002 року позивача прийнято до ВАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» на посаду інженера 2 категорії бюро ремонтів, розпорядження від 28 травня 2002 року № 566к.

Відповідно до записів № 31, 33 робоче місце позивача атестоване за Списком № 1 постановою № 27 від 26 грудня 2017 року та постановою № 19 від 31 серпня 2020 року.

Згідно із записом № 34 від 02 серпня 2021 року позивача звільнено у зв`язку з переведенням.

Відповідно до довідки ПрАТ «КАМЕТ-СТАЛЬ» від 26 червня 2025 року № 143-606 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній позивач працював у період з 03 серпня 2021 року по 25 червня 2025 року за професією слюсаря-ремонтника, яка передбачена Списком № 1, розділ II, підрозділ 2, на підставі постанов Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 461 та від 04 липня 2017 року № 479.

Відповідно до довідки ПрАТ «КАМЕТ-СТАЛЬ» від 11 вересня 2025 року № 143-823 позивач працював повний робочий день у період з 26 червня 2025 року по 09 вересня 2025 року за професією слюсаря-ремонтника, яка передбачена Списком № 1, розділ II, підрозділ 2, на підставі постанов Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 461 та від 04 липня 2017 року № 479.

Таким чином, позивач надав трудову книжку та документи, що підтверджують стаж роботи за Списком № 1.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що надані позивачем документи містять достатні відомості для підтвердження відповідних періодів роботи та характеру праці, а тому підстав для їх неврахування до пільгового стажу з мотивів, наведених у спірному рішенні, не встановлено.

Посилання апелянта на те, що вік заявника становить 53 роки, страховий стаж 35 років 7 місяців (з урахуванням кратності 38 років 7 місяців), а пільговий стаж 3 роки, а також на необхідність рішення комісії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області для зарахування спірних періодів до пільгового стажу, не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

Саме по собі посилання пенсійного органу на необхідність розгляду питання комісією не є належним обґрунтуванням неврахування документально підтверджених періодів роботи за Списком № 1 та не звільняє суб`єкта владних повноважень від обов`язку надати належну оцінку поданим заявником документам.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 047050033761 від 26 листопада 2025 року та наявність підстав для його скасування.

Разом з тим суд першої інстанції обґрунтовано зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19 листопада 2025 року щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 з урахуванням зарахованих до пільгового стажу періодів роботи з 01 січня 2018 року по 02 серпня 2021 року та з 03 серпня 2021 року по 30 вересня 2025 року.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.

Апелянтом не наведено доводів та не надано доказів, які б спростовували встановлені судом першої інстанції обставини або свідчили про неправильне застосування ним норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі статтею 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

За правилами статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, надано їм належну правову оцінку та ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції та не дають підстав для його скасування.

За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 червня 2026 року у справі № 160/698/26 підлягає залишенню без змін.

Керуючись статтями 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області -залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 червня 2026 року у справі № 160/698/26 -залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, визначені статтями 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя С.В. Сафронова

суддя В.В. Кальник

суддя Д.В. Чепурнов