Вирок від 29 вересня 2026 р. у справі №450/2415/26 — Львівський апеляційний суд

Справа № 450/2415/26 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/811/608/26 Доповідач: ОСОБА_2

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові в режимі відеоконференції справу за апеляційною скаргою прокурора Пустомитівської окружної прокуратури ОСОБА_6 на вирок Пустомитівського районного суду Львівської області від 13 травня 2026 року відносно обвинуваченого ОСОБА_7 , –

з участю прокурора ОСОБА_8 ,

захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_9 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 , -

встановила:

цим вироком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 ,

засуджено за ч.2 ст. 125 КК України до 100 годин громадських робіт.

Згідно вироку суду, ОСОБА_7 , 27 квітня 2026 року, близько 22:30 год., перебуваючи на прибудинковій території, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , на ґрунті раптово виниклого конфлікту із ОСОБА_10 , маючи умисел пов`язаний із домашнім насильством, умисно схопив руки потерпілої в ділянці кисті, та стисну їх. В подальшому лівою рукою наніс удар в ділянку шиї та схопив, внаслідок чого потерпіла вдарилась плечем об стінку. В подальшому наніс два удари кулаком правої руки в ділянку обличчя, один в ділянку лівої щоки та один в ділянку носа, чим заподіяв останній тілесні ушкодження у вигляді перелому носа, синець на лівій щічній ділянці обличчя, синець на правому плечі, синець на тильній поверхні правої китиці та синець на тильній поверхні лівої китиці. Перелом кісток носа за ступенем тяжкості відноситься до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров`я. Синці відносяться до легкого тілесного ушкодження.

Такими своїми діями, обвинувачений ОСОБА_7 вчинив спричинення умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я тобто кримінальний проступок, передбачений ч.2 ст. 125 КК України.

В апеляційній скарзі прокурор Пустомитівської окружної прокуратури ОСОБА_6 не оспорюючи доведеності вини обвинуваченого та правильності кваліфікації його дій, вважає, що рішення суду першої інстанції є незаконним і таким, що підлягає зміні з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність в частині призначення покарання.

Зазначає, що санкцією ч.2 ст. 125 КК України передбачено можливість призначення покарання у виді штрафу від п?ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від ста п?ятдесяти до двохсот сорока годин, або виправних робіт на строк до одного року, або пробаційним наглядом на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк.

Наголошує, що суд першої інстанції, всупереч наведеним вимогам кримінального закону, призначив ОСОБА_7 покарання за ч.2 ст. 125 КК України у виді 100 (ста) годин громадських робіт.

Просить змінити вирок Пустомитівського районного суду Львівської області від 13 травня 2026 року в частині призначеного покарання, ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_7 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України та призначити покарання у виді 150 (ста п?ятдесяти) годин громадських робіт.

В решті вирок залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора про підтримання апеляційної скарги сторони обвинувачення, пояснення обвинуваченого ОСОБА_7 та виступ його захисника – адвоката ОСОБА_9 , які не заперечили такої, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Вина ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому проступку за обставин, встановлених досудовим розслідуванням і викладених у вироку, постановленому в порядку, передбаченому ст.ст. 381-382 КПК України є доведеною і ґрунтується на доказах, стосовно тих фактичних обставин справи, які ніхто не оспорював.

Дії обвинуваченого ОСОБА_7 судом першої інстанції вірно кваліфіковані за ч.2 ст. 125 КК України, а саме, як заподіяння умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Так, відповідно до п.4 ч.1 ст. 409 КПК України, підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

П.п.1, 2 ч.1 ст. 413 КПК України передбачено, що неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, є незастосування закону, який підлягає застосуванню та застосування закону, який не підлягає застосуванню.

Згідно ч.1 ст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення.

Як вбачається з матеріалів справи, вироком суду від 13 травня 2026 року обвинуваченого ОСОБА_7 засуджено до ста годин громадських робіт, однак, санкцією ч.2 ст. 125 КК України покарання даного виду визначено у межах від ста п`ятдесяти до двохсот сорока годин.

Таким чином, з огляду на вищезазначене, колегія судів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги сторони обвинувачення щодо неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, у зв`язку з чим, вирок суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині призначеного покарання, з ухваленням згідно вимог ст. 420 КПК України, нового вироку, яким ОСОБА_7 необхідно призначити покарання, що відповідатиме положенням ст. 65 КК України.

Відтак, за встановлених місцевим судом обставин вчинення кримінального проступку, з врахуванням особи винного, за наявності обставин, які пом`якшують покарання – щирого каяття та активного сприяння розкриттю кримінального правопорушення, а також обтяжуючої покарання обставини – вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, колегія суддів вважає, що в даному випадку обвинуваченому слід призначити мінімальне покарання у межах санкції ч.2 ст. 125 КК України у виді громадських робіт, що буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 413, 418, 419, 420, ч.15 ст. 615 КПК України, колегія суддів, –

ухвалила:

апеляційну скаргу прокурора Пустомитівської окружної прокуратури ОСОБА_6 – задоволити частково.

Вирок Пустомитівського районного суду Львівської області від 13 травня 2026 року відносно ОСОБА_7 в частині призначеного покарання - скасувати.

Ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_7 призначити покарання за ч.2 ст. 125 КК України у виді 150 (ста п?ятдесяти) годин громадських робіт.

В решті вирок суду першої інстанції залишити без зміни.

Вирок суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржений в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з моменту його проголошення.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4