Рішення від 03 вересня 2026 р. у справі №469/409/26 — Березанський районний суд Миколаївської області

04.09.26 Справа № 469/409/26

2/469/709/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2026 року селище Березанка

Березанський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді - Тавлуя В.В.,

за участю секретаря судового засідання - Рогозевич С.О.,

учасники справи та їх представники:

позивачка ОСОБА_1 - не з`явилась,

представник позивачки - адвокат Дорошенко А.В.,

представник відповідача Березанської селищної ради

Миколаївської області - не з`явився,

треті особи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Березанка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Березанської селищної ради Миколаївської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно,-

в с т а н о в и в:

Позивачка 10 квітня 2026 року звернулась до Березанського районного суду з вказаним позовом, у якому просила встановити факт прийняття спадщини після смерті діда ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , його донькою ОСОБА_5 , та визнати за позивачкою право власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Свої вимоги позивачка обґрунтувала тим, що в о на народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в с.Красне Березанського району Миколаївської області. Її дівоче прізвище ОСОБА_6 . Батьками позивачки були ОСОБА_7 та ОСОБА_5 .

24 жовтня 2009 року позивачка зареєструвала шлюб з ОСОБА_8 та змінила дівоче прізвище на ОСОБА_9 . 10 травня 2018 року Березанським районним судом Миколаївської області їх шлюб розірвано.

Дівоче прізвище матері позивачки - ОСОБА_10 . Вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 в с.Красне Березанського району Миколаївської області, її батьками були ОСОБА_4 та ОСОБА_11 .

09 квітня 1983 року мати позивачки зареєструвала шлюб з ОСОБА_7 та змінила дівоче прізвище ОСОБА_10 на ОСОБА_6 .

Дід позивачки ОСОБА_4 проживав одиноко в АДРЕСА_1 в колгоспному будинку та з 1953 року користувався присадибною земельною ділянкою площею 0,26 га з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка перебувала у нього в постійному користуванні, без права власності, що підтверджується довідкою виконавчого комітету Березанської селищної ради Миколаївського району Миколаївської області від 05.02.2026 за вих..№ 42-11/23.

Згідно даним з Реєстру територіальної громади мати позивачки була зареєстрована за однією адресою з дідом з 08 вересня 1983 року, що підтверджується довідками виконавчого комітету Березанської селищної ради Миколаївського району Миколаївської області від 24.02.2026 року за вих.№ 42-11/19, від 04.03.2026 за вих. № 42-11/21, але проживала зі своєю сім`єю поруч в іншому будинку.

ІНФОРМАЦІЯ_1 дід позивачки ОСОБА_4 помер.

Довідками виконкому Василівської сільської Ради народних депутатів Березанського району Миколаївської області від 17.01.1990 за вих.№№ 50, 51, підтверджено, що дід позивачки ОСОБА_4 дійсно проживав в с.Красне Березанського району Миколаївської області та був останнім членом колгоспного двору.

Згідно даним погосподарської книги № 4 на 1986-1990 роки за особовим рахунком № НОМЕР_1 на день смерті діда за однією адресою з ним проживав син діда- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який на той час перебував в місцях позбавлення волі. Діда було захоронено на кладовищі в с.Красне Миколаївського району Миколаївської області, похованням діда займалася мати позивачки ОСОБА_5 .

Після смерті діда мати зробила ремонт в житловому будинку, обробляла земельну ділянку, користувалася майном діда, фактично вступивши в управління та володіння спадковим майном.

У 1991 році мати зі своєю сім`єю заселилася в будинок діда, про що свідчать дані погосподарської книги № 10 на 1991-1995 роки, особовий рахунок № НОМЕР_2 , в якому проживала до дня своєї смерті.

Оскільки за життя дід на оформив право власності на житловий будинок, в якому проживав, оформленням права власності займалася мати позивачки. Відповідно до рішення виконавчого комітету Василівської сільської ради № 40 від 09.07.1991 «Про можливість оформлення документів на право особистої власності на жилі будинки сіл Красне і Василівка», 08 серпня 1991 року виконавчим комітетом Василівської сільської Ради народних депутатів на підставі рішення виконкому Березанської районної Ради народних депутатів № 146 від 19.07.1991 на ім`я діда - ОСОБА_4 видано свідоцтво про право особистої власності на житловий будинок, який зареєстрований в Березанському бюро технічної інвентаризації 08 серпня 1991 року в реєстровій книзі № 6 під реєстровим № 118.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивачки ОСОБА_5 .

На день смерті матері разом з нею за адресою: АДРЕСА_1 , були зареєстровані: позивачка, брат матері- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та син матері- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

У даному будинку позивачка зареєстрована з 17.07.2002, хоча фактично проживала, згідно даних з погосподарських книг із 1991 року, та проживає по теперішній час. У даному будинку вона проживає разом зі своїми трьома неповнолітніми дітьми: ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_9 .

Дядько позивачки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , після звільнення з місць позбавлення волі, з листопада 2007 року проживав без реєстрації у найманому житлі в с.Марківка Миколаївського району Миколаївської області, а з 2019 року по теперішній час проживає без реєстрації в будинку сина співмешканки за адресою: АДРЕСА_2 .

Брат позивачки - ОСОБА_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з 2012 року проживає разом зі своєю сім`єю: дружиною та двома дітьми в АДРЕСА_3 .

Після смерті матері з метою оформлення спадкових прав позивачка звернулася до приватного нотаріуса Миколаївського районного нотаріального округу Миколаївської області Балиханової Т.О., але в оформленні права на спадщину їй було відмовлено у зв`язку з тим, що свідоцтво про право особистої власності на житловий будинок від 08 серпня 1991 року, видане на ім`я ОСОБА_4 після його смерті, тобто після припинення його цивільної дієздатності, та роз`яснено право на вирішення питання спадкування у судовому порядку, що вбачається із роз`яснення нотаріуса від 23.03.2026 за вих..№ 6/01-16.

Згідно витягів зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 84498015 від 13.03.3036, № 84498110 від 13.03.2026 після смерті ОСОБА_4 та ОСОБА_5 спадкові справи не заводилися.

Оскільки мати позивачки провела поховання діда, влаштовувала після його смерті у будинку поминальні обряди, розпорядилася особистими речами та речами домашнього вжитку діда, зробила ремонт в будинку діда та перейшла зі своєю сім`єю після ремонту проживати до будинку діда, користувалася присадибною земельною ділянкою, позивачка вважає, що вказані дії, у відповідності до норм п.1 ч.І ст.549 ЦК УРСР, свідчать про факт прийняття матір`ю спадщини шляхом вступу в управління та володіння належним спадкодавцю майном.

Син спадкодавця ОСОБА_3 був зареєстрований у будинку на день смерті спадкодавця, однак фактично у ньому не проживав, оскільки на той час перебував у місцях позбавлення волі. Після звільнення з місць позбавлення волі він у спірний будинок не повернувся, у володіння спадковим майном не вступав, витрат на його утримання не ніс, спадкові права не оформлював та спадщину фактично не приймав.

Мати позивачки на випадок своєї смерті заповіту не залишила, брат матері ОСОБА_3 в силу положень ст..1261 ЦК України не відноситься до спадкоємців першої черги; брат позивачки ОСОБА_2 у визначений законом строк не звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за законом і на спадщину не претендує, а позивачка на час відкриття спадщини постійно проживала разом із спадкодавцем, протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не заявляла про відмову від спадщини, відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України вважається такою, що прийняла спадщину.

Посилаючись на викладені обставини, позивачка просить задовольнити позов.

Ухвалою суду від 22 квітня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 11 червня 2026 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання позивачка та її представник ОСОБА_15 не з`явились, представник позивачки надала заяву про розгляд справи за їх відсутності та підтримання позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача Березанської селищної ради у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Треті особи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.ч.1, 4 ст.206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Оскільки відповідач визнав позов, що, відповідно до матеріалів позовної заяви та Витягів зі спадкового реєстру про відсутність спадкових справ та виданих на їх підставі свідоцтв про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд на підставі ч.4 ст.206 ЦПК України ухвалює рішення про задоволення позову, виходячи з того, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 діда позивачки ОСОБА_4 відкрилася спадщина, яку відповідно до норм п.1 ч.І ст.549 ЦК УРСР, фактично прийняла мати позивачки ОСОБА_5 шляхом вступу в управління та володіння належним спадкодавцю майном, але не оформила своїх спадкових прав; за життя дід позивачки ОСОБА_4 не оформив право власності на належний йому житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та згідно з рішенням виконавчого комітету Василівської сільської ради № 40 від 09.07.1991 року «Про можливість оформлення документів на право особистої власності на жилі будинки сіл Красне і Василівка» 08 серпня 1991 року виконавчим комітетом Василівської сільської Ради народних депутатів, на підставі рішення виконкому Березанської районної Ради народних депутатів № 146 від 19.07.1991 року, на ім`я ОСОБА_4 видано свідоцтво про право особистої власності на житловий будинок, який зареєстрований в Березанському бюро технічної інвентаризації 08 серпня 1991 року в реєстровій книзі № 6 під реєстровим № 118; позивачка є спадкоємцем за законом першої черги після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 матері ОСОБА_5 і постійно проживала разом з нею на момент відкриття спадщини, але, оскільки Свідоцтво про право особистої власності на житловий будинок від 08 серпня 1991 року видано на ім`я ОСОБА_4 вже після його смерті, позивачка позбавлена можливості отримати свідоцтво про право на спадщину на будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з чим приватним нотаріусом Березанського районного нотаріального округу Миколаївської області роз`яснено їй про необхідність звернення до суду.

За такого, суд вважає, що право позивачки підлягає захисту шляхом встановлення факту прийняття спадщини матір`ю позивачки після смерті діда позивачки та шляхом визнання за позивачкою права власності на спадкове майно в порядку спадкування, оскільки вона не має іншої можливості захистити своє право на спадщину шляхом отримання свідоцтва про право на спадщину у нотаріуса.

Оскільки позивачку, як члена малозабезпеченої та багатодітної сім`ї, на підставі п.п. «г» п.2 ч.1, ч.2 ст.8 Закону України «Про судовий збір» звільнено від сплати судового збору, суд вважає необхідним віднести судові витрати на рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 200, 206, 258, 259, 263-265, 315-319 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Встановити факт прийняття спадщини після смерті діда ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , його донькою ОСОБА_5 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_3 , право власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду Миколаївської області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 04 вересня 2026 року.

Суддя: