Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №149/2381/26 — Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 149/2381/26

Провадження №2/149/1513/26

Номер рядка звіту 69

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.09.2026 р. м. Хмільник

Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Робак М.В.

за участі секретаря Поліщук Л.А.

позивача ОСОБА_1

відповідачки ОСОБА_2

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду та просить зменшити розмір стягуваних з нього аліментів на утримання сина ОСОБА_3 з 1/4 та 1/6 частки від заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Позов мотивовано тим, що після ухвалення рішення суду про стягнення з позивача аліментів від 30.01.2017 року матеріальний та сімейний стан позивача змінився. У позивача у другому шлюбі народилась дитина, яка перебуває на його утриманні. Син позивача часто хворіє, що потребує значних витрат. Дружина позивача є інвалідом другої групи. Позивач працевлаштований в м. Звягель на ТОВ "Церсаніт Інвест" та отримує заробітну плату в сумі 13708,25 грн щомісячно, інших доходів не має. Після відрахувань із заробітної плати аліментних зобов"язань у нього не залишається коштів на утримання сім"ї, оскільки дружина позивача також не працює. Враховуючи наведене, просить позов задоволити.

Ухвалою суду від 13.07.2026 відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.

В судовому засіданні позивач підтримує позовні вимоги, посилаючись на обставини, що ним зазначені в позові. В засіданні додав, що аліменти не має можливості сплачувати, оскільки дружина є інвалідом другої групи та не працює, син часто хворіє, має борг по аліментах та невисока заробітна плата.

Відповідачка заперечує проти позову, зазначаючи, що аліменти позивачем сплачуються не в повному розмірі, позивач участі в житті сина не приймає, син потребує матеріальної підтримки, ставить під сумнів розмір заробітної плати відповідача.

Суд встановив наступні обставини.

Відповідая являється батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 4)

Згідно рішення Хмільницького міськрайонного суду від 30.01.2017 року з позивача на утримання сина ОСОБА_4 стягуються аліменти у розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу) щомісячно,але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (а.с. 5-9)

Згідно розрахунку заборгованості за позивачем рахується борг по аліментах в сумі 131623,26 грн (а.с. 10-13)

27.01.2024 року позивач уклав шлюб з ОСОБА_5 (а.с. 18-19)

До складу сім"ї позивача входять дружина ОСОБА_5 та син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 14)

У виписці із медичної карти хворого ОСОБА_6 вбачається періодичність його захворювань (а.с. 15) Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносин, що виникають у державі.

У відповідності з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно з ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

У статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Згідно з ч. 1ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства`кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно дост. 12 Закону України «Про охорону дитинства`на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов`язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно зі статтями 7,155 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, які встановленіКонституцією Українита Конвенцією про права дитини, а батьківські права не можуть здійснюватись всупереч інтересам дитини.

Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Верховний Суд України в постанові від 05 лютого 2014 року в справі №6-143цс13 дійшов висновку, що з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки). При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки ст.192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (ст.182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст. 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст. 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

У відповідності до ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних утриманців та інші обставини, що мають істотне значення.

З аналізу даних правових норм вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з`ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров`я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі.

Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я одержувача аліментів.

При цьому суд, з урахування встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення розміру аліментів.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу(ч. 2ст. 182 СК України).

Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. (частина перша статті 8 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Відповідно до частин другої, третьої статі 150, статті 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; утримувати дитину до повноліття.

Згідно з частинами першою - третьою статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до частини першої статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2021 року у справі № 554/3355/20, від 14 грудня 2022 року у справі № 727/1599/22, від 30 березня 2023 року у справі № 509/5304/20, від 14 червня 2023 року у справі № 758/8284/21.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 підставою для зменшення розміру аліментів зазначив ту обставину, що у нього від моменту призначення аліментів, розмір яких він просить зменшити, відбулася зміна матеріального становища, оскільки він вдруге одружився, має іншу дитину, яка часто хворіє, дружина та дитина перебувають на його утриманні, дружина є інвалідом другої групи, а його дохід не дозволяє виконувати рішення суду про стягнення аліментів на сина.

Однак, позивачем належними та допустимими доказами не підтверджено факт утримання ним дружини та її стан здоров"я, позивачем не надано жодних доказів, які б дали змогу суду оцінити розмір витрат на лікування дитини, які, за його твердженням, є значними. Позивач, посилаючись на погіршення свого матеріального стану, не надав доказів. які б підтверджували вказаний ним щомісячний дохід, якого , за твердженнями останнього недостатньо для виплати аліментів з урахуванням потреб сім"ї.

Суд бере до уваги, що аліменти є основним джерелом утримання дітей. Зменшення їхнього розміру без належного обґрунтування та доведення суттєвого погіршення матеріального становища позивача може негативно вплинути на рівень утримання дитини, що суперечить її інтересам та вимогам сімейного законодавства.

Таким чином, розмір аліментів, що стягується з позивача на утримання сина ОСОБА_4 , відповідає вимогам сімейного законодавства, і їх зменшення без доведення погіршення майнового стану позивача не забезпечить належний рівень утримання дитини і суперечитиме її інтересам.

Висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 11 березня 2020 року у справі № 759/10277/18 зводяться до того, що інтереси дитини превалюють над майновим становищем платника аліментів.

Враховуючи наведене, а також приймаючи до уваги те, що позивач переконливих доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги не надав, а також обставини, що наводить позивач в обґрунтування та на підтвердження заявлених вимог, в розумінні вищезазначених норм матеріального закону (ст. 192 СК України), на думку суду, не є достатніми для зменшення визначеного судовим рішенням розміру аліментів, та слугувати самостійними підставами для зменшення їх розміру не можуть.

Тож, з урахуванням інтересів дитини, суд вважає, що достатніх та законних підстав для зменшення розміру аліментів немає, а відтак у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 141, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ :

Відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду на протязі 30-ти днів з дня складення його повного тексту.

Дата складення повного тексту рішення - 01.10.2026

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Марина РОБАК