Вирок від 29 вересня 2026 р. у справі №149/1887/24 — Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 149/1887/24

Провадження №1-кп/149/40/26

Номер рядка звіту 99

В И Р О К

і м е н е м У к р а ї н и

30.09.2026 м. Хмільник Хміськрайонний суд Вінницької області

в складі: головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря ОСОБА_2 ,

сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4 , його захисника - адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмільнику кримінальне провадження по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого по АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

увчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191 КК України

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану», затвердженого Верховною Радою України 24 лютого 2022 року (№2102-ІХ), відповідно до пункту № 31 ч. 1 ст. 85 Конституції України та ст. 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» по всій території України введено воєнний стан, у зв`язку із військовою агресією РФ проти України, який триває по теперішній час.

ОСОБА_4 , відповідно до наказу Вінницької дирекції Акціонерного товариства «Укрпошта» № 933-к від 01.03.2020 призначений на посаду листоноші 2-го класу відділення поштового зв`язку Хмільник, Вінницької дирекції Акціонерного товариства «Укрпошта» з точкою базування вул. Площа Перемоги, буд. № 2, м. Хмільник, Хмільницький район, Вінницької області.

Відповідно до договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 01.03.2020 ОСОБА_4 зобов`язується дбайливо ставитись до переданих йому для зберігання або іншої мети матеріальних та грошових цінностей і вживати заходів для відвернення шкоди, вести облік, складати та надавати в установленому порядку товарно-грошові та інші звіти про рух і залишки довірених йому матеріальних та грошових цінностей, тобто являється матеріально-відповідальною особою, працівником юридичної особи приватного права, яка не є службовою особою.

ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді листоноші відділення поштового зв`язку Хмільник Вінницької дирекції Акціонерного товариства «Укрпошта», будучи матеріально відповідальною особою, яка не є службовою особою, здійснював доставку соціальної допомоги у вигляді грошових коштів, нарахованих Головним Управлінням ПФУ в Вінницькій області в якості пільгових виплат інваліду війни ОСОБА_6 , шляхом отримання вказаних грошових коштів у відділенні поштового зв`язку Хмільник Вінницької дирекції Акціонерного товариства «Укрпошта» для подальшої передачі ОСОБА_6 , та у нього виник єдиний злочинний умисел направлений на привласнення цих грошових коштів.

Реалізуючи єдиний злочинний умисел, направлений на привласнення грошових коштів, належних ОСОБА_6 , отримавши у відділенні поштового зв`язку Хмільник Вінницької дирекції Акціонерного товариства «Укрпошта» грошові кошти, нараховані Головним Управлінням ПФУ в Вінницькій області в якості пільгових виплат інваліду війни ОСОБА_6 для передачі останньому, у період часу з 16.02.2023 по 13.07.2023 (точного часу встановити не представилося можливим) ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з злочинним умислом, в умовах воєнного стану, незаконно, протиправно, всупереч вимогам посадової інструкції листоноші відділення поштового зв`язку та умов договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, керуючись корисливим мотивом, з метою особистого збагачення, привласнив чуже майно, яке перебувало в його віданні, а саме: грошові кошти, що належать ОСОБА_6 , а саме отримав та привласнив 16.02.2023 грошові кошти в сумі 3385,59 грн., 13.03.2023 - грошові кошти в сумі 3385,59 грн., 11.05.2023 - грошові кошти в сумі 1916,74 грн., 12.06.2023 - грошові кошти в сумі 447,89 грн., 13.07.2023 - грошові кошти в сумі 560, 69 грн., якими розпорядився на власний розсуд.

Своїми протиправними діями, ОСОБА_4 спричинив потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 9696,46 гривень.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, тобто у привласненні чужого майна, яке було ввірене особі, вчиненому в умовах воєнного стану.

Крім того, ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді листоноші відділення поштового зв`язку Хмільник Вінницької дирекції Акціонерного товариства «Укрпошта», будучи матеріально відповідальною особою, яка не є службовою особою, 07.04.2023 отримав у відділенні поштового зв`язку Хмільник Вінницької дирекції Акціонерного товариства «Укрпошта» для доставки та передачі ОСОБА_7 грошові кошти у сумі 5485,40 грн. по виплаті пенсійного забезпечення, нарахованого Головним Управлінням ПФУ в Вінницькій області, та у нього повторно виник злочинний умисел, направлений на привласнення цих грошових коштів.

У подальшому, ОСОБА_4 07.04.2023, більш точного часу встановити не представилось можливим, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на привласнення грошових коштів, належних ОСОБА_7 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з злочинним умислом, в умовах воєнного стану, незаконно, протиправно, всупереч вимогам посадової інструкції листоноші відділення поштового зв`язку та умов договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, керуючись корисливим мотивом, з метою особистого збагачення, повторно привласнив чуже майно, яке перебувало в його віданні, а саме грошові кошти у сумі 5485,40 грн., належні ОСОБА_7 .

Своїми протиправними діями, ОСОБА_4 спричинив потерпілому ОСОБА_7 майнову шкоду на загальну суму 5485,40 гривень.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, тобто у привласненні чужого майна, яке було ввірене особі, вчиненому повторно, в умовах воєнного стану.

Крім того, ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді листоноші відділення поштового зв`язку Хмільник Вінницької дирекції Акціонерного товариства «Укрпошта», будучи матеріально відповідальною особою, яка не є службовою особою, 07.05.2023 отримав у відділенні поштового зв`язку Хмільник Вінницької дирекції Акціонерного товариства «Укрпошта» грошові кошти у сумі 5485,40 грн. по виплаті пенсійного забезпечення, нарахованого Головним Управлінням ПФУ в Вінницькій області ОСОБА_7 , для передачі останньому, та у нього повторно виник злочинний умисел, направлений на привласнення цих грошових коштів.

У подальшому, ОСОБА_4 , 07.05.2023, більш точного часу встановити не представилось можливим, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на привласнення грошових коштів, належних ОСОБА_7 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи із злочинним умислом, в умовах воєнного стану, незаконно, протиправно, всупереч вимогам посадової інструкції листоноші відділення поштового зв`язку та умов договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, керуючись корисливим мотивом, з метою особистого збагачення, повторно привласнив чуже майно, яке перебувало в його віданні, а саме грошові кошти у сумі 5485,40 грн., належні ОСОБА_7 .

Своїми протиправними діями, ОСОБА_4 спричинив потерпілому ОСОБА_7 майнову шкоду на загальну суму 5485,40 гривень.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, тобто у привласненні чужого майна, яке було ввірене особі, вчиненому повторно, в умовах воєнного стану.

Крім того, ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді листоноші відділення поштового зв`язку Хмільник Вінницької дирекції Акціонерного товариства «Укрпошта», будучи матеріально відповідальною особою, яка не є службовою особою, 07.06.2023 отримав у відділенні поштового зв`язку Хмільник Вінницької дирекції Акціонерного товариства «Укрпошта» для доставки та передачі ОСОБА_7 грошові кошти у сумі 5485,40 грн. по виплаті пенсійного забезпечення останньому, нарахованого Головним Управлінням ПФУ в Вінницькій області, та у нього повторно виник злочинний умисел, направлений на привласнення цих грошових коштів.

У подальшому, ОСОБА_4 , 07.06.2023, більш точного часу встановити не представилось можливим, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на привласнення грошових коштів, належних ОСОБА_7 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з злочинним умислом, в умовах воєнного стану, незаконно, протиправно, всупереч вимогам посадової інструкції листоноші відділення поштового зв`язку та умов договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, керуючись корисливим мотивом, з метою особистого збагачення, повторно привласнив чуже майно, яке перебувало в його віданні, а саме грошові кошти у сумі 5485,40 грн., належні ОСОБА_7 .

Своїми протиправними діями, ОСОБА_4 спричинив потерпілому ОСОБА_7 майнову шкоду на загальну суму 5485,40 гривень.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, тобто у привласненні чужого майна, яке було ввірене особі, вчиненому повторно, в умовах воєнного стану.

Крім того, ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді листоноші відділення поштового зв`язку Хмільник Вінницької дирекції Акціонерного товариства «Укрпошта», будучи матеріально відповідальною особою, яка не є службовою особою, 07.07.2023 отримав у відділенні поштового зв`язку Хмільник Вінницької дирекції Акціонерного товариства «Укрпошта» грошові кошти у сумі 5485,40 грн. по виплаті пенсійного забезпечення нарахованого Головним Управлінням ПФУ в Вінницькій області ОСОБА_7 , для передачі останньому, та у нього повторно виник злочинний умисел, направлений на привласнення цих грошових коштів.

У подальшому, ОСОБА_4 , 07.07.2023, більш точного часу встановити не представилось можливим, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на привласнення грошових коштів, належних ОСОБА_7 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи із злочинним умислом, в умовах воєнного стану, незаконно, протиправно, всупереч вимогам посадової інструкції листоноші відділення поштового зв`язку та умов договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, керуючись корисливим мотивом, з метою особистого збагачення, повтоно привласнив чуже майно, яке перебувало в його віданні, а саме - грошові кошти у сумі 5485,40 грн., належні ОСОБА_7 .

Своїми протиправними діями, ОСОБА_4 спричинив потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 5485,40 гривень.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, тобто у привласненні чужого майна, яке було ввірене особі, вчиненому повторно, в умовах воєнного стану.

Допитаний у судовому засіданні обвинуваченй ОСОБА_4 свою вину у вчиненому визнав, підтвердив фактичні обставини, зазначені в обвинувальному акті, та пояснив, що дійсно він перебував на посаді листоноші та присвоїв належні потерпілим грошові кошти, якими розпорядився на власний розсуд. У вчиненому щиро розкаюється та шкодує про вчинене, вказав, що частково відшкодував заподіяну шкоду, однак доказів такого відшкодування суду не надано.

Потерпілі в судове засідання не з`явились, надали суду письмові заяви про розгляд справи у їх відсутність, при визначенні міри покарання поклались на розсуд суду.

Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого, які не заперечували проти обсягу та порядку дослідження доказів відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України та просили застосувати цей порядок та обсяг, суд визнав за недоцільне дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що сторони провадження правильно розуміють зміст цих обставин, обвинувачений свою вину в скоєні кримінальних правопорушень визнає повністю, сумнівів у добровільності та істинності його позиції у суду немає, сторонам роз`яснено, що вони будуть позбавлені можливості оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, дійшов висновку, що дії ОСОБА_4 вірно кваліфікуються як кримінальні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 191 КК України, тобто привласнення чужого майна, яке було ввірене особі в умовах воєнного стану, та привласнення чужого майна, яке було ввірене особі, вчинене повторно, в умовах воєнного стану. Вина ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, підтверджена в ході судового розгляду на підставі досліджених доказів.

При призначенні покарання ОСОБА_4 суд згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує: ступінь тяжкості вчинених правопорушень, які згідно із ст. 12 КК України є тяжкими злочинами, дані про особу винного, який раніше не судимий, на консультативних обліках у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, згідно досудової доповіді має середній рівень небезпеки та середній ризик вчинення повторного кримінального правопорушення, що свідчить про можливість виправлення особи без ізоляції від суспільства.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 (ст. 66 КК України), суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Обставиною, що обтяжують покарання згідно ст. 67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.

Цивільний позов потерпілого у кримінальному провадженні ОСОБА_7 до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, залишено без розгляду. Цивільний позов потерпілим ОСОБА_6 не заявлявся. Вказане не перешкоджає праву потерпілих звернутися до суду з відповідними вимогами у порядку цивільного судочинства.

Згідно із вимогами статей 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень. У правовій державі покарання передусім є виправним та превентивним засобом, у якому мають використовуватися не надмірні, а лише необхідні й зумовлені метою, заходи примусу.

На реалізацію принципу, встановленого ч. 2 ст. 61 Конституції України, згідно з яким юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, спрямовані положення ст. 65 КК України. Зазначений принцип, зокрема, конкретизовано в положеннях КК України щодо системи покарань, звільнення від кримінальної відповідальності, звільнення від покарання та його відбування.

Керуючись загальними засадами призначення покарання (ст. 65 КК України), суд має призначати покарання конкретній особі за конкретний злочин, максимально індивідуалізуючи покарання. Призначене судом покарання повинно відповідати ступеню суспільної небезпеки кримінального правопорушення, обставинам його вчинення та враховувати особу винного, тобто бути справедливим.

Виходячи з мети покарання й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Тобто кримінально-правовий зміст принципу справедливості полягає в тому, що покарання, яке застосоване до особи, котра вчинила кримінальне правопорушення, повинно бути справедливим, тобто таким, що відповідає як тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, так і конкретним обставинам його вчинення, а також особі обвинуваченого.

Таким чином, на несправедливість покарання має вказувати істотна (очевидна) диспропорція (порушення рівноваги) між визначеним судом видом та розміром покарання і видом та розміром покарання, яке б мало бути призначено, з урахуванням усіх обставин, що повинні враховуватися під час призначення покарання.

Крім того, покарання має на меті не тільки кару та виправлення засуджених, а й запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин кримінального провадження, даних про особу ОСОБА_4 , суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_4 необхідно призначити покарання в межах санкції ч. 4 ст. 191 КК України у виді позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з використанням грошових коштів. Саме таке покарання, на думку суду, є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Разом з тим, враховуючи обставини справи у їх сукупності, висновки досудової доповіді, суд дійшов висновку про можливість виправлення ОСОБА_4 без ізоляції від суспільства та відбування покарання, і відповідно до ст. 75 КК України вважає за можливе звільнити його від відбування покарання з випробуванням, поклавши обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.

Витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Речові докази відсутні.

Запобіжний захід не обирався, підстав для його обрання суд не вбачає.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались

На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 368, 373-376, 394 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років, з позбавленням права обіймати посади, що пов`язані з обліком, збереженням та розпорядженням грошовими коштами, на строк 3 (три) роки.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього судом обов`язки, передбачені ч.ч. 1, 3 ст. 76 КК України, а саме:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Перебіг іспитового строку рахувати з моменту проголошення вироку.

Строк відбуття додаткового покарання рахувати з моменту набрання цим вироком законної сили.

Вирок суду може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Хмільницький міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення з урахуванням ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя ОСОБА_1