Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №689/1261/26 — Ярмолинецький районний суд Хмельницької області

Справа № 689/1261/26

2/689/820/26

РІШЕННЯ

Іменем України

30.09.2026 року селище Ярмолинці

Ярмолинецький районний суд Хмельницької області у складі:

головуючого-судді Кульбаби А.В.,

за участю

секретаря судового засідання Лебеденко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Ярмолинці цивільну справуза позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "НОВИЙ КОЛЕКТОР" до ОСОБА_1 ( місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "НОВИЙ КОЛЕКТОР" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 14140 грн. за кредитними договором №0835-6443 від 31.10.2021.

На обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 31.10.2021 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи укладено Кредитний договір № 0835-6443 в електронній формі. Відповідно до умов договору відповідачу надано кошти в розмірі 2 000,00 грн на строк 300 календарних днів, тобто до 26.08.2022 року. Реальна річна відсоткова ставка становила 572 462%.

Згідно з Договором факторингу № УКФ-261224-2 від 26.12.2024 року право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором № 0835-6443 від 31.10.2021 року перейшло до нового кредитора — ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР».

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач грошові кошти отримав, однак зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати відсотків належним чином не виконав. Внаслідок цього станом на 26.12.2024 року виникла заборгованість у загальному розмірі 14 140,00 грн, яка складається з: 2 000,00 грн - тіло кредиту, 12 140,00 грн - відсотки.

Представник позивача, який у встановленому порядку оповіщений про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, в поданій заяві просив справу розглянути у його відсутності та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач, який у встановленому порядку оповіщений про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву та відзив. ОСОБА_1 просить поновити строк на його подання та відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Свій відзив відповідач обґрунтовує тим, що копію ухвали про відкриття провадження він отримав із запізненням через тривале проживання та офіційне працевлаштування в м. Києві (в ДП «Антонов»), що позбавило його можливості вчасно дізнатися про наявність судового спору. По суті позовних вимог відповідач зазначає, що кредитний договір було укладено 31.10.2021 року і на момент звернення позивача до суду у липні 2026 року повністю сплив передбачений ст. 257 ЦК України трирічний строк загальної позовної давності, що є самостійною підставою для відмови в позові. Крім того, відповідач наголошує, що жодних дій, які б свідчили про визнання ним боргу чи переривання строку позовної давності, він не вчиняв. Просив справу розглядати без його участі.

Оскільки розгляд справи здійснюється у порядку спрощеного провадження, за відсутності осіб, які беруть участь у справі, в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши докази по справі, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 31 жовтня 2021 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ«УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та відповідачем ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи на офіційному вебсайті кредитодавця було укладено Кредитний договір № 0835-6443 в електронній формі.

Відповідно до умов вказаного договору, позичальнику було відкрито кредитну лінію та надано грошові кошти (тіло кредиту) у розмірі 2 000,00 грн на строк 300 календарних днів, тобто кінцевим строком повернення кредиту та повного розрахунку за договором визначено 26 серпня 2022 року. Пунктом 2.6 Договору встановлено стандартну відсоткову ставку у розмірі 3% за кожен день користування кредитними коштами, а реальна річна відсоткова ставка на дату укладення правочину складала 572 462%.

Згідно з матеріалами справи, позивач виконав свої зобов`язання за договором у повному обсязі, забезпечивши перерахування суми кредиту на банківський рахунок відповідача, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією довідки про перерахування коштів від 31.10.2021 року та детальним розрахунком заборгованості.

Надалі, 26 грудня 2024 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (первісний кредитор) та ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» (новий кредитор) було укладено Договір факторингу № УКФ-261224-2, відповідно до умов якого право грошової вимоги за Кредитним договором № 0835-6443 від 31.10.2021 року в повному обсязі відступлено позивачу. Станом на дату відступлення права вимоги та відповідно до пред`явлених позовних вимог, відповідач ОСОБА_1 не здійснив жодного платежу на виконання умов договору, внаслідок чого утворилася невиконана заборгованість у загальному розмірі 14 140,00 грн, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту - 2 000,00 грн; заборгованості за нарахованими відсотками - 12 140,00 грн.

Оцінюючи правомірність вимог позивача, суд керується засадами обов`язковості виконання договірних зобов`язань. Цивільні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються нормами Глави 71 ЦК України («Позика. Кредит. Банківський вклад»).

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Укладення даного договору в електронній формі повністю відповідає вимогам закону. Так, відповідно до ч. 1 ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Статтею 5 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що правочини в сфері електронної комерції прирівнюються за своїми правовими наслідками до правочинів, укладених у письмовій формі. Відповідно до ст. 11 цього ж Закону, електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції (акцепту), що й було виконано відповідачем шляхом застосування одноразового ідентифікатора (СМС-коду).

За змістом статей 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Статтею 629 ЦК України закріплено принцип свободи договору та визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Зважаючи на те, що відповідач у встановлений договором строк (до 26.08.2022 року) отримані кошти не повернув і нараховані відсотки не сплатив, його дії є прямим порушенням цивільно-правових зобов`язань, що тягне за собою обов`язок примусового стягнення боргу. Розмір заборгованості детально обраховано позивачем, перевірено судом і визнано правильним та таким, що повністю відповідає підписаним сторонами тарифам та графіку.

Відповідач ОСОБА_1 у поданому відзиві на позовну заяву наполягає на застосуванні наслідків спливу позовної давності та повній відмові у задоволенні позову. Свою позицію мотивує тим, що кінцевий строк виконання зобов`язання за договором сплив 26.08.2022 року, а позивач сформував позовну заяву в системі «Електронний суд» лише 17.07.2026 року, тобто з пропуском встановленого законом трирічного строку.

Суд детально проаналізував матеріали справи, норми матеріального права та законодавчі акти, що регулюють особливості обчислення процесуальних і матеріальних строків у період дії особливих правових режимів, і доходить висновку про відсутність підстав для задоволення заяви відповідача, зважаючи на наступні обставини.

Згідно зі статтею 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Статтею 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки. За загальним правилом ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. У цьому випадку право первісного кредитора було порушено на наступний день після закінчення строку кредитування, тобто 27.08.2022 року, і трирічний строк за звичайних умов спливав би 27.08.2025 року.

Разом з тим, оцінюючи тривалість цього строку, суд зазначає, що норми інституту позовної давності не є абсолютно статичними та підлягають коригуванню у випадках, прямо передбачених чинним законодавством України з метою забезпечення балансу прав учасників цивільного обороту у форс-мажорних обставинах або під час суспільних криз.

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України № 2102-IX, на території України введено воєнний стан, дія якого у зв`язку з триваючою збройною агресією неодноразово продовжувалася Верховною Радою України і триває безперервно станом на момент розгляду даної справи судом у вересні 2026 року.

З метою захисту прав кредиторів та позичальників, які об`єктивно позбавлені можливості вчасно реалізовувати свої права в умовах війни, Верховна Рада України прийняла Закон України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану». Цим Законом розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України було доповнено пунктом 19 наступного змісту:

«У період дії в Україні воєнного стану, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, строки, визначені статтями 257-259, 264, 265, 268, 275, 386, 429, 530, 604, 694, 697, 728, 771, 786, 831, 864, 881, 938, 1027, 1040, 1083, 1143, 1162 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого стану».

Юридичний аналіз зазначеної норми закону дає підстави для висновку, що запроваджене законодавцем «продовження строку на строк дії воєнного стану» за своєю правовою природою означає зупинення спливу позовної давності. Весь період, протягом якого в державі діє воєнний стан, виключається з обчислення загального трирічного строку позовної давності. Строк, який розпочався або мав розпочатися в період дії воєнного стану, фактично «заморожується» та продовжує свій перебіг лише після офіційного скасування чи припинення такого стану.

Дана правова позиція є сталою та повністю узгоджується з актами цивільного законодавства та правовими висновками Верховного Суду (зокрема, сформованими у постановах Велика Палата Верховного Суду та Касаційного цивільного суду), які вказують на те, що зазначене продовження строків є безумовним, імперативним та застосовується автоматично до всіх визначених законом правовідносин, незалежно від того, чи мав позивач реальну фізичну можливість звернутися до суду у конкретному регіоні, чи ні.

Так, у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 липня 2025 року у справі № 903/602/24 (провадження № 12-19гс25) було остаточно уніфіковано практику застосування пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (щодо карантину) та пункту 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (щодо воєнного стану).

У пункті 96 вказаної Постанови Велика Палата Верховного Суду сформувала такий фундаментальний висновок: «Підсумовуючи, Велика Палата Верховного Суду зазначає, що в разі якщо позовна давність не спливла станом на 02 квітня 2020 року, то цей строк звернення до суду спочатку було продовжено (до 30 червня 2023 року - на строк дії карантину, а надалі до 29 січня 2024 року - на строк дії воєнного стану), а з 30 січня 2024 року перебіг строку звернення до суду зупинився на строк дії воєнного стану».

Оскільки закон пов`язує продовження строків суто із самим юридичним фактом введення та дії воєнного стану, суд не має права оцінювати суб`єктивні причини пропуску чи вчасності звернення позивача за наявності чинної норми закону.

Оскільки строк виконання зобов`язань відповідача за Кредитним договором сплив 26.08.2022 року, тобто вже під час дії введеного воєнного стану, перебіг загальної позовної давності щодо цих вимог тривалістю три роки фактично не міг закінчитися у 2025 році, оскільки закон продовжив цей строк на весь час дії воєнного стану. Станом на липень 2026 року (дата подання позову) та вересень 2026 року (дата розгляду справи) воєнний стан продовжує діяти, отже, строк позовної давності за вимогами ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» не сплив.

Згідно з ч. 3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові. Проте, оскільки в ході розгляду справи судом беззаперечно встановлено, що строк позовної давності є продовженим за законом і не закінчився, правові підстави для застосування наслідків її спливу відсутні. Відтак, у задоволенні клопотання відповідача про застосування позовної давності слід відмовити повністю, а порушене право позивача — захистити шляхом повного задоволення позову.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, судовий збір та інші витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем при поданні позову через систему «Електронний суд» з урахуванням понижуючого коефіцієнта 0,8 було сплачено судовий збір у сумі 2 662,40 грн. Також позивачем документально доведено та підтверджено наявність поштових витрат за надіслання копії позовної заяви відповідачу через систему «УКРПОШТА» («Е-ПОСТ») у розмірі 277,38 грн. Загальний розмір судових витрат становить 2 939,78 грн. Оскільки позовні вимоги позивача задоволено в повному обсязі, вказані судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь понесених позивачем витрат.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 626, 629, 1054 ЦК України, п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 141, 258, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов задоволити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "НОВИЙ КОЛЕКТОР"(код ЄДРПОУ 43170298, адреса: 01133, м. Київ, Печерський район, вул. Генерала Алмазова, буд. 13, оф. 601, N? НОМЕР_2 ) заборгованість за Кредитним договором № 0835-6443 від 31.10.2021 року у розмірі 14 140,00 грн (чотирнадцять тисяч сто сорок гривень 00 копійок), з яких: заборгованість за тілом кредиту - 2 000,00 грн; заборгованість за відсотками -12 140,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "НОВИЙ КОЛЕКТОР"(код ЄДРПОУ 43170298, адреса: 01133, м. Київ, Печерський район, вул. Генерала Алмазова, буд. 13, оф. 601) судові витрати у розмірі 2 939,78 грн (дві тисячі дев`ятсот тридцять дев`ять гривень 78 копійок), що складаються з 2 662,40 грн судового збору та 277,38 грн витрат на поштове відправлення.

У задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про застосування наслідків спливу позовної давності - відмовити повністю.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Андрій КУЛЬБАБА