Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №671/1959/26 — Волочиський районний суд Хмельницької області

Справа № 671/1959/26

01 жовтня 2026 року

2/671/1462/2026

РІШЕННЯ

іменем України

01 жовтня 2026 року м. Волочиськ

Волочиський районний суд Хмельницької області у складі: головуючого судді Андрущенка О.Ю., за участю секретаря судового засідання Ковбасюк Т.П.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

Представник ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 2016489958 від 26.09.2017 у розмірі 9779,37 грн. та понесені судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що 26.09.2017 між відповідачем та АТ «ОТП БАНК» укладено Кредитний договір № 2016489958.

Згідно умов Договору кредитний ліміт складав 5200 грн. з можливістю збільшення, строком на 36 місяців з правом пролонгації.

Кредитодавець свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, однак відповідачем здійснено лише часткове погашення заборгованості, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 9779,37 грн., з яких: 6470,22 грн. – тіло кредиту, 3309,15 грн. – відсотки.

24.03.2023 між АТ «ОТП БАНК» та ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» укладено Договір факторингу № 24/03/23, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором № 2016489958, укладеним між ОСОБА_1 та АТ «ОТП БАНК» перейшло до ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ».

Представником позивача заявлено клопотання про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу.

Ухвалою Волочиського районного суду Хмельницької області від 08 вересня 2026 року позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Від сторін клопотань про проведення судового засідання до суду не надходило.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Згідно зі ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Відповідно до положень ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлено обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Отже, обсяг і зміст прав, що переходять до нового кредитора, залежать від зобов`язання, в якому здійснюється відступлення права вимоги.

Цивільне законодавство передбачає заміну кредитора в будь-якому зобов`язанні, за винятком зобов`язань, нерозривно пов`язаних з особою кредитора (ст. 515 ЦК України). При цьому заборона на відступлення права вимоги має встановлюватися законом або договором.

Таким чином відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (ч. 3 ст. 656 ЦК України); (б) дарування (ч. 2 ст. 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Отже, для стягнення заборгованості за кредитним договором суд на підставі відступлення права вимоги до інших осіб, повинен перевірити на підставі належних та допустимих доказів як факт наявності в Клієнта права вимоги до боржників, так і факт переходу права вимоги до Фактора, зокрема, здійснення повної оплати Фактором Клієнту права вимоги, що переходить.

26.09.2017 ОСОБА_2 подала до АТ «ОТП БАНК» Заяву фізичної особи на встановлення кредитної лінії/зміну розміру кредитної лінії, яку власноручно підписала.

26.09.2017 між ОСОБА_2 та АТ «ОТП БАНК» укладено Кредитний договір № 2016489958 (далі – Договір).

Відповідно до умов Договору загальний розмір кредиту складає 5200,00 грн., строк дії кредитної лінії 3 роки з моменту підписання цього Договору; за користування кредитом банк нараховує проценти в розмірі 40% річних; кредит надається шляхом відкриття відновлюваної кредитної лінії.

Кредитодавець свої зобов`язання за Договором виконав, надавши в розпорядження відповідача кредитні кошти, про що свідчить виписка з рахунка за Договором.

Згідно розписки, що міститься в матеріалах справи, відповідач отримала конверт з пін-кодом до картки № НОМЕР_1 .

В свою чергу відповідач не виконує взяті на себе зобов`язання, у зв`язку з чим утворилася заборгованість, що згідно розрахунку заборгованості становить 9779,37 грн., з яких: 6470,22 грн. – тіло кредиту, 3309,15 грн. – відсотки.

24.03.2023 між АТ «ОТП БАНК» та ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» укладено Договір факторингу № 24/03/23, відповідно до умов якого право грошової вимоги за Договором перейшло до ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ».

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» набуло права грошової вимоги до відповідача за Договором, в сумі 9779,37 грн., з яких: 6470,22 грн. – тіло кредиту, 3309,15 грн. – відсотки.

Матеріалами справи підтверджено перехід прав вимоги від АТ «ОТП БАНК» до ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ».

Як зазначає позивач у позові, і проти чого не надано заперечень відповідачем, кредитор, надавши обумовлені договором кошти, свої зобов`язання за договором виконав, натомість відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконала, у зв`язку з чим наявна заборгованість в сумі 9779,37 грн.

Суд не знаходить підстав для зменшення розміру процентів за користування кредитом, оскільки, вони є платою за користування коштами та не відносяться до поняття неустойки. Аналогічна позиція закріплена в п. 27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних відносин».

Таким чином, внаслідок неналежного виконання зобов`язань за Договором відповідач порушила обумовлені договором строк і порядок повернення суми кредиту, а також визначені діючим цивільним законодавством України вимоги до виконання зобов`язань, у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення з неї суми заборгованості за кредитом у розмірі 9779,37 грн. ґрунтуються на законі, отже підлягають задоволенню в повному обсязі.

Представник позивача заявив клопотання про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.

В обґрунтування клопотання зазначив, що витрати на професійну правничу допомогу складаються з: формування позовної заяви, у тому числі пакету документів для подання позовної заяви з додатками до суду.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає клопотання обґрунтованим з наступних підстав.

Статтею 133 ЦПК України передбачено види судових витрат, які складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи в суді.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

До матеріалів заяви представником позивача додано Договір про надання правової допомоги № 02/01-26 від 02.01.2026 згідно з яким, адвокатське бюро «Юлії Чміль» прийняло на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ».

Згідно Акту про надання правової допомоги № 27/2/08-26 від 27.08.2026 сторони погодили прийняття наданих бюро послуг, вартість яких становить 3000,00 грн. та включає: складання позовної заяви у тому числі формування пакету документів для подання позовної заяви з додатками для суду.

Вирішуючи питання обґрунтованості щодо стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 3000 грн. суд зазначає наступне.

За висновком, викладеним у пункті 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19), при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналіз зазначеної постанови свідчить про те, що вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись, що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine), заява № 19336/04, § 268).

В той же час, відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач не подала жодних заперечень з приводу не співмірності витрат позивача на правничу допомогу.

Суд не вправі самостійно перебирати на себе обов`язок сторони щодо оспорювання понесених іншою стороною витрат на правничу допомогу.

Таким чином, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача понесених витрат на правничу допомогу в повному розмірі.

Згідно ст. 141 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним витрати по сплаті судового збору в сумі 2662,40 грн.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 258, ст. ст. 259, 264-265, 280, 281 ЦПК України, суд,

постановив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» заборгованість за Договором № 2016489958 від 26.09.2017 у розмірі 9779 (дев`ять тисяч сімсот сімдесят дев`ять) грн. 37 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» витрати на правову допомогу в розмірі 3000,00 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ», місце знаходження: 49001, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, буд. 9, код в ЄДРПОУ 43115064;

Представник позивача: Кириченко Ольга Миколаївна, РНОКПП НОМЕР_2 , адреса здійснення діяльності: м. Дніпро;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя