Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №464/5479/26 — Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/5479/26

пр.№ 2/464/3491/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

30.09.2026 м. Львів

Сихівський районний суд м. Львова

у складі: головуючої судді Сабари Л.В.,

секретаря судового засідання Гуцул В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аксіліум-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

позивач ТОВ «Фінансова компанія «Аксіліум-Фінанс» звернулося до суду з позовом, поданим представником Альховською І.Б., до відповідача ОСОБА_1 , в якому просить стягнути заборгованість у розмірі 33000,07 грн.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що між АТ «Ідея Банк» та відповідачем було укладено договір кредиту № С-606-021035-21-980. Згідно вказаного договору відповідач отримав обумовлений кредит зі сплатою процентів. 16.12.2025 у правовідносинах за вказаною заборгованістю була здійснена заміна кредитора у зобов`язанні з АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ФК «Аксіліум-Фінанс» на підставі договору факторингу. Водночас відповідач порушив взяті на себе зобов`язання, у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 33000,07 грн., яка підлягає стягненню в судовому порядку. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати що складаються із сплаченого судового збору та 6000 грн. витрат на правову допомогу.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.07.2026 матеріли справи передано на розгляд судді Сабарі Л.В.

Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 30.07.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача Альховська І.Б. в судове засідання не з`явилася, 02.09.2026 до суду подала клопотання про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, повідомлялася належним чином, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалася, будь-яких заяв чи клопотань до суду не скеровувала.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

За умовами ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З урахуванням наявності всіх наведених вище умов суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалити заочне рішення.

Враховуючи неявку сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

З`ясувавши дійсні обставини справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 16 ЦК України та ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Положеннями ст. ст. 12, 81 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цих Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Положеннями ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Відповідно до ст. ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору і в установлений договором строк. За умовами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Згідно з ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як передбачено п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено наступне.

04.01.2021 між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 , укладено угоду про відкриття Кредитної лінії та обслуговування кредитної картки № С-606-021035-21-980 підписаний останньою власноручним підписом, за умовами якого відповідачу відкрито рахунок НОМЕР_1 , на котрий було зараховано14200 грн. кредитного ліміту з процентною ставкою за користування кредитом у розмірі 58,8 %річних.- по операціях видачі готівки, та 34,8% річних – по торгових операціях.

З виписки по рахунку складено АТ «Ідея Банк» за період час з 06.01.2021 по 16.12.2025 вбачається, що відповідач активно використовувала кредитні кошти.

З цього слідує, що АТ «Ідея Банк» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі, надавши ОСОБА_1 можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах та в порядку, передбаченим договором.

Водночас, відповідач взяті на себе зобов`язання за укладеним договором належним чином не виконувала, у зв`язку із чим, згідно з Довідки розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором С 606-021035-21-980 від 04.01.2021 борг станом на 16.12.2025 становить 33000,07 грн., який складається із основного боргу за наданим кредитом (тілом кредиту) – 13417,31 грн., та 19582,76 грн. заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками.

За відсутності відзиву на позовну заяву та будь-яких доказів на спростування розрахунку заборгованості, належного виконання відповідачем зобов`язань, суд приймає наданий позивачем розрахунок заборгованості як належний доказ розміру наявного боргу.

16.12.2025 між ТОВ «ФК «Аксіліум Фінанс» та АТ «Ідея Банк»» укладено договір факторингу №1, відповідно до умов якого та витягу з реєстру боржників, ТОВ «ФК «Аксіліум Фінанс» набуло права вимоги за кредитним договором №С-606-021035-21-980 від 04.01.2021, боржником за яким є ОСОБА_1 , на суму боргу 33000,07 грн., з яких: 13417,31 грн. тіло кредиту, 19582,76 грн. проценти.

Таким чином, ТОВ «ФК «Аксіліум Фінанс», покликаючись на невиконання відповідачем зобов`язань за кредитними договорами №С-606-021035-21-980 від 04.01.2021 доводить про непогашену заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем станом на момент подачі позову складає 33000,07 грн., з яких: 13417,31 грн. тіло кредиту, 19582,76 грн. проценти.

Зважаючи на наведене, з урахуванням презумпції правомірності правочину, беручи до уваги те, що доказів належного виконання відповідачем своїх зобов`язань за кредитними договорами №С-606-021035-21-980 від 04.01.2021 матеріали справи не містять, суд приходить до висновку про те, що ТОВ «ФК «Аксіліум Фінанс» має право вимоги щодо стягнення з відповідача ОСОБА_1 вищевказаної заборгованості.

З огляду на вищевикладене та те, що відповідач допустив порушення умов кредитного договору, в добровільному порядку ухиляється від виконання взятих на себе зобов`язань, не погашає заборгованість, будь-яких доказів повернення коштів банку не надав, суд приходить до висновку про підставність та обґрунтованість позовних вимог, відтак позов слід задовольнити та стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «ФК «Аксіліум Фінанс» заборгованість у розмірі 33000,07 грн.

При вирішенні питання розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Так, згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Встановлено, що стороною позивача заявлено розмір витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн.

На підтвердження розміру витрат, понесених на професійну правничу допомогу, позивачем надано наступні докази: ордер про надання правничої допомоги серії ВС № 1428581 від 06.01.2026, копію договору про надання правової допомоги від 06.01.2026, укладеного між ТОВ «ФК «Аксіліум Фінанс» та Адвокатом Альховською І.Б., акт наданих послуг №1 до договору про надання правничої допомоги від 06.01.2026 № 06\01\2026 від 12.01.2026.

Беручи до уваги вищевикладене, з урахуванням складності справи, малозначності спору, враховуючи те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження, зважаючи на час, витрачений адвокатом на надання правничої допомоги, обсяг наданих послуг та виконаних робіт, ціну позову, значення справи для сторони та співмірність розміру витрат, суд приходить висновку про необхідність зменшення розміру витрат на правову допомогу до 1000,00 грн., оскільки такий розмір витрат на оплату послуг адвоката відповідатиме критеріям, закріпленим ЦПК України.

Окрім цього, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 2662,4 грн., що відповідатиме розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 141, 247, 258, 259, 263-265, 274-279, 280, 354, 355 ЦПК України, суд,

ухвалив:

позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аксіліум Фінанс» заборгованість за кредитним договором № С-606-021035-21-980 від 04.01.2021 у розмірі 33000,07 (тридцять три тисячі) гривень 07 (сім) копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аксіліум Фінанс» судовий збір у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 4 (чотири) копійки та 1000 грн. витрат на правову допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 30 вересня 2026 року.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аксіліум Фінанс», місцезнаходження: м. Львів, вул. Академіка Лазаренка Є., 4, кабінет 4, код ЄДРПОУ 43231894, номер банківського рахунку НОМЕР_2 , МФО банку 307770 АТ «Акцент-Банк»;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_3 .

Головуюча Людмила САБАРА