Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №443/1930/26 — Жидачівський районний суд Львівської області

Справа №443/1930/26

Провадження №3/443/764/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 вересня 2026 року місто Жидачів

Суддя Жидачівського районного суду Львівської області Павлів А.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділення поліції №1 Стрийського РУП ГУНП України у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ,

за частиною 5 статті 126, частиною 1 статті 130, КУпАП,

встановив:

ОСОБА_1 29.08.2026 о 16 год 00 хв у с. Бориничі, вул. Сагайдачного, 2 керував транспортним засобом – колісним трактором марки «YTO NLX1404», реєстраційний номер НОМЕР_1 , не маючи права керувати таким транспортним засобом. Правопорушення вчинене повторно протягом року, чим порушив вимоги пункту 2.1. «а» ПДР, за що відповідальність передбачена за частиною 5 статті 126 КУпАП.

Крім цього, ОСОБА_1 29.08.2026 о 16 год 00 хв у с. Бориничі, вул. Сагайдачного, 2 керував транспортним засобом – колісним трактором марки «YTO NLX1404», реєстраційний номер НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку водій пройшов у закладі охорони здоров`я, результат медичного огляду – 0,29 проміле, чим порушив вимоги пункту 2.9. «а» ПДР, за що відповідальність передбачена за частиною 1 статті 130 КУпАП.

ОСОБА_1 , будучи особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, на виклик суду не з`явився, хоч про дату, час і місце розгляду справ повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Вирішуючи питання щодо можливості проведення розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд зазначає таке.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім цього, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Суд зауважує, що ОСОБА_1 не подавав до суду клопотання про відкладення розгляду справ, призначених на 30.09.2026 та не повідомляв суд про причини неприбуття на виклик суду, а також не подавав інших клопотань щодо вжиття судом певних процесуальних дій, зокрема: про витребування доказів, виклик свідків тощо.

З урахуванням належного та своєчасного повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про дату, час та місце розгляду справи, а також беручи до уваги приписи статті 268 КУпАП, згідно з якими присутність такої особи при розгляді справи про адміністративні правопорушеня, передбачені частиною 5 статті 126 КУпАП, частиною 1 статті 130, не є обов`язковою, суд доходить висновку про наявність підстав для розгляду справ за відсутності цієї особи.

Суд, дослідивши протоколи про адміністративне правопорушення та додані до них матеріали, доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні склади адміністративних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 126, частиною 1 статті 130 КУпАП, виходячи з такого.

Диспозицією частини 2 статті 126 КУпАП встановлено, що адміністративним правопорушенням є керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Відповідно до диспозиції частини 5 статті 126 КУпАП адміністративним правопорушенням є повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою-четвертою цієї статті.

Згідно з диспозицією частини 1 статті 130 КУпАП адміністративним правопорушенням є, зокрема, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння.

Підпунктом «а» пункту 2.1. Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10 жовтня 2001р. №1306 (далі – ПДР), встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідно до вимог підпункту «а» пункту 2.9. ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 126, частиною 1 статті 130 КУпАП, доведена:

протоколом про адміністративне правопорушення ЕПР1 №758250 від 28.08.2026, згідно з яким ОСОБА_1 29.08.2026 о 16 год 00 хв у м с.Бориничі, вул. Сагайдачного, 2 керував транспортним засобом не маючи права керувати таким транспортним засобом;

довідкою ВП №1 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області від 31.08.2026 та карткою обліку адміністративного правопорушення від 13.07.2026, за змістом яких ОСОБА_1 притягався 13.07.2026 ВП №1 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області до адміністративної відповідальності за скоєне 13.07.2026 правопорушення, передбачене ч.2 ст.126 КУпАП з накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 3 400 (постанова серії ЕНА №7542789 від 13.07.2026 за ч.2 ст.126 КУпАП). ОСОБА_1 , отримував посвідчення водія з серією і номером НОМЕР_2 на категорію «В», терміном дії до 07.02.2020, статус посвідчення «Вилучений»;

протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №758228 від 29.08.2026, згідно з яким ОСОБА_1 29.08.2026 о 16 год 00 хв у с.Бориничі, вул. Сагайдачного, 2 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння;

тестом «Drager Alcotest №6820» від 29.08.2026, яким встановлено результат проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу – 0,41 %;

актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у якому зафіксовано виявлені у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння, проведення йому огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спецзасобу «Alcotest №6820», результат цього огляду – 0,41 % та проставлення особистого підпису у відповідній графі акту «з результатами згоден»;

направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 29.08.2026, у якому зазначено заклад охорони здоров`я, куди скеровується ОСОБА_1 , виявлені у нього ознаки алкогольного сп`яніння та зафіксовано проходження ОСОБА_1 відповідного огляду у цьому закладі охорони здоров`я і отриманий 0,29 проміле;

висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 29.08.2026, у якому зафіксовано проходження огляду ОСОБА_1 у закладі охорони здоров`я та висновок огляду – ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння (0,29 проміле);

долученими до матеріалів справи відеозаписом на носіях інформації (компакт-дисках), які узгоджується з викладеними у протоколах про адміністративне правопорушення обставинами та з іншими матеріалами справи, і в яких зафіксовано, зокрема, обставини керування ОСОБА_1 транспортним засобом, проходження ним огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, отримання результату огляду – 0,41 %, а також проходвення ним огляду у медичному закладі та отримання двох результатів – 0,37 проміле та остаточного 0,29 проміле.

Проаналізувавши вищевказані документи, відеозаписи, суд доходить переконання, що вони є доказами в розумінні статті 251 КУпАП, які підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, отримані у порядку, передбаченому законом, уповноваженою посадовою особою, відтак відповідають критеріям належності і допустимості. У своїй сукупності ці докази є достатніми та повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 126, частиною 1 статті 130 КУпАП. Доказів, які б спростовували наведені в протоколах обставини або породжували обґрунтовані сумніви у достовірності цих обставин, суду не надано.

Таким чином, суд всебічно, повно та об`єктивно дослідивши всі обставини справи вважає доведеним:

факт повторного протягом року вчинення ОСОБА_1 порушення, передбаченого частиною 2 статті 126 КУпАП, а саме: керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, тому його дії вірно кваліфіковані як адміністративне правопорушення, передбачене частиною 5 статті 126 КУпАП.

факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, тому його дії вірно кваліфіковані як адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП;

Призначаючи адміністративне стягнення ОСОБА_1 , суд виходить з такого.

Згідно з положеннями статті 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до вимог частини 1 та 2 статті 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).

Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених (частина 2 статті 36 КУпАП).

Суд зазначає, з урахуванням приписів частини 2 статті 33 КУпАП, при накладенні стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху судом не враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Враховуючи викладені обставини та беручи до уваги те, що ОСОБА_1 вчинив кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же суддею, тому суд вважає, що відповідно до вимог статті 36 КУпАП на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених,тобто за частиною 5 статті 126 КУпАП, у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

З огляду на те, що транспортний засіб марки «YTO NLX1404», реєстраційний номер НОМЕР_1 , належить не ОСОБА_1 , а Фермерському господарству Голуб Я., про що свідчить наявна у протоколах інформація, суд не вбачає підстав для застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення, передбаченого санкціями частини 5 статті 126 у виді оплатного вилучення транспортного засобу.

Також, з огляду на вимоги статті 40-1 КУпАП з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі ставки, визначеної частиною 2 статті 4 ЗУ «Про судовий збір».

Керуючись статтями 23, 33, 36, 40-1, 283, 284 КУпАП, статті 4 ЗУ «Про судовий збір»

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 126, частиною 1 статті 130 КУпАП, і накласти стягнення, з урахуванням статті 36 КУпАП, в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, тобто за частиною 5 статті 126 КУпАП, у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотириста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років та без оплатного вилученням транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 665 (шістсот шітдесят п`ять) грн 60 коп.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Жидачівський районний суд Львівської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя А.І. Павлів