Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №336/8322/26 — Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/8322/26

Провадження №: 2/336/5539/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Савеленко О.А., за участю секретаря судового засідання Соколової А.К., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ТОВ «Глобал Спліт»Балашов В.В. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 26.01.2021 між АТ «Креді Агріколь Банк» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №1/4066554, відповідно до умов якого кредитор надав позичальнику кредит в сумі 10000,00 грн. строком на 39 місяців. 29.08.2023 між АТ «Креді Агріколь Банк» та ТОВ «Гробал Спліт» укладено договір №4-2023 про відступлення прав вимог до боржника ОСОБА_1 . У зв`язку із невиконанням взятих на себе зобов`язань, станом на 20.07.2026 у позичальника утворилась заборгованість у розмірі 13,402,84 грн., яка складається із заборгованості за основним боргом в сумі 6473,08 грн., простроченої заборгованості за відсотками в сумі 1514,76 грн., простроченої заборгованості за комісією в сумі 5415,00 грн., пеня/штрафи – 0,00 грн.

Посилаючись на вказані обставини, просить суд позов задовольнити, стягнути з відповідача заборгованість у зазначених розмірах, а також судові витрати.

Ухвалою судді від 21.08.2026 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, просив справу розглядати без його участі, проти винесення заочного рішення суду не заперечував, про що до суду подав письмову заяву.

Відповідач, належним чином повідомлений в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не подав.

Суд ухвалив постановити заочне рішення на підставі наявних в матеріалах справи доказів, що відповідає положенням ч.4 ст.223 та ч.1 ст.280 ЦПК України.

В силу ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Всебічно вивчивши обставини справи, дослідивши надані письмові докази у сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 26.01.2021 відповідач ОСОБА_1 звернувся до АТ «Креді Агріколь Банк» з заявою-анкетою на отримання готівкового кредиту «Свобода», в якій зазначив основні умови отримання кредиту, такі як сума кредиту 10000,00 грн., строк кредиту – 39 місяців, відсоткова ставка – 15,00% річних, комісійна винагорода 2,85%. Аналогічні умови викладені у паспорті споживчого кредиту, який власноруч підписаний ОСОБА_1 .

На підставі заяви-анкети між АТ «Креді Агріколь Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №1/4066554 від 26.01.2021 за умовами якого банк надає позичальнику кредит в сумі 10000,00 грн. строком на 39 місяців – з 26.01.2021 до 25.04.2024 включно (п.1.1.). Кредит надається позичальнику на споживчі потреби (п.1.2.). За користування кредитом позичальник сплачує: процентну винагороду щомісячно в розмірі 15,00% річних (п.1.3.1.), комісійну винагороду за обслуговування кредитної заборгованості, щомісячно в розмірі 2,85% у місяць від суми кредиту (п.1.3.2.).

Додатком до кредитного договору є Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.

АТ «Креді Агріколь Банк» свої зобов`язання за кредитним договором №1/4066554 від 26.01.2021 виконав, надавши ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 10000,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №34996689-1 від 26.01.2021, а також випискою по рахунку, яка є первинним бухгалтерським документом, а тому є належним та допустимим доказом у справі. З наданої суду виписки з рахунку, ОСОБА_1 користувався наданими йому кредитними коштами, частково сплачував заборгованість за кредитним договором, але не в повному обсязі, у зв`язку із чим у нього утворилась заборгованість.

29.08.2023 між АТ «Креді Агріколь Банк» та ТОВ «Глобал Спліт» укладено договір про відступлення права вимоги №4-2023, за умовами якого ТОВ «Глобал Спліт» отримало право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №1/4066554 від 26.01.2021. На підтвердження вказаного факту суду надано витяг з реєстру прави вимог № 1 від 15.09.2023.

15.09.2023 АТ «Креді Агріколь Банк» направило на адресу ОСОБА_1 повідомлення про відступлення права вимоги до ТОВ «Глоба Спліт».

08.02.2024 ТОВ «Глобал Спліт» направило на адресу ОСОБА_1 лист-пропозицію (вих.№1071) щодо погашення заборгованості за кредитним договором №1/4066554 від 26.01.2021 шляхом сплати частини боргу в сумі 6701,42 грн.

Доказів добровільного погашення заборгованості за кредитним договором матеріали справи не містять.

Відповідно до наданого суду розрахунку заборгованості за кредитним договором №1/4066554 від 26.01.2021 станом на 20.07.2026 у ОСОБА_1 наявна заборгованість в загальному розмірі 13402,84 грн., яка складається із заборгованості за основним боргом в сумі 6473,08 грн., заборгованості за відсотками в сумі 1514,76 грн., заборгованості за комісією в сумі 5414,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України також передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтею 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Як встановлено у ч. 2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Приписами ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст.633 ЦК України визначено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Відповідно до положень статей 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з статтею 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Частинами першою, другою статті 1082 ЦК України встановлено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Всупереч умовам Кредитного договору, відповідач не виконав свого зобов`язання, не здійснив дій на повне погашення існуючої заборгованості.

Тому, на думку суду, позивач правомірно звернувся до суду для захисту своїх порушених прав.

Однак, судом встановлено, що умовами кредитного договору №1/4066554 від 26.01.2026 сторони погодили сплату комісії за обслуговування кредиту, яка, зокрема, відображена у графіку платежів та виписці по рахункам ОСОБА_1 .

З наданої суду виписки встановлено, що відповідач ОСОБА_1 вносив платежі, які були зараховані в рахунок погашення заборгованості за комісіями, а саме: 26.04.2021 в сумі 285,00 грн., 26.05.2021 в сумі 285,00 грн., 25.06.2021 в сумі 285,00 грн., 27.07.2021 в сумі 285,00 грн., 27.08.2021 в сумі 285,00 грн., 27.09.2021 в сумі 285,00 грн., 10.11.2021 в сумі 285,00 грн., 26.11.2021 в сумі 285,00 грн., 24.12.2021 в сумі 285,00 грн.,08.02.2022 в сумі 285,00 грн., а всього на суму 2850,00 грн.

При цьому умови договору, в якому передбачено сплату комісії, на думку суду, не відповідають нормам чинного законодавства, оскільки нарахування та стягнення грошових коштів за обслуговування кредиту є неправомірним, а тому сплачені кошти мають бути зараховані в погашення заборгованості за відсотками та тілом кредиту з огляду на наступне.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 09 грудня 2019 року у справі № 524/5152/15-ц (провадження № 61-8862сво18) зробив висновок, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника.

Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку.

Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику та здійснюється при виконання прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.

Умова договору про надання споживчого кредиту, укладеного після 16 жовтня 2011 року, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні Закону України "Про захист прав споживачів" (будь-які збори, відсотки, комісії, платежі), є нікчемною на підставі частини четвертої статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів", норма якої діяла з 16 жовтня 2011 року до внесення змін на підставі Закону України "Про споживче кредитування" № 1734-VIII від 15 листопада 2016 року".

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у справі № 686/9372/16, провадження № 61-663св21 від 15 грудня 2021 року.

У даній справі умовами кредитного договору передбачено, що позичальник зобов`язаний сплачувати банку комісійну винагороду за надання кредиту та комісію за обслуговування кредитної заборгованості.

Між тим, Верховний суд у постанові від 13.07.2022 у справі № 363/1834/17 (п.29) прийшов до висновку, що банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг (частина третя статті 55 Закону № 2121-III), однією із яких є розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик (пункт 3 частини третьої статті 47 цього Закону), зокрема надання споживчого кредиту. Тому банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України "Про споживче кредитування" умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочини, якщо його недійсність встановлена законом. У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Таким чином, позовна заява в частині стягнення з відповідача заборгованості по комісіям в сумі 5415,00 грн. не підлягають задоволенню, а сплачена комісія в сумі 2850,00 грн. має бути зараховані в рахунок погашення заборгованості за відсотками в сумі 1514,76 грн. та часткове погашення заборгованості за основним боргом в сумі 1335,24 грн.

Отже, підсумовуючи викладене, обґрунтованими та доведеними є вимоги позивача ТОВ «Глобал Спілт» про стягнення зі ОСОБА_1 на його користь заборгованості за кредитним договором №1/4066554 від 26.01.2021 в сумі 5137,84 грн., яка становить заборгованість за тілом кредиту.

В іншій частині позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні з позовом до суду, позивачем сплачено судовий збір 2662,40 грн. Враховуючи, що позовну заяву задоволено частково – на 38,33%, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 1020,50 грн. (2662,40 грн. * 38,33%).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 512, 514, 526, 527, 530, 611, 612, 625, 626, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 55, 77-82, 141, 259, 263-265, 273, 284, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» заборгованість за кредитним договором №1/4066554 від 26.01.2021 в сумі 5137 (п`ять тисяч сто тридцять сім) гривень 84 копійки, яка складається із заборгованості за тілом кредиту.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» судовий збір в сумі 1020 (одна тисяча двадцять) гривень 50 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт», ЄДРПОУ 41904846, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул.Казарменна, буд. 4Г.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , остання відома адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити рішення в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.А. Савеленко

30.09.26