Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №335/5423/26 — Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя

1Справа № 335/5423/26 2/335/3062/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого - судді Мінаєва М.М., за участю секретаря судового засідання Бойкинюк Д.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Запорізького державного медико-фармацевтичного університету до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з оплати освітніх послуг,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2026 року до Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя звернувся Запорізький державний медико-фармацевтичний університет (надалі – позивач) з позовом про стягнення ОСОБА_1 (надалі – відповідач) заборгованості з оплати освітніх послуг в розмірі 8568,39 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на таке.

14.12.2023 між Запорізьким державним медико-фармацевтичним університетом та ОСОБА_1 був укладений Договір про навчання № Фз-303-2023, за умовами якого позивач взяв на себе зобов`язання за рахунок коштів відповідача надати освітні послуги. У свою чергу, відповідачі зобов`язались своєчасно вносити плату за освітні послуги, відповідно до п. 3 Договору.

Також, 14.12.2023 між відповідачем і Запорізьким державним медико-фармацевтичним університетом укладено договір про надання платної освітньої фармацевтичному послуги для підготовки фахівців у Запорізькому державному медико-університеті № Фз-303-2023(К).

На підставі вказаного Договору відповідач ОСОБА_1 була зарахована студенткою II-го фармацевтичного факультету заочної форми здобуття освіти за освітньою програмою, за спеціальністю «Фармація, промислова фармація» Запорізького державного медичного університету.

В подальшому, відповідно до наказу № 1115-с від 14.10.2024, з 08.10.2024 відповідача ОСОБА_1 було відраховано з університету за власним бажанням.

Відповідач має заборгованість по оплаті за навчання, яка у добровільному порядку не сплачена, у зв`язку з чим, враховуючи порушення зобов`язань за умовами договору, позивач просить стягнути з відповідача грошову суму у розмірі 8568,39 грн., з яких: основний борг з врахуванням індексу інфляції у розмірі 8172,56 грн.; 3% річних у розмірі 395,83 грн, а також витрати по сплаті судового збору.

Ухвалою від 18.05.2026 було відкрите провадження у справі, а її розгляд визначений в порядку спрощеного позовного провадження. Учасникам справи був наданий час для подання письмових заяв по суті спору та доказів на їх обґрунтування. Судовий розгляд справи було призначено на 18.06.2026 о 14 год. 30 хв.

Представник позивача подала заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідач в судове засідання на 18.06.2026 о 14 год. 30 хв. не з`явилася, будучи повідомленою про час та місце судового засідання у встановленому законом порядку. Копія позовної з додатками, ухвала про відкриття провадження та судова повістка надсилалися відповідачу за адресою отриманою судом з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, відповідно до якою ОСОБА_1 , як внутрішньо переміщена особа зареєстрована за адресою - АДРЕСА_1 . Поштовий конверт повернувся неврученим із позначкою «адресат відсутній». Судовий розгляд було відкладено до 10:30 години 17.08.2026.

19.06.2026 відповідач ОСОБА_1 через електронну пошту надіслала заяву з повідомленням про те, що вона є внутрішньо переміщеною особою, самостійно забезпечує свою малолітню доньку, має складний матеріальний стан, проживає в м. Івано-Франківськ та через безпекову ситуацію не має можливості з`явитися в судове засідання до м. Запоріжжя. Просила розглянути справу за її відсутності та врахувати надані пояснення.

Відповідач в судове засідання на 17.08.2026 о 10 год. 30 хв. не з`явилася, будучи повідомленою про час та місце судового засідання у встановленому законом порядку, в матеріалах справи наявне рекомендоване повідомлення про вручення судової повістки. Судовий розгляд було відкладено до 13:00 години 30.09.2026.

17.08.2026 відповідач ОСОБА_1 через електронну пошту надіслала заяву з аналогічними поясненнями про безпекову ситуацію у м. Запоріжжі та про те, що її матеріальне становище продовжує залишатися складним. Повідомила, що бажає врегулювати питання із заборгованістю. Просила повторно надіслати копію позовної заяви з додатками на її адресу. Супровідним листом від 17.08.2026 на адресу відповідача було повторно надіслано копію позовної заяви з додатками та судову повістку. Поштовий конверт повернувся неврученим із позначкою «адресат відсутній».

Водночас за клопотанням відповідача доступ до матеріалів справи в електронному виді був наданий їй через наявний у неї електронний кабінет в ЄСІКС, а також до цього електронного кабінету були надіслані судові повістки.

В судове засідання на 30.09.2026 о 13 год. 300 хв. відповідач повторно не з`явилася, будучи повідомленою про час та місце судового засідання у встановленому законом порядку.

30.09.2026 відповідач ОСОБА_1 через електронну пошту надіслала заяву з аналогічними поясненнями про безпекову ситуацію у м. Запоріжжі та про складне матеріальне становище.

Фіксування судового процесу технічними засобами звукозапису не здійснювалось в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до такого.

Судом встановлено, що 14.12.2023 між Запорізьким державним медико-фармацевтичним університетом та ОСОБА_1 був укладений Договір про навчання № Фз-303-2023. Також, 14.12.2023 між відповідачем і Запорізьким державним медико-фармацевтичним університетом укладено договір про надання платної освітньої фармацевтичному послуги для підготовки фахівців у Запорізькому державному медико-університеті № Фз-303-2023(К).

Відповідно до п. 1.1 Договору, цей Договір є невід ємним додатком до Договору про навчання в Запорізькому державному медико-фармацевтичному 14.12.2023 університеті від №Фз-303-2023.

Предметом цього договору є фінансові зобов`язання замовника щодо оплати освітньої послуги, що надається здобувачу закладом.

Згідно п. 3.1. Договору, загальна вартість платної освітньої послуги за весь строк навчання становить 25290,00 грн.

Пунктом 3.2. Договору встановлено, що вартість платної освітньої послуги за роками навчання становить: за 4 курс - 13250,00 грн., за 5 курс - 12040,00 грн.

Згідно п. 3.4. Договору, здобувач здійснює оплату за цим Договором шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок закладу, що вказаний в розділі 6 цього Договору, щосеместрово, у терміни, передбачені п.3.6. та 3.7. цього Договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п.2.3. Договору Замовник/здобувач зобов`язаний своєчасно вносити плату за надання платної освітньої послуги в розмірах, у терміни та в порядку встановленим цим договором.

Відповідно до п.4.4 Договору у випадку недотримання розмірів та/або термінів, та/або порядку оплати за надання платних освітньої послуги на суми, що повинні бути сплачені, нараховується пеня за кожний день затримки оплати у розмірі 01 відсотків від суми, яка має бути сплачена.

Відповідно до наказу № 1115-с від 14.10.2024 відповідача було відраховано з університету з 08.10.2024 за власним бажанням, на підставі відповідної заяви відповідача.

Відповідачу фактично нараховано за навчання на 4-му курсі 13250,00 грн, сплачено за навчання 6010,00 грн. Відповідно до доданого до позовної заяви розрахунку заборгованості заборгованість по оплаті за навчання складає 7240,00 грн.

Крім того, звертаючись до суду з позовом у цій справі, позивач, у тому числі, просив суд стягнути суму коштів, які нараховані ним як 3% річних, згідно ст. 625 ЦК України у розмірі 395,83 грн. та інфляційні втрати у розмірі 932,56 грн.

Вказаний розрахунок позивача відповідачем не спростовано, заперечень щодо вимог позивача або даних, які б спростовували викладені у позові обставини, не надано, та не надано даних щодо погашення заборгованості.

Надані позивачем докази про наявність заборгованості у зазначеному розмірі суд вважає належними, допустимими та, оцінюючи їх у сукупності, вважає достатніми для підтвердження аргументів, викладених у позові, виходячи з наступного.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України. Відтак, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на не договірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України).

Таким чином, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

За змістом статті 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 01 жовтня 2014 року № 6-113цс14, з якою погодилась Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц, провадження № 14-16цс18.

Зважаючи на юридичну природу правовідносин сторін у цій справі як грошових зобов`язань, оскільки на підставі договору між сторонами виникло грошове зобов`язання, то його невиконання зумовлює застосування положень частини другої статті 625 ЦК України до прострочення відповідача. Основою для розрахунків 3 % річних та інфляційних втрат є сума заборгованості по оплаті за навчання, яка не виплачена позивачу станом на час розгляду цієї справи.

На підставі викладеного, враховуючи, що на час розгляду справи судом сума заборгованості за договором відповідачем не сплачена та матеріали справи не містять доказів того, що відповідачем було вжито заходи по погашенню заборгованості за послуги навчання у розмірі 8568,39 грн., суд приходить до висновку, що позовні вимоги, є обґрунтованими та вказана грошова сума підлягає стягненню з відповідача.

Доводи відповідача щодо її скрутного матеріального становища та готовність врегулювати заборгованість шляхом її поступового погашення частинами суд до уваги не бере, оскільки відповідач не надала жодного доказу на підтвердження вказаних обставин.

Позивач також має право в порядку ст. 141 ЦПК України на стягнення з відповідача понесених документально підтверджених витрат на сплату судового збору у розмірі 3328,00 грн.

При цьому, оскільки відповідач прямо і беззастережно не заявила про визнання позовних вимог, суд не вбачає підстав для застосування правил, передбачених ч. 1 ст. 142 ЦПК України щодо розподілу витрат зі сплати судового збору у разі визнання позову відповідачем.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 2, 7, 10, 19, 141, 176, 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Запорізького державного медико-фармацевтичного університету до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за освітні послуги, – задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ( АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 ) на користь Запорізького державного медико-фармацевтичного університету (м. Запоріжжя, бульвар Марії Примаченко, 26, код ЄДРПОУ 45030873, БАНК: Держказначейська служба України. м. Київ МФО: 820172, ІПН:450308708290, p/p НОМЕР_2 ) заборгованість з оплати за навчання за Договором про надання освітніх послуг від 14.12.2023 № Фз-303-2023 в розмірі 8568,39 грн. (вісім тисяч п`ятсот шістдесят вісім грн. 39 коп.), в тому числі 8172,56 грн. основного боргу з врахуванням індексу інфляції, 395,83 грн. – 3% річних від суми заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) на користь Запорізького державного медико-фармацевтичного університету (м. Запоріжжя, бульв, Марії Примаченко, 26, код ЄДРПОУ 45030873, БАНК: Держказначейська служба України. м. Київ МФО: 820172, ІПН:450308708290, p/p НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 3328,00 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення постанови апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного тексту рішення, а разі подання апеляційної скарги особою, яка не брала участі у справі, - протягом 30 днів з вручення копії рішення.

Суддя М.М. Мінаєв