Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №308/10471/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/10471/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі: головуючого – судді Фазикош О.В., за участю секретаря Сліпокурова Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Ужгороді у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 від імені та в інтересах якої діє представник адвокат Прохоров Олег Олександрович до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 6 ст. 268 ЦПК України 29.09.2026 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення виготовлено та підписано 01.10.2026.

Позивач – ОСОБА_1 від імені та в інтересах якої діє представник адвокат Прохоров Олег Олександрович, звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 липня 2026 року у справі відкрито провадження, постановлено розгляд проводити у порядку спрощеного позовного провадження.

Позов мотивовано тим, що 16 березня 2013 року між Позивачем ОСОБА_3 та Відповідачем ОСОБА_2 Виконавчим комітетом Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області Україна було зареєстровано шлюб, актовий запис № 14 (копія свідоцтва про шлюб додається). Від цього шлюбу дітей не має.

Позивач зазначає, що добровільно через органи ВРАЦС чоловік розлучатися не бажає. Спільне життя у подружжя не склалося, причина розірвання шлюбу полягає у тому, що вони виявилися абсолютно різними людьми, з протилежними поглядами на сімейне життя, поведінку та роль кожного з подружжя в сім`ї. Позивач переконана, що спільне життя і збереження шлюбу суперечитиме її інтересам та вважає, що подальше збереження шлюбу є неможливим, поновлення їх сімейних стосунків також. У зв`язку з чим немає підстав для вживання заходів до примирення подружжя, бажає розірвати шлюб.

Виходячи із вищевказаного, на підставі ст. ст. 110,112 Сімейного кодексу України, керуючись ст. ст. 28, 34, 175,177 Цивільного процесуального кодексу України позивач просить: розірвати шлюб між позивачем, ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 , який зареєстрований 16 березня 2013 року Виконавчим комітетом Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області Україна, актовий запис № 14.

Позивач та її представник у судове засідання не з`явилися, про час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Разом із тим, від позивача та її представника надійшли заяви про розгляд справи без їх участі.

Відповідач, у судове засідання повторно не з`явився повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи належним чином, про причини неявки суд не повідомляв. Суд констатує, що окрім направлення судових повісток на адресу зареєстрованого місця проживання відповідача, інформація щодо розгляду справи розміщено на офіційному веб-сайті Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області (https://ug.zk.court.gov.ua/sud0712/gromadyanam/).

Слід зазначити, що жодних клопотань, заяв та відзиву від відповідача по справі до суду не надходило.

У відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, суд відкладає розгляд справи з підстав першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, повторно не з`явився в судове засідання без поважних причин та не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи, на підставі наведеного суд керуючись ч.4 ст.223, 280-281 ЦПК України ухвалив провести заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку:

Судом встановлено, що 16 березня 2013 року між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 укладено шлюб, який зареєстровано Виконавчим комітетом Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області Україна, про що складено відповідний актовий запис № 14, що підтверджується свідоцтвом про шлюб Серії НОМЕР_1 від 17 липня 2025 року (видане повторно, копія наявна в матеріалах справи).

Від цього шлюбу дітей не має. Добровільно через органи ВРАЦС чоловік розлучатися не бажає.

Вимоги щодо поділу спільного сумісного майна позивачем не заявлено.

Згідно позиції позивача на даний час шлюбні відносини між подружжям фактично припинилися, позивач з відповідачем шлюбні відносини не підтримують. Спільного господарства сторони наразі не ведуть. На переконання позивача примирення є неможливим, вона наполягає на розірванні шлюбу.

В той же час відповідач відзиву не подав, жодних заяв від нього до суду не надходило.

Відповідно до ч.1 ст.21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.

Згідно зі ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України).

Згідно ст. 112 Сімейного Кодексу України при розгляді справи про розірвання шлюбу суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини й інших обставин життя чоловіка і жінки. Відповідно до ч.3 ст.105 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст.110 Сімейного Кодексу.

Стаття 51 Конституції України передбачає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї. Аналогічні приписи викладені уст. 24 СК України, у якій, крім іншого передбачено, що примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Виходячи із змісту ч.3 та ч.4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Оскільки, позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.

Позивач зазначає, що на даний час сторони по справі не проживають разом, не підтримують шлюбні відносини, спору щодо поділу спільного сумісного майна не має.

Враховуючи вищенаведені обставини справи, суд приходить до висновку, що подальше спільне проживання подружжя і збереження шлюбу суперечить їх спільним інтересам, а тому шлюб укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - слід розірвати.

Суд бере до уваги, що відповідачем до суду не подано відзив або заперечень на позов, а тому вважає за можливе задовольнити позов про розірвання шлюбу.

З огляду на вказане суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.4 ст. 223, 280-282 ЦПК України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів і постановляє заочне рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В даному випадку позовні вимоги позивача задоволено повністю, а тому із відповідача на його користь слід стягнути сплачений нею судовий збір у сумі 1 331,20 грн.

На підставі викладеного, ст.ст. 56, 110, 112,160 Сімейного кодексу України та, керуючись ст.ст. ст.ст. 3, 4, 5, 8, 9, 10, 12, 13, 17, 43, 49, 200, 223, 258, 265, 280-281, 352, 354 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 від імені та в інтересах якої діє представник адвокат Прохоров Олег Олександрович до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - задовольнити.

Шлюб укладений 16 березня 2013 року між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстровано Виконавчим комітетом Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області Україна, про що складено відповідний актовий запис № 14 (свідоцтво про шлюб Серії НОМЕР_1 від 17 липня 2025 року видане повторно) - розірвати.

Стягнути із відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ) сплачену нею суму судового збору у розмірі 1331 (одну тисячу триста стридцять одну) гривню 20 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Позивач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 НОМЕР_4 , АДРЕСА_3 Паспорт № НОМЕР_5 виданий 13.09.2024, органом 8012 РНОКПП: НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду О.В. Фазикош