Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №308/13190/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/13190/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі: головуючого – судді Фазикош О.В., за участю секретаря Сліпокурова Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Ужгород, у порядку спрощеного позовного провадження, з викликом (повідомленням) сторін, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 від імені та в інтересах якої діє представник – адвокат Варга Марина Іванівна до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 6 ст. 268 ЦПК України 29.09.2026 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення виготовлено та підписано 01.10.2026.

Позивач – ОСОБА_1 , від імені якої діє представник – адвокат Варга Марина Іванівна, звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10 вересня 2026 року у справі відкрито провадження, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позов обґрунтовано тим, що 06 березня 2008 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (далі — Відповідач) укладено шлюб, про що в книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис за №118, (свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 оригінал додано до матеріалів справи).

Від шлюбу сторони мають трьох спільних дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_4 . Діти постійно проживають з матір`ю та зареєстровані за адресою АДРЕСА_1 разом із Позивачкою. Спір між сторонами щодо місця проживання дітей відсутній.

Сімейні відносини між Позивачкою та Відповідачем фактично припинилися. У зв`язку з різними поглядами на сімейне життя, ведення спільного господарства та вирішення питань сімейного характеру, між сторонами було втрачено взаєморозуміння. Крім того, Відповідач зловживає алкогольними напоями, що ще більше ускладнило ситуацію в сім`ї. Сторони спільного господарства не ведуть, фактично не проживають однією сім`єю та не підтримують подружніх відносин. Фактично сім`я припинила своє існування, а шлюб має лише формальний характер. Подальше спільне життя та збереження шлюбу є неможливими і суперечать інтересам Позивача. Наміру відновлювати сімейні та подружні відносини Позивачка не має. Примирення та збереження шлюбу між сторонами є неможливими.

Спір щодо поділу спільного майна подружжя між сторонами на даний час відсутній. Майнові вимоги у межах цього позову Позивачкою не заявляються.

На підставі викладеного, керуючись статтею 51 Конституції України, статтями 56, 104, 105, 110, 112 Сімейного кодексу України, статтею 58 Закону України «Про міжнародне приватне право», Договором між Україною та Чеською Республікою про правову допомогу в цивільних справах від 28 травня 2001 року, статтями 27, 28, 95, 175, 177 ЦПК України, — позивач просить суд: шлюб, укладений 06 березня 2008 року між ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований міським відділом реєстрації актів цивільного стану Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області, про що в книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис за №118 – розірвати; розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами; строк для примирення подружжя не надавати.

Від представника відповідача по справі ОСОБА_2 – адвоката Ковалець Марти Ігорівни, надійшов відзив на позовну заяву.

Так, представник відповідача вказує на те, що відповідач не згоден із позовом про розірвання шлюбу в частині обґрунтування його причин. Позивачка у своїй заяві зазначає, що між сторонами виникали суперечки і що Відповідач нібито зловживає алкогольними напоями. Відповідач категорично заперечує проти таких тверджень та вважає їх безпідставними.

Проблеми у сімейних відносинах виникли через обох з подружжя, і Відповідач не має наміру перекладати всю провину на дружину. Відповідач переконаний, що між сторонами збереглися взаємні почуття любові та поваги, однак, на жаль, на даному етапі вони не можуть бути разом та нормально будувати спільне життя. Відповідач щиро шкодує, що їхня сім`я прийшла до такого стану та рішення.

У відзиві вказано на те, що відповідач зазначає, що жодних майнових чи інших претензій до Позивачки він не має. Відповідач наголошує, що він належним чином забезпечує трьох спільних дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , бере активну участь у їх вихованні та надалі в повному обсязі виконуватиме всі свої батьківські обов`язки щодо їх утримання, гармонійного розвитку та піклування.

На підставі викладеного, керуючись ст. 178 ЦПК України, ст. ст. 24, 56, 112, 113 Сімейного кодексу України, просить: прийняти відзив ОСОБА_2 на позовну заяву ОСОБА_1 про розірвання шлюбу до розгляду, долучити його до матеріалів справи № 308/13190/26 та врахувати при ухваленні рішення; справу №308/13190/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, розглянути без участі відповідача та його представника; відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Від представника позивача - адвоката Варга М.І., надійшла відповідь на відзив, де вказано на те, що: оскільки, фактично сім`я припинила своє існування, а шлюб має лише формальний характер. Подальше спільне життя та збереження шлюбу є неможливими. Наміру відновлювати сімейні та подружні відносини Позивачка не має. Примирення та збереження шлюбу між сторонами є неможливими.

Адвокат зазначає, що позивачка позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить суд, позов задовольнити, шлюб, укладений 06 березня 2008 року між ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований міським відділом реєстрації актів цивільного стану Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області, про що в книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис за №118 - розірвати.

Позивач та її представник у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Згідно позовної заяви просили: розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами. 3. Строк для примирення подружжя не надавати.

Відповідач та його представник у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Згідно прохальної частини відзиву, просили: справу №308/13190/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, розглянути без участі відповідача та його представника.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України). Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом

Водночас, відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України судовому захисту підлягають лише порушені, невизнані або оспорюванні права, свободи чи інтереси осіб, які виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що 06 березня 2008 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладено шлюб, про що в книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис за №118. Факт укладення шлюбу підтверджується наданим до позовної заяви оригіналом свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 06 березня 2008 р. виданого міським відділом реєстрації актів цивільного стану Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області (оригінал міститься в матеріалах справи).

Від шлюбу сторони мають трьох спільних дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_4 .

Згідно позовної заяви: діти постійно проживають з матірю та зареєстровані за адресою АДРЕСА_1 разом із Позивачкою; спір між сторонами щодо місця проживання дітей відсутній.

У відзиві вказано на те, що відповідач наголошує, що він належним чином забезпечує трьох спільних дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , бере активну участь у їх вихованні та надалі в повному обсязі виконуватиме всі свої батьківські обов`язки щодо їх утримання, гармонійного розвитку та піклування.

Вказані обставини сторонами не заперечуються.

Відповідно до ч.1 ст.21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.

Згідно зі ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України).

Згідно ст. 112 Сімейного Кодексу України при розгляді справи про розірвання шлюбу суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини й інших обставин життя чоловіка і жінки. Відповідно до ч.3 ст. 105 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст. 110 Сімейного Кодексу.

Стаття 51 Конституції України передбачає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї. Аналогічні приписи викладені уст. 24 СК України, у якій, крім іншого передбачено, що примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Виходячи із змісту ч.3 та ч.4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Суд констатує, що позивач наполягає на розірванні шлюбу, а відповідач проти задоволення позову не заперечував також просив шлюб розірвати. Сторонами не оспорюються обставини того, що подружжя проживає окремо на даний час.

Відповідно до ст. 111 Сімейного кодексу України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Як роз`яснено у п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року за №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу.

Поряд із цим, попри позицію відповідача, який просив відмовити у задоволенні позову, ним не заявлено клопотання про надання подружжю строку для примирення.

Як вказано вище суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства (ст..111 СК України).

Закон не визначає, які саме заходи можуть застосовуватися судом для примирення подружжя, і це не випадково, оскільки такі питання можуть вирішуватися виключно у процесі розгляду конкретної справи. Важливою особливістю справ про розірвання шлюбу є те, що суд з урахуванням усіх фактичних обставин може відкласти розгляд справи та призначити подружжю строк для примирення (частина п`ята статті 191 Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року в редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваних судових рішень(далі - ЦПК України 2004 року)).

Системний аналіз норм СК України вказує на те, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя, збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. З цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Суд встановив, що шлюб між сторонами на даний час носить формальний характер, збереження шлюбу суперечать інтересам насамперед позивача, суд дійшов висновку про неможливість збереження шлюбу та наявності підстав для його розірвання, враховуючи конституційне право особи на шлюб за вільною згодою (стаття 51 Конституції України).

Враховуючи особливий характер сімейних відносин, які були встановлені в судовому засіданні та категоричну позицію позивача щодо неможливості продовження спільного проживання однією сім`єю, покладення обов`язку збереження сім`ї на одного з подружжя при наявності на це його категоричного заперечення, не є законним та обґрунтованим і таким, що відповідає вимогам ст. ст. 24, 55, 56 СК України.

Незгода лише будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвання шлюбу.

Вирішуючи даний спір, суд з`ясував узагальнені причини фактичного припинення шлюбу та мотиви, на підставі яких дійшов висновку про те, що збереження сім`ї є неможливим.

Враховуючи вищенаведені обставини справи, суд приходить до висновку, що подальше спільне проживання подружжя і збереження шлюбу суперечить їх інтересам, враховуючи визначену законом добровільність шлюбного союзу, а тому шлюб укладений між позивачкою та відповідачем слід розірвати.

Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином із відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у сумі: 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна ) гривня 20 коп.

На підставі викладеного, ст.ст. 180, 181 ч.1, 183, 184, 185, 191 ч.1 Сімейного кодексу України, з урахуванням Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.06.2006 року та, керуючись ст.ст. ст.ст. 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 17, 43, 49, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 223,258, 262, 264, 265, 268, 273, 352, 280-289 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 від імені та в інтересах якої діє представник – адвокат Варга Марина Іванівна до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб укладений 06 березня 2008 року між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , про що в книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис за №118 (свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 06.03.2008) - розірвати.

Стягнути із відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (адреса: АДРЕСА_2 РНОКПП: НОМЕР_5 ) на користь позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ( АДРЕСА_3 РНОКПП: НОМЕР_6 ), сплачний нею судовий збір у сумі: 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна ) гривня 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили у відповідності до ч. 2 ст. 115 СК України надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом згідно з ч. 3 ст. 115 СК України є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_3 РНОКПП НОМЕР_6 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 фактичне місце проживання: АДРЕСА_4 РНОКПП НОМЕР_5 .

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду О.В.Фазикош